Справа № 560/18113/24
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Шевчук О.П.
Суддя-доповідач - Смілянець Е. С.
15 вересня 2025 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Смілянця Е. С.
суддів: Полотнянка Ю.П. Драчук Т. О. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 13 січня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
позивач звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області в якому просить визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області від 16.08.2024 року № 220950004841 про відмову у призначенні пенсії за віком. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області зарахувати до страхового стажу період роботи з 1986 року по 2005 рік та призначити пенсію за віком з 04.08.2024 року.
Хмельницький окружний адміністративний суд рішенням від 13.01.2025 позов задовольнив.
Не погоджуючись з рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволені позовних вимог відмовити.
Аргументами на підтвердження вимог скарги зазначає, що позивачу відмовлено у призначенні пенсії у зв'язку з відсутність необхідного страхового стажу 31 року.
Вважає, що суд першої інстанції дійшов до хибного висновку щодо наявності підстав для зарахування до страхового стажу позивача періоду роботи з 1986 по 2005 згідно довідки 03-02/149 від 28.02.2024, оскільки в первинних документах не зазначено по батькові. Згідно паспорту серії НОМЕР_1 виданого 13.03.1999 позивач - ОСОБА_1 .
Позивач не скористався правом подання відзиву на апеляційну скаргу відповідно до ст. 304 КАС України.
Згідно з положеннями ч. 3 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі-КАС України), суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Виходячи з приписів ст.ст. 311, 263 КАС України, вищезазначена апеляційна скарга розглядається в порядку письмового провадження.
Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 09.08.2024 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області з заявою про призначення пенсії за віком згідно Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058-VІ (далі - Закон № 1058).
Надана позивачем заява від 09.08.2024 розглянута в порядку екстериторіальності Головним управлінням Пенсійного фонду України в Запорізькій області.
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області 16.08.2024 року № 220950004841 позивачу відмовлено у призначенні пенсії відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону № 1058 в зв'язку з відсутністю необхідного страхового стажу.
Вказаним рішенням встановлено, що встановлено, що страховий стаж позивача становить 19 років 00 місяців 23 дні, що є недостатнім для призначення пенсії у 60 років, до страхового стажу не зараховано період роботи згідно довідки №03-01/148 від 28.02.2024, оскільки в первинних документах не зазначено по-батькові, а саме період з 1986 року по 2005 рік.
Отже, оскільки у позивача відсутній встановлений законодавством страховий стаж, то відповідачем було винесено рішення про відмову у призначенні пенсії.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів враховує наступне.
Так, принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій визначає Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 року № 1058-IV (далі - Закон №1058-IV).
Статтею 8 Закону № 1058-IV передбачене право громадян на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.
Відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону № 1058 виключно законами про пенсійне забезпечення визначаються: види пенсійного забезпечення; умови участі в пенсійній системі чи її рівнях; пенсійний вік для чоловіків та жінок, при досягненні якого особа має право на отримання пенсійних виплат; джерела формування коштів, що спрямовуються на пенсійне забезпечення; умови, норми та порядок пенсійного забезпечення; організація та порядок здійснення управління в системі пенсійного забезпечення.
Статтею 5 Закону № 1058-IV визначено, що цей Закон регулює відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.
Відповідно до ст. 26 Закону № 1058-IV особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року.
Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу: з 1 січня 2024 року по 31 грудня 2024 року - не менше 31 року.
Статтею 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 №1788-XII встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до пункту 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Пунктом 20 Порядку №637 передбачено, що уточнюючі довідки підприємств або організацій для підтвердження спеціального трудового стажу, приймаються у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років.
Слід також зазначити, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 27.04.1993 №301 "Про трудові книжки працівників" відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації, тому власне недотримання правил ведення трудової книжки може мати негативні наслідки саме для особи, яка допустила такі порушення, а не для робітника, а отже, й не може впливати на її особисті права.
Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом в постанові від 06.02.2018 у справі №677/277/17.
Також, Верховним Судом в постанові від 24.05.2018 у справі №490/12392/16-а викладена правова позиція, відповідно до якої, працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві, та у свою чергу неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини підприємства не може бути підставою для позбавлення особи конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань нарахування/призначення пенсії.
Як встановлено судом першої інстанції, підставою для неврахування відповідачем стажу роботи позивача за період з 1986 року по 2005 рік слугувало відсутність по батькові у архівній довідці від 28.02.2024 №03-01/148 виданої Красилівським трудовим архівом Красилівської міської ради Хмельницької області.
Згідно архівної довідки від 28.02.2024 №03-01/148 виданої Красилівським трудовим архівом Красилівської міської ради Хмельницької області гр. ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_2 ) працював в с.Монченці у 1986-2005 роках на різних посадах.
Поряд з цим, не зарахування стажу роботи позивачу відповідачем з підстав не відсутності по батькові в архівній довідці не може бути підставою у не зарахуванні відповідного стажу, оскільки позивач як працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві, зокрема під час складення архівної довідки.
При цьому, у вказаній архівній довідці вказаний РНОКПП (ІПН) НОМЕР_2 , що відповідає РНОКПП позивача, згідно картки фізичної особи платника податків доданої до матеріалів справи, що підтверджує факт того, що архівна довідка стосується саме позивача.
Враховуючи наведене вище, колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції щодо наявності підстав для визнання протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області та зобов'язання зарахувати до страхового стажу період роботи ОСОБА_1 з 1986 року по 2005 рік в СВК "Десна" та у зв'язку із наявністю страхового стажу у позивача необхідного для призначення пенсії, а саме 19 років та з урахуванням стажу який зобов'язано зарахувати згідно даного рішення (19 років), оскільки позивач має стаж понад 31 рік, відповідний вік, а тому має право на пенсію за віком з 04.08.2024.
Інші доводи апеляційної скарги фактично зводяться до переоцінки доказів та незгодою апелянта з висновками суду першої інстанцій по їх оцінці, тому не можуть бути прийняті апеляційною інстанцією.
Підсумовуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції при вирішенні даного публічно-правового спору правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, а доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають правових підстав для скасування оскаржуваного судового рішення.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 13 січня 2025 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуючий Смілянець Е. С.
Судді Полотнянко Ю.П. Драчук Т. О.