Справа № 643/4739/25
Провадження № 3/643/1525/25
09.09.2025
09 вересня 2025 року місто Харків
Суддя Салтівського районного суду міста Харкова Сугачова О.О. розглянувши в судовому засіданні адміністративний матеріал, який надійшов від Управління патрульної поліції в Харківській області про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
У провадженні Салтівського районного суду міста Харкова перебуває адміністративний матеріал (протокол серії ЕПР1 № 273573 від 17.03.2025) про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП.
Відповідно до протоколу, ОСОБА_1 16.03.2025 о 23:38 годині по пр-ту Героїв Харкова, 195 у м. Харкові, керував транспортним засобом «Opel Astra Classic» державний номерний знак НОМЕР_1 у стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан алкогольного сп'яніння проводився на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора «Drager Alkotest 6820». Правопорушення вчинено повторно протягом року. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.9а) Правил дорожнього руху України та вчинив правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 130 КУпАП.
Неодноразово викликуваний в судове засідання як особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , жодного разу не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся своєчасно та належним чином, причини неявки суду не повідомив, клопотань не подавав.
Неявка в судове засідання ОСОБА_1 , належним чином повідомленого про час та місце судового розгляду, являється його волевиявленням, яке свідчить про відмову від реалізації свого права на безпосередню участь в судовому розгляді справи та інших процесуальних прав.
Відповідно до ст. 268 КУпАП, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Приймаючи до уваги, що судом вжито всіх необхідних заходів для забезпечення участі ОСОБА_1 в судовому засіданні, клопотань про відкладення розгляду справи від останнього не надходило, причини його неявки до суду визнано неповажними, враховуючи, що відповідно до вимог ст. 268 КУпАП, присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності за ст. 130 КУпАП не є обов'язковою, а також беручи до уваги практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правам та неухильно виконувати процесуальні обов'язки, суд вважає за можливе провести розгляд справи у його відсутність.
Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, дійшов до такого.
Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень, у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.
Згідно із ч. 1 ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням, (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до положень КУпАП, обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення. Для встановлення події правопорушення, зазначеного у ст. 130 КУпАП, необхідно з'ясувати чи дійсно особа знаходилася у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння під час керування транспортним засобом та чи дійсно саме та особа, відносно якої складено протокол, а не інша, керувала транспортним засобом.
Відповідно до вимог п.п. 6,7 Розділу 1 «Загальні положення» Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України, МОЗ України № 1452/735 від 09.11.2015, огляд на стан сп'яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом; лікарем закладу охорони здоров'я. У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 КУпАП.
Положеннями ч. 2 ст. 266 КУпАП визначено, що огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Відповідно до ч. 3 ст. 266 КУпАП, у разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.
Відповідно до ч. 4 ст. 266 КУпАП, огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров'я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров'я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського. Кожний випадок огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, у закладі охорони здоров'я реєструється в порядку, визначеному спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров'я.
Частиною 5 статті 266 КУпАП визначено, що огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
Аналогічні норми передбачені Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 1103 від 17.12.2008.
Так, згідно зазначеного Порядку, огляду підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі - стан сп'яніння), згідно з ознаками такого стану, установленими МОЗ і МВС.
Огляд проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів (законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, які відповідають вимогам законодавства про метрологію та метрологічну діяльність); лікарем закладу охорони здоров'я.
Огляд на місці зупинки транспортного засобу проводиться із застосуванням технічних засобів відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів - у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Результати огляду, проведеного поліцейським, зазначаються в акті огляду, форма якого затверджується МОЗ за погодженням з МВС. У разі встановлення стану сп'яніння результати огляду, проведеного поліцейським, зазначаються в протоколі про адміністративне правопорушення, до якого долучається акт огляду. Акт огляду на стан сп'яніння за результатами такого огляду, проведеного поліцейським, складається у двох примірниках, один з яких вручається водію, а другий залишається в поліцейського та/або долучається до протоколу про адміністративне правопорушення в разі встановлення стану сп'яніння.
