Справа № 560/10127/24
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Тарновецький І.І.
Суддя-доповідач - Біла Л.М.
15 вересня 2025 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Білої Л.М.
суддів: Моніча Б.С. Гонтарука В. М. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Хмельницької митниці на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 13 січня 2025 року у справі за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства "Геберіт Керамік Продакшн" до Хмельницької митниці (відокремлений підрозділ Державної митної служби України) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
Приватне акціонерне товариство "ГЕБЕРІТ КЕРАМІК ПРОДАКШН" звернулось до суду з позовом до Хмельницької митниці (відокремлений підрозділ Державної митної служби України), в якому просило:
- визнати протиправним та скасувати рішення Хмельницької митниці про коригування митної вартості товарів від 22.01.2024 №UA400000/2024/000011/2;
- визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформлені випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Хмельницької митниці від 22.01.2024 №UA400030/2024/000007.
Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 13 січня 2025 року позов задоволено.
Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, у якій просив скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.
В обґрунтування апеляційної скарги апелянт послався на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, що, на його думку, призвело до неправильного вирішення спору.
Розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, у відповідності до вимог п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів встановила наступне.
Між приватним акціонерним товариством "ГЕБЕРІТ КЕРАМІК ПРОДАКШН" (далі - позивач, покупець) та Geberit Produktions GmbH (далі - продавець) 15 січня 2024 року укладено Договір поставки №106, предметом якого є поставка Покупцю Товару, зазначеного в комерційних, рахунках (та/або інвойсах) (п. 1.1. Контракту) та на підставі окремих замовлень Покупця (п. 4.1. Контракту).
На виконання Контракту на адресу Позивача у січні 2024 року поставлено Товар відповідно до інвойсу №4300445036 від 16.01.2024: змивна клавиша Geberit Delta 01 для подвійного змиву (артикул 115.107.21.1) за ціною 10,88 євро за одиницю (672 штуки), інсталяція з бачком прихованого монтажу Duofix-Basic (артикул 895.125.00.0) за ціною 56,05 євро за одиницю (672 штуки).
Так, 22.01.2024 позивачем подано до митного оформлення електронну митну декларацію типу ІМ40ДЕ №24UA400030000293U0 (далі - МД) на товари:
№1. Вироби санітарно-технічного призначення з пластмас: -арт.895.125.00.0- Duofix-Basic Інсталяція з бачком прихованого монтажу Delta 12см, до комплекта Idol Delta20 -672шт.Матеріал: бачок пластиковий; інсталяція - металева; Виробник: "Geberit Produktions GmbH" Німеччина. Торгова марка: "Geberit".
№2. Вироби санітарно-технічного призначення з пластмас: -арт.895.125.00.0- Duofix-Basic Інсталяція з бачком прихованого монтажу Delta 12см, до комплекта Idol Delta20 -672шт. Матеріал: бачок пластиковий; інсталяція - металева; Виробник: "Geberit Produktions GmbH"Німеччина. Торгова марка: "Geberit".
До вищевказаної МД декларантом було надано такі товаросупровідні документи:
- Пакувальний лист (Packing list) №60204783 від 16.01.2024;
- Рахунок-фактура (інвойс) (Commercial invoice) № 4300445036 від 16.01.2024;
- Автотранспортна накладна (Road consignment note) б/н від 16.01.2024;
- Декларація про походження товару (Declaration of origin) №4300445036 від 16.01.2024;
- Рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги № 22 від 22.01.2024;
- Розрахунок ціни (калькуляція) 115.107.21.1 від 16.01.2024;
- Розрахунок ціни (калькуляція) 895.125.00.0 від 16.01.2024;
- Зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів (крім позначеного кодом 4104), подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов'язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів №106 від 15.01.2024;
- Доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) специф.1 від 15.01.2024;
- Зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, та подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов'язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів №106 від 15.01.2024;
- Договір (контракт) про перевезення №09/10/23 від 09.10.2023;
- Договір (контракт) про перевезення №12/1-24 від 12.01.2024;
- Інші некласифіковані документи: Замовлення №БФ000003346 від 22.11.2023, заявка на перевезення №1201 від 12.01.2024, інформація кнопка 115.107.21.1 від 01.06.2022, керівництво по установці інсталяції від 22.01.2024, керівництво по установці кнопка 22.01.2024, лист повідомлення від 22.05.2023, лист пояснення кнопка: БН від 13.04.2023, Фото інсталяція від 22.01.2024, Фото кнопка від 22.01.2024;
- Митна декларація країни відправлення MRN24DE940424667695B0 від 16.01.2024.
