15 вересня 2025 р. № 400/4307/25
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Лісовської Н.В., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовомМиколаївської обласної прокуратури, вул. Спаська, 28,м. Миколаїв,54006,
до відповідачаГоловного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, вул. Морехідна, 1,м. Миколаїв,54008,
провизнання протиправним та скасування рішення від 27.02.2025 №13,
Миколаївська обласна прокуратура (далі по тексту - Позивач) звернулася з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (далі по тексту - Відповідач) з вимогами про:
- визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області про повернення страхових коштів та застосування фінансових санкцій за порушення порядку використання страхових коштів від 27.02.2025 № 13, яким до Миколаївської обласної прокуратури застосовано фінансові санкції на загальну суму 544,76 грн., з яких: неправомірно витрачені страхові кошти - у сумі 363,17 грн.; фінансова санкція в розмірі 50% від суми порушення - 181,59 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що Відповідачем на підставі акту документальної позапланової перевірки дотримання Миколаївською обласною прокуратурою вимог законодавства у сфері загальнообов'язкового державного соціального страхування від 06.02.2025 № 1400-0902-3/8, встановлено порушення ч. 2 ст. 15 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» в частині неправомірного надання за рахунок Фонду матеріальної допомоги з тимчасової непрацездатності ОСОБА_1 , прийнято рішення від 27.02.2025 про повернення страхових коштів та застосування фінансових санкцій за порушення порядку використання страхових коштів № 13, яким було застосовано фінансові санкції на загальну суму 544,76 грн, з яких: неправомірно витрачені страхові кошти - 363,17 грн; фінансова санкція в розмірі 50% від суми порушення- 181,59 грн. Підставою прийняття цього рішення є встановлення факту надання допомоги по тимчасовій непрацездатності за рахунок коштів Фонду особі, якій встановлена інвалідність.
Ухвалою суду від 02 травня 2025 року відкрито провадження у справі, призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.
20.05.2025 р. Відповідачем надано до суду Відзив на позовну заяву, підставою для проведення перевірки є виявлені Головним управлінням факти порушення порядку використання страхових коштів при виплаті матеріальної допомоги застрахованим особам, що зазначені в довідці від 27.01.2025 № 15 про встановлення порушення за результатами камеральної перевірки страхувальника. Виходячи із вищезазначеного наказом Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області від 30.01.2025 № 90 вирішено провести позапланову документальну перевірку з 05.02.2025 по 06.02.2025. Під час перевірки, який оформлено актом перевірки від 06.02.2025 № 8, виявлено, що згідно з випискою з акта огляду МСЕК до довідки серії 12 ААГ № 512399 ОСОБА_1 оглянута МСЕК 08.01.2024 та їй встановлена ІІІ група інвалідності. Застрахованій особі ОСОБА_1 за листком непрацездатності № 8859593¬2019473798-1 призначена та виплачена допомога по тимчасовій непрацездатності за період з 06.01.2024 по 08.01.2024, до якого увійшов день (08.01.2024) встановлення МСЕК групи інвалідності ОСОБА_1 . Згідно перевірки Відповідачем було встановлено факт неправомірного використання коштів згідно норм частини 2 статті 15 Закону №1105. Таке тлумачення виходить з того, що допомога по тимчасовій непрацездатності виплачується уповноваженим органом управління застрахованим особам з шостого дня непрацездатності за весь період до відновлення працездатності або до встановлення МСЕК інвалідності. Отже, Відповідач відповідно до законодавства надав Позивачу кошти на виплату допомоги по тимчасовій непрацездатності застрахованій особі - ОСОБА_1 за період з 06.01.2024 по 08.01.2024, але під час перевірки встановив факт неправомірного використання страхових коштів за 08.01.2024 (день встановлення інвалідності ОСОБА_1 ). Відповідно до абз. 1 частини 6 статті 8 Закону № 1105 (в редакції, що діяла на день прийняття рішення від 27.02.2025 № 13) у разі порушення порядку використання страхових коштів роботодавець відшкодовує уповноваженому органу управління в повному обсязі неправомірно витрачену суму страхових коштів та/або вартість наданих соціальних послуг і сплачує штраф у розмірі 50 відсотків такої суми. Беручи до уваги, частину 2 статті 15 Закону № 1105 суму неправомірно виплачених коштів на допомогу за час після встановлення інвалідності складає:
Період непрацездатності: 06.01.2024 - 08.01.2024;
Кількість днів непрацездатності (разом): 3, (у т.ч. за рахунок Фонду): 3;
Сума допомоги (всього): 1089,51, (у т.ч. за рахунок Фонду): 1089,51;
Сума неправомірно використаних страхових коштів: 363,17 ((1089,51/3)*1).
