Справа № 240/18603/24
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Лавренчук Ольга Володимирівна
Суддя-доповідач - Смілянець Е. С.
15 вересня 2025 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Смілянця Е. С.
суддів: Полотнянка Ю.П. Драчук Т. О. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 17 січня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання протиправним рішення, зобов'язання вчинити дії,
І. ІСТОРІЯ СПРАВИ, КОРОТКИЙ ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ
ОСОБА_2 звернулася до Житомирського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, в якому просила:
- визнати протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо відмови в застосуванні при обчисленні пенсії ОСОБА_1 середньої заробітної плати (доходу) за 2021,2022,2023 роки;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 за віком з 15.04.2024 відповідно до ч.2 ст.40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески, обчисленої як середній показник за 2021,2022,2023 роки, та виплатити з врахуванням раніше виплачених сум.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що призначаючи позивачу пенсію за віком, відповідно до вимог Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" відповідач не застосував показник середньої заробітної плати (доходу) за 2021-2023 роки, що стало підставою для звернення з даним позовом до суду.
ІІ. ЗМІСТ РІШЕНННЯ СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ
Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 17 січня 2025 року відмовлено у задоволенні позову.
ІІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
Судом встановлено, що позивач 15.04.2024 звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області із заявою про переведенні на пенсію за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні.
Листом від 07.06.2024 за №15152-12818/Г-02/8-0600/24 ГУ ПФУ в Житомирській області повідомило позивача, що для обчислення розміру пенсії враховано заробітну плату за 60 місяців до 01.07.2000, а саме за період з 01.01.1989 по 31.12.1993 та за даними персоніфікованого обліку з 01.07.2000 по 28.02.2011 (індивідуальний коефіцієнт - 1,34899). Відповідно до ч. 2 ст. 40 Закону при визначенні заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії було застосовано показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014,2015 та 2016 року, тобто - 3764,40 грн, та який відповідно до показників інфляції і зростання заробітної плати в країні враховується для заробітної плати в країні враховується для обчислення пенсії становить, з 01.03.2019 - ·4404,35 гpн. (3764,40 гpн. x 1,17), 3 01.05.2020 - 4888,83 гpн (3764,40 гpн x 1,17 x 1,11), з 01.03.2021 - 5426,60 гpн. (3764,40 гpi. x 1,17 x 1,11 x 1,11), з 01.03.2022 - 6186,32 грн (3764,40 гpн 1,17 x 1,11 x 1,11x 1,14), 3 01.03.2023 - 7405,03 гpн, з - 01.03.2024 7994,47 гpн заробітної плати 1,34899 та на індивідуальний коефіцієнт страхового стажу 0,42333.
Вважаючи відмову протиправною, а свої права та інтереси порушеними, позивачка звернулась до суду.
IV. ОЦІНКА СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ
Приймаючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції виходив з того, що показник середньої заробітної плати в Україні для обчислення пенсії визначається на день призначення пенсії, а не при її перерахунку на виконання ст.42 Закону № 1058 з урахуванням додаткового набутого за 24 місяці страхового стажу або з урахуванням індексації заробітку.
З урахуванням наведеного суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог щодо відмови позивачу у перерахунку та виплаті пенсії за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати по Україні за 2021-2023 роки з урахуванням раніше виплачених сум, оскільки показник середньої заробітної плати в Україні для обчислення пенсії визначається на день призначення пенсії/перехід на інший вид пенсії.
V. ДОВОДИ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ
Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, позивач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, неповне з'ясування обставин справи, оскаржила його в апеляційному порядку з вимогою скасувати рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 17 січня 2025 року та прийняти нове, яким позов задовольнити.
В обґрунтування апеляційної скарги позивач зазначила, що в частині 4 статті 42 Закону №1058-IV передбачено, що показник середньої заробітної плати (доходу) за бажанням пенсіонера, враховується той який був під час призначення або попереднього перерахунку пенсії.
Відповідач правом подання письмового відзиву на апеляційну скаргу не скористався, що в силу вимог ч. 4 ст. 304 КАС України не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
VI. ОЦІНКА АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ
Апеляційний суд, перевіривши доводи апеляційної скарги, виходячи з меж апеляційного перегляду, визначених статтею 308 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України), а також, надаючи оцінку правильності застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права у спірних правовідносинах, виходить з наступного.
Відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Відповідно до преамбули Закону №1058-ІV він визначає принципи, засади і механізм функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій. Зміна умов і норм загальнообов'язкового державного пенсійного страхування здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону.
Відповідно до ч. 1 ст. 44 Закону № 1058-IV, призначення (перерахунок) пенсії здійснюється за зверненням особи або автоматично (без звернення особи) у випадках, передбачених цим Законом.
Згідно з ч. 2 ст. 40 Закону № 1058-ІV заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де: Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз1+ Кз2+Кз3+...+Кзn); К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.
Відповідно до абз. 2 п. 4-3 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 1058-IV пенсії, призначені відповідно до цього Закону до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій", з 1 жовтня 2017 року перераховуються із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1 %.
Відповідно до ч. 4 ст. 42 Закону №1058-ІV у разі якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, перерахунок пенсії проводиться з урахуванням не менш як 24 місяців страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі. Перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати (доходу), з якої обчислена пенсія.
За бажанням пенсіонера перерахунок пенсії проводиться із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) пенсії.
У разі якщо застрахована особа після призначення (перерахунку) пенсії має менш як 24 місяці страхового стажу, перерахунок пенсії проводиться не раніше ніж через два роки після призначення (попереднього перерахунку) з урахуванням страхового стажу після її призначення (попереднього перерахунку) та заробітної плати, з якої призначено (попередньо перераховано) пенсію.
