Справа № 560/5388/25
іменем України
15 вересня 2025 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючої-судді Ковальчук О.К. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області в якому просить визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області щодо зменшення розміру пенсії з 74% до 70% грошового забезпечення з 01.01.2018 та зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області здійснити з 01.01.2018 перерахунок та виплату пенсії виходячи з 74% сум грошового забезпечення, з урахуванням виплачених сум.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що йому призначена пенсія за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", в розмірі 74% від грошового забезпечення. Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області здійснило перерахунок пенсії з 01.01.2018 в розмірі 70% від суми грошового забезпечення. Вважає, такі дії Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області протиправними. Просить задовольнити позовні вимоги.
Ухвалою від 08.04.2025 Хмельницький окружний адміністративний суд позовну заяву ОСОБА_1 залишив без руху.
Ухвалою від 30.04.2025 Хмельницький окружний адміністративний суд повернув позов в частині позовних вимог щодо здійснення перерахунку та виплати пенсії із розрахунку 74 % від грошового забезпечення за період з 01.01.2018 по 30.09.2024.
Ухвалою від 30.04.2025 Хмельницький окружний адміністративний суд відкрив провадження у справі про визнання дій протиправними та зобов'язання відповідача здійснити з 01.10.2024 перерахунок і виплату пенсії із розрахунку 74% від грошового забезпечення, із врахуванням раніше виплачених сум, за правилами спрощеного позовного провадження.
У поданому відзиві на позов відповідач зазначив, що Законом України "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні" від 27.03.2014 № 1166-VII внесені зміни до статті 13 Закону №2262-ХІІ, відповідно до яких максимальний розмір пенсії, обчисленої відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 70% відповідних сум грошового забезпечення. Тому, перерахунок та виплата позивачу пенсії з 01.01.2018, проведені згідно вимог чинного законодавства. Вважає, що підстав для задоволення позову немає.
Ухвалою від 15.09.2025 Хмельницький окружний адміністративний суд відмовив у задоволенні клопотання Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін.
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази в їх взаємному зв'язку та сукупності, суд встановив таке.
Позивач - ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Хмельницькій області та отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону №2262-ХІІ в розмірі 74% суми грошового забезпечення.
У лютому 2025 року позивач звернувся до пенсійного органу із заявою, в якій просив здійснювати нарахування та виплату пенсії із розрахунку 74% грошового забезпечення, зазначеного у вказаній довідці.
Листом від 18.03.2025 Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області повідомило позивача про те, що перерахунок пенсії здійснений за чинною редакцією статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" в розмірі 70% сум грошового забезпечення.
Вважаючи відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області щодо перерахунку пенсії у розмірі 74% суми грошового забезпечення протиправною, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує таке.
Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, осіб начальницького і рядового складу Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб визначає Закон №2262-ХІІ.
Частиною 2 статті 13 Закону №2262-ХІІ (в редакції, що діяла на час призначення пенсії позивачу) передбачено, що максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 90 процентів відповідних сум грошового забезпечення.
Оскільки розмір призначеної пенсії (74% суми грошового забезпечення) не перевищує 90%, то підстав для його зменшення у відповідача не було.
Суд вважає безпідставними доводи відповідача про необхідність застосування статті 13 Закону №2262-ХІІ у редакції Закону України "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні" від 27.03.2014 №1166-VII для визначення розміру пенсії після перерахунку у зв'язку з зазначеним нижче.
Законом України "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні" від 27.03.2014 №1166-VII внесено зміни до статті 13 Закону №2262-XII.
Відповідно до статті 13 Закону №2262-XII (у редакції Закону №1166-VII), максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 70 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43), а особам, які під час проходження служби брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і віднесені в установленому законом порядку до категорії 1, - 100 процентів, до категорії 2, - 95 процентів.
Вирішуючи питання про застосування Закону №2262-ХІІ у часі, суд зазначає, що згідно зі статтею 22 Конституції України закріплені нею права і свободи не є вичерпними, гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законодавчих актів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Відповідно до абзацу 2 пункту 2 рішення Конституційного Суду України від 09.02.1999 №1-рп/99, за загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у частині 1 статті 58 Конституції України, за якою дії нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється із втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовуються той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.
