30 січня 2006 року м. Київ
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі :
Головуючого - судді Фадєєвої Н.М.
Суддів - Бим М.Є., Гордійчук М.П., Маринчак Н.Є., Чалого С.Я.
при секретарі - Коротких В.В.
розглянувши у судовому засіданні справу за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю „Бізнес-Центр „Перехрестя” на постанову Київського апеляційного господарського суду від 19.04.2006р. по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Бізнес-Центр „Перехрестя” до Кабінету Міністрів України, треті особи - Міністерство транспорту та зв'язку України, Державна адміністрація залізничного транспорту України „Укрзалізниця” про визнання частково незаконною постанови Кабінету Міністрів України від 31.03.2003р. № 415, -
_________________________________________________________________Справа № К-18076/06
Доповідач Фадєєва Н.М.
В липні 2005р. позивач Товариство з обмеженою відповідальністю « Бізнес-Центр « Перехрестя» звернулося в суд із позовом до Кабінету Міністрів України, треті особи - Міністерство транспорту та зв»язку України, Державна адміністрація залізничного транспорту «Укрзалізниця» про визнання частково незаконною постанови від 31.03.2003р. № 415, з 01.01.2004р., посилаючись на ст.. 6, 19, 116 Конституції України, ст.. 141, 168 ГК України, ч. 3 п. 3 Прикінцевих положень Господарського кодексу України.
Постановою господарського суду м. Києва від 17.11.2005р. позов ТОВ „ Бізнес-Центр „Перехрестя” задоволений.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 19.04.2006р. апеляційні скарги Кабінету Міністрів України, Міністерства транспорту та зв'язку України. державної адміністрації залізничного транспорту України „ Укрзалізниця” задоволені, постанова господарського суду м. Києва від 17.11.2005р. скасована, в задоволені позову відмовлено.
Не погоджуючись з зазначеним вище судовим рішенням апеляційного господарського суду , Товариство з обмеженою відповідальністю „Бізнес-Центр „Перехрестя” звернулося з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, у якій просить скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 19.04.2006р., залишити в силі постанову господарського суду м. Києва від 17.11.2005р.,посилаючись на порушення норм матеріального права.
Касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 31.03.2003р. № 415 « Про передачу Укрзалізниці повноважень з управління державними корпоративними правами відкритих акціонерних товариств», якою передано Укрзалізниці повноваження з управління державними корпоративними правами, зокрема, ВАТ « Київський електротехнічний завод « Транссигнал».
ТОВ « Бізнес-Центр « Перехрестя» просило визнати недійсним пункт 1 ( перший абзац) цієї постанови в частині включення Відкритого акціонерного товариства « Київський електротехнічний завод « Транссигнал» до Переліку відкритих акціонерних товариств, повноваження з управління державними корпоративними правами яких передаються Укрзалізниці з моменту прийняття постанови.
Відповідно до пункту 4.1 Статуту Відкритого акціонерного товариства «Київський електротехнічний завод « Транссигнал», зареєстрованого 21.04.2001р. Радянської районною державною адміністрацією м. Києва за № 01103, засновником ВАТ « Київський електротехнічний завод « Транссигнал» є держава в особі Міністерства транспорту України, єдиним акціонером товариства є держава в особі Державної адміністрації залізничного транспорту України ( Укрзалізниця).
ТОВ « Бізнес-Центр « Перехрестя» створено в 2004р. і відповідно до статуту його засновниками виступили ТОВ « ПрімСістем» та ВАТ « Київський електротехнічний завод « Транссигнал».
Заснуванню позивача передувало погодження Міністерством транспорту України участі ВАТ «КЕЗ « Транссигнал» в ТОВ « БЦ «Перехрестя» та внесення ВАТ « КЕЗ « Транссигнал» вкладу до статутного капіталу належним ВАТ « КЕЗ «Транссигнал» майном.
Таке погодження було надано Міністерством транспорту України своїм листом № 1/24-5-2134 від 14.07.2004р.
Постановою Кабінету Міністрів України від 31.03.2005р. за № 415 Державній адміністрації залізничного транспорту України передано повноваження з управління державними корпоративними правами ВАТ « Київський електротехнічний завод « Транссигнал».
Відповідно до ч.2 ст. 6 Конституції України органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов»язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.
