Справа № 308/8075/25
15 вересня 2025 року місто Ужгород
Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:
головуючого судді - Хамник М.М.,
за участю секретаря судового засідання - Камілли В.Я.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в м.Ужгороді, цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «НАШ - ДОБРОБУТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-
ТОВ «НАШ - ДОБРОБУТ», в інтересах якого діє адвокат Козар М.В., звернулося до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області із позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості з надання послуг з утримання будинку.
Позов мотивований тим, що 28.12.2016 року між ТОВ «НАШ - ДОБРОБУТ» та Департаментом міського господарства Ужгородської міської ради укладено Договір про надання послуг з управління будинком, прибудинковою територією та об'єктами благоустрою (з подальшими змінами та доповненнями).
Даний договір укладений у відповідності до Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» за результатами проведеного конкурсу з призначення управителя багатоквартирних будинків, прибудинковою територією та об'єктами благоустрою, який проводиться в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної житлової політики і політики у сфері житлово-комунального господарства.
Згідно п. 1 Договору, управитель зобов'язується надавати замовникові послуги з управління будинком, прибудинковою територією та об'єктами благоустрою, що розташовані на прибудинкових територіях АДРЕСА_1 для забезпечення його сталого функціонування відповідно до цільового призначення, збереження його споживчих властивостей та організації забезпечення потреби власників, співвласників, наймачів, орендарів окремих житлових і нежитлових приміщень у своєчасному отриманні житлово-комунальних послуг відповідної якості. Управитель надає послуги відповідно до ціни/тарифу, структури, періодичності та строків виконання, наведених у додатку 1 до цього договору, який є його невід'ємною частиною.
Вказує, що вартість послуг становить:
з 01.01.2021 року - 4,01 грн.;
з 01.01.2022 року - 4,46 грн.;
з 01.01.2023 року - 4,46 грн. за 1 кв.м. загальної площі майна.
Зазначає, що право приватної власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_2 , зареєстровано в цілому за ОСОБА_2 , на підставі договорів дарування, серія та номер: 1630, виданий 04.10.2023. До неї власницею даної квартири була відповідачка ОСОБА_1 , якій квартира належала на підставі договору купівлі-продажу №1126 від 15.07.2009, посвідченого приватним нотаріусом Балаж М.В., що підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна №392587230 від 27.08.2024.
Вказує, що протягом всього періоду послуги були спожиті відповідачем, жодних заперечень з його боку щодо неякісності послуг чи неповноти до позивача не надходило.
Свої зобов'язання з оплати за надані послуги відповідач не виконує, у зв'язку з чим за нею утворилась заборгованість за період з 01.07.2021 по 30.09.2023, загальна сума якої становить 20146,32грн., з яких: 15644,99 грн. основна заборгованість; 2771,27грн. інфляційні, 780,48грн. 3% річних, пеня в розмірі 949,58грн.
Враховуючи вищенаведене, просить стягнути з відповідача на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «НАШ-ДОБРОБУТ» заборгованість за надання послуг з утримання будинку та прибудинкової території, судові витрати по сплаті судового збору в сумі 3028 грн., витрати за надання правничої допомоги в сумі 4000 грн.
Представник позивача у судове засідання не з'явився та подав заяву, у якій просить проводити розгляд даної справи без його участі, позовні вимоги підтримує, проти заочного розгляду не заперечує.
Відповідач в судове засідання повторно не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся судом належним чином, причини неявки суду невідомі. Відзиву у визначений судом строк відповідач не надіслав.
Згідно з ч.8 ст.178 ЦПК України - у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Враховуючи наявність всіх умов, передбачених ч. 1 ст. 280 ЦПК України, щодо проведення заочного розгляду справи, суд вважає за можливе вирішити справу у відсутності учасників справи, на підставі наявних у суду матеріалів та винести заочне рішення по справі.
У зв'язку з розглядом справи за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється на підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України.
У відповідності до ч.5 ст.268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов до наступного висновку.
За приписом ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Частиною 2 ст. 13 та ч. 1 ст. 81 ЦПК України передбачено обов'язок кожної сторони довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Так, судом встановлено, що 28.12.2016 року між ТОВ «НАШ-ДОБРОБУТ» та Департаментом міського господарства Ужгородської міської ради укладено Договір про надання послуг з управління будинком, прибудинковою територією та об'єктами благоустрою (з подальшими змінами та доповненнями). Даний договір укладений у відповідності до Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» за результатами проведеного конкурсу з призначення управителя багатоквартирних будинків, прибудинковою територією та об'єктами благоустрою, який проводиться в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної житлової політики і політики у сфері житлово-комунального господарства.
31 грудня 2018 року між Департаментом міського господарства Ужгородської міської ради та ТОВ «Наш-Добробут» укладено додаткову угоду про внесення змін до договору про надання послуг з управління будинком, прибудинковою територією, та об'єктами благоустрою від 28.12.201бр. Цією додатковою угодою сторони; вирішили викласти цей договір у новій редакції.