Взявши до уваги абз. 1 частини 6 статті 8 Закону № 1105 сума яка повинна бути повернута на рахунок Головного управляння складає 544,76 (363,17+50%). У зв'язку з цим Головним управлінням прийнято рішення від 27.02.2025 № 13 про повернення страхових коштів Фонду та застосування фінансових санкцій за порушення порядку використання страхових коштів Фонду.
22.05.2025 р. Позивачем надано Відповідь на відзив на позовну заяву, де Позивач заперечує наведені аргументи Відповідачем, та зазначає, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Миколаївській області протиправно застосовано до Миколаївської обласної прокуратури фінансові санкції за порушення порядку використання страхових коштів у загальному розмірі 544,76 грн, у зв'язку з чим рішення про повернення страхових коштів та застосування фінансових санкцій від 27.02.2025 № 13 підлягає скасуванню.
28.08.2025 р. Відповідачем надано додаткові пояснення у справі.
Судом розглянуто справу в порядку письмового провадження.
З'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дослідивши матеріали, що містяться у справі, суд встановив наступне:
Наказом Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області від 30.01.2025 № 90 вирішено провести позапланову документальну перевірку з 05.02.2025 по 06.02.2025.
Під час перевірки, оформленою актом перевірки від 06.02.2025 № 8, виявлено, що згідно з випискою з акта огляду МСЕК до довідки серії 12 ААГ № 512399 ОСОБА_1 оглянута МСЕК 08.01.2024 та їй встановлена ІІІ група інвалідності. Застрахованій особі ОСОБА_1 за листком непрацездатності № 8859593 2019473798-1 призначена та виплачена допомога по тимчасовій непрацездатності за період з 06.01.2024 по 08.01.2024, до якого увійшов день (08.01.2024) встановлення МСЕК групи інвалідності ОСОБА_1
27.02.2025 Головним управлінням прийнято рішення № 13 про повернення страхових коштів Фонду та застосування фінансових санкцій за порушення порядку використання страхових коштів Фонду, яким було застосовано фінансові санкції на загальну суму 544,76 грн, з яких: неправомірно витрачені страхові кошти - 363,17 грн; фінансова санкція в розмірі 50% від суми порушення- 181,59 грн.
У свою чергу Миколаївська обласна прокуратура, вважаючи протиправними дії ГУ ПФУ в Миколаївській області щодо винесення рішення №13 від 27.02.2025 р., яким останню зобов'язано повернути 363,17 грн. та сплатити штраф 181,59 грн, що разом становить 544,76 грн., звернулось до суду з позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з того, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (частина друга статті 19 Конституції України).
Згідно із частиною першою статті 2 Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування законодавство України складається з цих Основ та прийнятих відповідно до них законів, інших нормативно правових актів, що регулюють відносини у сфері загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Закон України від 23.09.1999 року № 1105-ХГУ "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (далі - Закон № 1105) визначає правові, фінансові та організаційні засади загальнообов'язкового державного соціального страхування, гарантії працюючим громадянам щодо їх соціального захисту у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, вагітністю та пологами, у разі нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, охорони їхнього життя та здоров'я.
Відповідно до пункту 1 частини другої статті 8 Закону України №1105 роботодавець зобов'язаний здійснювати застрахованим особам у разі настання страхового випадку відповідний вид страхових виплат та надання соціальних послуг згідно з цим Законом.
Згідно частини 1 статті 6 Закону № 1105 Пенсійний фонд України та його територіальні органи мають право перевіряти достовірність відомостей, поданих страхувальником для отримання страхових коштів, дотримання порядку використання страхувальником наданих йому страхових коштів, відмовляти у фінансуванні виплат у разі відмови або перешкоджання страхувальником проведенню перевірки, виявлення фактів подання страхувальником до уповноваженого органу управління недостовірних відомостей або порушення порядку використання страхових коштів
Згідно частини 2 статті 6 Закону № 1105 Пенсійний фонд України та його територіальні органи зобов'язані здійснювати контроль за дотриманням порядку використання страхувальником страхових коштів та контролювати правильність витрат за соціальним страхуванням.
Одним із основних способів контролю за дотриманням порядку використання страхувальником страхових коштів є камеральна перевірка, яка регулюється Порядком перевірки правильності використання страхувальниками страхових коштів Фонду соціального страхування України та застосування фінансових санкцій за порушення встановленого порядку їх використання, затвердженого постановою правління Фонду соціального страхування України від 02.10.2020 № 23 (далі - Порядок № 23).