Якщо пенсіонер, який продовжував працювати, набув стажу, достатнього для обчислення пенсії відповідно до частини першої статті 28 цього Закону, за його заявою проводиться відповідний перерахунок пенсії незалежно від того, скільки часу минуло після призначення (попереднього перерахунку) пенсії, з урахуванням заробітної плати, з якої призначено (попередньо перераховано) пенсію.
Органи Пенсійного фонду щороку з 1 квітня без додаткового звернення особи проводять перерахунок пенсії тим особам, які на 1 березня року, в якому здійснюється перерахунок, набули право на проведення перерахунку, передбаченого абзацами першим - третім цієї частини, на найбільш вигідних умовах. Порядок такого перерахунку пенсії встановлюється правлінням Пенсійного фонду за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення.
Обчислення страхового стажу, який дає право на перерахунок пенсії відповідно до цієї статті, здійснюється не раніше дня, що настає за днем, по який обчислено страховий стаж під час призначення (попереднього перерахунку) пенсії.
Аналіз наведених норм свідчить про те, що частиною 3 статті 45 Закону №1058-ІV регламентований порядок переведення з одного виду пенсії, призначеного саме за цим Законом, на інший. Отже, показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої Законом №1058-ІV. Однак, якщо мало місце призначення іншої пенсії за іншим законом, має враховуватись показник середньої заробітної плати за три календарні роки, що передують року призначення нового виду пенсії.
Зазначені висновки щодо здійснення призначення пенсії, а не переведення згідно з частиною 3 статті 45 Закону №1058-ІV викладені в постанові Великої Палати Верховного Суду від 31.10.2018 у справі №876/5312/17.
З матеріалів справи встановлено, що позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Житомирській області та з 21.07.2005 по 24.03.2008 отримувала пенсію по інвалідності, з 25.03.2008 по 14.04.2011 отримувала пенсію за віком, з 15.04.2011 по 14.04.2024 отримувала пенсію по інвалідності. Усі вказані види пенсій було призначено відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
З 15.04.2024 позивача переведено з пенсії по інвалідності на пенсію за віком, відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Страховий стаж, врахований при обчисленні пенсії, становить 42 рік 04 місяць 27 днів. Коефіцієнт страхового стажу - 0,42333.
Пенсія обчислена з врахуванням заробітної плати за 60 місяців 01.07.2000, а саме за період з 01.01.1989 по 31.12.1993 за даними персоніфікованого обліку з 01.07.2000 по 28.02.2011 (індивідуальний коефіцієнт - 134899).
Відповідно до ч. 2 ст. 40 Закону №1058 обчислення розміру пенсії заявника проведено з Урахуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2014, 2015 та 2016 роки - 3764,40 грн із застосуванням коефіцієнтів збільшення 1,17 (на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 20.02.2019 № 124), 1,11 (на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 01.04.2020 №251), 1,14 (на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 №118), 1,197 (на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 № 168) та на 1,0796 (на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 23.02.2024 № 105) становить 7994,47 гpн. (3764,40 гpн. x 1,17 x 1,11 x 1,11 x 1,14 x 1,197 x 1,0796).
Колегія суддів звертає увагу, що у матеріалах справи відсутні докази призначення (переведення) позивачу на інші види пенсії згідно іншого Закону, натомість наявні докази про призначення пенсії з 21.07.2005 по 24.03.2008 по інвалідності, з 25.03.2008 по 14.04.2011 пенсії за віком, з 15.04.2011 по 14.04.2024 пенсії по інвалідності відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
За нормами ст.42 Закону № 1058 перерахунок пенсії проводиться із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) пенсії.
До того ж, Законом № 1058 пенсіонерам з метою збільшення розміру пенсій передбачено проведення індексації. Для забезпечення індексації пенсії щороку з 1 березня проводиться перерахунок раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.
Враховуючи викладене, показник середньої заробітної плати в Україні для обчислення пенсії визначається на день призначення пенсії, а не при її перерахунку на виконання ст.42 Закону № 1058 з урахуванням додаткового набутого за 24 місяці страхового стажу або з урахуванням індексації заробітку.
Таким чином колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, про необґрунтованість позовних вимог щодо відмови позивачу у перерахунку та виплаті пенсії за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати по Україні за 2021-2023 роки з урахуванням раніше виплачених сум, оскільки показник середньої заробітної плати в Україні для обчислення пенсії визначається на день призначення пенсії/перехід на інший вид пенсії.
Відтак колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позову.
На підставі вище викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції у цій справі є законним та обґрунтованим і не підлягає скасуванню, оскільки суд, всебічно перевіривши обставини справи, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального права та при дотриманні норм процесуального права, з дослідженням усіх основних питань, які є важливими для прийняття даного судового рішення.
Враховуючи вищезазначене, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про порушення судом першої інстанції норм матеріального права, які призвели до неправильного вирішення справи, тобто прийняте рішення відповідає матеріалам справи та вимогам закону і підстав для його скасування не вбачається.
VII. ВИСНОВКИ СУДУ
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції відповідає вимогам статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, підстав для задоволення вимог апеляційної скарги відповідача колегією суддів не встановлено.
Згідно з частини 1 статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Оскільки судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права та підстав для його скасування не вбачається, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду без змін.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 17 січня 2025 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуючий Смілянець Е. С.
Судді Полотнянко Ю.П. Драчук Т. О.