Справа № 560/8420/25
іменем України
15 вересня 2025 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючої-судді Ковальчук О.К. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, в якому просить визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області щодо невиплати ОСОБА_1 щорічної разової грошової допомоги до Дня Незалежності України за 2024, як учаснику бойових дій у розмірі 5 мінімальних пенсій за віком та зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області здійснити перерахунок та виплату щорічної разової грошової допомоги до дня Незалежності за 2024 рік як учаснику бойових дій у розмірі 5 мінімальних пенсій за віком, з урахуванням попередньо виплаченої суми допомоги.
В обґрунтування позовних вимог вказує, що відповідно до частини п'ятої статті 13 закону України від 22.10.1993 №3551-XII "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (далі - Закон №3551-XII) має право на отримання разової грошової допомоги до Дня Незалежності України в розмірі восьми мінімальних пенсій за віком. Проте, на порушення вимог цього Закону відповідач виплатив вказану допомогу у розмірі, встановленому постановою Кабінету Міністрів України від 02.04.2024 №369 "Про встановлення розмірів разової грошової виплати до Дня Незалежності України, передбаченої Законами України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" і "Про жертви нацистських переслідувань", у 2024 році". Вважає, що після прийняття Конституційним Судом України рішення від 27.02.2020 №3-р/2020 набув право на отримання разової грошової допомоги в розмірі, передбаченому статтею 13 Закону №3551-XII. Зазначає, що відповідач на його звернення протиправно відмовив в нарахуванні та виплаті недоплаченої суми допомоги. Просить позов задовольнити.
Хмельницький окружний адміністративний суд відкрив провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження.
До Хмельницького окружного адміністративного суду надійшов відзив Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на позовну заяву, у якому відповідач зазначає, що законодавцем делеговано Кабінету Міністрів України право визначати порядок та розміри разової грошової допомоги, передбаченої Законом № 3551. Постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2023 № 1396 "Деякі питання соціального захисту осіб, які мають особливі та особливі трудові заслуги перед Батьківщиною, ветеранів війни та осіб, що працюють в спеціальних умовах", затверджений Порядок використання коштів державного бюджету для виплати особам, які мають особливі та особливі трудові заслуги перед Батьківщиною або за роботу в спеціальних умовах; Порядок здійснення разової грошової виплати до Дня Незалежності України, передбаченої Законами України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" і "Про жертви нацистських переслідувань"; Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги за шкоду життю та здоров'ю, завдану працівникам об'єктів критичної інфраструктури, державним службовцям, посадовим особам місцевого самоврядування внаслідок військової агресії Російської Федерації проти України та постановою Кабінету Міністрів України від 02.04.2024 № 369 "Про встановлення розмірів разової грошової виплати до Дня Незалежності України", передбаченої Законами України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" і "Про жертви нацистських переслідувань", встановлено розмір виплат до 24.08.2024. Жодних рішень щодо неконституційності Постанови № 1396, № 369 Конституційним Судом України не приймалось. Крім того, посилання позивача на рішення Конституційного Суду України від 27.02.2020 за №3-р/2020 у справі №1-247/2018(3393/18) є безпідставним, оскільки правовідносини, які слугували предметом розгляду в зазначених справах діяли до прийняття Закону №2983-ІХ від 20.03.2023, яким внесені зміни до статті 14 Закону №3551-ХІІ. Просить відмовити в задоволенні адміністративного позову в повному обсязі.
Ухвалами від 15.09.2025 Хмельницький окружний адміністративний суд відмовив у задоволенні клопотань Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін, про залучення третьої особи та про залишення позову без розгляду.
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази у їх взаємному зв'язку та сукупності, суд встановив таке.
Позивач - ОСОБА_1 є учасником бойових дій, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 від 13.07.2004.
Позивач звернувся до пенсійного органу із заявою щодо перерахунку та виплати у 2024 році разової грошової виплати до Дня Незалежності України, як учаснику бойових дій у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком.
Листом від 28.04.2025 відповідач повідомив, що постановою Кабінету Міністрів України від 02.04.2024 № 369 "Про встановлення розмірів разової грошової виплати до Дня Незалежності України, передбаченої Законами України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" і "Про жертви нацистських переслідувань", у 2024 році учасникам бойових дій грошова допомога визначена у розмірі 1000,00 грн. Підстави для перерахунку та виплати разової грошової допомоги до Дня Незалежності України в інших розмірах відсутні.
