Справа № 500/4529/22
15 вересня 2025 рокум.Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі судді Мандзія О.П., розглянувши у письмовому провадженні заяву ОСОБА_1 про встановлення способу і порядку виконання судового рішення в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
В провадженні Тернопільського окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 23.01.2023 позов задоволено. Зокрема, зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Тернопільській області здійснити з 01.12.2019 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 без обмеження її максимального розміру, з врахуванням раніше виплачених сум.
25.08.2025 на адресу суду надійшла заява позивача, в якій просить змінити спосіб і порядок виконання рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 23.01.2023 у справі №500/4529/22 шляхом стягнення з Головного управління Пенсійного фонду в Тернопільській області на користь ОСОБА_1 нарахованої, але невиплаченої суми пенсії, за період з 01.12.2019 по 30.04.2023 в загальній сумі 272026,34 грн.
В обґрунтування вказаної заяви зазначено, що на виконання рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 23.01.2023 у справі № 500/4529/22, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Тернопільській області здійснено перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 01.12.2019 по 30.04.2023, встановлено без обмеження її максимального розміру. Підсумок пенсії (з надбавками) склав 30144,48 грн, до виплати з урахуванням максимального розміру пенсії 25126,74 грн. За період з 01.12.2019 по 30.04.2023 нараховано доплату у сумі 272026,34 грн, яку не виплачено, а обліковано в автоматизованій базі даних обробки пенсійної документації (електронних пенсійних справах). Враховуючи той факт, що з дати набрання законної сили судовим рішенням у цій справі минуло більше встановленого законодавцем строку та рішення не виконане відповідачем у повному обсязі, сторона позивача вважає, що наявні підстави для зміни способу і порядку виконання рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 23.01.2023 у справі № 500/4529/22 на стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області нараховану, але невиплачену суму пенсії, за період з 01.12.2019 по 30.04.2023 в загальній сумі 272026,34 грн на користь ОСОБА_1 .
Ухвалою суду від 28.08.2025 призначено судове засідання з розгляду заяви про встановлення способу і порядку виконання рішення на 15.09.2025.
У запереченні на заяву про встановлення способу і порядку виконання рішення відповідач вказує про те, що рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 23.01.2023 у справі № 500/4529/22 набрало законної сили 07.04.2023 (на сьогоднішній день здійснено погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду, які набрали законної сили по 19.11.2020 включно). Таким чином, виплата нарахованої згідно рішення суду доплати буде проведена після виділення коштів на ці витрати. Відсутність відповідного фінансового забезпечення та фактична відсутність коштів не може вважатися обставиною, яка є об'єктивно непереборною, тобто такою, що ускладнює або робить неможливим виконання рішення суду. Вважає, що заява про зміну способу і порядку виконання рішення стосується не зміни способу і порядку виконання судового рішення, а фактично стосується зміни суті резолютивної частини рішення суду.
Враховуючи положення ч.3 ст.194, ч.9 ст.205, ч.4 ст.229 та ч.2 ст.378 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд дійшов висновку про наявність підстав розгляду заяви про встановлення способу і порядку виконання рішення у порядку письмового провадження без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу, в якому було ухвалено відповідне судове рішення.
При вирішені питання щодо наявності підстав для встановлення способу і порядку виконання рішення, суд враховує наступне.
Відповідно до ч.2 ст.14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Підстави та порядок зміни чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення регламентує ст.378 КАС України.
Разом з тим, Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення положень про судовий контроль за виконанням судових рішень" (далі - Закон № 4094-IX), який набрав чинності 19.12.2024, були внесені суттєві зміни до положень ст.378 КАС України, зокрема й у частині зміни чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення.
Так, відповідно до змісту ч.1-3 ст.378 КАС (у редакції Закону №4094-IX, що діє з 19.12.2024), за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.
Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Невиконання суб'єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг протягом двох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з такого суб'єкта владних повноважень відповідних виплат.
З резолютивної частини рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 23.01.2023 у справі № 500/4529/22 слідує, що Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області зобов'язано здійснити з 01.12.2019 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 без обмеження її максимального розміру, з врахуванням раніше виплачених сум. Рішення суду набрало законної сили 14.02.2023.
Розрахунком на пенсійну виплату в пенсійній справі позивача підтверджується, що відповідач на виконання вказаного рішення суду провів перерахунок пенсії позивача з 01.12.2019 та нарахував ОСОБА_1 доплату до пенсії в сумі 272026,34 грн за період з 01.12.2019 по 30.04.2023.
