Справа № 615/774/25
Провадження № 2/615/286/25
09 вересня 2025 року м. Валки
Валківський районний суд Харківської області у складі:
головуючого судді - Токмакової А.П.,
секретар судового засідання - Клименко Н.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Валки Харківської області цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
за участі представника відповідача - Ніколаєва В.І.,
встановив:
14.05.2025 представник позивача Мишевська Н.М. звернулася до суду з позовною заявою, в якій просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором №482017-КС-004 від 09.03.2024 в розмірі 58474,72 грн. та судовий збір - 2422,40 грн.
В обґрунтування позовних вимог вказує, що 09.03.2024 між ТОВ «Бізнес позика» та відповідачем укладено кредитний договір №482017-КС-004 шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст.12 ЗУ «Про електронну комерцію».
ТОВ «Бізнес позика» свої зобов'язання за кредитним договором виконало, надало відповідачу грошові кошти в розмірі 12000 грн. шляхом перерахування на його банківську картку № НОМЕР_1 , яка вказана при заповнені анкетних даних в особистому кабінеті.
17.03.2024 між ТОВ «Бізнес позика» та відповідачем укладено додаткову угоду №1 до договору №482017-КС-004 про надання кредиту шляхом обміну електронними повідомленнями, підписану у порядку, визначеному ст.12 ЗУ «Про електронну комерцію», за якою надано позичальнику додатково кредит в сумі 3000 грн.
До теперішнього часу боржник свої зобов'язання за кредитним договором належним чином не виконав, лише часткового сплатив кошти в сумі 4610 грн., в зв'язку з чим станом на 29.04.2025 утворилась заборгованість в розмірі 58474,72 грн., з яких: 15000 грн. - за тілом кредиту; 42122,92 грн. - за процентами; 1351,80 грн. - за комісією.
Після виконання вимог ст.187 ЦПК України, на підставі ухвали суду від 19.05.2025 відкрито провадження у цивільній справі. З урахуванням вимог ст.274 ЦПК України судовий розгляд проведено в порядку спрощеного позовного провадження.
Клопотання сторін про розгляд справи в судовому засіданні з їх повідомленням у відповідності до ч.5 ст.279 ЦПК України до суду не надходило.
Копію позовної заяви та доданих до неї документів відповідачу направлено позивачем в порядку ст.43 ЦПК України. Копію ухвали суду про відкриття провадження у справі вручено відповідачу 23.05.2025, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення.
30.06.2025 представник відповідача Ніколаєв В.І. надав відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі у зв'язку із необґрунтованістю фактичними обставинами справи.
Вказав, що позивач не надав первинний банківський документ, на підставі якого відповідачу видано кредит, зокрема, з його особистим підписом на підтвердження факту отримання грошових коштів та укладання кредитного договору. Як відсутні посилання, що грошові кошти перераховані позивачем на банківську картку відповідача.
Вважає, що пересічний споживач банківських послуг з урахуванням звичайного рівня освіти та правової обізнаності не може ефективно здійснити свої права, бути проінформованим про умови кредитування за конкретним кредитним договором, який укладений у вигляді заяви про надання кредиту, оскільки умови та правила надання банківських послуг - значний за обсягом документ, що стосується усіх аспектів надання банківських послуг та потребує як значного часу, так і відповідної фахової підготовки для розуміння цих правил, тим більше співвідносно конкретним видом кредитного договору.
На думку представника, відсутні підстави вважати, що при укладенні договору з ніби то ОСОБА_1 позивач повідомив споживача про умови кредитування та узгодження з ним саме тих умов, які вважав узгодженими банк, що не відповідає принципу справедливості, добросовісності, розумності та унеможливив покладення на слабшу сторону споживача невиправданий тягар з'ясування змісту кредитного договору.
В доданих до позовної заяви документах відсутні електронні підписи відповідача. Первісні документи з підписом відповідача для дослідження в судовому засіданні позивачем не надано, що, на думку представника відповідача, унеможливлює об'єктивно та повно дослідити обставини надання кредитних коштів ОСОБА_1 , як позичальнику.
01.07.2025 представник позивача Виноградов Ю.Е. подав додаткові пояснення у справі, в яких звернув увагу, що у відзиві на позовну заяву сторона відповідача прямо не заперечує наступних юридичних фактів: укладення кредитного договору та додаткової угоди з позивачем; отримання кредитних коштів за кредитним договором та додатковою угодою; здійснення платежів за кредитним договором; наявність заборгованості за кредитним договором.
