Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
15 вересня 2025 року № 520/15407/25
Харківський окружний адміністративний суд у складі: головуючого - судді Заічко О.В., розглянувши у порядку спрощеного провадження в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом Приватного акціонерного товариства "НОВИЙ СТИЛЬ" (шосе Григорівське, буд.88,м. Харків, Харківська обл., Харківський р-н,61020, код ЄДРПОУ32565288) до Харківської митниці (вул. Миколаївська, буд. 16-Б,м. Харків, Харківська обл., Харківський р-н,61005, код ЄДРПОУ44017626) про визнання протиправним та скасування рішення,-
Позивач, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, який в якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UA807000/2025/000018/2 від 20.01.2025 р.
В обґрунтування позову позивач зазначив, що оскаржуване рішення Харківської митниці про коригування митної вартості товарів є протиправним та підлягає скасуванню.
Відповідач надав до суду відзив на позов, в якому зазначив, що заперечує проти заявленого позову, вважає його безпідставним, необґрунтованим і таким, що не підлягає задоволенню. Зазначив, що рішення про коригування митної вартості товарів №UA807000/2025/000018/2 від 20.01.2025р. винесене на підставах, у межах повноважень та у спосіб, визначений нормами Митного кодексу України та інших підзаконних нормативних актів, а також з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття відповідного рішення, тому обставини для його скасування відсутні.
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, проаналізувавши доводи позову і заперечень проти нього, суд встановив наступне.
20.01.2025 року до митного поста «Барабашово» Харківської митниці АТ «Новий стиль» (код 32565288) була подана до митного контролю та митного оформлення електронна митна декларація №UA807200/2025/000571 (25UA807200000571U6) на товар: №1 «Силові пневмоциліндри лінійної дії, багатоцільового призначення, модель:LT03B-50S42B-90A-1500 шт код товару згідно з УКТ ЗЕД 8412310098», що надійшов на адресу АТ «Новий стиль» за зовнішньоекономічним контрактом з ANHUI LAITE GAS SPRING CO., LTD, No.88 BOWANG EAST INDUSTRY PARK IN DANGTU TOWN, MA'ANSHAN CITY, ANHUI PROVINCE, CHINA.
Разом з митною декларацією № 25UA807200000571U6 на підтвердження митної вартості товару позивачем подані документи: Контракт № 150822-LANT від 15.08.2022р; додаткова угода до Контракту від 10.10.2022р.; специфікація № 27 від 23.10.2024р., у якій зазначено, що оплата товару здійснюється протягом 90 календарних днів з моменту доставки товару покупцю, тобто передбачено відстрочення платежу; Комерційний інвойс № NOWY14/15/2024 від 23.10.2024р. з перекладом; Пакувальний лист б/н; Договір на транспортно - експедиторські послуги № 0801/23 від 08.01.2024р., п. 5.2. Договору визначено, що оплата здійснюється впродовж 10 банківських днів з моменту підписання сторонами акту виконаних робіт, тобто передбачено відстрочення платежу; Рахунок № СФ-41948 від31.12.2024р.; Рахунок № СФ-42126 від 15.01.2025р.; Довідка про транспортні витрати № 13/01/21060-3 від 13.01.2025р.; Коносамент № XHSE070740360C від 30.10.2024 -CMR №66235 від 15.01.2025; прайс-лист (QUOTATION); копія експортної декларації країни відправлення з перекладом; довідка AT «Новий стиль» від 16.01.2025 - калькуляція експедиторських витрат; довідка про відсутність страхування; довідка про відсутність взаємозалежності, ліцензійних платежів та роялті; технічний опис товару; інше.
На територію України ввезений товар: силові пневмоциліндри лінійної дії, багатоцільового призначення, використовуються для виробництва меблів, виробник: ANHUI LAITE GAS SPRING CO., країна виробництва: Китай, торгівельна марка: ANHUI. Імпорт товару здійснювався на підставі Контракту № 150822-LANT від 15.08.2022 р., надалі - Контракт, та додатків до нього, інших товаросупровідних документів, документів на перевезення.
Умовами Контракту, в якому позивач є покупцем, а продавцем - ANHUI LAITE GAS SPRING CO., визначено:
- продавець зобов'язується передати у власність покупцеві, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити наступну продукцію: Пневмоциліндри лінійної дії на умовах, викладених у цьому Контракті, (п. 1.1. Контракту).
- конкретний вид (асортимент) товару кожної партії поставки узгоджується сторонами в замовленні та визначаються в специфікаціях та інвойсах, які додаються до Контракту та складають його невід'ємну частину (п. 1.3. Контракту).