При проведенні процедур митного оформлення Хмельницька митниця винесла рішення про коригування митної вартості товарів від 22.01.2024 №UA400000/2024/000011/2 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформлені випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 22.01.2024 №UA400030/2024/000007 у відношенні товару №1, а саме змивної клавіши Geberit Delta 01 для подвійного змиву (артикул 115.107.21.1), збільшивши вартість за одиницю з ціни 10,88 євро за одиницю до 17.38 євро та у відношенні товару №2, а саме інсталяції з бачком прихованого монтажу Duofix-Basic (артикул 895.125.00.0), збільшивши вартість за одиницю з 56,05 євро до 59,60 євро.
У графі 33 рішення про коригування митної вартості від 22.01.2024 №UA400000/2024/000011/2 зазначено обставини прийняття рішення та джерела інформації, що використовувались митним органом для визначення митної вартості, а саме: "Документи, подані згідно ч.2 та ч.3 ст. 53 МКУ містять розбіжності та не містять усіх відомостей щодо числового значення складових митної вартості товарів. Зокрема:
- заявлений рівень митної вартості товару №1 (33,62 дол. США/кг) не відповідає рівню митної вартості подібних товарів, митне оформлення яких здійснюється на інших митницях Держмитслужби (54,68-110,98 дол. США/кг), при цьому заявлена фактурна вартість товару 10,88 Євро/шт. не відповідає фактурній вартості ідентичного товару, митне оформлення якого здійснюється на інших митницях Держмитслужби, зокрема за митною декларацією від 15.01.2024 №UA209230/2024/003798 (17,38 Євро/шт.); митне оформлення товару №2 здійснювалось за рівнем митної вартості 4,66 Євро/кг та ціни 59,60 євро/шт., тоді як зараз рівень митної вартості 4,44 євро/кг та ціна 56,68 євро/шт., при цьому, мінімальний рівень митної вартості подібних товарів, митне оформлення яких здійснюється на інших митницях становить 5,79 Євро/кг. Інформації виробника щодо знижок до ціни оцінюваних товарів не надано;
- до митної вартості не додано комісійну винагороду експедитора, визначену рахунком на перевезення, яка відповідного частини 10 статті 58 МКУ має додаватись до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінюваний товар, оскільки експедиційні послуги на даються на протязі всього маршруту перевезення;
- зазначений в CMR номер декларації MRN не відповідає номеру декларації, поданої до митного оформлення;
- зазначена в замовленні вага нетто не відповідає вазі нетто, заявленій до митного оформлення;
- подані до митного оформлення документи не містять інших, визначених частиною 10 статті 58 МК України складових митної вартості, зокрема: вартість навантаження, витрат на страхування; вартість ящиків тари (контейнерів) в яку упаковано товар, або іншої упаковки, що для митних цілей вважається єдиним цілим з відповідними товарами; вартість упаковки або вартість, пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних із пакуванням.
Також митним органом встановлено, що засновником підприємства отримувача товару є ТОВ «Славута холдінг», яке в свою чергу засноване швейцарською корпорацією «Геберіт холдінг», яке входить до групи компаній Геберіт, отже у митного органу є підстави вважати, експортер, контрагент, виробник та імпортер товару пов'язані між собою в розумінні статті 15 Угоди про застосування статті VІІ Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року, отже до митної вартості має бути додана передбачена частиною 10 статті 58 МКУ складова митної вартості - «відповідна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу товарів, що оцінюються, їх використання або розпорядження ними на митній території України, яка прямо чи опосередковано йде на користь продавця». Виходячи з усіх вищевикладених обставин, у митного органу є обґрунтовані сумніви щодо заявленої декларантом митної вартості товарів у відповідності до статті VII ГАТТ, що є підставою вважати, що документи подані до митного оформлення не містять достатньої інформації щодо «дійсної вартості» товару, оскільки заявлений рівень митної вартості не підтверджений документально. Відповідно до ч.3 та ч.4 ст. 53 МКУ для підтвердження числового значення митної вартості товарів необхідно протягом 10 календарних днів надати наступні додаткові документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; висновки про якісні та вартісні характеристики, підготовлені експертними організаціями; виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосується відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) на території України; довідкову інформацію щодо вартості у країні - експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам.
Карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформлені випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 22.01.2024 №UA400030/2024/000007 повідомлено, що у митному оформленні (випуску) товарів відмовлено з таких причин: "В митному оформлені відмовлено на підставі ч. 6 cm. 54 МК України, а саме: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у ч.ч. 2- 4 cm. 53 МК України, відсутність у наданих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 МК України. Митним органом винесено рішення про коригування митної вартості від 22.01.2024 UA400000/2024/000011/2.".
Позивач скористався процедурою випуску у вільний обіг товару, передбаченою ч. 7 статті 55 МК України, оформивши митну декларацію №23UA400030000322U6 від 23.01.2024.
Вважаючи оскаржувані рішення протиправними, позивач звернувся до суду з цим позовом.
За результатом розгляду матеріалів справи, суд першої інстанції дійшов висновку про обгрунтованість вимог позову та наявність підстав для їх задоволення.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, висновкам суду першої інстанції та доводам апелянта, колегія суддів виходить з наступного.
За визначенням ч. 1 ст. 248 МК України митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.
Частиною 1 статті 257 МК України передбачено, що Декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, засвідчені електронним цифровим підписом декларанта або уповноваженої ним особи.
За змістом ст.ст. 49, 50 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.
Відповідно до ч. 1 ст. 51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.
Положеннями частин 1 та 2 статті 52 МК України передбачено, що заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.
Частиною 1 статті 53 МК України врегульовано, що у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
У частині другій цієї статті наведений вичерпний перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів.
Частиною 3 статті 53 МК України встановлено обов'язок декларанта або уповноваженої ним особи на письмову вимогу митного органу протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Згідно з положенням частини четвертої вказаної статті у разі якщо орган доходів і зборів має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).
Вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті забороняється (частина п'ята статті 53 МК України).
Згідно з частинами 1 - 2 статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.
Відповідно до частини 1 статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Згідно з частиною 2 статті 55 МК України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має, зокрема, містити: обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом.
Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов'язковою обставиною, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.
Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
Такий висновок суду відповідає правовій позиції в подібних правовідносинах, викладеній в постанові Верховного Суду від 17.06.2022 у справі №826/11710/17.
В апеляційній скарзі митний орган вказує, що наявні обґрунтовані підстави вважати, що взаємозв'язок між продавцем і покупцем мав вплив на ціну, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, оскільки митні оформлення ідентичних артикулів, що поставляються згідно контракту, укладеного з виробником товару здійснюються за ціною 17,85 євро/шт, а товари що переміщуються згідно даної МД згідно посередницького контракту за рівнем ціни 10,07 євро/шт..
Стосовно таких тверджень, судова колегія зазначає, що відповідно до частини 12 статті 58 МК України той факт, що продавець і покупець пов'язані між собою особи, сам по собі не може бути підставою для розгляду вартості операції як неприйнятної. У таких випадках необхідно розглянути обставини продажу та прийняти вартість операції за умови, що взаємовідносини покупця і продавця не вплинули на ціну оцінюваних товарів.
Такий правовий підхід застосовується Верховним Судом в постанові від 13.03.2018 у справі №804/5688/16.
Приписами частини 13 статті 58 МК України визначено, що за наявності достатніх підстав вважати, що відносини, зазначені у частині дванадцятій цієї статті, вплинули на ціну оцінюваних товарів, митний орган повинен надати декларанту або уповноваженій ним особі свої письмові обґрунтування, що такий вплив мав місце.
Згідно з частиною 14 статті 58 МК України у разі відсутності обґрунтувань з боку митного органу необхідно вважати, що взаємовідносини, зазначені у частині дванадцятій цієї статті, не вплинули на ціну оцінюваних товарів.
