про повернення позовної заяви
15 вересня 2025 року м. Рівне №460/14693/25
Рівненський окружний адміністративний суд в особі судді Дудар О.М., після одержання позовної заяви
ОСОБА_1
доДепартаменту патрульної поліції
про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся з позовом до Департаменту патрульної поліції (далі - відповідач) про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Позивач просить суд:
- визнати протиправним та скасувати наказ Департаменту патрульної поліції №420 від 04.07.2025 "Про застосування до працівників УПП в Рівненській області ДПП дисциплінарного стягнення" в частині застосування до ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у виді звільнення зі служби в поліції;
- визнати протиправним та скасувати наказ Департаменту патрульної поліції №1195о/с від 18.07.2025 "По особовому складу" про звільнення ОСОБА_1 зі служби в поліції за пунктом 6 частини першої статті 77 Закону України "Про Національну поліцію";
- поновити ОСОБА_1 на посаді поліцейського взводу №1 роти №1 батальйону №1 (з обслуговування міста Рівне) полку управління патрульної поліції в Рівненській області Департаменту патрульної поліції;
- стягнути з Департаменту патрульної поліції на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу по день фактичного поновлення на посаді.
Ухвалою суду від 25.08.2025 позовну заяву залишено без руху, позивачу запропоновано усунути недоліки позовної заяви шляхом подання суду заяви про поновлення строку звернення до суду із зазначенням підстав для поновлення строку та доказів на їх обґрунтування.
На виконання вимог зазначеної ухвали 09.09.2025 від позивача надійшла заява про поновлення строку звернення до суду, згідно з якою ОСОБА_1 ознайомився із наказами Департаменту патрульної поліції №420 від 04.07.2025 та №1195о/с від 18.07.2025 відповідно 04.07.2025 та 18.07.2025. Проте, копії оскаржуваних наказів позивачу вручено не було. У зв'язку з цим, до 11.08.2025 позивач позбавлений був можливості належним чином підготувати та подати обґрунтований позов, оскільки не володів усім необхідним обсягом інформації про підстави та мотиви свого звільнення. З метою належного та якісного захисту прав та подання обґрунтованої позовної заяви позивач 22.07.2025 звернувся до адвоката за професійною правовою допомогою та уклав відповідний договір. У цей же день адвокат звернувся до відповідача з адвокатським запитом щодо надання копій матеріалів службового розслідування, які було отримано лише 11.08.2025. Враховуючи значний обсяг наданих матеріалів та необхідність проведення їх аналізу та аналізу правових позицій Верховного Суду, позивач звернувся з позовною заявою до суду 19.08.2025. Отже, строк звернення до суду було пропущено з об'єктивних та незалежних від позивача причин, зумовлених зволіканням відповідача із наданням матеріалів службового розслідування.
Розглянувши заяву про поновлення строку звернення до суду та матеріали позовної заяви, суд зазначає таке.
Відповідно до ч.2 ст.55 Конституції України, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Для реалізації конституційного права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності вказаних суб'єктів у сфері управлінської діяльності в Україні створено систему адміністративних судів.
Порядок здійснення судочинства в адміністративних судах визначає Кодекс адміністративного судочинства України (далі - КАС України), частиною першою статті 5 якого визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду за захистом, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Відповідно до ч.1 ст.122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Частиною другою статті 122 КАС України передбачено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно з ч.3 ст.122 КАС України, для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Частиною четвертою статті 31 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 №2337-VIII "Про Дисциплінарний статут Національної поліції України" (далі - Дисциплінарний Статут) передбачено, що поліцейський має право оскаржити застосоване до нього дисциплінарне стягнення, звернувшись до адміністративного суду протягом 15 днів з дня його ознайомлення з наказом про притягнення до дисциплінарної відповідальності.
У разі застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення у виді звільнення з посади, пониження у спеціальному званні на один ступінь або звільнення зі служби в поліції поліцейський має право оскаржити таке стягнення протягом 15 днів з дня його ознайомлення з наказом по особовому складу про виконання застосованого дисциплінарного стягнення.
Суд звертає увагу на те, що у випадку наявності колізії між загальним та спеціальним законом застосуванню підлягають норми спеціального закону, яким є саме Дисциплінарний Статут.
Зазначений правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 08.02.2023 у справі №120/7567/22.
Як свідчить зміст позовної заяви, позивач оспорює накази Департаменту патрульної поліції №420 від 04.07.2025 "Про застосування до працівників УПП в Рівненській області ДПП дисциплінарного стягнення" та №1195о/с від 18.07.2025 "По особовому складу" про звільнення ОСОБА_1 зі служби в поліції за п.6 ч.1 ст.77 Закону України "Про Національну поліцію".
