15 вересня 2025 р. м. Чернівці Справа № 600/120/25-а
Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Маренича І.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області, Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання протиправним та скасування рішення, -
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся в суд з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області (далі - відповідач-1), Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (далі - відповідач-2) в якому просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області №241670079183 від 21.11.2024 року щодо відмови у призначенні дострокової пенсії ОСОБА_1 , як матері дитини особи з інвалідністю відповідно до пункту 3 частини 1 статті 115 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області призначити та виплачувати з 24.09.2024 року ОСОБА_1 дострокову пенсію за віком, як матері дитини особи з інвалідністю відповідно до пункту 3 частини 1 статті 115 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 15.11.2022.
В обґрунтування позовних вимог вказує, що звернувся до пенсійного органу із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до пункту 3 частини 1 статті 115 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Рішенням від 21.11.2024 відповідач відмовив у призначенні пенсії у зв'язку з відсутністю документів, підтверджуючих визнання дитини особою з інвалідністю до досягнення шестирічного віку . Вважає спірне рішення протиправним, оскільки висновок МСЕК дає можливість опосередковано підтвердити факт інвалідності з дитинства, яка мала право на отримання статусу дитини-інваліда до досягнення шестирічного віку. Просить задовольнити позовні вимоги.
Ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Відповідач-1 подав відзив, відповідно до змісту якого заперечує проти задоволення позову. Вказує, що для призначення пенсії на підставі Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-IV (далі - Закон №1058-IV) має значення не факт установлення інвалідності, а термін (момент) настання інвалідності у дитини, що повинен мати місце протягом періоду життя дитини з моменту народження і до інвалідності у дитини до досягнення шестирічного віку, оскільки виховання дитини-інваліда у віці до 6 років створює для жінки більше перешкод для участі у суспільно-корисній діяльності, наслідком якої є отримання заробітної плати і страхового стажу, що зумовлюється сплатою страхувальником єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Так позивачем не надано висновок ЛКК про те що дитина мала медичні показання для визнання її дитиною - інвалідом до досягнення шестирічного віку.
Відповідач-2 правом на подання відзиву не скористався.
Дослідивши письмові докази судом встановлено наступне.
Позивач є матір'ю ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про народження.
15.11.2024 позивач звернулася до органів Головного управління Пенсійного фонду України з заявою про дострокове призначення їй пенсії за віком відповідно до пункту 3 частини 1 статті 115 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
За принципом екстериторіальності заяву розглянуто Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області та прийнято рішення від 21.11.2024 № 241670079183 щодо відмови у призначенні дострокової пенсії ОСОБА_1 . Підставами для відмови слугувало те, що заявницею не надано висновок ЛКК про те, що дитина ОСОБА_2 мала медичні показання для визнання її дитиною інвалідом до досягнення шестирічного віку.
Судом досліджено довідку до акту огляду МСЕК від 12.06.2012 р. в якій зазначено причину інвалідності - інвалідність з дитинства. Окрім того, досліджено індивідуальну програму №330 (в якій зазначено супутні захворювання, ДЦП), посвідчення на отримання державної соціальної допомоги на термін з 27.04.2010 по безстроково, виписки з Херсонської дитячої обласної клінічної лікарні.
Не погоджуючись з рішенням відповідача, позивач звернувся до суду з вказаним позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.
Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Правовідносини, що виникають у сфері пенсійного забезпечення громадян, регулюються Законом України від 05.11.1991 № 1788-XII "Про пенсійне забезпечення" (далі - Закон № 1788-XII) та Законом України від 09.07.2003 №1058-ІV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон №1058-ІV), іншими законами і нормативно-правовими актами та міжнародними договорами (угодами), що регулюють відносини у сфері пенсійного забезпечення.
Згідно із ч. 1 ст. 44 Закону № 1058-IV призначення (перерахунок) пенсії здійснюється за зверненням особи або автоматично (без звернення особи) у випадках, передбачених цим Законом.
Звернення за призначенням (перерахунком) пенсії здійснюється шляхом подання заяви та інших документів, необхідних для призначення (перерахунку) пенсії, до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженої особи застрахованою особою особисто або через законного представника недієздатної особи, особи, дієздатність якої обмежена, малолітньої або неповнолітньої особи.
Органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності (ч. 3 ст. 44 Закону № 1058-IV).
Питання щодо подання та оформлення документів для призначення пенсій врегульовано Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 № 22-1, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 за № 1566/11846 (далі Порядок № 22-1).
Відповідно до ст. 1 Закону № 1058-IV пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених цим Законом.
Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом (ч. 4 ст. 24 Закону № 1058-IV).
За правилами п. 3 ч. 1 ст. 115 Закону № 1058-IV, право на призначення дострокової пенсії за віком мають жінки, які народили п'ятьох або більше дітей та виховали їх до шестирічного віку, матері осіб з інвалідністю з дитинства та тяжко хворих дітей, яким не встановлено інвалідність, які виховали їх до досягнення зазначеного віку, - після досягнення віку 50 років та за наявності не менше ніж 15 років страхового стажу. При цьому особами з інвалідністю з дитинства вважаються також діти з інвалідністю віком до 18 років.
За вибором матері або в разі її відсутності, якщо виховання п'ятьох або більше дітей, дитини з інвалідністю чи тяжко хворої дитини, якій не встановлено інвалідність, до шестирічного віку здійснювалося батьком, батьку призначається дострокова пенсія за віком після досягнення віку 55 років та за наявності страхового стажу не менше ніж 20 років.