Вважаючи протиправною відмову відповідача щодо виплати у 2024 році разової грошової допомоги до Дня Незалежності України у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує таке.
Приписами частини 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Закон України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 22.10.1993 № 3551-XII визначає правовий статус ветеранів війни, забезпечує створення належних умов для їх життєзабезпечення, сприяє формуванню в суспільстві шанобливого ставлення до них визначає (далі - Закону №3551).
Пільги учасникам бойових дій передбачені статтею 12 Закону № 3551. Зокрема, цією нормою передбачена виплата учасникам бойових дій щорічної разової грошової допомоги.
Така грошова виплата запроваджена з 01.01.1999 шляхом внесення змін до Закону № 3551-XII Законом від 25.12.1998 № 367-XIV "Про внесення змін до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту": стаття 13 доповнена частиною четвертою такого змісту: "Щорічно до 5 травня інвалідам війни виплачується разова грошова допомога у розмірах: інвалідам групи - десять мінімальних пенсій за віком; групи - вісім мінімальних пенсій за віком; III групи - сім мінімальних пенсій за віком".
Однак зазначена норма зазнавала неодноразових змін та була предметом конституційного контролю в Конституційному Суді України.
У постанові від 14.05.2025 Велика Палата Верховного Суду у справі №440/14216/23 вказує, що передбачена частиною п'ятою статті 13 Закону № 3551-ХІІ щорічна разова грошова виплата особам з інвалідністю внаслідок війни має допоміжний та стимулюючий характер і надається з метою забезпечення створення належних умов для життєзабезпечення ветеранів війни, захисту їхніх інтересів відповідно до соціальної політики держави у цій сфері. Виплата цієї державної допомоги встановлена законом і конкретно не визначена у Конституції України як складова права на соціальний захист, гарантованого її статтею 46.
Велика Палата Верховного Суду також вказала, що встановлена частиною п'ятою статті 13 Закону № 3551-ХІІ щорічна разова грошова виплата є додатковою державною пільгою особам з інвалідністю внаслідок війни, право на яку не охоплюється поняттям основоположні права і свободи людини (Розділ ІІ Конституції України).
Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо разової грошової виплати ветеранам війни та жертвам нацистських переслідувань" від 20.03.2023 №2983-IX, який набрав чинності з 15.04.2023 (далі - Закон №2983-IX), частина 5 статті 13 Закону №3551-XII викладена у новій редакції наступного змісту:
"Щороку до Дня Незалежності України особам з інвалідністю внаслідок війни виплачується разова грошова виплата у порядку та розмірах, визначених Кабінетом Міністрів України в межах відповідних бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України".
Ця норма неконституційною не визнавалася та є чинною на момент розгляду цієї зразкової справи.
Отже, Верховна Рада України у встановленому законом порядку та в межах своїх повноважень внесла зміни до спеціального Закону №3551-ХІІ, законодавчо врегулювавши порядок надання щорічної разової грошової виплати особам з інвалідністю внаслідок війни, а тому до спірних правовідносин підлягають застосуванню саме правила статті 13 Закону № 3551-ХІІ в редакції Закону № 2983- ІХ, як спеціального закону.
На виконання наданих зазначеним Законом повноважень Кабінет Міністрів України прийняв постанову від 02.04.2024 №369 "Про встановлення розмірів разової грошової виплати до Дня Незалежності України, передбаченої Законами України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту і Про жертви нацистських переслідувань, у 2024 році".
Постановою від 02.04.2024 №369 Кабінет Міністрів України визначив розміри разової грошової виплати до Дня Незалежності України, яка виплачується до 24.08.2024, зокрема, учасникам бойових дій, постраждалим учасникам Революції Гідності та колишнім неповнолітнім (яким на момент ув'язнення не виповнилося 18 років) в'язням концентраційних таборів, гетто, інших місць примусового тримання, а також дітям, які народилися в зазначених місцях примусового тримання їх батьків, у розмірі 1000 гривень.
