Справа № 420/3874/25
15 вересня 2025 року м.Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Юхтенко Л.Р.,
розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні Одеського окружного адміністративного суду заяву представника відповідача про залишення позову без розгляду у адміністративній справі за позовною заявою ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Головного управління Національної поліції в Херсонській області (код ЄДРПОУ 40108782, місце знаходження: 73003, м. Херсон, вул. Лютеранська, 4) про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії,-
До Одеського окружного адміністративного суду 06 лютого 2025 року надійшла позовна заява ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Головного управління Національної поліції в Херсонській області (код ЄДРПОУ 40108782, місце знаходження: 73003, м. Херсон, вул. Лютеранська, 4), в який позивач просить:
Визнати протиправними дії Головне управління Національної поліції в Херсонській області щодо ненарахування та виплати індексації грошового забезпечення за період з 07.11.2015 по жовтень 2017 року із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) - листопад 2015 року, відповідно до вимог Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078.
Зобов'язати Головне управління Національної поліції в Херсонській області нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення за період з 07.11.2015 по жовтень 2017 року із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) - листопад 2015 року, відповідно до вимог Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078.
Ухвалою від 11 лютого 2025 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення (виклику) учасників справи, в порядку ч.5 ст. 262 КАС України.
До суду 20 лютого 2025 року від відповідача надійшла заява про залишення позову без розгляду.
На обґрунтування заяви представник відповідача зазначив, що індексація заробітної плати є періодичним доходом особи в складі заробітної плати, виникнення права на який не обумовлений фактом звільнення особи.
Така сума коштів може входити до складу розрахунку при звільненні в разі її нарахування та обліку як заборгованості з виплати. Однак про такі обставини в позовній заяві не вказано. Отже, отримуючи заробітну плату щомісяця, у т.ч. щомісячні розрахунки позивач міг дізнатися про порушення його прав.
Тому, на думку представника відповідача, строки для звернення до суду обчислюються саме з таких дат, та зважаючи на проміжок часу, якого стосується предмет спору, тримісячний строк звернення до суду пропущено.
Представник відповідача вважає, що позивачем пропущений строк звернення до суду, тривалість якого, з урахуванням частини другої статті 233 КЗпП України, в редакції, яка набула чинності з 19 липня 2022 року, становить три місяці з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.
Верховний Суд у постановах від 02.03.2021 у справі № 240/6263/19 та від 22.06.2022 у справі № 520/11536/21 підкреслював, що відсутність строку звернення не означає, що особа може пред'явити вимогу через надмірно тривалий час після виникнення підстав для позову.
Розглянувши подану заяву, дослідивши зміст позовних вимог, суд доходить висновку щодо відмови у їх задоволенні, з огляду на таке.
Відповідно ч.ч. 1, 2 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до ч. 5 ст. 122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Отже, частина п'ята статті 122 КАС України є спеціальною нормою у розв'язанні спорів з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби порівняно з нормою, яка міститься в частині другій статті 122 КАС України та встановлює шестимісячний строк звернення до суду.
Водночас, частина п'ята статті 122 КАС України є загальною нормою у розв'язанні спорів стосовно зазначених правовідносин у разі, якщо іншими законами встановлено інший строк звернення до суду в спорах щодо таких правовідносин.
Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин» від 01.07.2022 року № 2352-IX, який набув чинності 19.07.2022 року, внесено зміни до ст. 233 КЗпП, відповідно до якої працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.
Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116).
Таким чином, ст. 233 КЗпП України є спеціальною нормою по відношенню до ч. 5 ст. 122 КАС України у спорах щодо виплати заробітної плати.
Щодо тверджень відповідача стосовно пропуску позивачем строку звернення до суду, суд зазначає, що відповідно до частини другої статті 233 КЗпП України (у редакції, чинній до змін, внесених згідно із Законом України від 01.07.2022 №2352-IX) у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
Законом України від 01.07.2022 №2352-IX, який набрав чинності з 19 липня 2022 року, частини першу і другу статті 233 КЗпП України викладено в такій редакції: «Працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.
Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116)».
Отже, до 19 липня 2022 року КЗпП України не обмежував будь-яким строком право працівника на звернення до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати.
Після цієї дати строк звернення до суду з трудовим спором, у тому числі про стягнення належної працівнику заробітної плати, обмежений трьома місяцями з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.
Позивач просить нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення за період з 07.11.2015 року по жовтень 2017 року, тобто у період дії ст. 233 КЗпП України у редакції до набрання чинності Закону України від 01.07.2022 №2352-IX, а отже позивач має право на звернення до суду з цими позовними вимогами без обмеження будь-яким строком.
Відповідно до ч. 4 ст. 123 КАС України, якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Разом з цим суд зазначає, що відповідачем не надано суду докази на підтвердження передчасного висновку про визнання строку звернення до суду непропущеним.
З наведених підстав доводи відповідача щодо залишення позову без розгляду є безпідставними, а тому заява представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду не належить задоволенню.
Керуючись ст. ст. 122, 240, 241,243,256, 294 КАС України, суд
У задоволенні заяви представника відповідача про залишення позову без розгляду у адміністративній справі за позовною заявою ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Головного управління Національної поліції в Херсонській області (код ЄДРПОУ 40108782, місце знаходження: 73003, м. Херсон, вул. Лютеранська, 4) про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії,- відмовити.
Ухвала суду набирає законної сили в строк та в порядку, передбаченому ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвала окремо від судового рішення оскарженню не підлягає.
Суддя Л.Р.Юхтенко