Справа № 560/15654/25
12 вересня 2025 рокум. Хмельницький
Суддя Хмельницького окружного адміністративного суду Божук Д.А., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
Позивач звернувся в суд з позовом, в якому просить:
1. Визнати протиправними дії командування військової частини НОМЕР_1 , що виявились у залишенні ОСОБА_1 31.08.2025 біля 17.00 години в м. Павлоград, та видання наказу про результати проведення службового розслідування, яким ОСОБА_1 визнано особою, яка самовільно залишила військову частину.
2.Скасувати наказ відповідача про визнання ОСОБА_1 особою, що самовільно залишила військову частину.
Згідно пункту 3 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Відповідно до пункту 2 частини 5 статті 160 КАС України в позовній заяві зазначаються: повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, адреса електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
Всупереч наведеній нормі, у реквізитах позовної заяви не зазначено відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
Крім того, в адміністративному позові позивачем зазначено адресу відповідача: "м. Миколаїв".
Отже, позивачем зазначено неповну адресу відповідача.
Відповідно до пунктів 4-5 частини п'ятої статті 160 КАС України в позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Суд зазначає, що правову категорію "зміст позовних вимог" слід розуміти як дію суду, про вчинення якої позивач вимагає ухвалити судове рішення, що спрямована на задоволення певної матеріально-правової вимоги. Зважаючи на те, що рішення суду завжди спрямоване на захист конкретного суб'єктивного права, зміст позовних вимог не може бути абстрактним чи містити певні умовні категорії і повинен формулюватись максимально чітко і зрозуміло, оскільки від якості позовної заяви, юридично правильного змісту позовних вимог, зазначення способу судового захисту залежить швидкий і ефективний розгляд справи.
Зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, на рівні формулювання викладу їх змісту мають бути достатніми, щоб визначити предмет спору, його юрисдикційну належність, характер вимог, часові рамки події порушення, нормативне регулювання спірних відносин, а також обставини, за яких можна ухвалити одне із обов'язкових процесуальних рішень, пов'язаних із визнанням позовної заяви прийнятною/неприйнятною.
Частиною 1 статті 5 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист, зокрема, шляхом:
- визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;
- визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій;
- визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Проте позивачем не вказано у позовних вимогах вимоги зобов'язального характеру, звернутої до відповідача.
Тобто, позовні вимоги сформовані без врахування положень КАС України.
Згідно з частиною 4 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Позивач оскаржує наказ відповідача, але в позовних вимогах не зазначає його реквізити (номер та дату). Також позивач не надав копію спірного наказу.
Частиною 1 статті 80 КАС України визначено, що учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом.
Частина 2 статті 80 КАС України містить вимоги до форми клопотання про витребування доказів. У клопотанні про витребування доказів повинно бути зазначено:
1) який доказ витребовується;
2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати;
3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа;
4) заходи, яких особа, що подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів, та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.
Учасник справи також повинен надати докази, які підтверджують, що він здійснив усі залежні від нього дії, спрямовані на отримання відповідного доказу (частина 4 статті 79 КАС України).
Зі змісту наведених норм слідує, що чітко встановлений порядок подання клопотання про витребування доказів, обов'язковою складовою якого є зазначення про неможливість самостійно надати докази з підтверджуючими документами про те, що усі належні дії, спрямовані на отримання відповідного доказу здійснені, та (або) з зазначенням у клопотанні про витребування доказів причин неможливості самостійно отримати відповідний доказ.
Позивач не надав клопотання про витребування доказів, оформленого відповідно до вимог статті 80 КАС України, у тому числі із зазначенням заходів, яких особа, що подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів, та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу, а перекладає власні обов'язки щодо надання доказів.
Відповідно до частини 1 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
За таких обставин адміністративний позов належить залишити без руху. Недоліки повинні бути усунені позивачем шляхом надання до суду нової редакції позовної заяви (з дотриманням процесуальних вимог щодо її оформлення та подання) із зазначенням:
- відомостей про наявність або відсутність електронного кабінету, а також повної адреси відповідача;
- позовних вимог, сформованих згідно вимог КАС України;
- конкретних рішень, які він оскаржує, та які просить визнати протиправними і скасувати (вказавши їх реквізити - дату, номер);
- копії доказів на підтвердження позовних вимог або обґрунтованого клопотання про витребування доказів із зазначенням заходів, яких особа, що подає клопотання, вжила для отримання доказів самостійно, докази вжиття таких заходів, та (або) причини неможливості самостійного отримання цих доказів.
Керуючись статтями 169, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя
Позовну заяву ОСОБА_1 , залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - 7 днів з дня вручення йому ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Головуючий суддяД.А. Божук