Аналізуючи вищенаведені норми матеріального права, суд дійшов висновку, що право на пенсію мають матері осіб з інвалідністю з дитинства та тяжко хворих дітей, яким не встановлено інвалідність, які виховали їх до досягнення зазначеного віку, - після досягнення віку 50 років та за наявності не менше ніж 15 років страхового стажу. При цьому, особами з інвалідністю з дитинства вважаються також діти з інвалідністю віком до 18 років.
Відповідно до абз. 4 п.п. 6 п. 2.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1 (далі Порядок № 22-1) до заяви про призначення пенсії за віком додаються документи, які підтверджують право на призначення дострокової пенсії за віком жінкам, які народили п'ятьох або більше дітей та виховали їх до шестирічного віку, матерям осіб з інвалідністю з дитинства та тяжко хворих дітей, яким не встановлено інвалідність, які виховали їх до зазначеного віку - документи про народження дітей (дитини), виховання їх (її) до шестирічного віку, про визнання дитини заявника особою з інвалідністю з дитинства або дитиною з інвалідністю, тяжко хворою дитиною, якій не встановлено інвалідність.
Пункт 2.18 Порядку № 22-1 передбачає, що визнання особою з інвалідністю з дитинства або дитиною з інвалідністю засвідчується випискою з акта огляду в МСЕК, медичним висновком закладу охорони здоров'я, посвідченням одержувача допомоги. У разі якщо дитина визнана дитиною з інвалідністю після досягнення шестирічного віку або особою з інвалідністю з дитинства після досягнення вісімнадцятирічного віку, надається відповідно висновок лікарсько-консультаційної комісії про те, що вона мала медичні показання для визнання її дитиною з інвалідністю до досягнення шестирічного віку, та/або висновок МСЕК про можливість настання інвалідності до досягнення особою вісімнадцятирічного віку (висновок про час настання інвалідності).
Виходячи з наведених правових норм в їх сукупності, мати дитини-інваліда має право на призначення дострокової пенсії за віком у тому разі, якщо дитина, яку вона виховує, визнана дитиною-інвалідом до досягнення шестирічного віку.
Якщо дитина визнана дитиною-інвалідом після досягнення нею шестирічного віку, або інвалідом з дитинства після досягнення вісімнадцятирічного віку, мати цієї дитини має право на отримання зазначеної пенсії лише у разі наявності висновку лікарсько-консультативної комісії про те, що дитина мала медичні показання для визнання її дитиною-інвалідом до досягнення шестирічного віку.
Отже визначальним є факт встановлення інвалідності дитині у відповідному віці до досягнення 6 років та факт виховання її (дитини-інваліда) матір'ю до цього віку.
Подібна позиція висловлена Верховним Судом України в постановах від 27.05.2014 у справі №21-133а14 та від 02.12.2014 у справі №21-534а14 та з урахуванням ч.2 ст.244-2 КАС України враховується судом при винесенні рішення у справі.
Суд звертає увагу, що в матеріалах справи відсутня довідка ЛКК, при цьому згідно наявної довідки МСЕК дитині позивача встановлено інвалідність лише 12.06.2012, тобто після досягнення 18 років. Суд звертає увагу, що консультативне заключення, консультативний висновок не є тотожним з ЛКК.
За таких обставин, позивач не має права на призначення дострокової пенсії за віком як матері інваліда з дитинства, оскільки вона не надала висновку ЛКК, що дитина мала медичні показання для визнання її дитиною-інвалідом до досягнення шестирічного віку.
Верховний Суд у постанові від 18.01.2022 у справі №448/1650/17 вказав, що висновок (подання якого передбачено пунктом 2.18 розділу ІІ Порядку №22-1) дає можливість опосередковано підтвердити факт догляду матері за дитиною, яка мала право на отримання статусу дитини-інваліда до досягнення шестирічного віку, як це передбачено положеннями Закону №1058-IV, а отже, пункт 2.18 Порядку № 22-1 не суперечить положенням вказаного Закону, оскільки не встановлює та/або не змінює механізм призначення такого виду пенсії. З цих підстав суд відхиляє викладені у позовній заяві доводи позивача про те, що є незаконною вимога про надання документів, які підтверджують визнання дитини інвалідом з дитинства до досягнення шестирічного віку.
При вирішенні спору суд також враховує, що відповідно до пункту 4.2 розділу IV Порядку № 22-1 після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.
З урахуванням встановлених обставин справи та наведених норм чинного законодавства України, суд дійшов висновку про те, що у відповідача ГУ ПФУ у Харківській області були відсутні правові та фактичні підстави для призначення позивачу дострокової пенсії за віком відповідно до пункту 3 статті 115 Закону №1058-IV, оскаржувані у цій справі дії та рішення ГУ ПФУ у Харківській області від 21.11.2024 №241670079183 є правомірними та такими, що вчинені/прийняті відповідно до вимог частини другої статті 2 КАС України, у зв'язку із чим у задоволенні взаємопов'язаних позовних вимог про визнання протиправними дій щодо відмови у призначенні пенсії за віком зі зниженням пенсійного віку як мамі особи з інвалідністю з дитинства та зобов'язання призначити пенсію як мамі особи з інвалідністю з дитинства з моменту подання відповідної заяви належить відмовити.
Стосовно розподілу судових витрат.
Оскільки в задоволенні позову відмовлено, розподіл судових витрат відсутній.
Керуючись статтями 241 - 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд-
В задоволенні адміністративного позову - відмовити.
У відповідності до статей 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України рішення може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його складання.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Повне найменування учасників процесу:
Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 );
Відповідачі - Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області (площа Центральна, 3, м. Чернівці, 58002, Код ЄДРПОУ 40329345).
Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, Держпром, 3 під, 2 пов., м. Харків, 61000, Код ЄДРПОУ 14099344)
Суддя І.В. Маренич