У разі не спростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а створені обов'язки підлягають виконанню.
При цьому, невідповідність правочину актам законодавства як підстава його недійсності, повинна ґрунтуватися на повно та достовірно встановлених судами обставинах справи про порушення певним правочином (чи його частиною) імперативного припису законодавства; саме по собі відступлення сторонами від положення законодавства, регулювання їх іншим чином, не свідчить про суперечність змісту правочину цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.
Вважає, що для визнання недійсним у судовому порядку правочину (господарського зобов'язання) необхідно встановити наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання правочину недійсним і настання певних юридичних наслідків.
Будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді.
Наголосив, що до позовної заяви додані візуальні форми послідовності дій клієнта щодо укладення кредитного договору та додаткової угоди, у яких детально відображені всі дії ТОВ «Бізнес Позика» та відповідача щодо укладення кредитного договору та додаткової угоди в електронній формі у порядку, визначеному ст.12 ЗУ «Про електронну комерцію». Ці візуальні форми послідовності дій клієнта щодо укладення кредитного договору та додаткової угоди посвідчені директором ТОВ «Бізнес Позика» Гайворонською М.М.
Правильно застосувавши норми матеріального права, слід дійти обґрунтованого висновку про те, що кредитний договір підписаний боржником за допомогою одноразового пароля-ідентифікатора, тобто укладання між сторонами спірного правочину підтверджено належними та допустимими доказами.
Без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між заявником/кредитором та боржником/позичальником не був би укладений.
Під час укладення кредитного договору та додаткової угоди сторони погодились укласти кредитний договір та додаткову угоду з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, дистанційно, в електронній формі, в порядку передбаченому ЗУ «Про електронну комерцію» (що зазначено на самому початку кредитного договору та додаткової угоди). Кредитний договір укладений між позивачем та відповідачем не є договором приєднання у розумінні ст.634 ЦК України.
У кінці кредитного договору та додаткової угоди у розділі «Реквізити сторін» наявна відмітка про підписання позичальником кредитного договору та додаткової угоди за допомогою одноразових паролей-ідентифікаторів у відповідності до ст.12 ЗУ «Про електронну комерцію».
Кредитний договір та додаткова угода не підписувався відповідачем з накладенням кваліфікованого електронного підпису відповідача і не мали бути підписані таким чином, оскільки кредитний договір та додаткова угода між сторонами укладені шляхом обміну електронними повідомленнями у порядку, визначеному ст.12 ЗУ «Про електронну комерцію» та підписані відповідачем за допомогою одноразового ідентифікатора.
Примірники електронного кредитного договору, додаткової угоди, акцептів та оферт на їх укладення, надані позивачем до суду, є їх оригіналами, й будь-які інші варіанти цих документів у позивача відсутні та не можуть бути надані до суду. При цьому, оригінали цих документів збережені в первісному та незмінному вигляді.
Наполягає, що ТОВ «Бізнес Позика» свої зобов'язання за договором кредиту виконало, надало позичальнику грошові кошти в розмірі 12000 грн. шляхом перерахування на банківську картку № НОМЕР_1 , яку позичальником вказано при заповнені анкетних даних в особистому кабінеті, що підтверджується довідкою про перерахування коштів.
До позовної заяви додана довідка щодо перерахування кредитних коштів, надана позивачу посередником ТОВ «ПрофітГід», яке надає позивачу послуги щодо перерахування кредитних коштів позичальникам та зарахування платежів позичальників за кредитними договорами, укладеними між позичальниками та ТОВ «Бізнес Позика».
Відповідач в підтвердження своїх доводів про начебто не отримання кредиту від позивача, міг просто надати суду виписку зі свого карткового рахунку в АТ КБ «Приватбанк».
Повідомив, що інколи під час укладення кредитного договору позичальники вказують номер банківської картки для перерахування кредитних коштів інших осіб (наприклад своїх родичів), тобто ці банківські картки випущені (емітовані) на ім'я інших осіб. При цьому, це не означає, що кредитний договір між позивачем та відповідачем не укладений та позичальник не має зобов'язань за кредитним договором, оскільки ТОВ «Бізнес Позика» перераховує кредитні кошти на той номер банківської картки, який позичальник вказує під час укладення кредитного договору.
