Справа № 240/16551/24
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Попова Оксана Гнатівна
Суддя-доповідач - Смілянець Е. С.
15 вересня 2025 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Смілянця Е. С.
суддів: Полотнянка Ю.П. Драчук Т. О. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 20 січня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії,
позивач, ОСОБА_1 , звернувся в суд із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (відповідача), в якому просив:
- визнати неправомірною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо проведення перерахунку та виплаті страхових виплат у період з 01.01.2006 по 17.06.2024 у розмірі 55% втрати ступеня працездатності;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області здійснити перерахунок та виплату страхових виплат у період з 01.01.2006 по 17.06.2024 у розмірі 55% втрати ступеня працездатності;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області в подальшому здійснювати нарахування та виплату страхових виплат з врахуванням 55% втрати ступеня працездатності.
Житомирський окружний адміністративний суд рішенням від 20.01.2025 в задоволенні позову відмовив. Судове рішення мотивоване тим, що позивач, звертаючись до відповідача, просив здійснити йому перерахунок щомісячної страхової виплати із підстави, не передбаченої чинною на момент такого звернення редакцією статті 31 Закону №1105-XIV. Чинна на момент спірних правовідносин редакція статті 31 Закону №1105-XIV визначала в якості підстави для перерахунку щомісячних страхових виплат - зростання споживчих цін та середньої заробітної плати (доходу) в Україні, а не зростання у попередньому календарному році середньої заробітної плати у певній галузі національної економіки певного регіону.
Не погоджуючись з рішенням суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального права просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.
Аргументами скарги зазначає, що позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо перерахунку розміру страхових виплат у період з 01.01.2006 по 17.06.2024 у розмірі 55% втрати ступеня працездатності, однак відповідач відмовив у здійсненні такого перерахунку, що і стало підставою для звернення із даним позовом до суду.
Відповідач не скористався правом подання відзиву на апеляційну скаргу відповідно до ст. 304 КАС України.
Згідно з положеннями ч. 3 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі-КАС України), суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Виходячи з приписів ст.ст. 311, 263 КАС України, вищезазначена апеляційна скарга розглядається в порядку письмового провадження.
Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що відповідно до довідки про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності у відсотках серії 12 ААА №114279, ступінь втрати професійної працездатності ОСОБА_1 становить 55 %.
У зв'язку з встановленням позивачу групи інвалідності внаслідок трудового каліцтва, він з 2001 року був взятий на облік в Управлінні виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у місті Житомирі, як отримувач щомісячних страхових виплат.
Із змісту листа Житомирського відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Житомирській області від 01.02.2021 за №15.1-04-104, встановлено, що розмір щомісячних страхових виплат, які виплачувались позивачу, становив: з 01.01.2016 по 28.02.2017 - 913,33 грн, з 01.03.2017 по 31.12.2017 - 1128,88 грн, з 01.01.2018 по 28.02.2018 - 1833,93 грн, з 01.03.2018 по 28.02.2019 - 2200,72 грн, з 01.03.2019 по 28.02.2020 - 2310,75 грн, з 01.03.2020 по 31.01.2021 - 2564,94 грн. Крім того, в період з січня 2016 року по грудень 2017 року позивачу на виконання вимог постанови КМУ від 17.07.2003 №1078 виплачувалась індексація щомісячних страхових виплат.
Також, листом Житомирського відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Житомирській області від 16.02.2021 за №15.1-04-153 повідомлено позивача, що розмір щомісячних страхових виплат, які виплачувались позивачу, становив: з 01.01.2006 по 28.02.2007 - 254,22 грн, з 01.03.2007 по 29.02.2008 - 300,74 грн, з 01.03.2008 по 28.02.2009 -338,33 грн, з 01.03.2009 по 28.02.2011 - 359,65 грн, з 01.03.2011 по 29.02.2012 - 396,33 грн, з 01.03.2012 по 31.08.2012 - 593,62 грн, з 01.09.2012 по 28.02.2013 - 736,69 грн, з 01.03.2013 по 28.02.2014 - 846,46 грн, з 01.03.2014 по 31.12.2015 - 913,33 грн. Крім того, в період з червня 2014 року по грудень 2015 року позивачу на виконання вимог постанови КМУ від 17.07.2003 №1078 виплачувалась індексація щомісячних страхових виплат.
У відповідь на своє звернення, Державною службою статистики України надано довідки про розмір середньомісячної заробітної плати за видом економічної діяльності "Лісове господарство та пов'язані з ним послуги" по Україні за 2006-2012 роки, за видом економічної діяльності "Лісове господарство та лісозаготівлі" по Україні за 2013-2021 роки та січень 2022 року і за видами економічної діяльності по Україні за 1-IV квартали 2022 року і 1-ІІ квартали 2023 року.