Договір має додатки, що є невід'ємною його частиною: Додаток 1 «Тариф, структура, періодичності та строки ; виконання», Додаток 2 «Загальні відомості про будинок», Додаток 3 «Кошторис витрат на утримання будинку та прибудинкової території».
Згідно пунктів 1 -3 вищезазначеного договору Управитель зобов'язується надавати співвласникам послугу з управління багатоквартирним будинком (далі послуга з управління), що розташований за адресою: АДРЕСА_1 (далі будинок), а співвласники зобов'язуються оплачувати управителю послугу з управління згідно з вимогами законодавства та умовами цього договору. Управитель надає послуги відповідно до тарифу, структури, періодичності та строків виконання, які зазначаються у додатку 2 до договору і є його невід'ємною частиною. Послуга з управління полягає у забезпеченні управителем належних умов проживання і задоволення господарсько-побутових потреб мешканців будинку шляхом утримання і ремонту спільного майна будинку та, його прибудинкової території. Відповідно до п. 10 договору, плата за послугу з управління нараховується щомісяця управителем та вноситься кожним співвласником не) пізніше 10-го числа місяця, наступного за розрахунковим.
Відповідно до ст.15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Згідно з ст.16 ЦК України, кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Вказаною нормою закону визначено також способи захисту цивільних прав та інтересів та визначено, що суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
Спеціальним законом, який регулює відносини, що виникають у процесі надання та споживання житлово-комунальних послуг є Закон України «Про житлово-комунальні послуги».
Зокрема, предметом регулювання цього Закону є відносини, що виникають у процесі надання споживачам послуг з управління багатоквартирним будинком, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення та поводження з побутовими відходами, а також відносини, що виникають у процесі надання послуг з постачання та розподілу електричної енергії і природного газу споживачам у житлових, садибних, садових, дачних будинках. Згідно з п. 5 ч. 2 ст. 7 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", споживач зобов'язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.
У відповідності ст. 322 ЦК України власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.
Основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов'язки, регулюються Законом України «Про житлово-комунальні послуги».
Згідно з п.12 ст. 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" послуга з управління багатоквартирним будинком - результат господарської діяльності суб'єктів господарювання, спрямованої на забезпечення належних умов проживання і задоволення господарсько-побутових потреб мешканців будинку шляхом утримання і ремонту спільного майна багатоквартирного будинку та його прибудинкової території відповідно до умов договору.
Відповідно до ч.1 ст. 6 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" учасниками правовідносин у сфері надання житлово-комунальних послуг є: 1) споживачі (індивідуальні та колективні); 2) управитель; 3) виконавці комунальних послуг.
Згідно зі ст.5 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", залежно від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються на: 1) забезпечення утримання спільного майна багатоквартирного будинку, зокрема прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, якщо прибудинкова територія, за даними Державного земельного кадастру, знаходиться у власності або користуванні співвласників багатоквартирного будинку відповідно до вимог законодавства, виконання санітарно-технічних робіт, обслуговування внутрішньобудинкових систем (крім обслуговування внутрішньобудинкових систем, що використовуються для надання відповідної комунальної послуги у разі укладення індивідуальних договорів з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем про надання такої послуги, за умовами яких обслуговування таких систем здійснюється виконавцем), утримання ліфтів тощо.
Відповідно до п. 1, 5, 6 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» багатоквартирний будинок - житловий будинок, в якому розташовано три чи більше квартири. У багатоквартирному будинку можуть також бути розташовані нежитлові приміщення, які є самостійними об'єктами нерухомого майна; співвласник багатоквартирного будинку (далі - співвласник) - власник квартири або нежитлового приміщення у багатоквартирному будинку; спільне майно багатоквартирного будинку - приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташовані багатоквартирний будинок і належні до нього будівлі та споруди і його прибудинкова територія.
Судом встановлено, що позивач є надавачем послуг з управління багатоквартирним будинком за адресою місцезнаходження об'єкту нерухомості відповідача з 28.12.2016 та відповідно надає відповідачу як власнику такого будинку відповідну житлово-комунальну послугу.
Пунктом 1 ч.1 ст.7 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" передбачене право споживача одержувати своєчасно та належної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством і умовами укладених договорів.
Водночас, відповідно до п.5 ч.2 ст.7 цього Закону такому праву прямо відповідає обов'язок споживача оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.
Таким чином, згідно із зазначеними нормами споживачі зобов'язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними.
Відповідно до ст.9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору. За бажанням споживача оплата житлово-комунальних послуг може здійснюватися шляхом внесення авансових платежів згідно з умовами договору про надання відповідних житлово-комунальних послуг. Дієздатні особи, які проживають та/або зареєстровані у житлі споживача, користуються нарівні зі споживачем усіма житлово-комунальними послугами та несуть солідарну відповідальність за зобов'язаннями з оплати житлово-комунальних послуг. Структура плати виконавцю комунальної послуги визначається згідно з договором про надання відповідної комунальної послуги, укладеним за вимогами цього Закону. Споживач щомісяця (або з іншою періодичністю, визначеною договором) вносить однією сумою плату виконавцю комунальної послуги (крім послуг з постачання та розподілу природного газу та електричної енергії), у тому числі якщо вона складається з окремих складових, передбачених відповідним договором, укладеним відповідно до цього Закону. При цьому виконавці комунальних послуг забезпечують деталізацію інформації щодо складових плати у рахунках споживачів.