Конституційний Суд України неодноразово розглядав питання, пов'язані з реалізацією права на соціальний захист, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція України виокремлює певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них, зокрема, належать громадяни, які відповідно до статті 17 Конституції України перебувають на службі у військових формуваннях та правоохоронних органах держави, забезпечуючи суверенітет і територіальну цілісність України, її економічну та інформаційну безпеку, а саме - у Збройних Силах України, органах Служби безпеки України, міліції, прокуратури, охорони державного кордону України, податкової міліції. Управління державної охорони України, державної пожежної охорони, Державного департаменту України з питань виконання покарань тощо (рішення Конституційного Суду України від 06.07.1999 №8-рп/99 у справі щодо права на пільги та від 20.03.2002 №5-рп/2002 у справі щодо пільг, компенсацій і гарантій).
У зазначених рішеннях Конституційний Суд України вказав, що необхідність додаткових гарантій соціальної захищеності цієї категорії громадян які під час проходження служби, так і після її закінчення зумовлена насамперед тим, що служба у Збройних Силах України, інших військових формуваннях та правоохоронних органах держави пов'язана з ризиком для життя і здоров'я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей.
Отже, при перерахунку пенсії відповідним категоріям військовослужбовців має застосовуватися норма, що визначає розмір грошового забезпечення у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії. Внесені Законом №1166-VII зміни до частини 2 статті 13 Закону №2262-ХІІ щодо встановлення граничного розміру пенсії за вислугу років у розмірі 70% грошового забезпечення стосуються порядку призначення пенсії у разі реалізації права на пенсійне забезпечення, а не перерахунку вже призначеної пенсії. Процедури призначення та перерахунку пенсії різні за змістом і механізмом їх проведення.
У постанові від 03.04.2018 по справі №175/1665/17 (2-а175/41/17) Верховний Суд зазначив, що при розрахунку розміру підвищення до пенсії максимальний її розмір має обраховуватись із вказаного у довідці грошового утримання, але виходячи із розміру пенсії у відсотках, право на які особа набула на момент виходу на пенсію, і розмір яких не може бути зменшено наступними змінами в законодавстві.
У пункті 50 рішення по справі "Щокін проти України" Європейський суд з прав людини вказує, що перша та найважливіша вимога статті 1 Першого протоколу до Конвенції полягає в тому, що будь-яке втручання публічних органів у мирне володіння майном повинно бути законним. Позбавлення власності можливе тільки "на умовах, передбачених законом".
Суд встановив, що пенсія призначена позивачу у 2011 році в розмірі 74% грошового забезпечення, зазначене підтверджується листом від 18.03.2025.
Отже, дії Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області щодо перерахунку пенсії позивача на підставі оновленої довідки у розмірі 70% грошового забезпечення є протиправними. Тому позовні вимоги слід задовольнити шляхом визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області щодо зменшення розміру пенсії позивача з 74% до 70% грошового забезпечення при проведенні перерахунку пенсії та зобов'язання відповідача провести позивачу перерахунок та виплату пенсії з 01.10.2024 в розмірі 74% суми грошового забезпечення, з урахуванням раніше виплачених сум.
Враховуючи викладене, позов необхідно задовольнити.
У зв'язку із задоволенням позовних вимог, відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України судовий збір необхідно стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
позов задовольнити.
Визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області щодо перерахунку та виплати пенсії ОСОБА_1 у розмірі 74% грошового забезпечення.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.10.2024 в розмірі 74% суми грошового забезпечення, з урахуванням виплачених сум.
Стягнути на користь ОСОБА_1 1211,20 грн. судового збору за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 )
Відповідач:Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (вул. Гната Чекірди, 10,м. Хмельницький,Хмельницька обл., Хмельницький р-н,29013 , код ЄДРПОУ - 21318350)
Головуючий суддя О.К. Ковальчук