В даному випадку, як встановлено судом, письмове обґрунтування митним органом декларанту не надавалось, натомість заповнення митним органом графи 33 рішення про коригування митної вартості, не є заміною або тотожністю таких пояснень.
Положеннями МК України не передбачено можливість відступу від основного методу визначення митної вартості лише за обставин того, що митна вартість імпортованого товару є нижчою за ціни іншого подібного товару.
Щодо тверджень апелянта про правомірність використання митним органом інформації з Єдиної автоматизованої інформаційної системи митних органів, то колегія суддів зазначає, що за сталою та послідовною практикою Верховного Суду вона може застосовуватись за умови, коли при аналізі документів, наданих декларантом під час митного оформлення, митним органом було виявлено, що ці документи містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів.
Однак, як встановлено судом, в даному випадку в наданих до митного оформлення документах були відсутні розбіжності та вони містять всі відомості, що підтверджували числові значення складових митної вартості товарів.
Суд зазначає, що наявність в базах митного органу інформації про те, що ідентичні або подібні товари розмитнені у попередні періоди за іншою митною вартістю, не може бути підставою для відмови у прийнятті заявленої декларантом митної вартості за ціною контракту.
Вказане узгоджується з правовою позицією Верховного Суду у постанові від 16.07.2020 у справі № 815/6833/17.
Крім цього, Верховний Суд в постанові від 02.07.2020 у справі №804/2061/17 зауважив, що розбіжність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, може бути лише підставою для сумніву у правильності визначення митної вартості, проте не є достатньою підставою для висновку про недостовірність даних щодо заявленої декларантом митної вартості та, як наслідок, коригування митної вартості за другорядними методами, як помилково вважає митний орган.
Поряд з цим, Верховний Суд у постанові від 25.06.2020 у справі №826/3096/16 вказав, що саме по собі припущення митного органу про подання декларантом невідповідних документів чи наявності в них розбіжностей, відмінність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, не є достатнім для висновку про недостовірність даних щодо митної вартості товарів, заявленої декларантом, або беззаперечною підставою для незастосування обраного ним методу визначення митної вартості.
Також, за сталою практикою Верховного Суду (постанови від 10.06.2021 у справі №815/6854/17, від 14.07.2020 у справі №809/1734/16, від 21.10.2021 у справі №420/4820/19) навіть наявність у митного органу інформації про те, що митна вартість раніше імпортованих товарів, випущених у вільний обіг не відповідає вартості заявленій позивачем, не може утворити підстав для відмови у визнанні заявленої митної вартості за основним методом, оскільки митні органи при здійсненні митного контролю, у тому числі й з питань контролю правильності визначення митної вартості, мають діяти у спосіб, визначений Митним кодексом України, а відомості, які містяться в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками, мають лише допоміжний інформаційний характер при прийнятті митним органом відповідних рішень. Наявність в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками інформації про те, що митна вартість раніше імпортованих товарів, випущених у вільний обіг, є більшою, ніж задекларована декларантом, за відсутності інших визначених законом підстав, що обумовлюють межі і способи здійснення митним органом контролю митної вартості, не утворює підстав для відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості за основним методом та її визначенні за іншим методом, адже торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, наявність знижок тощо).
Стосовно тверджень митного органу, що документи, подані до митного оформлення, не містять визначних частиною 10 статті 58 МК України числових значень складових митної вартості, в тому числі комісійної (брокерської) винагороди, витрат на навантаження, витрат на транспортування з Швейцарії до Німеччини, а також до митної вартості не додано комісійну винагороду експедитора, визначену рахунком на перевезення, оскільки експедиційні послуги здійснюються на протязі всього маршруту перевезення, судова колегія зазначає наступне.
Як достеменно встановлено судом першої інстанції, згідно з пунктом 4.1 контракту поставка товару виконується по кожному окремому замовленню покупця на умовах FCA - Пфуллендорф Німеччина (Інкотермс 2020).
Відповідно до умов FCA (Інкотермс 2020) поставка вважається здійсненою, коли товар завантажений на транспортний засіб, наданий покупцем, якщо названі місця є площі продавця.