ТОВ «Бізнес Позика» не є банківською установою, не відкриває позичальникам банківські рахунки та не випускає на ім'я позичальників банківські картки, тому перерахування кредитних коштів та зарахування платежів позичальників за кредитними договорами здійснюється посередниками ТОВ «Бізнес Позика» на підставі відповідних договорів за допомогою платіжних систем посередників.
ТОВ «Бізнес Позика» не здійснює перерахування кредитних коштів позичальникам зі своїх рахунків. На підтвердження перерахування кредитних коштів позичальникам та зарахування платежів позичальників за кредитними договорами відповідні посередники надають ТОВ «Бізнес Позика» довідки (довідки з платіжних систем).
Вважає, що перерахування кредитних коштів за кредитними договорами ТОВ «Бізнес Позика» посередниками відповідає положенням ст.6,9 ЗУ "Про електронну комерцію", а вказані докази перерахування кредитних коштів є належними, допустимими та достатніми доказами перерахування кредитних коштів відповідачу за кредитним договором.
Правом щодо подання інших заяв по суті справи в передбаченому ст.174 ЦПК порядку сторони не скористалися.
Ухвалою суду від 15.07.2025 судовий розгляд у цивільній справі вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
За клопотанням позивача, витребувано в АТ КБ «Приватбанк» відомості, які містять банківську таємницю, а саме виписку зі карткового рахунку відповідача в АТ КБ «Приватбанк».
Будь-які інші заяви чи клопотання щодо проведення інших процесуальних дій, в тому числі забезпечення доказів, вжиття заходів забезпечення позову, зупинення і поновлення провадження у справі, учасниками справи не заявлено.
В судове засідання представник позивача не прибув, зі змісту позовної заяви просить судовий розгляд здійснювати за відсутності.
Представник відповідача ОСОБА_3 пояснив, що відповідач не заперечує факту укладення кредитного договору та додаткової угоди з позивачем; отримання кредитних коштів за кредитним договором та додатковою угодою; здійснення платежів за кредитним договором; наявність заборгованості за кредитним договором. Але сумнівним на його погляд є нарахування комісії з урахуванням судової практики. Більше детально позицію відповідача не обґрунтував.
Заслухавши пояснення представника відповідача, проаналізувавши доводи представника позивача, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 09.03.2024 ТОВ «Бізнес Позика» направлено ОСОБА_1 пропозицію (оферту) укласти договір №482017-КС-004 про надання кредиту.
09.03.2024 ОСОБА_1 прийняв (акцепт) пропозицію (оферту) щодо укладення договір №482017-КС-004 про надання кредиту, на умовах визначених офертою.
Після чого ТОВ «Бізнес Позика» направлено ОСОБА_1 через телекомунікаційну систему одноразовий ідентифікатор UA-2509 на номер телефону НОМЕР_2 (що зазначено позичальником у своїй анкеті в особистому кабінеті), котрий боржником введено/відправлено.
Отже, 09.03.2024 між ТОВ «Бізнес Позика та ОСОБА_1 укладено договір №482017-КС-004 про надання кредиту, підписаний одноразовим ідентифікатором у порядку, визначеному ст.12 ЗУ «Про електронну комерцію».
При цьому ОСОБА_1 , через веб-сайт кредитодавця, шляхом введення логіну та паролю, ввійшов до особистого кабінету, з якого через інформаційно-телекомунікаційну систему (ІТС) подав заявку на отримання кредиту, де відповідно вказав номер свого поточного (карткового) рахунку.
За п.п.3.1.1. Правил, після отримання заявником від кредитодавця повідомлення про прийняте рішення щодо можливості надання кредиту в особистому кабінеті заявника розміщається оферта, яка є пропозицією в розумінні ч.4 ст.11 ЗУ «Про електронну комерцію». Після отримання оферти заявнику надсилається одноразовий ідентифікатор.
У випадку відмови від укладення заявником договору чи не підписання його шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, оферта вважається не акцептованою заявником і втрачає силу (п.п.3.1.2, 3.1.3 Правил).
Таким чином, 09.03.2024 ОСОБА_1 прийняв (акцепт) пропозицію (оферту) щодо укладення договору №482017-КС-004 про надання кредиту, на умовах визначених офертою, шляхом направлення через ІТС одноразового ідентифікатора UA-2509, направленого позичальнику на номер телефону НОМЕР_2 , вказаного позичальником в заявці, електронного повідомлення СМС-повідомлення, що відповідає вимогам ст.12 ЗУ «Про електронну комерцію».