- продавець поставляє покупцю товар на наступних умовах (з урахуванням Додаткової угоди до контракту від 10.10.2022): FOB Шанхай; Китай, EXW Шанхай, Китай; FCA Шанхай, Китай; FOB Нингбо, Китай; FCA Нингбо, Китай; EXW Нингбо, Китай, (и. 3.1. Контракту).
- Ціна товару за окремою партією товару визначається в специфікаціях та інвойсах на окрему партію товару (п. 4.1. Контракту)
Комерційним інвойсом NOWY14/15/2024 від 23.10.2024 погоджені умови постачання товару на умовах FOB Шанхай, Додатком № 27 від 23.10.2024 р. (специфікація) погоджені умови оплати товару - на протязі 90 календарних днів з моменту доставки товару покупцю.
Товар був ввезений окремою партією. На партію товару оформлена митна декларація МД №25UA807200000571U6 з визначенням митної вартості товару за ціною договору (контракту) у відповідності до вимог Митного кодексу України, надалі - МК України.
20.01.2025 року від митниці надійшов запит №27399 (електронне повідомлення декларанту), в якому зазначалось, що недостатньо документів для визначення складових митної вартості товарів, що документи, зазначені в частині другій статті 53 МКУ, не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. При цьому митний орган не зазначає, яких саме документів та відомостей недостатньо, які саме документи не підтверджують заявлену митну вартість товарів, які саме складові митної вартості товару не підтверджуються, пропонує надати (за наявності) додаткові документи, в т.ч. передбачені ч. З ст. 53 МКУ. Крім того, митниця посилається на спрацювання АСАУР.
У відповідь на запит надано лист № 20/01/2025-1 від 20.01.2025 з інформацією та поясненнями стосовно запитаної інформації та документів з поставки товару. Так, АТ «Новий стиль» зазначив про надання документів в рамках частини 2 статті 53 Митного кодексу України, та гарантував, що на Товар зазначений у митній декларації №25UA807200000571U6 відсутнє:
1) обмеження щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, без винятка, що:
а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні;
б) обмежують геоірафічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно);
в) не впливають значною мірою на вартість товару;
2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ттн відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів;
3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті;
4) покупець і продавець не пов'язані між собою особи.
Відносно надання додаткових документів:
рахунків по сплаті комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (згоди, контракту) не має, так як не має комісійних та/або посередницьких послуг;
відповідно до зовнішньоекономічного контракту надається відстрочка щодо оплати, 90 днів з дати інвойсу;
транспортно-експедиційні рахунки (№№СФ-41948 та СФ-42126) та транспортно- експедиційний договір №0801/2023 від 08.01.2024 були надані разом з митною декларацією;
копія експортної декларації країни відправлення від 27.10.2024 № 310120240515529783 була надана разом з митною декларацією разом з перекладом на українську мову;
каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару - прайс-лист виробника від 23.10.2023 був наданий разом з митною декларацією;
висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими, експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. - будуть надані додатково;
У листі позивач також повідомив, що ним було надано всі наявні на дату розмитнення документи, які підтверджують заявлену митну вартість товару, для підготовки додаткових документів потрібен додатковий час. У зв'язку з чим просив дозволити митне оформлення вантажу відповідно до вимог статті 55 МК України, прийняти рішення про визначення митної вартості.
Відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA807000/2025/000018/2 від 20.01.2025. На підставі прийнятого рішення про коригування відповідачем оформлена картки відмови в прийнятті митної декларації, номер картки № UA807200/2025/000021.
За результатом аналізу та зіставленням вказаних документів митним органом було встановлено наступне:
1. задекларований рівень митної вартості товару нижче, ніж рівень митної вартості на подібні товари, оформлені в митному відношенні іншими митницями ДМСУ раніше.
ЕМД № №UA807200/2025/000571 (25UA807200000571U6) від 20.01.2025
Товар №
Заявлено МВ, дол. США/кг
Мінімальний рівень МВ ЄАІС Держмитслужби, дол. США/кг
Джерело - МД №
1
2,96
3,77
№UA100190/2024/069347 від 12.11.2024 (24UA100190069347U3)
У результаті порівняння задекларованого за ціною угоди рівня митної вартості оцінюваних товарів з рівнем митної вартості подібних (аналогічних) товарів, які були оформлені у максимально найближчий термін, було встановлено, що заявлений до митного оформлення товар Позивача декларується за меншою вартістю, аніж наявний подібний товар в базі ЄАІС Держмитслужби. Згідно з даними ЄАІС: товар № 1- 3,77 дол. США/кг, задекларований рівень митної вартості - 2,96 дол. США/кг.