Відповідно до п. 5 ст. 116 Конституції України до функцій Кабінету Міністрів України віднесено забезпечення рівних умов розвитку всіх форм власності та здійснення управління об»єктами державної власності відповідно до закону.
Таким чином, згідно із наведеними нормами Конституції, які є нормами прямої дії, Кабінет Міністрів України здійснює свої функції та повноваження у визначених законом межах та управляє об»єктами державної власності також у відповідності із законами України.
Законом України, який регулює особливості правового режиму державного майна у сфері господарювання, а також визначає коло суб»єктів, що здійснюють корпоративні права держави, є Господарський кодекс України, який набув чинності з 1 січня 2004р.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 Господарського кодексу України до державного майна у сфері господарювання належать, зокрема, акції ( частки, паї) держави у майні суб»єктів господарювання різних форм власності.
Частиною 2 названої статті Господарського кодексу України передбачається, що управління об»єктами державної власності відповідно до закону здійснюють Кабінет Міністрів України і, за його уповноваженням, центральні та місцеві органи виконавчої влади. У випадках, передбачених законом, управління державним майном здійснюють також інші суб»єкти.
Отже, законодавством України визначено, що управління об»єктами державної власності, в тому числі і належними державі акціями у статутних капіталах господарських товариств здійснюють органи виконавчої влади: Кабінет Міністрів України, центральні та місцеві органи виконавчої влади.
Здійснення ж такого управління іншими суб»єктами повинно бути передбачене законами України.
Державна адміністрація залізничного транспорту ( Укрзалізниця ) не є ані центральним, ані місцевим органом виконавчої влади. Відповідно Державна адміністрація залізничного транспорту України (Укрзалізниця) має право здійснювати управління об»єктами державної власності виключно у випадках, встановлених законом.
Відповідно до ч. 5 ст. 4 Закону України « Про залізничний транспорт» управління залізницями та іншими підприємствами залізничного транспорту, що належать до загальнодержавної власності, здійснюється органом управління залізничним транспортом - Державною адміністрацією залізничного транспорту України (Укрзалізниця), підпорядкованим Міністерству транспорту України.
Проте ВАТ « КЕЗ « Транссигнал» за своєї організаційно-правовою формою є відкритим акціонерним товариством і не може розглядатися в якості державного підприємства, про яке йде мова в ч. 5 ст. 4 Закону України « Про залізничний транспорт».
За таких обставин положення ч. 5 ст. 4 Закону України « Про залізничний транспорт» неможливо розглядати підставою для передачі Держмайна адміністрації залізничного транспорту України ( Укрзалізниця) прав з управління корпоративними правами ВАТ « КЕЗ « Транссигнал».
Таким чином суд першої інстанції правильно і обґрунтовано дійшов висновку, що Державна адміністрація залізничного транспорту України не уповноважена управляти корпоративними правами, що належать державі, в т. ч. акціями, емітованими ВАТ « КЕЗ « Транссигнал», а оспорювана Постанова Кабінету Міністрів України прийнята з порушенням норм Конституції України.
Суд першої інстанції в повному обсязі з»ясував матеріали справи, правильно застосував норми матеріального та процесуального права, дійшов вірного висновку, що оспорювана постанова Кабінету Міністрів України протирічить нормам Конституції України, нормам Господарського кодексу України і суттєво порушує охоронювані законом права та інтереси позивача.
Разом з тим апеляційний суд помилково скасував правильне по суті рішення суду першої інстанції, не взявши до уваги всі вищевикладені обставини по справі.
Згідно ч.1 ст. 226 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції скасовує судове рішення суду апеляційної інстанції і залишає в силі рішення суду першої інстанції, яке ухвалене відповідно до закону і скасоване помилково.
Оскільки апеляційний господарський суд під час розгляду справи неправильно застосував норми матеріального права, що регулюють спірні відносини, а суд першої інстанції вирішив спір відповідно до вимог чинного законодавства, тому зазначена обставина відповідно до ч. 1 ст. 226 КАСУ є підставою для скасування ухваленої у справі постанови апеляційного суду та залишення в силі рішення суду першої інстанції.
Керуючись ст.. 220, 221, 226, 231 Кодексу адміністративного с судочинства України, колегія суддів, -
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Бізнес-Центр „Перехрестя” задовольнити.
Скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду від 19 квітня 2005р.
Постанову господарського суду м. Києва від 17 листопада 2005р. залишити в силі.
Ухвала набирає чинності з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.
Судді :