Судом встановлено, що із наказом Департаменту патрульної поліції №420 від 04.07.2025 ОСОБА_1 ознайомився 04.07.2025, що підтверджується власноручним підписом позивача, вчиненим на аркуші наказу, а із наказом №1195о/с від 18.07.2025 - 18.07.2025, про що зазначено у позовній заяві.
Із цією позовною заявою позивач звернувся до суду 19.08.2025, з пропуском 15-денного строку звернення до суду.
У разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску (ч.6 ст.161 КАС України).
За приписами ч.1 ст.123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Згідно з ч.2 ст.123 КАС України, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
З наведених положень КАС України вбачається, що у випадку пропуску строку звернення до суду підставами для його поновлення та розгляду справи є лише наявність поважних причин, тобто, обставин, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.
Дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників цих відносин у випадку, якщо вони стали спірними, а також однією із гарантій дотримання у суспільних відносинах принципу правової визначеності, як складової принципу верховенства права. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними та після завершення таких строків, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
У справах "Стаббінгс та інші проти Великобританії" (STUBBINGS AND OTHERS v. THE UNITED KINGDOM, заява №22083/93, №22095/93, рішення від 22.10.1996) та "Девеер проти Бельгії" (DEWEER v. BELGIUM, заява №6903/75, рішення від 27.02.1980) Європейський суд з прав людини дійшов висновку, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав.
Крім того, Європейський суд з прав людини у справі "Мельник проти України" (заява N72286/01, рішення від 28.03.2006) погодився з тим, що правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Вказав, що зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані.
Суд звертає увагу на те, що приймаючи Закон України "Про внесення змін до законів України "Про Національну поліцію" та "Про Дисциплінарний статут Національної поліції України" з метою оптимізації діяльності поліції, у тому числі під час дії воєнного стану" від 15.03.2022 №2123-ІХ та доповнюючи Дисциплінарний статут розділом V "Особливості проведення службового розслідування в період дії воєнного стану", зокрема щодо встановлення короткого строку на оскарження дисциплінарного стягнення, законодавець мав на меті оптимізувати діяльність поліції, у тому числі, під час дії режиму воєнного стану, та врегулювати питання діяльності поліції передусім в умовах воєнного стану.
Внесення відповідних змін до Дисциплінарного Статуту спрямоване на забезпечення діяльності поліції та ефективного виконання нею завдань в умовах воєнного стану, а також задля швидкого та оперативного реагування на дії (бездіяльність) поліцейського, у разі кваліфікування їх такими, що можуть виразитися у грубому порушенні службової дисципліни в умовах посиленого варіанту службової діяльності та (або) підриву авторитету Національної поліції України в цілому.
На переконання суду, позивач, ознайомившись з наказами Департаменту патрульної поліції №420 від 04.07.2025 та №1195о/с від 18.07.2025 відповідно 04.07.2025 та 18.07.2025, дізнався про порушення своїх прав відповідно 04.07.2025 та 18.07.2025.
Суд зауважує, що звернення позивача 22.07.2025 за професійною правничою допомогою, укладення договору про надання правничої допомоги та отримання представником позивача, адвокатом Луцюком О.І., від відповідача усіх необхідних документів 11.08.2025 не змінює момент, з якого позивач дізнався про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли ОСОБА_1 почав вчиняти дії щодо реалізації свого права, і ці дати не пов'язуються з початком перебігу строку звернення до суду.
Таким чином, позивач не навів обґрунтованих аргументів та переконливих доказів, які могли б свідчити про об'єктивну неможливість вчинення ним всіх необхідних і можливих дій щодо реалізації процесуальних прав у передбачений процесуальним законом строк. Відтак, підлягають застосуванню визначені КАС України наслідки пропущення строків звернення до суду. При цьому, це не буде порушенням права особи на доступ до суду.
Відповідно до п.9 ч.4 ст.169 КАС України, позовна заява повертається позивачу, у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу, тобто, якщо її не подано в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Оскільки позивачем пропущено строк звернення до адміністративного суду, не надано доказів поважності причин пропуску такого строку, позовну заяву належить повернути позивачу.
Керуючись ст.ст.123, 169, 241, 248, 256, 294, 295 КАС України, суд,
У задоволенні заяви позивача про поновлення строку звернення до суду відмовити.
Позовну заяву і додані до неї документи повернути позивачу.
Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили негайно після її підписання.
Ухвала може бути оскаржена. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її підписання.
Ухвалу складено 15 вересня 2025 року.
Суддя О.М. Дудар