2. До митниці не були подані каталоги, специфікації, загальні прейскуранти (прайс-листи) виробника товару. Відповідно до п.2 ч.2 ст.52 Митного кодексу України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що підлягають обчисленню. Однак декларантом, на момент подання декларації до митного контролю та митного оформлення ніякої цінової інформації (крім інвойсу № NOWY14/15/2024 від 23.10.2024), щодо вартості товару надано не було. На вимогу митного органу на підставі п.6 ч. 3 ст.53 МКУ, позивачем ніяких додаткових документів, щодо ціни товару, а саме: прайс-листів, комерційної пропозиції, загальних прейскурантів, спеціально цінової пропозиції, специфікації від виробника товару позивачем надано не було.
Позивачем на вимогу митного органу, на підставі п.6, ч.3 ст. 53 МКУ не надані ні каталоги, ні загальні справжні прейскуранти (прайс-листи) від виробника товару.
3. Позивачем не доведено правильність розподілу транспортних витрат, відсутня інформація щодо вартості навантажувально - розвантажувальних робіт експедиторських витрат за межами митної території України. Згідно з ч. 4 ст. 58 МКУ митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень ч. 10 цієї статті.
Умови поставки FOB Shanghai, що вказані в гр.20 ЕМД та іншим документах наданих до МО. В коносаменті та інших транспортних документах портом відправлення зазначено порт Ningbo, однак витрати по транспортуванню на маршруті Shanghai - Ningbo не сказані в транспортних рахунках, що може свідчити, що в розрахунку митної вартості не включені всі витрати;
Також відсутній договір про морське перевезення згідно коносаменту XHSE070740360C.
У розпорядженні митного органу відсутні банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг, що суперечить вимогам Наказу МФУ від 24.05.2012 №599 «Про затвердження Форми декларації митної вартості та Правил її заповнення», що суперечить інформації в рахунок на оплату транспортних послуг від 31.12.2024 №СФ-41948. Коносамент XHSE070740360C не містить підпису уповноваженої особи перевізника (капітана, судноплавного агента), що може свідчити про нечинність такого коносаменту.
В CMR від 15.01.2025 №66235 наданій до митного оформлення в гр. 22 відсутній підпис та штамп Відправника, в гр. 23 відсутній підпис перевізника. Рахунок на оплату транспортних послуг від 15.01.2025 №СФ-42126 та довідка про транспортно-експедиційні витрати від 13.01.2025 №13/01/21060-3 надано від особи, яка безпосередньо не є перевізником, згідно наданій до митного оформлення CMR від 15.01.2025 №66235.
Відсутній договір, заявка та рахунок про перевезення між ТОВ «ГАЛЕОН ФОРВАРДІНГ» та ТОВ «ТЛГ Україна» та відсутня Заявка, передбачена умовами договору на транспортного експедирування від 08.01.2023 №0801/23.
Митна декларація країни відправлення від 27.10.2024 № 310120240515529783 не може бути взята до уваги як документ, що підтверджує митну вартість товару, оскільки не засвідчує факт його експорту через відсутність в такій декларації дати експорту, в митній декларації країни відправлення від 27.10.2024 №310120240515529783 зазначено номер коносамента (177XNENEN98845C), що не співпадає з номером наданим до МО (XHSE070740360C). Дана розбіжність може свідчити про те, що на етапі маршруту могло відбутися перевантаження вантажу та оформлення іншого транспортний документ «Коносамент» тобто не враховані інші складові митної вартості (перевантаження, портові збори, зберігання товару інше), ці витрати не зазначені у відповідних графах ДМВ та не відображені в жодному транспортному документі. Таким чином, відомості стосовно такої складової митної вартості як транспортування не підтверджено документально, що суперечить положенням п.2 ч.2 ст.52, ч.2,9,10 та 21 ст 58 МКУ.
За результатами проведеного посадовою особою митниці аналізу документів, наданих разом з ЕМД №UA807200/2025/000571 (25UA807200000571U6) від 20.01.2025, виявлено, що ці документи не підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, а саме, складової, передбаченої п. 5 ч. 10 ст. 58 МКУ - витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України.
АТ «Новий стиль» звернулось листом від 02.04.2025 №02.04.2025/2 (вхідний митниці від 03.04.2025 №2844/13/7.14-1) щодо перегляду в порядку частини дев'ятої статті 55 Митного кодексу України рішення про коригування митної вартості від 20.01.2025 №UA807000/2025/000018/2.