В подальшому, позивач звернуся до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області із заявою, в якій просив здійснити йому перерахунок щомісячних страхових виплат з урахуванням розмірів середньомісячної заробітної плати за видом економічної діяльності "Лісове господарство та лісозаготівлі" протягом 2006-2024 років, зазначених в довідках Державної служби статистики України, які додані до листа від 14.02.2024 за №19.1.2-26/Л-14-24/23
Однак, листом від 12.07.2024 за №17564-15367/Л-02/8-0600/24 ГУ ПФУ в Житомирській області повідомлено позивача, що актом приймання-передачі особових справ потерпілих на виробництві №304 від 02.11.2001 Житомирський держлісгосп передав до відділення виконавчої дирекції Фонду у м. Житомирі необхідні документи по позивачу та довідку про виплати відшкодування шкоди, де зазначено, що нарахування та виплату коштів Позивачу підприємство здійснювало до 1 вересня 2001 року. В особовій справі містились акт за ф.Н-1, виписка з акту огляду у МСЕК про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності у відсотках на 55%, довідка про розмір втраченого заробітку на суму 105,08 грн. 3 1 квітня 2001 року перерахування розміру щомісячної страхової виплати здійснювалось згідно зі статтею 29 Закону №1105 (з подальшими змінами та доповненнями), в якій частиною другою передбачено, що перерахування сум щомісячних страхових виплат проводиться у разі зростання у попередньому календарному році середньої заробітної плати у галузях національної економіки за даними центрального органу виконавчої влади з питань статистики. Таке перерахування провадиться з 1 березня наступного року, тобто з березня 2002 року, відповідно до постанов правління Фонду, а з 1 березня 2017 постанов Кабінету Міністрів України (в редакції Закону №1774-VIII від 06.12.2016), за даними Державного комітету статистики України. За статтею 31 Закону №1105, в редакції Закону №2620-1X від 21.09.2022, щомісячні страхові виплати підлягають перерахуванню щороку, з 1 березня, на коефіцієнт, що враховує показники зростання споживчих цін та середньої заробітної плати (доходу) в Україні. Розмір такого збільшення визначається у межах бюджету уповноваженого органу управління за рішенням Кабінету Міністрів України. Отже, всі страхові виплати, які позивач отримує з 01.09.2001, тобто після передачі справи про страхові виплати підприємством до відділення Фонду, по даний час відповідають законодавству та постановам правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на
Вважаючи протиправними дії відповідача щодо відмови у задоволенні рапорту про звільнення, позивач звернувся з цим позовом до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів враховує наступне.
Так, правові, фінансові та організаційні засади загальнообов'язкового державного соціального страхування, гарантії працюючих громадян щодо їх соціального захисту у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, вагітністю та пологами, від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, охорони життя та здоров'я, визначає Закон України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування" №1105-XIV (в редакції від 24.08.2024, яка діяла на момент спірних правовідносин).
Пунктом 4 розділу 7 «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 21 вересня 2022 року №2620-ІХ «Про внесення змін до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» та Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» встановлено, що нормативно-правові та розпорядчі акти Фонду соціального страхування України діють до затвердження відповідних рішень Пенсійним фондом України.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 29 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування" страхуванню від нещасного випадку підлягають особи, які працюють на умовах трудового договору (контракту) (крім домашніх працівників, які не беруть добровільної участі у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування), гіг-контракту, іншого цивільно-правового договору, на інших підставах, передбачених законом, на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності та господарювання, зокрема які є резидентами Дія Сіті, у тому числі в іноземних дипломатичних та консульських установах, інших представництвах нерезидентів або у фізичних осіб, а також обрані на виборні посади в органах державної влади, органах місцевого самоврядування та в інших органах, фізичні особи - підприємці, особи, які провадять незалежну професійну діяльність, члени фермерського господарства, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню від нещасного випадку на інших підставах.
Частиною 1 статті 30 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування" встановлено, що страховими виплатами є грошові суми, які Фонд виплачує застрахованому чи особам, які мають на це право, у разі настання страхового випадку.
Згідно з частиною 2 цієї статті зазначені грошові суми складаються, зокрема із: страхової виплати втраченого заробітку (або відповідної його частини) залежно від ступеня втрати потерпілим професійної працездатності (далі - щомісячна страхова виплата).
Підставою для оплати потерпілому витрат на медичну допомогу, проведення медичної, професійної та соціальної реабілітації, а також страхових виплат є акт розслідування нещасного випадку або акт розслідування професійного захворювання (отруєння) за встановленими формами (частина 3 статті 30 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування").
Факт нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання розслідується в порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України, відповідно до Закону України "Про охорону праці".