Пунктом 2.5 Порядку № 23 зазначено, що камеральною вважається перевірка використаних страхувальниками страхових коштів Фонду, яка проводиться у приміщенні робочого органу виконавчої дирекції Фонду або його відділення на підставі даних з інформаційно-аналітичних систем Фонду, заяви-розрахунку та повідомлення про виплату коштів застрахованим особам, поданих страхувальником в паперовому або в електронному вигляді, та даних з реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування (далі - реєстр застрахованих осіб), отриманих в порядку інформаційного обміну між Пенсійним фондом України та Фондом.
Предметом камеральної перевірки страхувальника може бути своєчасність подання звітів, повідомлень про виплату коштів застрахованим особам, внесення виправлень в раніше подані звіти, заяви-розрахунки, несвоєчасність повернення або повернення не в повному обсязі страхових коштів Фонду, наявність заборгованості зі сплати страхових коштів до Фонду виключно на підставі даних, що зберігаються у відповідних інформаційно-аналітичних системах Фонду.
Камеральна перевірка проводиться посадовими особами Фонду без будь-якого спеціального рішення керівника робочого органу виконавчої дирекції Фонду (керівника відділення робочого органу виконавчої дирекції Фонду) або направлення на її проведення.
За результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається довідка, яка підписується посадовими особами Фонду, які проводили перевірку, із зазначенням даних про неправомірне використання коштів Фонду, та яка є підставою для проведення документальної позапланової перевірки або включення страхувальника до плану-графіка проведення документальних планових перевірок на наступний період. Форма довідки затверджується наказом виконавчої дирекції Фонду.
Пунктом 2.8 Порядку № 23 регулюється процес документальної позапланової перевірки в якому вказано, що документальною позаплановою перевіркою вважається перевірка страхувальника, що не передбачена в плані-графіку проведення документальних планових перевірок робочого органу виконавчої дирекції Фонду або його відділення та за наявності підстав, визначених пунктом 2.9 цього Порядку.
Під час проведення документальної позапланової перевірки розглядаються виключно ті питання, які стали підставою для її проведення, та зазначені у направленні на проведення такої перевірки.
Пунктом 2.9 Порядку № 23 вказано, що документальні позапланові перевірки страхувальника проводяться без попереднього повідомлення за наявності хоча б однієї з таких підстав:
1. подання протягом місяця страхувальником до оплати за рахунок коштів Фонду листків непрацездатності за страховими випадками, які настали в цьому місяці та які видані 10 і більше відсоткам застрахованих осіб, а для мікропідприємств (не більше 10 осіб) та малих підприємств (не більше 50 осіб) 50 і більше відсотків від загальної кількості застрахованих осіб страхувальника в цьому періоді за умови відсутності зростання рівня захворюваності;
2. видання одним закладом охорони здоров'я або лікарем, що проводить господарську діяльність з медичної практики як фізична особа - підприємець, 30 і більше відсотків листків непрацездатності у страхувальника;
3. збільшення в 1,1 і більше разів видатків Фонду на матеріальне забезпечення у порівнянні з попереднім місяцем за умови відсутності у страхувальника аналогічного зростання фонду оплати праці;
4. виявлення робочим органом виконавчої дирекції Фонду або його відділенням за результатами камеральної перевірки даних про неправомірне використання коштів Фонду;
5. системні порушення щодо використання страхових коштів Фонду, зокрема, за результатами двох попередніх документальних перевірок встановлені порушення використання страхових коштів Фонду;
6. неподання страхувальником повідомлення про виплату коштів застрахованим особам протягом трьох місяців з дня здійснення фінансування Фондом сум, зазначених в заяв і розрахунку;
7. подання страхувальником письмової заяви про здійснення перевірки за його бажанням;
8. розпочато процедуру припинення юридичної особи в результаті її реорганізації або ліквідації, а також у разі припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця або відокремленого підрозділу юридичної особи, відкриття провадження у справі про банкрутство страхувальника, отримання від центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, повідомлення про прийняття страхувальниками, на яких не поширюється дія Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань", рішення про зняття з обліку платника єдиного внеску;
9. звернення застрахованої особи про порушення страхувальником законодавства у сфері загальнообов'язкового державного соціального страхування;
10. надання заперечень до акта проведеної перевірки у разі, коли страхувальник у своїх запереченнях посилається на обставини, що не були досліджені під час перевірки, та об'єктивний їх розгляд неможливий без проведення позапланової перевірки. Така перевірка проводиться виключно з питань, що стали предметом оскарження;
11. на вимогу правоохоронних органів або за рішенням суду.