За результатами розгляду наданих до Митниці документів АТ «Новий стиль» направлено відповідь (вих. Митниці від 08.04.2025 №7.14-1/15-02/13/1953), що додаткові документи не спростовують в повній мірі сумнівів митниці щодо дійсності задекларованої підприємством митної вартості оцінюваних товарів, в зв'язку з чим не можуть бути підставою для скасування раніше прийнятого Митницею рішення про коригування митної вартості товару від 20.01.2025 №UA807000/2025/000018/2.
Не погоджуючись із вищевказаним рішенням про коригування митної вартості товарів позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із ч. 1 ст. 246 Митного кодексу України, метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.
Відповідно до ч. 1 ст. 248 Митного кодексу України, митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.
Декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, засвідчені електронним цифровим підписом декларанта або уповноваженої ним особи (ч. 1 ст. 257 Митного кодексу України).
Статтею 264 Митного кодексу України встановлено, що відмова органу доходів і зборів у прийнятті митної декларації повинна бути вмотивованою, а про причини відмови має бути письмово повідомлено декларанта; орган доходів і зборів відмовляє у прийнятті митної декларації виключно з таких підстав: митна декларація не містить усіх відомостей або подана без документів, передбачених статтею 335 цього Кодексу; електронна митна декларація не містить встановлених законодавством обов'язкових реквізитів; митну декларацію подано з порушенням інших вимог, встановлених цим Кодексом; у разі відмови у прийнятті митної декларації посадовою особою органу доходів і зборів заповнюється картка відмови у прийнятті митної декларації за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Згідно із ч. 3 ст. 318 Митного кодексу України, митний контроль передбачає виконання митними органами мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.
Статями 49, 50 Митного кодексу України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.
Частинами 4, 5 статті 58 Митного кодексу України встановлено, що митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.
Згідно із п. п. 5, 6, 7 ч. 10 ст. 58 Митного кодексу України, при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, зокрема, витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов'язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; витрати на страхування цих товарів.
Заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом. Декларант зобов'язаний: заявляти митну вартість, визначену ним самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації (ч.ч. 1, 2 ст. 52 Митного кодексу України).
Відповідно до ст. 57 Митного кодексу України, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності. У разі неможливості визначення митної вартості товарів, згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу, за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63цього Кодексу. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи. У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.
Згідно із ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України, документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Частиною 3 статті 53 Митного кодексу України встановлено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Згідно із ч. 4 ст. 53 Митного кодексу України, у разі якщо орган доходів і зборів має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).
Частинами 1, 2 статті 53 Митного кодексу України передбачено вичерпний перелік документів, що подається декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.
Згідно із ч.ч. 1-3 ст. 54 Митного кодексу України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55цього Кодексу.
Відповідно до ч. ч. 6, 7 ст. 54 Митного кодексу України, митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості. У разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.
Згідно із ч. 1 ст. 55 Митного кодексу України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
У разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях (ч. ч. 3, 4 ст. 64 Митного кодексу України).
Аналіз вищевказаних норм законодавства вказує, що при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості, митний орган зобов'язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у ст. 58 Митного Кодексу України.
Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов'язковою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митному органу право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.
Єдиними підставами, які надають контролюючому органу право відійти від встановлених обмежень, які пов'язані із перевіркою основного переліку документів що підтверджують митну вартість товарів, та витребувати від декларанта додаткові документи, є лише наявність передбачених законодавцем обставин, а саме, у випадку якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, адже такі вади не дозволяють митному органу законно здійснити визначений законом мінімум митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи для розмитнення задекларованого товару.
Митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.
Аналогічний висновок щодо застосування норм матеріального права, викладений в постанові Верховного Суду від 21.02.2024 р. у справі № 804/7882/16.
Разом з тим, витребовувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
Аналогічний висновок щодо застосування норм матеріального права, викладений в постанові Верховного Суду від 17.01.2022 р. у справі № 520/2000/19.
Суд зазначає, що у випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Митного кодексу України) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.
Проте, текст оскаржених рішень про коригування митної вартості не містить жодних відомостей про будь-які характеристики ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, обсяги партій, умов поставки, комерційних умов тощо.
Відповідачем зазначено номер та дату митних декларацій, які стали джерелом інформації для коригування митної вартості та не зазначено докладної, інформації, та джерел, які використовувалися контролюючим органом, при її визначенні, а саме ним не було зазначено митна вартість якого товару бралася за основу, торгова марка, фактурна вартість, країна експорту цього товару, час експорту в Україну, виробник, маршрут транспортування товару та інші комерційні умови поставки.
Суд зазначає, що у спірних правовідносинах митним органом не враховано, що у рішеннях про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, необхідно навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.