Підтвердження стану сп'яніння в результаті огляду та згода водія транспортного засобу з результатами такого огляду є підставою для його притягнення згідно із законом до відповідальності.
Водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров'я.
Поліцейський забезпечує проведення огляду водія транспортного засобу в закладі охорони здоров'я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення відповідних підстав.
У разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров'я поліцейський із застосуванням технічних засобів відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.
Огляд водія транспортного засобу в закладі охорони здоров'я проводиться в будь-який час доби із застосуванням спеціальних технічних засобів (законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, які відповідають вимогам законодавства про метрологію та метрологічну діяльність), тестів на вміст наркотичного засобу або психотропної речовини в організмі особи. У разі позитивного результату тесту обов'язковим є підтвердження наявності наркотичного засобу або психотропної речовини лабораторним дослідженням.
Лікар, що проводив у закладі охорони здоров'я огляд водія транспортного засобу, складає за його результатами висновок за формою, яка затверджується МОЗ.
Висновок може бути оскаржений водієм транспортного засобу у встановленому законодавством порядку.
Пункт 1.3 Правил дорожнього руху України передбачає, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.
В пункті 1.9 Правил дорожнього руху України встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Згідно із п. 2.9 а) Правил дорожнього руху України, водієві забороняється: керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.
Відповідно до ч. 2 ст. 130 КУпАП, водій притягається до адміністративної відповідальності у разі повторного протягом року вчинення будь-якого з порушень, передбачених частиною першою цієї статті, а саме: Керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Судом на підставі наданих матеріалів встановлено, що постановою Роменського міськрайонного суду Сумської області від 10.01.2025 № 585/27/25, 3/643/68/25, ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000,00 грн з одночасним позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік. Постанова набрала законної сили 21.01.2025. (а.с.11-13).
Далі, 17.03.2025 відносно водія ОСОБА_1 складено адміністративний протокол серії ЕПР1 № 273573. (а.с.3).
Зі змісту протоколу вбачається, що ОСОБА_1 16.03.2025 о 23:38 годині по пр-ту Героїв Харкова, 195 у м. Харкові, керував транспортним засобом «Opel Astra Classic» державний номерний знак НОМЕР_1 у стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан алкогольного сп'яніння проводився на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора «Drager Alkotest 6820». Правопорушення вчинено повторно протягом року.
Так, з матеріалів справи видно, що після зупинки поліцейськими транспортного засобу під керуванням водія ОСОБА_1 останній погодився пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора «Drager Alkotest 6820».
Із результату огляду від 16.03.2025 здійсненого за допомогою газоаналізатора «Drager Alkotest 6820» на місці зупинки транспортного засобу видно, що результат позитивний, вміст алкоголю у видихаємому ОСОБА_1 повітрі складає 1,55% проміле (а.с.6).
З акту огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів видно, що з результатами проведеного поліцейськими огляду ОСОБА_1 погодився. (а.с.8).
Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.9а) Правил дорожнього руху України.
Такі дії ОСОБА_1 працівниками патрульної поліції кваліфіковані за ч. 2 ст. 130 КУпАП.
Протокол підписаний посадовою особою, яка його склала та ОСОБА_1 . Свідки на місці події не залучалися, здійснювалася відеофіксація.
На підтвердження викладених у протоколі обставин, поліцейськими додано до протоколу відеозаписи на електронних носіях - дисках.
Судом здійснено огляд вказаних відеозаписів, якими повністю підтверджуються обставини, викладені в адміністративному протоколі.
Так, на відеозаписах зафіксовано, що 16.03.2025 о 23:38 годині, в період дії комендантської години, працівниками патрульної поліції зупинений автомобіль «Opel Astra Classic» державний номерний знак НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_1 . У ході спілкування поліцейських із ОСОБА_1 , у останнього виявлені ознаки алкогольного сп'яніння, внаслідок чого поліцейські запропонували пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння як на місці зупинки транспортного засобу, так і в медичному закладі охорони здоров'я. Водій ОСОБА_1 погодився пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння саме на місці зупинки транспортного засобу із застосуванням газоаналізатора «Drager Alkotest 6820» та пройшов такий огляд. Результат огляду позитивний. З результатом огляду ОСОБА_1 погодився. Далі, відносно ОСОБА_1 працівниками патрульної поліції складено адміністративний протокол за ч. 2 ст. 130 КУпАП. Також водію ОСОБА_1 на місці зупинки транспортного засобу поліцейськими роз'яснені його права. ОСОБА_1 відсторонений від керування транспортним засобом.
