про повернення позовної заяви
Справа № 500/5310/25
15 вересня 2025 рокум.Тернопіль
Суддя Тернопільського окружного адміністративного суду Баб'юк П.М., розглянувши позовну заяву та додані до неї матеріали ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Державної казначейської служби України про визнання протиправним та скасування наказів, визнання протиправними дій, стягнення моральної шкоди, витребування військового квитка з чужого незаконного володіння,-
09.09.2025 через представника - адвоката Авдєєнка Владислава Валерійовича до Тернопільського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Державної казначейської служби України, в якій позивач просить:
визнати протиправними та скасувати накази керівника ІНФОРМАЦІЯ_2 №448 від 28.07.2025, №471 від 01.08.2025 та №506 від 05.08.2025;
визнати протиправними дії працівників ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо затримання позивача 24.07.2025 та позбавлення свободи в період з 27.07.25 по 06.08.2025;
визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо виклику позивача до ІНФОРМАЦІЯ_2 згідно із повісткою від 06.08.2025;
стягнути з Державного бюджету України на користь позивача 50000 гривень заподіяної моральної шкоди;
витребувати на користь позивача з чужого незаконного володіння ІНФОРМАЦІЯ_2 військовий квиток позивача серії НОМЕР_1 .
У відповідності до ч.1 ст.171 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу, чи належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності.
Частиною 4 ст. 172 КАС України визначено, що не допускається об'єднання в одне провадження кількох вимог, які належить розглядати в порядку різного судочинства, якщо інше не встановлено законом.
1. Однією із заявлених позовних вимог є визнання протиправними дій працівників ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо затримання позивача 24.07.2025 та позбавлення свободи в період з 27.07.2025 по 06.08.2025.
В її обґрунтування представник позивача вказує, що 24.07.2025 позивач був затриманий працівниками ІНФОРМАЦІЯ_2 і доставлений у приміщення ІНФОРМАЦІЯ_2 , де утримувався без встановлених законодавством підстав до 06.08.2025 включно.
Щодо незаконного позбавлення свободи позивача розпочато досудове розслідування у кримінальному провадженні №12025211040001533, що підтверджується витягом з ЄРДР від 02.09.2025.
У цьому контексті, суд вважає за необхідне звернути увагу, що згідно ч. 2 ст. 12 КПК України кожен, кого затримано через підозру або обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення або інакше позбавлено свободи, повинен бути в найкоротший строк доставлений до слідчого судді для вирішення питання про законність та обґрунтованість його затримання, іншого позбавлення свободи та подальшого тримання. Затримана особа негайно звільняється, якщо протягом сімдесяти двох годин з моменту затримання їй не вручено вмотивованого судового рішення про тримання під вартою.
Відповідно до ч. 4, 5 ст. 12 КПК України кожен, хто понад строк, передбачений цим Кодексом, тримається під вартою або позбавлений свободи в інший спосіб, має бути негайно звільнений.
Затримання особи, взяття її під варту або обмеження в праві на вільне пересування в інший спосіб під час кримінального провадження, здійснене за відсутності підстав або з порушенням порядку, передбаченого цим Кодексом, тягне за собою відповідальність, установлену законом.
Так, статтею 146 Кримінального кодексу України передбачено кримінальну відповідальність за незаконне позбавлення волі або викрадення людини, а статтею 371 Кримінального кодексу України передбачено кримінальну відповідальність за завідомо незаконні затримання, привід, домашній арешт або тримання під вартою.
З наведених законодавчих приписів вбачається, що незаконне, на думку представника, затримання та позбавлення позивача свободи буде предметом розслідування у кримінальному провадженні №12025211040001533.
При цьому, згідно доданих представником позивача до позову матеріалів, обставини щодо позбавлення особи свободи були предметом розгляду в порядку ст.206 КПК України і у задоволенні скарг адвоката слідчими суддями Тернопільського міськрайонного суду було відмовлено.
Разом з тим, слідчим суддею Тернопільського міськрайонного суду від 01.08.2025 у справі №607/15955/25 скеровано ухвалу до Тернопільської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону для проведення дослідження вказаних фактів, у зв'язку з чим і розпочато досудове розслідування у кримінальному провадженні №12025211040001533.
Вказане додатково підтверджує, що питання незаконного затримання та позбавлення позивача свободи є предметом розслідування у кримінальному провадженні №12025211040001533, а тому, не може бути предметом розгляду в порядку адміністративного судочинства.
Поряд з цим, відповідно до п.47 та п.54 постанови КМУ від 16 травня 2024 р. №560 "Про затвердження Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період" (далі - Постанова №560):
- У разі відмови від отримання повістки поліцейський, який входить складу групи оповіщення, проводить адміністративне затримання та доставлення громадянина до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки на підставі статей 261 і 262 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
- У разі відмови прослідувати до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки поліцейський, який входить до складу групи оповіщення, проводить адміністративне затримання та доставлення громадянина до такого центру на підставі статей 261 і 262 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Адміністративне затримання та доставлення громадянина до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки здійснюється поліцейським та відноситься до заходів забезпечення провадження у справах про адміністративне правопорушення (Глава 20 КУпАП).