Проте, митний орган не надав доказів на підтвердження тієї обставини, що позивачем у декларації митної вартості зазначено не всі складові числового значення митної вартості, неправильно здійснено розрахунок, внесено недостовірні або неточні відомості, або у наданих документах містяться розбіжності, ознаки підробки або не всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості задекларованих товарів.
Сама по собі різниця між вартістю товару, задекларованого особою, та вартістю подібних (аналогічних) товарів, що розмитнювались цією ж чи іншими особами у попередніх періодах, ще не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товарів.
Розбіжність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, може бути лише підставою для сумніву у правильності визначення митної вартості, проте не є достатньою підставою для висновку про недостовірність даних щодо заявленої декларантом митної вартості та, як наслідок, коригування митної вартості за резервним методами.
Аналогічний висновок щодо застосування норм матеріального права, викладені в постанові Верховного Суду від 05.05.2022р. у справі № 2040/6019/18, від 15.02.2024р. у справі № 640/29559/20.
Крім того, суд зазначає, що відомості з АСАУР носять допоміжний інформаційних характер та не є безперечним доказом заниження митної вартості товарів.
Аналогічний висновок щодо застосування норм матеріального права, викладені в постанові Верховного Суду від 24.10.2024 р. у справі № 804/1779/16.
Таким чином, суд зазначає, що надані позивачем на підтвердження митної вартості товару документи підтверджували митну вартість товару, підлягали обчисленню та містили всі реквізити, які ідентифікували ввезений товар. Крім того, декларантом надавалися додаткові пояснення за запитами митного органу.
Отже, проаналізувавши доводи митного органу, що слугували підставою для відмови у визнанні митної вартості, заявленої позивачем, суд дійшов висновку, що відповідач не довів, що позивачем заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість імпортованого товару, та що в документах, поданих позивачем до митного оформлення, були відсутні відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомості щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товар.
Зі змісту спірного рішення відповідача слідує, що митний орган не надав належної оцінки поданим документам та не встановив конкретних обставин та фактів, які перешкоджають митному оформленню товару за основним методом визначення митної вартості.
Отже, у відповідача під час прийняття вказаного рішення не було підстав для незастосування основного методу визначення митної вартості товару за ціною договору.
З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що відповідач неправомірно відмовив позивачу у визнанні задекларованої ним митної вартості товару за основним методом, визначив митну вартість за другорядним методом та прийняв оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів.
Суд наголошує, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі “Серявін та інші проти України» зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі Конвенція) зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. У справі “Трофимчук проти України» ЄСПЛ також зазначив, що хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не можна розуміти як вимогу детально відповідати на кожен довід. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст. 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
Відповідно до п. 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Наведене дає підстави для висновку, що доводи скаржника у кожній справі мають оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості у рамках відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду. Деякі аргументи не можуть бути підставою для надання детальної відповіді на такі доводи.
Усі інші аргументи вивчені судом, однак є такими, що не потребують детального аналізу в судовому рішенні, оскільки вищенаведених висновків суду не спростовують.
Таким чином, оскаржуване рішення є необґрунтованим та прийнятим без урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.
З огляду на викладене, рішення про коригування митної вартості товарів №UA807000/2025/000018/2 від 20.01.2025 р., прийняте Харківською митницею, є протиправним та підлягає скасуванню.
З урахуванням вказаного, позовні вимоги підлягають задоволенню.
Судові витрати підлягають розподілу відповідно до приписів ст.139 КАС України.
Керуючись ст.ст. 139, 205, 229, 241-247, 250, 255, 293, 295, 297 КАС України, суд, -
Адміністративний позов Приватного акціонерного товариства "НОВИЙ СТИЛЬ" (шосе Григорівське, буд.88,м. Харків, Харківська обл., Харківський р-н,61020, код ЄДРПОУ32565288) до Харківської митниці (вул. Миколаївська, буд. 16-Б,м. Харків, Харківська обл., Харківський р-н,61005, код ЄДРПОУ44017626) про визнання протиправним та скасування рішення - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UA807000/2025/000018/2 від 20.01.2025р.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Харківської митниці (вул. Короленка, буд.16Б, м. Харків, 61005, код ЄДРПОУ44017626) на користь Приватного акціонерного товариства "НОВИЙ СТИЛЬ" (шосе Григорівське, буд.88,м. Харків, 61020, код ЄДРПОУ32565288) витрати по сплаті судового збору в розмірі 3028 (три тисячі двадцять вісім) грн. 00 коп.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його складання у повному обсязі шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду.
Суддя Заічко О.В.