Відповідно до пункту 2.9 Порядку № 23, підставою для включення Позивача до документальної позапланової перевірки є виявлення робочим органом виконавчої дирекції Фонду або його відділенням за результатами камеральної перевірки даних про неправомірне використання коштів Фонду.
Згідно пункту 2.18 Порядку № 23 тривалість проведення документальної позапланової перевірки страхувальника не може перевищувати десяти робочих днів, а страхувальників - суб'єктів мікро-, малого підприємництва - двох робочих днів.
Відповідно до пункту 2.23 Порядку № 23 під час документальних перевірок страхувальників перевіряються:
- здійснення страхувальником заходів щодо усунення порушень, виявлених попередніми перевірками;
- стан заборгованості щодо коштів Фонду;
- повнота та своєчасність повернення страхувальником страхових коштів Фонду;
- правомірність призначення та виплати матеріального забезпечення застрахованим особам та окремих виплат потерпілим на виробництві;
- правильність обчислення розміру середньоденної заробітної плати, з якої обраховуються суми матеріального забезпечення застрахованим особам та окремих виплат потерпілим на виробництві;
- правомірність та обґрунтованість заявлених сум фінансування та використання страхових коштів, які надійшли від робочого органу виконавчої дирекції Фонду (відділення робочого органу виконавчої дирекції Фонду), зокрема, наявність відповідної кількості виданих в установленому порядку листків непрацездатності (правильність їх заповнення), актів розслідування нещасних випадків, пов'язаних з виробництвом, або актів розслідування хронічних професійних захворювань (отруєнь) за встановленими формами, висновків лікарсько-консультаційної комісії або медико- соціальної експертної комісії, підтверджуючих документів для відшкодування вартості поховання потерпілого, які є підставою для отримання матеріального забезпечення та окремих виплат потерпілим на виробництві за рахунок страхових коштів Фонду згідно з відповідними заявами-розрахунками;
- правильність ведення бухгалтерського обліку, складання звітності щодо коштів Фонду та своєчасність її надання (зокрема повідомлень про виплату коштів застрахованим особам) до робочих органів виконавчої дирекції Фонду або їх відділень;
- робота комісії (уповноваженого) із страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності (далі - комісія (уповноважений) із соціального страхування) підприємства, установи, організації;
Тобто під час перевірки Головне управління перевіряє, зокрема, підстави надання допомоги по тимчасовій непрацездатності та правомірність заявлених сум коштів наданих для виплати по листам непрацездатності.
Частиною 1 статті 15 Закону № 1105 (в редакції, що діяла на день настання страхового випадку) регулюється випадки надання допомога по тимчасовій непрацездатності застрахованій особі у формі матеріального забезпечення, яке повністю або частково компенсує втрату заробітної плати (доходу).
Згідно частини другої статті 15 Закону № 1105 допомога по тимчасовій непрацездатності у випадках, зазначених у пунктах 1 і 7 частини першої цієї статті, виплачується уповноваженим органом управління застрахованим особам з шостого дня непрацездатності за весь період до відновлення працездатності або до встановлення медико-соціальною експертною комісією інвалідності (встановлення іншої групи, підтвердження раніше встановленої групи інвалідності), незалежно від звільнення, припинення підприємницької або іншої діяльності застрахованої особи в період втрати працездатності, у порядку та розмірах, встановлених законодавством.
Частиною 3 статті 22 Закону № 1105 зазначено, що рішення про призначення страхової виплати приймається страхувальником або уповноваженими ним особами. Страхувальник або уповноважені ним особи здійснюють контроль за правильністю нарахування і своєчасністю здійснення страхових виплат, приймають рішення про відмову в призначенні або припинення страхових виплат (повністю або частково), розглядають підставу і правильність видачі документів, які є підставою для надання страхових виплат.
Відповідно до частини 1 статті 23 Закону № 1105 підставою для призначення допомоги по тимчасовій непрацездатності, по вагітності та пологах є сформований на основі медичного висновку про тимчасову непрацездатність або документа, що засвідчує факт усиновлення дитини, встановлення опіки над дитиною, листок непрацездатності
Частиною 1 статті 24 Закону № 1105 зазначено, що документи для призначення допомоги по тимчасовій непрацездатності розглядаються не пізніше десяти робочих днів з дня їх надходження, а для призначення допомоги по вагітності та пологах - не пізніше трьох робочих днів з дня їх надходження.