ОСОБА_1 не скористався правом з'явитись до суду та надати суду свої пояснення, докази та заперечення проти доказів, наданих працівниками поліції.
За таких обставин у суду відсутні підстави ставити під сумнів вказані вище докази, які надані працівниками патрульної поліції на підтвердження вини ОСОБА_1 .
Відтак, суд вважає за необхідне постановити рішення на підставі сукупності наявних у справі доказів.
Відповідно до ст. 245 КУпАП, завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, вихованням громадян в дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами у справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, які використовуються при нагляді за виконанням правил, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, нормі стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, а також іншими документами.
Статтею 252 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
У рішенні ЄСПЛ від 21 липня 2011 року по справі «Коробов проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів, суд, як правило, застосовує критерії доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростованих презумцій факту.
Приймаючи дане рішення, суддя керується саме цим принципом «поза розумним сумнівом», зміст якого також сформульований у пункті 43 рішення Європейського суду з прав людини від 14 лютого 2008 року у справі «Кобець проти України». Зокрема, доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.
Зокрема, винуватість водія поза розумним сумнівом доводиться обставинами викладеними у протоколі про адміністративне правопорушення та іншими матеріалами справи в їх сукупності. Вказані докази оцінені за внутрішнім переконанням судді, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і справедливістю.
Досліджені обставини, норми Кодексу України про адміністративні правопорушення та Правил дорожнього руху України свідчать про наявність в діях ОСОБА_1 ознак адміністративного правопорушення, передбачено ч. 2 ст. 130 КУпАП.
Протокол про адміністративне правопорушення, відеозаписи не містять розбіжностей, а інші матеріали справи підтверджують фактичні обставини справи.
Вказані докази є узгодженими між собою, отримані в установленому законом порядку та не викликають сумнівів у їх належності, допустимості та достовірності.
Будь-яких фактів щодо неправильності складання протоколу про адміністративне правопорушення відносно водія ОСОБА_1 , порушення прав останнього, матеріали справи не містять, а з боку самого ОСОБА_1 суду не надано.
Таких даних не встановлено і в ході судового розгляду справи.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення підтверджується: протоколом про адміністративне правопорушення від 17.03.2025 (а.с.3), відеозаписами на електронних носіях - дисках (а.с.4), довідкою (а.с.5-7), результатом огляду (а.с.6), направленням (а.с.9), розпискою (а.с.10), актом огляду (а.с.7), копією постанови від 10.01.2025 (а.с.11-13), рапортом (а.с.14).
Даючи оцінку вказаним вище доказам як окремо, так і в їх сукупності, з урахуванням вимог ст. 252 КУпАП, суд дійшов висновку, що в діях водія ОСОБА_1 наявні порушення Правил дорожнього руху, які були зафіксовані у протоколі про адміністративне правопорушення, а саме порушення п. 2.9а) Правил дорожнього руху України та наявний склад адміністративного правопорушення, передбачений ч. 2 ст. 130 КУпАП.
Перевіркою матеріалів справи не встановлено порушень при складанні протоколу про адміністративне правопорушення, оскільки дії особи, уповноваженої на складання адміністративного протоколу, відповідають вимогам ст. 266 КУпАП правопорушення та п. 8 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженого Постановою КМУ від 17 грудня 2008 року № 1103.
Суд зазначає, що обґрунтовані та визначені законом підстави для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 2 ст. 130 КУпАП, настали в момент отримання позитивного результату огляду на стан алкогольного сп'яніння та підтвердження факту керування транспортним засобом у стані такого сп'яніння.
Обставин, що обтяжують або пом'якшують відповідальність ОСОБА_1 за адміністративне правопорушення не встановлено.