Відповідно до ст.267 КУпАП адміністративне затримання може бути оскаржено заінтересованою особою у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) відносно органу (посадової особи), який застосував ці заходи, або до суду.
При цьому, частиною 1 статті 286 КАС України, яка встановлює особливості провадження окремих категорій адміністративних справ, передбачено, що адміністративна справа з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності вирішується місцевими загальними судами, як адміністративними судами.
Таким чином, дії та рішення уповноважених осіб, щодо адміністративного затримання та доставлення громадянина до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, є заходом забезпечення провадження у справах про адміністративне правопорушення, та можуть бути оскаржені до суду шляхом подання адміністративного позову до місцевого загального суду як адміністративного суду, - в даному випадку Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області.
Підсумовуючи наведене суд зазначає наступне.
Незаконне затримання, а також позбавлення особи свободи (ст.ст.146, 371 КК України), в тому числі якщо затримання здійснено не уповноваженими особами, є кримінально караними діяннями та підлягають розслідуванню та розгляду в порядку кримінального судочинства.
Крім цього, дії та рішення уповноважених осіб щодо адміністративного затримання та доставлення громадянина до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, як захід забезпечення провадження у справах про адміністративне правопорушення, можуть бути оскаржені до суду шляхом подання адміністративного позову до місцевого загального суду як адміністративного суду, - в даному випадку Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області.
Враховуючи наведене, вимога позивача про визнання протиправними дій щодо затримання позивача та позбавлення свободи не підлягає розгляду Тернопільським окружним адміністративним судом ні в адміністративному ні в кримінальному порядку.
2. Ще однією із позовних вимог є витребування на користь позивача з чужого незаконного володіння ІНФОРМАЦІЯ_2 військовий квиток позивача серії НОМЕР_1 .
В обґрунтування вказаної позовної вимоги представник позивача вказує, що при звільненні з ІНФОРМАЦІЯ_2 06.08.2025 у позивача було вилучено військовий квиток серії НОМЕР_2 , що не передбачено законодавством. Таким чином, позивача незаконно позбавили його власності, протиправно вилучивши військово-обліковий документ.
Враховуючи обраний адвокатом спосіб захисту суд зазначає, що засади захисту права власності установлені Главою 29 Цивільного кодексу України, відповідно до якої передбачені права власника на витребування майна із чужого незаконного володіння, на витребування майна від добросовісного набувача, на усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном, на визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності, на визнання незаконним правового акта, що порушує право власності.
Так у відповідності до ст.387 ЦК України, власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.
Статтею 19 Цивільного процесуального кодексу України установлено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Таким чином, вимоги про витребування майна із чужого незаконного володіння підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства.
Слід звернути увагу, що представник позивача будучи адвокатом обрав саме такий спосіб захисту прав позивача як витребування майна з чужого незаконного володіння, посилаючись на те, що позивача незаконно позбавили права власності.
Розгляд таких позовних вимог Тернопільським окружним адміністративним судом не передбачено Кодексом адміністративного судочинства України.
При цьому, суд враховує, що територіальний центр комплектування та соціальної підтримки є суб'єктом владних повноважень у правовідносинах військового обліку, призову та мобілізації. Однак, представник позивача у позові не заявляє вимогу про визнання протиправними дій територіального центру комплектування та соціальної підтримки щодо вилучення військово-облікового документа позивача та не посилається на порушення прав позивача з боку відповідача, як суб'єкта владних повноважень у даних правовідносинах з посиланням на законодавство яке їх регулює.
Вказана невідповідність саме цих заявлених цивільних позовних вимог положенням КАС України могла б бути підставою для залишення позову без руху, з метою забезпечення доступу до судочинства, однак, враховуючи висновки суду вказані в п.1 даної ухвали, представником позивача об'єднано в одне провадження позовні вимоги, які належить розглядати в порядку різного судочинства, в тому числі кримінального, а також з порушенням виключної підсудності окремих категорій справ(ст.286 КАС України).
Водночас, як зазначалося вище, частиною 4 ст. 172 КАС України передбачено пряму заборону об'єднання в одне провадження кількох вимог, які належить розглядати в порядку різного судочинства.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Вимога стосовно того, що суд має бути "встановленим законом" є однією з декількох вимог Конвенції та протоколів до неї і встановлює, що дії національних органів мають базуватись на внутрішньому праві; вся організаційна система судів, включаючи не тільки питання, які підпадають під юрисдикцію певних видів судів, але також встановлення окремих судів та визначення їх місцевої юрисдикції (Coeme and others v. Belgium № 32492/96).
Згідно з пунктом 6 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява повертається позивачеві, якщо порушено правила об'єднання позовних вимог.
Враховуючи наведене, позовна заява підлягає поверненню позивачу без розгляду.
Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом. (ч.8 ст.169 КАС України)
Керуючись статтями 169, 171, 172, 241-243, 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України суддя,
Позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Державної казначейської служби України про визнання протиправним та скасування наказів, визнання протиправними дій, стягнення моральної шкоди, витребування військового квитка з чужого незаконного володіння, - повернути позивачеві разом із усіма доданими до неї матеріалами.
Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Повний текст ухвали виготовлено і підписано 15 вересня 2025 року.
Суддя Баб'юк П.М.