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 41 Закону № 1105-XIV страхові виплати здійснюються щомісяця у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку або за рішенням суду потерпілому - з дня втрати працездатності внаслідок нещасного випадку або з дати встановлення професійного захворювання.
Страхові виплати здійснюються протягом строку, на який встановлено втрату працездатності у зв'язку із страховим випадком, а фінансування додаткових витрат згідно з цим Законом - протягом строку, на який визначено потребу в них (частина п'ята статті 41 Закону № 1105-XIV).
Якщо потерпілому або особам, які мають право на одержання страхових виплат, з вини уповноваженого органу управління або його територіальних органів своєчасно не призначено або не виплачено суму страхової виплати, ця сума виплачується без обмеження протягом будь-якого строку та підлягає коригуванню у зв'язку з підвищенням цін на споживчі товари та послуги в порядку, встановленому статтею 34 Закону України «Про оплату праці» (частина сьома статті 41 Закону № 1105-XIV).
Частиною першою статті 36 Закону № 1105-XIV визначено, що сума щомісячної страхової виплати встановлюється відповідно до ступеня втрати професійної працездатності та середньомісячної заробітної плати, яку потерпілий мав до ушкодження здоров'я.
Максимальний розмір щомісячної страхової виплати не може перевищувати чотири мінімальні заробітні плати.
Максимальний розмір щомісячної страхової виплати після проведеного перерахування відповідно до частини другої статті 31 цього Закону не може перевищувати чотири мінімальні заробітні плати.
Мінімальний розмір призначеної щомісячної страхової виплати потерпілому у перерахунку на 100 відсотків втрати професійної працездатності не може бути меншим за мінімальну заробітну плату.
Відповідно до частини восьмої статті 36 Закону № 1105-XIV середньомісячна заробітна плата для обчислення суми страхових виплат потерпілому у зв'язку із втраченою ним заробітною платою (або відповідною її частиною) визначається згідно з порядком обчислення середньої заробітної плати для виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, що затверджується Кабінетом Міністрів України.
Під час обчислення середньомісячної заробітної плати враховуються всі види виплат, на які нараховувалися страхові внески (частина дев'ята статті 36 Закону № 1105-XIV).
Згідно із частиною одинадцятою статті 36 Закону № 1105-XIV якщо на час звернення за страховою виплатою неможливо отримати інформацію про заробітну плату потерпілого до ушкодження здоров'я, сума страхової виплати визначається за чинною на час звернення тарифною ставкою (окладом) за професією (посадою) на підприємстві (в галузі), на якому працював потерпілий, або за відповідною тарифною ставкою (окладом) подібної професії (посади), але не менше розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на день звернення.
Питання перерахунку розміру страхових виплат було врегульовано статтею 31 Закону №1105-XIV (в редакції, чинній на момент призначення позивачу страхових виплат).
Відповідно до частини 1 статті 31 Закону №1105-XIV перерахування сум щомісячних страхових виплат проводиться у разі:1) зміни ступеня втрати професійної працездатності;2) зміни складу сім'ї померлого.
Щомісячні страхові виплати підлягають перерахуванню щороку, з 1 березня, на коефіцієнт, що враховує показники зростання споживчих цін та середньої заробітної плати (доходу) в Україні.
Коефіцієнт перерахунку щомісячних страхових виплат відповідає 50 відсоткам показника зростання споживчих цін за попередній рік та 50 відсоткам показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, визначеного відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», за три календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення, порівняно з трьома календарними роками, що передують року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення.
За наявності фінансових можливостей бюджету уповноваженого органу управління розмір щорічного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується для здійснення перерахування, передбачений абзацом другим цієї частини, може бути збільшений, але не повинен перевищувати 100 відсотків показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення.
Розмір такого збільшення визначається у межах бюджету уповноваженого органу управління за рішенням Кабінету Міністрів України.
Визначена раніше сума щомісячної страхової виплати не підлягає зменшенню.
Отже, виходячи з встановленого законодавцем у Законі України №1105-XIV режиму правового регулювання спірних правовідносин, підставою для перерахунку сум щомісячних страхових виплат, окрім зміни ступеня втрати професійної працездатності та зміни складу сім'ї померлого, є лише зростання споживчих цін та середньої заробітної плати (доходу) в Україні.
Як встановлено судом першої інстанції, у зв'язку з встановленням позивачу групи інвалідності внаслідок трудового каліцтва, він з 2001 року був взятий на облік в Управлінні виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у місті Житомирі, як отримувач щомісячних страхових виплат.