Тобто витрати на навантаження відносяться на рахунок продавця та включаються в ціну товару, який поставляється на умовах FCA (Інкотермс 2020).
В рахунку на перевезення №22 від 22.01.2024 зазначено, що завантаження проводилось за рахунок відправника, що додатково підтверджує виконання відправником вимог п. 4.1 Договору поставки від 15.01.2024 №106.
Відповідно до пункту 3.1 договору поставки від 15.01.2024 №106 товар має бути запакованим, упаковка повинна забезпечувати збереження товару від будь-яких пошкоджень під час транспортування та складування.
Тобто до обов'язків продавця відноситься обов'язок по пакуванню товару. Виконання продавцем цього обов'язку підтверджується пакувальним листом №602047838 від 16.01.2024, відповідно до якого упаковано 60 позицій по виду пакування «європіддон», вагою поставки, брутто 11.519,738 кг. Цей лист був наданий для митного оформлення.
Таким чином, суд першої інстанції вірно зауважив, що інвойс №4300444684 від 15.12.2023 містить аналогічні дані про пакування товару: 60 позицій по виду пакування «європіддон» загальною вагою брутто 11.519,738 кг.
Щодо комісійної винагороди експедитора, слід зазначити, що Рахунок №22 від 22.01.2024 включає окрему графу: «винагорода експедитора по території України».
Згідно з формулюванням рахунку: «винагорода експедитора по території України» послуга надається після ввезення, а тому не підлягає включенню до складу митної вартості на підставі пункту 2 частини 11 статті 58 Митного кодексу України, а надання інших послуг рахунком не передбачено.
Щодо ненадання позивачем документів для підтвердження складової митної вартості товару - транспортування, то судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про безпідставність таких тверджень відповідача з огляду на наступне.
При митному оформленні позивачем надано договір на транспортно-експедиторське обслуговування №09/10/23 від 09.10.2023, укладений між Приватним акціонерним товариством "ГЕБЕРІТ КЕРАМІК ПРОДАКШН" та Приватним підприємством "ЛУГУКРТРАНС" з заявкою на перевезення №1201 від 12.01.2024, рахунком на оплату №22 від 22.01.2024. Також був наданий договір на перевезення №12/1-24 від 12.01.2024, укладений між Приватним підприємством "ЛУГУКРТРАНС" та ТОВ "КРОНА КАЛИНІВКА" відповідно до якого ТОВ "КРОНА КАЛИНІВКА" є безпосереднім перевізником, зазначеним в CMR. Отже позивач в даному випадку не має фінансових зобов'язань перед безпосереднім перевізником - ТОВ "КРОНА КАЛИНІВКА".
Згідно статті 1 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність" встановлено, що транспортно-експедиторська діяльність - підприємницька діяльність із надання транспортно-експедиторських послуг з організації та забезпечення перевезень експортних, імпортних, транзитних або інших вантажів.
Відповідно до статті 9 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність" у разі залучення експедитором до виконання його зобов'язань за договором транспортного експедирування іншої особи у відносинах з нею експедитор може виступати від свого імені або від імені клієнта.
У статті 49 МК України закріплений принцип визначення митної вартості, який полягає в тому, що враховується та ціна, яка сплачена або підлягає сплаті за товари.
В даному випадку, ПП "ЛУГУКРТРАНС" уклало договір перевезення та транспортного експедирування з ТОВ "КРОНА КАЛИНІВКА" від власного імені, а тому, позивач не має договірних відносин з ТОВ "КРОНА КАЛИНІВКА" (згідно з цим договором). Як наслідок, будь-які документи до договору на перевезення №1201 від 12.01.2024 не впливають на вартість митного оформлення для позивача та не повинні надаватись митному органу..
Стосовно доводів відповідача про те, що товар поставляється, згідно посередницького договору та у позивача існує обов'язок підтвердити транспортні витрати від виробника товару (Швейцарія) до Продавця товару (Німеччина), який є продавцем для позивача згідно контракту, та ці витрати відсутні в розрахунку ціни, судова колегія зазначає таке.