Повідомлення про відмову в призначенні допомоги із зазначенням причини відмови та порядку оскарження видається або надсилається заявникові не пізніше п'яти днів після прийняття відповідного рішення.
Частиною 5 статті 24 Закону № 1105 зазначено, що страхові виплати, передбачені цим Законом, здійснюються у разі, якщо звернення за їх призначенням надійшло не пізніше шести календарних місяців з дня відновлення працездатності, закінчення відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами, з дня смерті застрахованої особи або члена її сім'ї.
Виходячи з цього для призначення допомоги по тимчасовій не працездатності єдиною та необхідною умовою, яка підтверджує юридичний факт наявності права на її отримання, є належним чином оформлений листок непрацездатності. Обов'язок щодо перевірки правильності заповнення та підстави отримання листа непрацездатності покладено на страхувальника або уповноважену ним особу. На основі листа непрацездатності Головне управління зобов'язаний виплатити кошти за період часу, коли особа, згідно наданих листів, перебувала на лікарняному.
Пунктом 2 розділу ІІ Порядку організації експертизи тимчасової втрати працездатності, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров'я України 09.04.2008 № 189, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 04.07.2008 за № 589/15280 (в редакції, що діяла на день настання страхового випадку, зазначеного в скарзі), визначено, що у разі наявності в пацієнта стійкого чи необоротного характеру захворювання, а також у разі безперервної тимчасової непрацездатності, що засвідчена медичними висновками, не пізніше ніж через 120 днів (а у випадках, коли випадок тимчасової непрацездатності переривався, то не пізніше, ніж через 156 днів) із дня її настання чи у зв'язку з одним і тим самим захворюванням, лікуючий лікар ініціює питання перед лікарсько-консультативною комісією щодо направлення хворого на МСЕК.
Позивач посилається на те, що провів оплату зі страхових внесків 08.01.2024 р. ОСОБА_1 за листком непрацездатності через те, що не був обізнаний про факт прийняття МСЕК рішення, про встановлення інвалідності ОСОБА_1 08.01.2024 р.
Крім того, Позивач наголошує, що ОСОБА_1 з 08.01.2024 р. звільнилася за угодою сторін, а відтак саме ОСОБА_1 несе ризики, як за неповідомлення роботодавцю про наявність у неї інвалідності.
Суд критично оцінює таку позицію Позивача, оскільки, положеннями ч. 2 ст. 15. Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» передбачено, що допомога по тимчасовій непрацездатності у випадках, зазначених у пунктах 1 і 7 частини першої цієї статті, виплачується уповноваженим органом управління застрахованим особам з шостого дня непрацездатності за весь період до відновлення працездатності або до встановлення медико-соціальною експертною комісією інвалідності (встановлення іншої групи, підтвердження раніше встановленої групи інвалідності), незалежно від звільнення, припинення підприємницької або іншої діяльності застрахованої особи в період втрати працездатності, у порядку та розмірах, встановлених законодавством.
Законодавець ніяким чином не пов'язує обов'язок виконання приписів положень ч. 2 ст. 15. Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» з моментом обізнаності роботодавця.
Крім того, як вбачається з доданих документів до Відзиву, ОСОБА_1 відкрили листок непрацездатності з 11.09.2023 р. та в наступному термін перебування на лікарняному лише продовжувався аж до 08.01.2024 р. Таким чином ОСОБА_1 тривалий час перебувала на лікарняному (більше трьох місяців), що є підставою для проходження МСЕК, ці обставини були достеменно відомі Позивачеві.
В останній день перебування працівником на лікарняному 08.01.2024 р. Позивач звільнив ОСОБА_1 за згодою сторін.
При здійсненні перевірки Відповідачем були виявлені порушення, що викладені в Акті перевірки від 06.02.2025 № 8.
Відповідач не міг не відреагувати, окрім як винести оскаржуване рішення.
За таких обставин, позов задоволенню не підлягає.
Судові витрати покладаються на позивача.
Керуючись ст. 2, 19, 139, 241 - 246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні позову Миколаївської обласної прокуратури (вул. Спаська, 28, м. Миколаїв, 54006, ідентифікаційний код 02910048) до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54008, ідентифікаційний код 13844159) про визнання протиправним та скасування рішення від 27.02.2025 №13 - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга може бути подана до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Дата складення повного судового рішення 15.09.2025 р.
Суддя Н. В. Лісовська