Справа № 643/15459/25
Провадження № 1-кс/643/5050/25
15.09.2025 м. Харків
Слідчий суддя Салтівського районного суду міста Харкова ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , власника майна ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові клопотання ОСОБА_3 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні № 22023220000001560 від 30.11.2023, -
встановив:
12.09.2025 до Салтівського районного суду міста Харкова надійшло клопотання ОСОБА_3 , в якому просить скасувати арешт, накладений 20.11.2024 ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Харкова у кримінальному провадженні № 22023220000001560 від 30.11.2023 на майно, вилучене 03.10.2024, а саме: медико-експертну справу на ім'я ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та передати її до медичного закладу: Комунальне некомерційне підприємство «Міська клінічна багатопрофільна лікарня № 25» Харківської міської ради для подальшого проведення оцінювання.
В обґрунтування клопотання зазначив, що в особистому кабінеті Державного електронного реєстру оцінювання функціонування особи надійшло повідомлення від адміністратора медичного закладу, відповідно якого ОСОБА_3 повідомлено, що його медичну справу зі всіма документами вилучено правоохоронними органами, що унеможливлює проходження ОСОБА_3 обстеження.
Заявник зазначає, що у зв'язку з накладеним арештом ОСОБА_3 позбавлений можливості пройти оцінювання повсякденного функціонування особи.
Ухвалою слідчого судді Салтівського районного суду міста Харкова від 12.09.2025 відкрито провадження в справі, в судове засідання викликано заявника, слідчого та прокурора та витребувано матеріали кримінального проваджененя.
В судовому засіданні ОСОБА_3 підтримав вимоги клопотання та просив задоволити з підстав у ньому наведених.
Слідча ОСОБА_4 в судове засіданні не з'явилась, 15.09.2025 за вх. № 47610 через канцелярію суду надала заяву, в якій зазначила, що слідчим відділом Управління СБ України в Харківській області здійснювалось досудове розслідування у кримінальному проваджені № 22023220000001560 від 30.11.2023. Ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 20.11.2024 (справа № 953/9227/24, н/п 1-кс/953/8477/24), накладено арешт з метою збереження речових доказів, в тому числі і на вищевказані медичні документи. В подальшому, відповідні матеріали досудового розслідування та речові докази (в тому числі медичні документи стосовно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) згідно постанови прокурора було виділено у окреме кримінальне провадження № 22025220000000764 від 10.07.2025 за ч. 5 ст. 27 ч. 1 ст. 114-1 КК України.
На теперішній час, аналізом медичних документів в особовій справі ОСОБА_3 , відомостей щодо наявності фіктивних медичних документів не встановлено, разом з цим вказаний документ може бути необхідним особі для проходження подальшого медичного обстеження відповідними комісіями.
У зв'язку з чим, слідча щодо задоволення клопотання ОСОБА_3 про скасування арешту майна в частині медичної справи ОСОБА_3 не заперечує. Також просить провести розгляд вказано клопотання за їх відсутності, у зв'язку з службовою завантаженістю.
В судовому засіданні власник майна ОСОБА_3 підтримав вимоги клопотання та просив задоволити з підстав, у ньому наведених.
Заслухавши у судовому засіданні власника майна, дослідивши матеріали клопотання, письмові пояснення слідчої, слідчий суддя дійшов висновку, що таке підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Так, матеріалами справи встановлено, що слідчим відділом Управління СБ України в Харківській області здійснювалось досудове розслідування у кримінальному проваджені № 22023220000001560 від 30.11.2023.
Під час розгляду клопотання встановлено, що ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 20.11.2024 (справа № 953/9227/24, н/п 1-кс/953/8477/24) накладено арешт з метою збереження речових доказів, в тому числі і на медичну справу ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , дата огляду хворого 13.06.2024, на 27 арк.
Відповідно до заяви слідчої Управління СБ України в Харківській області ОСОБА_5 , зареєстрованого канцелярією суду 15.09.2025 за вх. № 47610, на даний час вже відпали обставини для продовження накладення арешту на вищезазначене майно, у зв'язку з чим орган досудового розслідування не заперечує щодо зняття арешту з медичної справи щодо ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , дата огляду хворого 13.06.2024, на 27 арк.
Відповідно до ч. 1 ст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Згідно статті 169 КПК України, тимчасово вилучене майно повертається особі, у якої воно було вилучено, зокрема, у разі скасування арешту.
Відповідно до ст. 174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Згідно положень статті 1 Першого протоколу до Європейської конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном, ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
У відповідності до усталеної практики Європейського Суду з прав людини, рішення від 25.03.1999 у справі "Іатрідіс проти Греції" (заява N 31107/96) в контексті вищевказаних положень, володіння майном повинно бути законним. Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля, рішення від 22.09.1994 у справі "Антріш проти Франції" (заява № 296-А, п. 42), рішення від 10.05.2007 у справі "Кушоглу проти Болгарії" (заява № 48191/99, пп. 49-62). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи.
Відповідно до ст. 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Обмеження права користування, володіння чи розпорядження власністю може бути обмежене лише законом і має бути виправданим для кожного випадку окремо. Право власності є непорушним.
Відповідно до п.1 ч. 6 ст. 100 КПК України, речові докази повертаються власнику (законному володільцю) або передаються йому на відповідальне зберігання, якщо це можливо без шкоди для кримінального провадження.
Порядок зберігання майна, на яке накладено арешт, врегульований Інструкцією про порядок вилучення, обліку, зберігання та передачі речових доказів у кримінальних справах, цінностей та іншого майна органами дізнання, досудового слідства і суду, відповідно до якої таке майно може зберігатися в тому числі у власника, якому роз'яснюється його відповідальність за зберігання прийнятого майна, про що у нього відбирається розписка.
Згідно ч. 1 ст. 16 КПК України, позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Нормами ст. 22 КПК України врегламентовано, що кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до норм ст. 23 КПК України, суд досліджує докази безпосередньо. Не можуть бути визнані доказами відомості, що містяться в показаннях, речах і документах, які не були предметом безпосереднього дослідження суду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Як встановлено судовим розглядом, на даний час необхідність в арешті медичної справи щодо ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , дата огляду хворого 13.06.2024, на 27 арк. відпала.
Таким чином, враховуючи наслідки арешту майна для користувача майна, розумність та співмірність обмеження права власності із завданнями кримінального провадження, виходячи із загальних засад кримінального провадження, беручи до уваги те, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба, з метою застосування до особи належної правової процедури, слідчий суддя прийшов до висновку про наявність підстав для задоволення заявленого клопотання.
Керуючись ст.ст. 2, 7, 16, 22, 23, 169, 170, 174 КПК України, слідчий суддя -
постановив:
Клопотання задоволити.
Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 20.11.2024, у межах кримінального провадження № 22023220000001560 від 30.11.2023, в частині медичної справи щодо ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , дата огляду хворого 13.06.2024, на 27 арк. - скасувати.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1