Велика Палата Верховного Суду у постанові постанові від 14.05.2025 у справі №440/14216/23 сформувала правовий висновок, відповідно до якого, що Верховна Рада України делегувала Кабінету Міністрів України право встановлювати порядок та визначати розмір разової грошової виплати особам з інвалідністю внаслідок війни, яка здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України, що узгоджується з повноваженнями уряду України, визначеними в пунктах 2, 3 статті 116 Конституції України. Зміни в правовому регулюванні відбулися в умовах повномасштабного вторгнення, і делегування цих повноважень органу виконавчої влади забезпечує потрібну у цей період гнучкість, беручи до уваги надмірний фінансовий тягар на державу, який виник у зв'язку з необхідністю відсічі зовнішній агресії.
У цій постанові Велика Палата Верховного Суду аналізуючи норми законів № 3551-ХІІ і №2983-ІХ, приписи Конституції України, а також зміст спірних правовідносин, зробила висновок, що стаття 22 Конституції України, яка за своїм змістом адресована органу законодавчої влади, у цій справі не є застосовною, оскільки щорічна разова грошова виплата особам з інвалідністю внаслідок війни безпосередньо не передбачена в Конституції України та визначається спеціальним законом, а тому на неї не поширюються й визначені статтею 22 Конституції України гарантії щодо заборони скасування чи звуження змісту та обсягу прав. Одночасно виснувала, що втручання держави у право позивача на мирне володіння своїм майном - щорічною разовою грошовою виплатою (шляхом визначення Кабінетом Міністрів України її у меншому розмірі, ніж раніше) відповідає критерію законності.
Частиною п'ятою статті 242 КАС України передбачено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Правило подібного змісту містить також частина шоста статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", відповідно до якої висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.
За визначенням пунктів 21 та 22 частини 1 статті 4 КАС України типові адміністративні справи - це адміністративні справи, відповідачем у яких є один і той самий суб'єкт владних повноважень (його відокремлені структурні підрозділи), спір у яких виник з аналогічних підстав, у відносинах, що регулюються одними нормами права, та у яких позивачами заявлено аналогічні вимоги; зразкова адміністративна справа - типова адміністративна справа, прийнята до провадження Верховним Судом як судом першої інстанції для постановлення зразкового рішення.
Хоч адміністративна справа №560/8420/25 не відповідає чітко вказаним в ухвалі Верховного Суду від 22.11.2023 ознаками типових справ по відношенню до зразкової справи №440/14216/23, оскільки предметом судового розгляду у зразковій справі №440/14216/23 є правовідносини щодо визначення розміру разової грошової допомоги до Дня Незалежності за 2023 рік, а предметом судового розгляду у даній справі є правовідносини щодо правомірності встановлення розміру разової грошової допомоги до Дня Незалежності постановою Кабінету Міністрів України відповідно до повноважень, наданих Законом. Тому, вказані правовідносини є подібними до правовідносин, які розглядалися Верховним Судом у зразковій справі № 440/14216/23.
Таким чином, з огляду на приписи частини 5 статті 242 КАС України при вирішенні цієї справи суд враховує правові висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові за результатами розгляду зразкової справи №440/14216/23.
У позовній заяві позивач підтверджує, що у 2024 році йому, як учаснику бойових дій , виплачена разова грошова виплата до Дня Незалежності України у розмірі 1000 грн, визначеному Постановою Кабінету Міністрів України №369.
Отже, Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, здійснивши зазначену виплату у відповідності до частини п'ятої статті 13 Закону № 3551-ХІІ в редакції Закону №2983-ІХ, яка є чинною як на момент виникнення спірних правовідносин, неконституційною не визнавалася, діяло на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначених законодавством.
Частиною першою та другою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Під час судового розгляду пенсійний орган правомірну застосував постанову КМУ від №369 при виплаті позивачу разової грошової допомоги до Дня Незалежності за 2024 рік. Тому, у задоволенні позовних вимог слід відмовити.
Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
у задоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_2 )
Відповідач:Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (вул. Гната Чекірди, 10,м. Хмельницький,Хмельницька обл., Хмельницький р-н,29013 , код ЄДРПОУ - 21318350)
Головуючий суддя О.К. Ковальчук