15 вересня 2025 року справа №200/1217/25
м. Дніпро
Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Геращенка І.В., суддів Блохіна А.А., Компанієць І.Д., розглянув у письмовому провадженні апеляційну скаргу Донецького державного університету внутрішніх справ на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 30 квітня 2025 року у справі № 200/1217/25 (головуючий І інстанції Кошкош О.О.) за позовом Донецького державного університету внутрішніх справ до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача - Головне управління Національної поліції в Донецькій області про стягнення вартості утримання в Донецькому державному університеті внутрішніх справ,-
Донецький державний університет внутрішніх справ (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 (далі - відповідач), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача - Головне управління Національної поліції в Донецькій області про стягнення з ОСОБА_1 на користь позивача вартості його утримання в Донецькому державному університеті внутрішніх справ у сумі 22667,42 грн.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 30 квітня 2025 року у задоволенні позову - відмовлено.
Позивач не погодився з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, просив скасувати рішення суду, ухвалити нове про задоволення позову, через порушення норм матеріального права.
Апелянт зазначив, що у зв'язку з повномасштабною збройною агресією рф та тимчасовою окупацією окремих територій України, зокрема міста Маріуполь Донецької області, де був розташований та здійснював свою освітню діяльність Донецький державний університет внутрішніх справ - було незаконно захоплено нерухоме та рухоме майно університету, первинні бухгалтерські документи, регістри бухгалтерського обліку та іншу документацію. В результаті чого було відкрито кримінальне провадження: 12023052770000755, що підтверджується Витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань від 8 листопада 2023 року.
Позивач неодноразово направляв на адресу ГУНП в Донецькій області листи про надання інформації стосовно втрачених паперових примірників оригіналів контрактів про здобуття освіти, в тому числі, й щодо відповідача, відповіді на звернення не надходили.
ДонДУВС вважає, що існування договірних відносин між позивачем і відповідачем та факт навчання підтверджуються наказами про зарахування і відрахування відповідача, анкетою кандидата на навчання, а також будь-якими документами, які підтверджують фактичне перебування відповідача в закладі освіти.
На виконання вимог Порядку № 261 Донецьким державним університетом внутрішніх справ направлено ОСОБА_1 13 січня 2025 року повідомлення № 199/7-2025 від 8 січня 2025 року про зобов'язання відшкодувати протягом 30 діб з моменту отримання цього повідомлення витрати, пов'язані з його утриманням у Донецькому державному університеті внутрішніх справ у повному розмірі за весь період фактичного навчання за реквізитами вищого навчального закладу та у розмірі відповідно до довідки-розрахунку вищого навчального закладу, який здійснював підготовку поліцейського та договір про розстрочення платежу витрат на утримання, який запропоновано укласти у разі неможливості відшкодування витрат у 30 тиденний термін. Але конверт із документами повернувся у зв'язку із відсутністю поштового обміну
Адреса проживання відповідача на підконтрольній українській владі території ДонДУВС невідома.
На думку апелянта, він на виконання своїх зобов'язань, визначених чинним законодавством України, належно вчинив всі можливі дії щодо повідомлення відповідача належним чином про наслідки невиконання норм закону.
Апеляційним судом витребувано у Донецького окружного адміністративного суду справу, який листом повідомив, що зазначена справа зареєстрована через «ЄСІТС», тому в паперовому вигляді відсутня, електронну картку справи можна отримати, витребував справу з ЦБД КП «Діловодство спеціалізованого суду».
За ч.ч. 1, 4 ст. 18 КАС України у судах функціонує Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система. Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система відповідно до закону забезпечує обмін документами (надсилання та отримання документів) в електронній формі між судами, між судом та учасниками судового процесу, а також фіксування судового процесу і участь учасників судового процесу у судовому засіданні в режимі відеоконференції.
За пп. 15 пункту 1 розділу VII «Перехідні положення» КАС України подання, реєстрація, надсилання процесуальних та інших документів, доказів, формування, зберігання та надсилання матеріалів справи здійснюються в паперовій формі (пп. 15.1); розгляд справи у суді здійснюється за матеріалами справи у паперовій формі (пп. 15.3).
Суд проводить розгляд справи за матеріалами судової справи у паперовій або електронній формі в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів) (ч. 9 ст. 18 КАС України).