Позивач отримує товар згідно з контрактом, який надавався для митного оформлення та не є посередницьким договором, а тому, не може передбачати брокерську (комісійну) винагороду посередника. При митному оформленні позивач для контракту використав кодування 4100 (розшифрування в митній декларації до графи 44). Продавцем товару виступає компанія Geberit Produktions GmbH, яка є продавцем товару згідно з контрактом та яка зазначена в розшифруванні до графи 2 митної декларації.
Згідно Наказу Міністерства фінансів України від 20.09.2012 року № 1011 "Про затвердження відомчих класифікаторів інформації з питань державної митної справи, які використовуються у процесі оформлення митних декларацій" під кодом 4100 зазначається: Зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів (крім позначеного кодом 4104), подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов'язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів.
Тобто, вищезазначене кодування зазначається саме тоді, коли застосовується договір купівлі-продажу товарів та не має місця застосування посередницьких договорів.
Таким чином, твердження відповідача, про необхідність підтверджувати взаємовідносини саме з виробником товару не відповідають вимогам законодавства.
Щодо підтвердження витрат на навантаження та транспортування від Швейцарії до Німеччини, то судова колегія враховує, що згідно з умовами договору (пункт 4.1) та інвойсу №4300446118 від 13.03.2024 зазначена умова поставки FCA Пфуллендорф Німеччина (Інкотермс 2020). Згідно умов FCA (Інкотермс 2020) поставка вважається здійсненою, коли товар завантажений на транспортний засіб, наданий покупцем, якщо названі місця є площі продавця. Тобто витрати на навантаження відносяться на рахунок продавця та включаються в ціну товару, який поставляється на умовах FCA (Інкотермс 2020). Тому, вимоги митного органу надати підтвердження транспортування від Швейцарії до Німеччини не відповідають наведеним умовам поставки, в яких чітко зазначено місце поставки - Пфуллендорф (Німеччина).
Згідно умов FCA (Інкотермс 2020) поставка вважається здійсненою, коли товар завантажений на транспортний засіб, наданий Покупцем, якщо названі місцем є площі продавця. Тобто витрати на навантаження відносяться на рахунок продавця та включаються в ціну товару, який поставляється на умовах FCA (Інкотермс 2020).
Стосовно тверджень відповідача, що подані для підтвердження заявленої митної вартості товарів не містять всіх відомостей щодо числового значення складових митної вартості товару, визначених частиною 10 статті 58 МК України, в тому числі комісійної (брокерської) винагороди посередника, то суд першої інстанції обгрунтовано визнав їх безпідставними, оскільки перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів, визначений частиною 2 статті 53 МК України, є вичерпний. При цьому, у вказаному переліку відсутні, зокрема, документи, що підтверджують витрати на комісійну (брокерську) винагороду.
Враховуючи вищевикладене, митним органом безпідставно зроблено висновок про те, що документи, подані до митного оформлення, не містять визначних частиною 10 статті 58 МК України числових значень складових митної вартості.
Під час митного оформлення позивач подав усі визначені статтею 53 Митного кодексу України документи, перелік яких є вичерпним, що підтверджують заявлену ним митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Отже, митний орган не довів, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, та не надані достатні докази, які б підтверджували відсутність підстав для визначення митної вартості за ціною договору. Відтак наявність належних та беззаперечних підстав для коригування митної вартості відповідачем не доведена.
Таким чином, в оскарженому рішенні відповідач навів формальні причини в обґрунтування неможливості застосування основного методу. Загальні посилання на норми МК України зроблені без конкретизації підстав щодо причин незастосування того чи іншого методу визначення митної вартості не є достатніми доводами обґрунтованості прийнятого суб'єктом владних повноважень рішення.
Враховуючи вищезазначене, на думку колегії суддів, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог.
Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про порушення судом першої інстанції норм матеріального права, які призвели до неправильного вирішення справи, тобто прийняте рішення відповідає матеріалам справи та вимогам закону і підстав для його скасування не вбачається.
Згідно з частини 1 статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Оскільки судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права та підстав для його скасування не вбачається, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду без змін.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу Хмельницької митниці залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 13 січня 2025 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. 325 КАС України.
Головуючий Біла Л.М.
Судді Моніч Б.С. Гонтарук В. М.