Відповідно до вимог ст. 23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Суд бере до уваги, що ОСОБА_1 постановою суду від 10.01.2025 притягнуто до адміністративної відповідальності за керування транспортним засобом з ознаками сп'яніння, постанова набрала законної сили, ОСОБА_1 зухвало нехтує вимогами закону, грубо порушує Правила дорожнього руху України, належних висновків для себе не зробив, та знову вчинив правопорушення, передбачене ст. 130 КУпАП.
Також враховуючи характер та обставини вчиненого правопорушення, дані про особу ОСОБА_1 , відсутність обставин, що пом'якшують відповідальність за адміністративне правопорушення, з метою виховання і запобігання вчиненню нових правопорушень, суд вважає за необхідне накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк три роки.
Санкція ч. 2 ст. 130 КУпАП передбачає відповідальність у виді, зокрема, накладення штрафу на водіїв у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк три роки та з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого, який є у приватній власності порушника.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 29 КУпАП, конфіскація предмета, який став знаряддям вчинення або безпосереднім об'єктом адміністративного правопорушення, полягає в примусовій безоплатній передачі цього предмета у власність держави за рішенням суду. Конфісковано може бути лише предмет, який є у приватній власності порушника, якщо інше не передбачено законами України.
Згідно із ст. 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Відповідно до роз'яснень, що містяться у п. 28 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» від 23 грудня 2005 року № 14, оплатне вилучення транспортного засобу є допустимим тільки як додаткове адміністративне стягнення за вчинення правопорушень, за які встановлена відповідальність ч. 6 ст. 121, ч. 2 та ч. 3 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Застосування його як основного стягнення законом не передбачено. Не можна накладати це стягнення й на особу, яка вчинила відповідне правопорушення, керуючи транспортним засобом, що належить іншій особі.
Як вбачається із протоколу та довідки інспектора ВАП УПП в Харківській області ДПП старшого лейтенанта поліції Тарасенка В., належність транспортного засобу «Opel Astra Classic» державний номерний знак НОМЕР_1 не встановлена. (а.с.3,6).
Таким чином, у зв'язку із тим, що ОСОБА_1 як особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ч. 2 ст. 130 КУпАП, не є власником транспортного засобу «Opel Astra Classic» державний номерний знак НОМЕР_1 , суд не може застосувати додаткове стягнення у виді конфіскації транспортного засобу, оскільки суду не надано доказів, що транспортний засіб марки «Opel Astra Classic» державний номерний знак НОМЕР_1 належить саме ОСОБА_1 .
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, ставка судового збору складає 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 605,60 грн.
Матеріали справи не містять жодних відомостей стосовно наявності підстав звільнення ОСОБА_1 від сплати судового збору відповідно до Закону України «Про судовий збір».
Відтак, із ОСОБА_1 на користь держави підлягає стягненню судовий збір у сумі 605,60 грн.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 23, 29, 33, 40-1, 130, 245, 251-252, 266, 283 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд
Визнати винним ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Накласти на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 34 000 (тридцять чотири тисячі) гривень 00 копійок, на користь держави, отримувач коштів ГУК у Харківськобл/Харківобл/21081300, код отримувача 37874947, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача 899998, Р/р UA168999980313020149000020001, код класифікації доходів бюджету: 21081300, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 3 (три) роки та без оплатного вилучення транспортного засобу.
Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , судовий збір у розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок, на користь держави, отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106, код отримувача ЄДРПОУ: 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача 899998, рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106.
Згідно із ч. 2 ст. 317-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, особа вважається позбавленою права керування транспортним засобом після набрання законної сили рішенням суду про позбавлення цього права.
Роз'яснити, що у разі несплати штрафу протягом п'ятнадцяти днів з моменту отримання постанови про накладення штрафу, зазначена постанова надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби. У порядку примусового виконання з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу та витрати на облік правопорушення.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Харківського апеляційного суду через Салтівський районний суд міста Харкова.
Постанова набирає законної сили після закінчення десятиденного строку на її оскарження, та може бути пред'явлена до виконання протягом трьох місяців.
Суддя О.О. Сугачова