Процесуальні та інші документи і докази в паперовій формі зберігаються в додатку до справи в суді першої інстанції та у разі необхідності можуть бути оглянуті учасниками справи чи судом першої інстанції або витребувані судом апеляційної чи касаційної інстанції після надходження до них відповідної апеляційної чи касаційної скарги (ч. 10 ст. 18 КАС України).
За пп. 5.2 п.5 розділу І Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 17 серпня 2021 року № 1845/0/15-21, електронна копія паперового документа - документ в електронній формі, що містить візуальне подання паперового документа, отримане шляхом сканування (фотографування) паперового документа. Відповідність оригіналу та правовий статус електронної копії паперового документа засвідчуються кваліфікованим електронним підписом особи, що створила таку копію.
Апеляційний суд вважає за можливе здійснити апеляційний перегляд за документами, наявними в підсистемі «Електронний суд».
Відповідно до ст. 311 КАС України справу розглянуто в порядку письмового провадження.
Суд апеляційної інстанції заслухав доповідь судді-доповідача, вивчив доводи апеляційної скарги, перевірив їх за матеріалами справи і дійшов висновку про відсутність підстав для скасування судового рішення, виходячи з наступного.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 є громадянином України, що підтверджується копією паспорта який видано 29.10.2018.
20 липня 2021 року ректором Донецького державного університету внутрішніх справ прийнято наказ №361 о/с про зарахування з 15.08.2021, зокрема ОСОБА_1 курсантом першого курсу денної форми здобуття освіти за спеціальністю 262 Правоохоронна діяльність за кошти державного бюджету.
6 липня 2022 року ректором Донецького державного університету внутрішніх справ прийнято наказ №285 о/с про звільнення зі служби в поліції за п.6 ч.1 ст.77 Закону України «Про Національну поліцію» (у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України) рядового поліції ОСОБА_1 , курсанта навчального взводу №104/21-(ПД)-Б факультету №3, відрахувавши з університету 06.07.2022.
8 січня 2025 року Донецьким державним університетом внутрішніх справ складено повідомлення №199/7-2025 на ім'я ОСОБА_1 про відшкодування витрат, пов'язаних з утриманням у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання. В повідомленні зазначена сума, що підлягає відшкодуванню, а також реквізити розрахункового рахунка для перерахування коштів.
Згідно довідки витрат на утримання курсанта ОСОБА_1 за період з 15.08.2021 по 06.07.2022 навчання у Донецькому державному університеті внутрішніх справ загальна сума складає 22667,42 грн, в т.ч. грошове забезпечення - 1584,62 грн; речове забезпечення - 10 683,28 грн; продовольче забезпечення - 7 289,50 грн; - медичне забезпечення - 0,00 грн; - оплата комунальних послуг - 3 110,02 грн.
Несплата у добровільному порядку витрат на утримання слугувала підставою для звернення до суду.
Апеляційний суд надає правову оцінку спірним правовідносинам та враховує наступне.
Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон України «Про Національну поліцію» (далі - Закон).
За частиною 1 статті 1 Закону Національна поліція України - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.
Згідно із частиною 1 статті 59 Закону служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень.
Відповідно до положень статті 72 Закону професійне навчання поліцейських складається з: 1) первинної професійної підготовки; 2) підготовки у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання; 3) післядипломної освіти; 4) службової підготовки - системи заходів, спрямованих на закріплення та оновлення необхідних знань, умінь та навичок працівника поліції з урахуванням оперативної обстановки, специфіки та профілю його оперативно-службової діяльності.
Згідно із положеннями частини 2 статті 74 Закону підготовка фахівців за державним замовленням у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, проводиться на підставі контракту про здобуття освіти, який укладається між навчальним закладом, відповідним органом поліції та особою, яка навчається.
Відповідно до частини 4 статті 74 Закону особи, які навчаються за державним замовленням у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, у разі дострокового розірвання контракту про здобуття освіти з будь-яких підстав, крім звільнення зі служби в поліції на підставі підпунктів 2, 4 частини першої статті 77 цього Закону, а також поліцейські, звільнені зі служби в поліції протягом трьох років після закінчення вищезазначених навчальних закладів з будь-яких підстав, крім звільнення зі служби в поліції на підставі підпунктів 2, 4 частини першої статті 77 цього Закону, відшкодовують Міністерству внутрішніх справ України витрати, пов'язані з їх утриманням у вищому навчальному закладі, в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
За ч. 5 статті 74 Закону у разі відмови від добровільного відшкодування витрат, зазначених у частині четвертій цієї статті, таке відшкодування здійснюється в судовому порядку.