Тобто, станом на час виникнення спірного питання, пенсія позивача виплачується згідно рішення суду, однак невиплаченою залишається доплата, яка виникла як заборгованість за попередні періоди, як результат нарахування пенсії у неналежному розмірі.
Водночас, відповідно до пункту 7 розділу ІІ "Порядку розроблення, затвердження та виконання бюджету Пенсійного фонду України", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 31.08.2009 № 21-2 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23.09.2009 за № 897/16913 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 09.12.2021 №35-1), видатки на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду, виданими або ухваленими після набрання чинності Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень", плануються в межах коштів Державного бюджету України, передбачених у Державному бюджеті України на фінансування пенсійних програм. Черговість виплат на виконання рішень суду визначається датою набрання ними законної сили.
Згідно з ст.8 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби, та деяких інших осі" виплата пенсій, у тому числі додаткових пенсій, доплат, надбавок та підвищень до них, компенсаційних виплат, встановлених законодавством, звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей забезпечується за рахунок коштів Державного бюджету України.
Конституційний Суд України у Рішенні від 26 грудня 2011 року №20-рп/2011 зазначав, що Кабінет Міністрів України повноважний вживати заходів щодо забезпечення прав і свобод людини і громадянина та проводити політику у сфері соціального захисту.
Слід зазначити, що органи Пенсійного фонду України фінансують вказані види пенсійних виплат за рахунок коштів Державного бюджету, реалізовуючи бюджетну програму КПКВК 2506020 "Дотація Пенсійному фонду України на виплату пенсій, надбавок та підвищень до пенсії за різними пенсійними програмами" у межах виділених асигнувань.
При цьому, головним розпорядником коштів за цією програмою є Міністерство соціальної політики України, розпорядником нищого рівня - Пенсійний фонд України.
Отже, виділення коштів із державного бюджету на фінансування даної бюджетної програми не залежить від волі окремого керівника територіального органу Пенсійного фонду України.
Відповідно до ч.1 ст.23, 116 Бюджетного кодексу України будь-які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення, якщо інше не передбачено законом про Державний бюджет України.
Взяття зобов'язань без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, встановлених цим Кодексом чи законом про Державний бюджет України, є порушенням бюджетного законодавства.
Суд враховує, що грошові кошти у вигляді заборгованості по пенсії, які належать позивачу, не є власністю Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області, не знаходяться на його рахунках. Фактичне, у повному обсязі виконання судового рішення, можливо лише за наявності відповідного бюджетного призначення за рахунок Державного бюджету України та відповідно до порядку, визначеного Кабінетом Міністрів України. Водночас стягнення з суб'єкта владних повноважень (територіального органу Пенсійного фонду України) коштів, які знаходяться на його рахунках але призначені для іншої мети, можуть поставити під загрозу функціонування такого суб'єкта, виконання покладених на нього функцій та, відповідно, нанесення шкоди необмеженій кількості осіб.
Таким чином, оскільки виконання рішення суду у вказаній справі залежить від бюджетного фінансування, то його виконання не залежить від визначеного судом способу виконання. У такому випадку зміна способу і порядку виконання судового рішення не призведе до його фактичного виконання, оскільки така процесуальна дія не може вплинути на фінансування державою витрат по виплаті заборгованості по пенсії позивачу.
З огляду на викладене, враховуючи те, що фактично єдиною причиною, яка ускладнює виконання рішення суду, є неналежне фінансування державою витрат по виплаті пенсії, тому суд вважає безпідставними доводи позивача, які наведені в заяві.
При цьому, суд наголошує, що право особи, тобто заявника, на здійснення виплати заборгованості по пенсії не може ставитися в залежність від бюджетних асигнувань, а органи державної влади та органи місцевого самоврядування не можуть покликатись на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань.
У той же час, у спірному випадку йдеться не про право особи на такі виплати, а про правові підстави для зміни способу і порядку виконання судового рішення. Зміна способу і порядку виконання рішення суду, у такому випадку, не захищає право позивача на отримання сум заборгованості по пенсії, яка фактично може бути виплачена за наявності відповідних бюджетних асигнувань.
Висновки аналогічні за змістом викладені Верховним Судом у постанові від 24.07.2023 у справі №420/6671/18.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для встановлення способу і порядку виконання рішення, а відтак заява представника позивача не підлягає задоволенню.
Керуючись ст.241, 248, 378 КАС України, суд
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про встановлення способу і порядку виконання судового рішення в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Повний текст ухвали виготовлено і підписано 15 вересня 2025 року.
Суддя Мандзій О.П.