Справа №: 398/2163/25
провадження №: 3/398/806/25
Іменем України
"12" вересня 2025 р. м. Олександрія
Суддя Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області Шинкаренко Ірина Петрівна, розглянувши матеріали, які надійшли від Олександрійського районного відділу поліції ГУНП в Кіровоградської області, відносно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.173-2 КУпАП,
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 270244 від 08 квітня 2025 року цього дня о 16 год. 44 хв. ОСОБА_1 вчинив домашнє насильство психологічного характеру відносно дружини ОСОБА_2 , а саме: словесно ображав в телефонній розмові.
Відповідальність за дане адміністративне правопорушення передбачена ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
ОСОБА_1 у судовому засіданні свою вину вчиненому правопорушенні не визнав, пояснив, що у них з ОСОБА_1 існує довготривалий конфлікт з приводу того, що вона перешкоджає його спілкуванню з їхньою спільною дитиною. 08 квітня 2025 року близько 14-15 години він, перебуваючи в авто разом зі своєю матір'ю, зателефонував ОСОБА_1 , щоб побачитись з їх спільною дитиною, проте отримав відмову у грубій формі і також виразився в сторону ОСОБА_1 нецензурною лайкою, проте не мав на меті її образити чи принизити. Пізніше, приїхавши до дитини, він викликав поліцію, щоб зафіксувати перешкоджання зі сторони дружини у спілкуванні з дитиною. У відповідь на що ОСОБА_1 також викликала поліцію, пізніше приїхав ще один наряд поліції, які оформили матеріали про вчинення ним домашнього насильства відносно ОСОБА_1 . В цей час ОСОБА_1 вела себе як зазвичай, почувала себе нормально. Нецензурну лайку вони застосовують з ОСОБА_1 у спілкуванні систематично під час конфліктів, шкодує про ту ситуацію, яка склалася. Також додав, що позасудовим шляхом вирішити їхній конфлікт неможливо і він, і ОСОБА_1 систематично звертаються до поліції з приводу наявної проблеми між ними. Через ситуацію, що склалася, він вимушений був звернувся за психологічною допомогою. Зазначив, що після їхньої розмови потерпіла себе почувала нормально, завдати шкоду здоров'ю ОСОБА_1 не хотів, нецензурну лайку застосував на емоціях.
Його захисник - адвокат Семенова О.В., повідомила, що між сторонами дійсно існує конфлікт щодо встановлення порядку спілкування з дитиною. ОСОБА_1 наміру завдати шкоди психологічному здоров'ю потерпілої не мав. Додала, що для ОСОБА_3 є звичним застосування нецензурної лайки під час спілкування та вирішення конфліктів один з одним, колишнє подружжя постійно свариться і зі сторони потерпілої ОСОБА_1 також постійно в бік ОСОБА_1 звучать погрози і принизливі висловлювання. Просила суд закрити провадження у справі за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.
Представник потерпілої - адвокат Ковальов А.І., зазначив, що ОСОБА_1 під час телефонної розмови 08 квітня 2025 року застосував психологічне насильство до потерпілої шляхом висловлювань, які спричинили у останньої погіршення настрою, пригнічення стану та підвищення тиску. Крім того, спостерігається наявність психологічного тиску з боку ОСОБА_1 щодо потерпілої протягом тривалого часу.
Потерпіла ОСОБА_1 у судовому засіданні надала суду пояснення, що вважає поведінку ОСОБА_1 ненормальною, їхній конфлікт продовжується два роки, він постійно чинить тиск на неї, вимагає надмірної звітності щодо дитини, постійно критикує та робить зауваження щодо виховання та догляду за їх спільною дитиною. Крім того, додала, що ОСОБА_1 погрожує їй фізичною розправою та принижує її почуття як жінки. Їх розмови потерпіла фіксує на телефон. Від телефонної розмови 08 квітня 2025 року, що є предметом розгляду, вона психологічних страждань не відчула, за психологічною допомогою не зверталася, не було потреби.
Свідок ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в ході судового розгляду зазначила, що є матір'ю ОСОБА_1 , 08 квітня 2025 року близько 13 години вона була свідком частини телефонної розмови її сина з ОСОБА_1 , розмова відбувалася на гучному зв'язку, її син спілкувався з невісткою спокійно, а вона провокувала його на сварку, негативно реагувала на бажання сина зустрітися з дитиною. ОСОБА_5 постійно чинить перешкоди її сину у спілкуванні з дитиною, відмовляє в зустрічах, постійно має поганий настрій.
Вислухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши матеріали справи в їх сукупності, суддя дійшов наступного висновку.
Відповідно до положень Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» року домашнє насильство - це діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Протиправні дії за цією статтею можуть мати характер фізичного, психологічного чи економічного насильства.
Психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
В диспозиції ч. 1 ст. 173-2 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Об'єктом цього правопорушення є суспільні відносини у сфері захисту прав громадян.
