15 вересня 2025 року справа №200/6054/25
м. Дніпро
Перший апеляційний адміністративний суд у складі суддів: Гайдара А.В., Казначеєва Е.Г., Компанієць І.Д., розглянув у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 12 серпня 2025 року про повернення заяви про забезпечення позову (головуючий суддя І інстанції - Черникова А.О.), складену у повному обсязі 12 серпня 2025 року, за заявою ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі № 200/6054/25 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання протиправної бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 через систему підсистему Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (ЄСІТС) «Електронний суд» до Донецького окружного адміністративного суду звернувся із позовною заявою до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання протиправної бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії.
Разом із позовом позивач надав заяву про забезпечення позову, в якій просить суд застосувати забезпечення позову шляхом зупинення дії звернення ІНФОРМАЦІЯ_1 (через ІНФОРМАЦІЯ_3 ) до 4 органів Національної поліції щодо мого адміністративного затримання та доставлення до ТЦК у порядку ст. 259 КУпАП та зобов'язати відповідача утриматися від повторного направлення аналогічних звернень до завершення розгляду справи по суті.
В позовній заяві зазначив, що не має доходу, для сплати судового збору. При цьому надав суду довіку ОК-5, ОК-7, Відомості з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків відповідь на запит у електронному вигляді за 4 квартал 2024 року. На піставі чого просить звільнити його від сплати судового збору.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 12 серпня 2025 заяву у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору за подання адміністративного позову відмовлено.
Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову повернуто заявнику без розгляду.
Не погодившись з судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 12 серпня 2025 року та задовольнити його заяву позивача в частині забезпечення позову
В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що судом не надано належної оцінки його майновому стану.
Сторони в судове засідання не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялись судом належним чином.
Суд апеляційної інстанції, заслухав доповідь судді-доповідача, перевірив матеріали справи і обговорив доводи апеляційної скарги, перевірив юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідив правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, встановив наступне.
Так, у відповідності з частинами першою, другою, четвертою статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:
1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або
2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Подання позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб'єкта владних повноважень, якщо суд не застосував відповідні заходи забезпечення позову.
Забезпечення позову - це надання позивачеві тимчасової правової охорони його прав та інтересів, за захистом яких він звернувся до суду, до вирішення спору судом та набрання рішенням суду законної сили. Заходи забезпечення позову є втручанням суду у спірні правовідносини до їх вирішення, тому вони повинні застосовуватися судом з підстав та в порядку, прямо передбаченому законом.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень.
Спірною (в межах розгляду апеляційної скарги) є ухвала Донецького окружного адміністративного суду від 12 серпня 2025 року про відмову у забезпеченні позову, яка вмотивована тим, що позивачем не сплачено судовий збір за її подання
Частиною 4 статті 152 КАС України передбачено, що до заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Згідно частини 1 статті 4 Закону № 3674-VI судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» від 9 листопада 2024 року № 4059-IX, з 1 січня 2025 року встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб на місяць складає у розмірі 3 028,00 грн.
У відповідності до ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду заяви про забезпечення позову ставка судового збору складає 0,3 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб складає 3 028,00 грн.
Відповідно до частини 3 статті 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору. При поданні заяви позивач зазначив, що не має доходу, для сплати судового збору. При цьому надав суду довіку ОК-5, ОК-7, Відомості з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків відповідь на запит у електронному вигляді за 4 квартал 2024 року.
На підставі чого просив звільнити його від сплати судового збору.
Згідно ч. 1 ст. 8 Закону №3674-VI, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є:
а) військовослужбовці;
б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;
в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю;
г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї;
ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Суд першої інстанції не звільнив позивача від сплати судового збору, при цьому, суд першої інстанції не надав належної оцінки доказам щодо його майнового стану та статусу внутрішньо переміщеної особи.
При цьому, суд наділений повноваженнями на відстрочення сплати судового збору та/або зменшення його розміру.
Відповідно до ст. 320 Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є:
1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи;
2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;
3) невідповідність висновків суду обставинам справи;
4) неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.
Враховуючи вищевикладене суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що суд першої інстанції, повертаючи позовну заяву, діяв з порушення норм процесуального права та передчасно, а, відтак, ухвала суду першої інстанції є такою, що підлягає скасуванню та направленню до суду першої інстанції для продовження розгляду з огляду на положення ст. 320 Кодексу адміністративного судочинства України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.150,151,152-154,312, 317, 325, 328, 329, 379 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.
Ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 12 серпня 2025 року у справі № 200/6054/25 - скасувати, а справу направити до Донецького окружного адміністративного суду для продовження розгляду.
Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена у касаційному порядку, встановленому ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України, протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 15 вересня 2025 року.
Судді А.В. Гайдар
Е.Г. Казначеєв
І.Д.Компанієць