Судом встановлено, що у спірний період з 01.07.2021 року по 30.09.2023 року відповідачу надавались позивачем послуги з управління багатоквартирним будинком. Вказане відповідачем не спростовано.
Докази звернення відповідача з претензіями, скаргами щодо порушення порядку надання житлово-комунальних послуг, зміни їхніх споживчих властивостей, надання неналежної якості, зокрема відхилення їх кількісних і якісних показників від нормативних, перевищення строків проведення аварійно-відновних робіт тощо, складання та підпису відповідних актів-претензій у зв'язку з цим відповідно до ст.27 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» в матеріалах справи відсутні.
Згідно зі ст.525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно зі ст.610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч.1 ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
З матеріалів справи вбачається, що вартість послуг згідно Додатку 1 до Договору від 28.12.2016 року становить: з 01.01.2021 року - 4,01 грн.; з 01.01.2022 року - 4,46 грн.; з 01.01.2023 року - 4,46 грн. за 1 кв.м. загальної площі майна.
Право приватної власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_2 , зареєстровано в цілому за ОСОБА_2 , на підставі договорів дарування, серія та номер: 1630, виданий 04.10.2023. До неї власницею даної квартири була відповідачка ОСОБА_1 , якій квартира належала на підставі договору купівлі-продажу №1126 від 15.07.2009, посвідченого приватним нотаріусом Балаж М.В., що підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна №392587230 від 27.08.2024.
З наданого позивачем розрахунку слідує, що заборгованість відповідача перед позивачем за надані послуги з управління багатоквартирним будинком за період з 01.07.2021 по 30.09.2023, становить 20146,32грн., з яких: 15644,99 грн. основна заборгованість; 2771,27грн. інфляційні, 780,48грн. 3% річних, пеня в розмірі 949,58грн.
Відповідно до ст. 615 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.
За такого, суд приходить до висновку, що з відповідача слід стягнути на користь ТОВ «НАШ-ДОБРОБУТ» заборгованість по оплаті житлово-комунальних послуг у розмірі 44591,03грн.
У відповідності до ст.89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Повно та всебічно з'ясувавши обставини справи, оцінивши зібрані у справі докази, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ґрунтуються на вимогах закону, обставини справи підтверджені належними та допустимими доказами, а тому позовну заяву необхідно задовольнити.
Відповідно до ч. 1 ст.141 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.
Позивач просить стягнути з відповідача 4000,00 гривень витрат на професійну правничу допомогу.
Відповідно до статті 133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Статтею 137 ЦПК України передбачено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірними із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат, є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Згідно з п.1 ч.2 ст.141 ЦПК України, судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.
Для подання даної позовної заяви позивач звернувся за правовою допомогою до адвоката Козар М.В., з яким було укладено Договір про надання правової (правничої) допомоги 11 вересня 2024 року.
Відповідно до додатку №7 Договору про надання правової (правничої) допомоги від 11 вересня 2024 року визначено фіксований розмір гонорару, який становить 4000грн.
У підтвердження понесених витрат на правничу допомогу позивач подав Акт № 7 про надання правової допомоги клієнту за договором про надання правничої (правничої) допомоги від 11.09.2024; платіжну інструкцію №1197 від 30.05.2025.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Суд не має права його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.
При визначенні суми відшкодування суд повинен виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).
Аналогічний правовий висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц.
Враховуючи принцип обґрунтованості та пропорційності, характер та час витрачений на виконання адвокатом роботи, критерій реальності адвокатських витрат, а також критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, її складності, ціни позову та виконаної адвокатом роботи, суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 4000,00 грн.
Згідно вимог ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у сумі 3028грн.
Керуючись ст.ст. 15, 16, 322, 615, 625 ЦК України, Законом України «Про житлово-комунальні послуги», ст.ст. 12, 76, 223, 258, 259, 260, 280-282 ЦПК України, суд,-
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «НАШ - ДОБРОБУТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «НАШ - ДОБРОБУТ» суму заборгованості по оплаті житлово-комунальних послуг у розмірі 20146 (двадцять тисяч сто сорок шість гривень), 32коп., з яких: 15644,99 грн. основна заборгованість; 2771,27грн. інфляційні, 780,48грн. 3% річних, пеня в розмірі 949,58грн.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «НАШ - ДОБРОБУТ» судові витрати в розмірі 4000 (чотири тисячі гривень) грн. на професійну (правничу) правову допомогу та 3028 (три тисячі двадцять вісім грн.) грн. судового збору.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня отримання його копії.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення. Апеляційна скарга подається до Закарпатського апеляційного суду через Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Наш Добробут», адреса: Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Загорська, 23/30; код ЄДРПОУ 36357996;.
Відповідач: ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , адреса місця проживання: АДРЕСА_2 .
Повний текст рішення складено 15.09.2025.
Суддя Ужгородського
міськрайонного суду
Закарпатської області М.М.Хамник