Об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого зазначеною статтею, полягає в умисному вчиненні будь-яких з зазначених в диспозиції дій, та передбачає існування обов'язкової ознаки: настання шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Суб'єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вини у формі умислу.
Відповідно до вимог ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно зі ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Приписами ст. 252 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Винуватість особи у вчиненні адміністративного правопорушення має бути безумовно доведена достатніми доказами, які установлюють об'єктивну істину у справі.
Суддею під час розгляду справи досліджено докази, які наявні у справі, зокрема, протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД № 270244 від 08 квіття 2025 року, протокол прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 08 квітня 2025 року, письмові пояснення ОСОБА_1 від 08 квітня 2025 року, письмові пояснення потерпілої ОСОБА_1 від 08 квітня 2025 року, терміновий заборонний припис серії АА621599 від 04 квітня 2025 року, заяви і звернення ОСОБА_6 , ОСОБА_1 до Олександрійського РВП ГУНП в Кіровоградській області, листи Олександрійського РВП ГУНП в Кіровоградській області у відповідь за вказаними зверненнями, відео- та аудіо записи приватних розмов між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , показання свідка ОСОБА_4 .
Відповідно до положень ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення серед іншого, зазначається суть адміністративного правопорушення, нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення.
У протоколі про адміністративне правопорушення зазначено, що ОСОБА_1 вчинив домашнє насильство психологічного характеру відносно дружини ОСОБА_2 , а саме: словесно ображав в телефонній розмові.
На підставі досліджених в ході розгляду справи письмових звернень ОСОБА_2 , ОСОБА_1 на адресу Олександрійського РВП ГУНП в Кіровоградській області, листів Олександрійського РВП ГУНП в Кіровоградській області у відповідь за вказаними зверненнями, відео- та аудіо записів приватних розмов між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , поданими до суду учасниками справи, пояснень наданих у суді, суддя дійшов висновку про наявність суперечностей між колишнім подружжям щодо порядку виховання та спілкування з дитиною, що проявляється, зокрема, у систематичних образах один одного із використанням нецензурної лайки та неприйнятних висловлювань. Взаємини між ОСОБА_1 та ОСОБА_1 свідчать про наявність довготривалого конфлікту у сфері сімейних відносин, який характеризується неузгодженням поглядів на ситуацію, в якому кожна зі сторін намагається зайняти позицію несумісну з інтересами іншої сторони. Нецензурні висловлювання чи словесні образи та погрози, які виникають під час конфлікту та викликані напруженим емоційним станом сторін такої суперечки, не становлять собою домашнє насильство. Такі дії утворюють склад адміністративного правопорушення у тому випадку, коли спричинили побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
Разом з тим, відомості щодо завданої шкоди фізичному або психічному здоров'ю потерпілої, що є обов'язковою ознакою об'єктивної сторони правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, у протоколі не зазначено. Натомість у судовому засіданні потерпіла ОСОБА_1 повідомила, що вона психологічних страждань в результаті телефонної розмови 08 квітня 2025 року не зазнала, допомоги не потребувала та до психолога не зверталася.
Суддя зауважує, що описана у протоколі серії ВАД № 270244 від 08 квіття 2025 року фабула не містить ознак складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
Зміст протоколу про адміністративне правопорушення повинен чітко відповідати приписам ст.256 КУпАП, особливо в частині викладення фабули правопорушення, яка фактично є обвинуваченням особи у вчиненні правопорушення.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Малофєєва проти Росії», серед іншого зазначено, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принцип рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).
На підставі викладеного, суддя дійшов висновку, що дії ОСОБА_1 , зазначені у протоколі серії ВАД № 270244 від 08 квіття 2025 року про адміністративне правопорушення, не підпадають під правову кваліфікацію діяння, визначеного диспозицією ч.1 ст.173-2 КУпАП і не становлять складу адміністративного правопорушення.
Згідно з приписами ст. 62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Стандарт доведення вини «поза розумним сумнівом» означає, що при доведенні винуватості особи не повинно залишатися жодного «розумного сумніву» в цьому, тоді як наявність такого «розумного сумніву» у винуватості особи є підставою для його виправдання. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.
Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Враховуючи викладене, суддя дійшов висновку, що провадження у справі підлягає закриттю на підставі п.1 ч. 1 ст. 247 КУпАП України у зв'язку із відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
На підставі викладеного, керуючись ст. 9, ч. 1 ст.173-2, ст. 245, 251, 254, 256, 268, п. 1 ч. 1 ст. 247, ст.ст.280, 283-285 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП закрити на підставі п.1 ч. 1 ст. 247 КУпАП України у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Кропивницького апеляційного суду через Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області.
Постанова набирає чинності після закінчення строків подання апеляційної скарги або розгляду справи апеляційним судом, якщо постанову не скасовано.
Суддя Ірина Петрівна Шинкаренко