Із змісту листа Житомирського відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Житомирській області від 01.02.2021 за №15.1-04-104, встановлено, що розмір щомісячних страхових виплат, які виплачувались позивачу, становив: з 01.01.2016 по 28.02.2017 - 913,33 грн, з 01.03.2017 по 31.12.2017 - 1128,88 грн, з 01.01.2018 по 28.02.2018 - 1833,93 грн, з 01.03.2018 по 28.02.2019 - 2200,72 грн, з 01.03.2019 по 28.02.2020 - 2310,75 грн, з 01.03.2020 по 31.01.2021 - 2564,94 грн. Крім того, в період з січня 2016 року по грудень 2017 року позивачу на виконання вимог постанови КМУ від 17.07.2003 №1078 виплачувалась індексація щомісячних страхових виплат.
Також, листом Житомирського відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Житомирській області від 16.02.2021 за №15.1-04-153 повідомлено позивача, що розмір щомісячних страхових виплат, які виплачувались позивачу, становив: з 01.01.2006 по 28.02.2007 - 254,22 грн, з 01.03.2007 по 29.02.2008 - 300,74 грн, з 01.03.2008 по 28.02.2009 -338,33 грн, з 01.03.2009 по 28.02.2011 - 359,65 грн, з 01.03.2011 по 29.02.2012 - 396,33 грн, з 01.03.2012 по 31.08.2012 - 593,62 грн, з 01.09.2012 по 28.02.2013 - 736,69 грн, з 01.03.2013 по 28.02.2014 - 846,46 грн, з 01.03.2014 по 31.12.2015 - 913,33 грн. Крім того, в період з червня 2014 року по грудень 2015 року позивачу на виконання вимог постанови КМУ від 17.07.2003 №1078 виплачувалась індексація щомісячних страхових виплат.
У відповідь на своє звернення, Державною службою статистики України надано довідки про розмір середньомісячної заробітної плати за видом економічної діяльності "Лісове господарство та пов'язані з ним послуги" по Україні за 2006-2012 роки, за видом економічної діяльності "Лісове господарство та лісозаготівлі" по Україні за 2013-2021 роки та січень 2022 року і за видами економічної діяльності по Україні за 1-IV квартали 2022 року і 1-ІІ квартали 2023 року.
Однак, як вірно зазначено судом першої інстанції, звертаючись до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області із заявою про перерахунок щомісячних страхових виплат позивач просив перерахувати йому такі виплати у зв'язку із зростанням середньої заробітної плати у галузі національної економіки "Лісове господарство та лісозаготівлі", а не у зв'язку із зростання споживчих цін та середньої заробітної плати (доходу) в Україні, як це визначено ст. 31 Закону №1105-XIV (в редакції, чинній на момент спірних правовідносин).
Крім того, довідки Державної служби статистики України, які додані до листа Держстату №19.1.2-26/Л-14-24/23 від 14.02.2024, на підставі яких позивач просив здійснити йому перерахунок щомісячної страхової виплати містять інформацію про розміри середньомісячної заробітної плати за видом економічної діяльності "Лісове господарство та лісозаготівлі" у Житомирській області, тобто інформацію про середню заробітну плату у конкретній галузі економіки та у конкретному регіоні. Водночас, підвищення середньої заробітної плати у певній галузі економіки та у певному регіоні не є згідно із статтею 31 Закону №1105-XIV підставою для перерахунку страхових виплат.
Таким чином, позивач, звертаючись до відповідача, просив здійснити йому перерахунок щомісячної страхової виплати із підстави, не передбаченої чинною на момент такого звернення редакцією статті 31 Закону №1105-XIV. Чинна на момент спірних правовідносин редакція статті 31 Закону №1105-XIV визначала в якості підстави для перерахунку щомісячних страхових виплат - зростання споживчих цін та середньої заробітної плати (доходу) в Україні, а не зростання у попередньому календарному році середньої заробітної плати у певній галузі національної економіки певного регіону.
Зважаючи на вищевикладене, колегія суддів вважає обгрунтованим висновок суду першої інстанції, що відмовляючи позивачу у здійсненні перерахунку щомісячних страхових виплат на підставі довідки Державної служби статистики України, які додані до листа Держстату №19.1.2-26/Л-14-24/23 від 14.02.2024 у зв'язку із підвищенням середньомісячної заробітної плати за видом економічної діяльності "Лісове господарство та лісозаготівлі" у Житомирській області, відповідач діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені законами України, оскільки такої підстави для перерахунку ст. 31 Закону №1105-XIV (в редакції, чинній на момент спірних правовідносин) не передбачала.
Підсумовуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції при вирішенні даного публічно-правового спору правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, а доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають правових підстав для скасування оскаржуваного судового рішення.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 20 січня 2025 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуючий Смілянець Е. С.
Судді Полотнянко Ю.П. Драчук Т. О.