Аналогічним чином шляхом обміну електронними повідомленнями укладена додаткова угода до кредитного договору, у порядку, визначеному ст.12 ЗУ «Про електронну комерцію», підписана з використанням одноразового ідентифікатора «UA-1177».
З п.2.1 договору кредитодавець надає позичальнику грошові кошти в розмірі 12000 грн. на засадах строковості, поворотності, платності, а позивальник зобов'язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та комісію за надання кредиту у порядку та на умовах, визначених цим договором та правилами надання споживчих кредитів.
Строк, на який надається кредит - 24 тижні. Стандартна процентна ставка за кредитом: в день 2% фіксована. Знижена процентна ставка за кредитом: в день 1,15012500, фіксована. Комісія за надання кредиту 1800 грн. Дата повернення кредиту 24.08.2024.
17.03.2024 між ТОВ «Бізнес Позика» та ОСОБА_1 укладено додаткову угоду №1 до договору №482017-КС-004 про надання кредиту від 09.03.2024 в електронній формі з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, дистанційно, шляхом підписання одноразовим ідентифікатором UA-1177, підписаний у порядку, визначеному ст.12 ЗУ «Про електронну комерцію», відповідно до умов якої сторони домовились, що кредит збільшується на 3000 грн. у строки та на умовах, визначених у договорі, комісія пов'язана з наданням додаткового кредиту становить 450 грн.
Із витребуваного судом повідомлення АТ КБ «Приватбанк» від 08.08.2025, на ім'я ОСОБА_1 в банку емітовано карту № НОМЕР_1 , на яку 09.03.2024 зараховано грошові кошти в сумі 12000 грн. та 17.03.2024 - 3000 грн., що підтверджується випискою по рахунку.
Отже, ТОВ «Бізнес Позика» свої зобов'язання за договором кредиту та додатковою угодою виконало, надало 09.03.2024 позичальнику грошові кошти в розмірі 12000 грн. та 17.03.2024 - 3000 грн. шляхом перерахування на банківську картку позичальника № НОМЕР_3 , що підтверджується довідками ТОВ «ПрофітГід» про здійснення переказу грошових коштів.
Відповідач належним чином не виконував свої зобов'язання за договором, в зв'язку з чим станом на 29.04.2025 утворилась заборгованість в розмірі 58474,72 грн., з яких: 15000 грн. - за тілом кредиту; 42122,92 грн. - за процентами; 1351,80 грн. - за комісією.
Суд відзначає, що наданий представником позивача розрахунок виконаний у відповідності до умов кредитного договору та вимог цивільного законодавства. Після закінчення строку дії кредитного договору жодні нарахування не здійснювались.
Доказів, які б спростовували заявлені представником позивача обставини, зокрема, розрахунок заборгованості, відповідачем не надано, як і докази, які б свідчили про наявність підстав для звільнення його від виконання зобов'язань за кредитним договором та додатковою угодою.
Правовідносини у цій справі регулюються положеннями Цивільного кодексу України, а також Закону України «Про електронну комерцію».
За змістом ст.525,526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язань або одностороння зміна його умов не допускається.
У відповідності до ч.1 ст.626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
За положеннями ст.627 ЦК України, відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст.629 ЦК України).
Згідно із ч.1 ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
В ч.1 ст.1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
До загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов'язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо (ч.2 ст.8 ЗУ «Про споживче кредитування»).
У ст.3 ЗУ «Про електронну комерцію», електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст.12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст.12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному ч.6 цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст.12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст.12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею (ст.11 ЗУ «Про електронну комерцію»).
Ч.5 цієї статті передбачає, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.
Ст.12 Закону визначає, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до ЗУ "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Згідно з умовами кредитного договору позичальник зобов'язується вчасно повернути кредит, сплатити відсотки за користування кредитом та комісію в порядку, визначеному цим договором.
Всупереч умовам кредитного договору, відповідач не виконав свого зобов'язання, не здійснив жодного платежу для погашення кредитної заборгованості.
За ч.1 ст.525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Враховуючи, що відповідач взяті на себе зобов'язання за кредитними договорами належним чином не виконав, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Оскільки понесені позивачем судові витрати у справі документально підтверджені, відповідно до вимог ст.141 ЦПК України підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.
Керуючись ст.265,268 ЦПК України, суд
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» суму заборгованості за кредитним договором №482017-КС-004 від 09.03.2024 в розмірі 58474,72 грн. та судовий збір - 2422,40 грн.
Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя А.П. Токмакова