Судом встановлено, що згідно з довідкою-розрахунком витрат, пов'язаних з утриманням курсанта, складеної відповідно до Порядку розрахунку витрат, пов'язаних з утриманням курсантів у вищих навчальних закладах, затвердженого наказом Міністерства оборони України, Міністерства фінансів України, Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства транспорту та зв'язку України, Адміністрації Державної прикордонної служби України, Управління державної охорони України, Служби безпеки України від 16 липня 2007 року №419/831/240/605/537/219/534, відповідач повинен був відшкодувати витрати, пов'язані з його утриманням в Донецькому державному університеті внутрішніх справ у розмірі 22667,42 грн.
Щодо дотримання порядку стягнення коштів у судовому порядку.
Постановою Кабінету Міністрів України від 12.04.2017 № 261 затверджено Порядок відшкодування особами витрат, пов'язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України (далі - Порядок №261).
За п. 1 цей Порядок визначає механізм відшкодування особами, які навчалися за денною формою навчання за державним замовленням (далі - особи) у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських (далі - вищі навчальні заклади), витрат, пов'язаних з їх утриманням у таких закладах (далі - витрати), у разі, зокрема, дострокового розірвання контракту про здобуття освіти (далі - контракт) з будь-яких підстав, крім звільнення із служби в Національній поліції (далі - поліція) через хворобу (за рішенням медичної комісії про непридатність до служби в поліції) чи у зв'язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів.
За пунктом 2 Порядку №261 витрати відшкодовуються згідно з контрактом, укладеним між вищим навчальним закладом, відповідним органом поліції та особою, яка навчалася. У разі коли особа є неповнолітньою, установлення правових відносин здійснюється відповідно до вимог Цивільного кодексу України. Типову форму контракту затверджує МВС.
Згідно із пунктом 3 Порядку №261 відшкодування здійснюється в розмірі витрат, пов'язаних з: грошовим, продовольчим, речовим, медичним забезпеченням; оплатою комунальних послуг та спожитих енергоносіїв (тепло-, водопостачання, водовідведення, електроенергія). Розрахунок витрат на утримання осіб (грошове, продовольче, речове та медичне забезпечення) у вищих навчальних закладах здійснюється відповідно до встановлених норм за їх фактичною вартістю. Розрахунок комунальних послуг та спожитих енергоносіїв здійснюється виходячи із середнього обсягу споживання у відповідному вищому навчальному закладі на одну особу за добу за період її фактичного перебування в такому закладі. На підставі розрахунків вищого навчального закладу складається довідка про фактичні витрати на кожну особу за весь строк навчання, яка долучається до її особової справи.
Відповідно до пункту 4 Порядку №261 витрати відшкодовуються особою в повному розмірі за весь період її фактичного навчання.
Згідно із п.5 Порядку №261 після видання наказу про звільнення (відрахування з вищого навчального закладу) особи керівник органу поліції (вищого навчального закладу) або за його дорученням інша посадова особа видає зазначеній особі під підпис повідомлення із зобов'язанням протягом 30 діб з моменту отримання повідомлення відшкодувати МВС витрати із зазначенням їх розміру та реквізитів розрахункового рахунка для перерахування коштів.
Таке повідомлення може бути надіслано особі рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення за останнім місцем реєстрації, зазначеним у матеріалах її особової справи.
За п. 8 Порядку №261 у разі відмови від добровільного відшкодування витрат, а також у разі порушення особою умов договору, укладеного відповідно до пункту 6 цього Порядку, таке відшкодування здійснюється в судовому порядку.
Отже, Порядком №261 встановлений порядок дій, які має вчинити керівник вищого навчального закладу з метою відшкодування витрат на навчання, а саме: видати особі яка звільнена під підпис повідомлення із зобов'язанням протягом 30 діб з моменту отримання повідомлення відшкодувати МВС витрати із зазначенням їх розміру та реквізитів розрахункового рахунка для перерахування коштів; та/або надіслати таке повідомлення рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення; а у разі не сплати протягом 30 діб з моменту отримання повідомлення таке відшкодування здійснюється в судовому порядку.
Суд звертає увагу, що за вимогами статті 74 Закону України «Про Національну поліцію» та пункту 8 Порядку № 261 право на звернення до суду у позивача у цій категорії справ може виникнути лише у випадку відмови відповідача добровільно відшкодувати витрати.
Умовою для стягнення відшкодування у судовому порядку є сплив 30 діб з моменту отримання особою, яка звільнена, повідомлення про відшкодування витрат із зазначенням їх розміру та реквізитів розрахункового рахунка для перерахування коштів.
Отже, відповідно до Порядку № 261 позивач має вручити під підпис або надіслати відповідачу повідомлення із зобов'язанням протягом 30 діб з моменту отримання такого повідомлення відшкодувати витрати із зазначенням їхнього розміру та реквізитів рахунку для перерахування коштів, за для того, щоб забезпечити можливість добровільно відшкодувати витрати на навчання і лише, у разі відмови відповідача, може звернутися до суду.
В матеріалах справи відсутні належні докази щодо факту отримання ОСОБА_1 та/або відмови від отримання повідомлення про відшкодування витрат із зазначенням їх розміру та реквізитів розрахункового рахунка для перерахування коштів, у зв'язку з чим відсутні підстави вважати, що строк добровільного відшкодування сплив.
Щодо надання позивачем копії конверту, який адресовано ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ) та який містить відтиск печатки Укрпошти про причини повернення - «територія окупована», суд враховує наступне.
За ст. 73 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Відповідно до ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
За ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Місцем реєстрації відповідача є місто Маріуполь Донецької області.
Відповідно до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих рф, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України №309 від 22.12.2022, вся територія Маріупольського району Донецької області (в тому числі м. Маріуполь) включено до переліку тимчасово окупованих рф територій України, дата початку тимчасової окупації - 05.03.2022.
За інформацією на сайті АТ «Укрпошта» відділення поштового зв'язку у м. Маріуполь тимчасово не функціонують.
Таким чином, повідомлення про відшкодування витрат на навчання, яке направлялось позивачем у січні 2025 року листом з міста Кропивницький Кіровоградської області на тимчасово окуповану територію (за місцем реєстрації відповідача), за умови нездійснення поштових пересилань на таку територію (загальна відома інформація), не може вважатися врученим відповідачу або таким від отримання якого відмовилися.
На переконання суду, передбачена Порядком №261 процедура, спрямована на повідомлення особи, яка звільняється, про наявність у неї обов'язку відшкодувати витрати на навчання, та надання часу для добровільного відшкодування відповідних витрат.
Саме з відмовою курсанта добровільно відшкодувати витрати на його утримання у вищому навчальному закладі, законодавцем пов'язано можливість звернення навчального закладу, із позовом про стягнення такого відшкодування у судовому порядку.
Тому, недотримання встановленого законом порядку є підставою для відмови у задоволені позову щодо стягнення витрат на навчання.
В матеріалах справи відсутні належні докази отримання відповідачем та/або відмови від отримання відповідачем повідомлення про відшкодування вартості навчання позивачем, що свідчить про недотримання позивачем Порядку №261.
На підставі викладеного, суд апеляційної інстанції погоджує висновок суду першої інстанції про відмову в задоволені позову.
Отже, спір за суттю вимог судом першої інстанції вирішений правильно, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, внаслідок чого відсутні підстави для скасування рішення суду.
Керуючись ст. ст. 250, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Донецького державного університету внутрішніх справ - залишити без задоволення.
Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 30 квітня 2025 року у справі № 200/1217/25 за позовом Донецького державного університету внутрішніх справ до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача - Головне управління Національної поліції в Донецькій області про стягнення вартості утримання в Донецькому державному університеті внутрішніх справ - залишити без змін.
Повний текст постанови складений 15 вересня 2025 року.
Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати її ухвалення та відповідно до ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України може бути оскаржена до Верхового Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий І.В. Геращенко
Судді: А.А. Блохін
І.Д. Компанієць