12 вересня 2025 рокусправа № 380/3225/25
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої - судді Потабенко В.А., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 позивач) звернувся до Львівського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду у Львівській області (далі - відповідач - 1, ГУ ПФУ у Львівській області), Головного управління Пенсійного фонду в Луганській області (далі - відповідач - 2, ГУ ПФУ в Луганській області), в якій просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області №134550030821 від 17.12.2024 про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком згідно з пунктом 4 частини першої статті 115 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 , що дає право на призначення пенсії за віком, періоди військової служби на пільгових умовах із розрахунку один місяць служби за три місяці з 15.01.2023 по 15.12.2023, з 04.01.2024 по 10.09.2024 та з 30.09.2024 по 19.11.2024, протягом якого ОСОБА_1 брав безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку із збройною військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи на території Донецької та Луганської областей;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області призначити ОСОБА_1 з 11.12.2024 пенсію за віком у відповідності до пункту 4 частини 1 статті 115 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що 11.12.2024 через вебпортал Пенсійного фонду України позивач звернувся із заявою про призначення дострокової пенсії за віком відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 115 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». До заяви позивач долучив наступні документи:
- трудову книжку НОМЕР_1 , видану 04.05.1989;
- уточнюючу довідку про навчання № 995-А від 30.10.2024, видану Львівським національним університетом імені Івана Франка;
- військовий квиток серії НОМЕР_2 , виданий 19.05.1987;
- посвідчення учасника бойових дій серії НОМЕР_3 , видане 10.07.2023;
- довідку про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки інтересів населення та інтересів держави у зв'язку із військовою агресією Російської Федерації проти України з 15.01.2023 по 15.12.2023, з 04.01.2024 по 10.09.2024, з 30.09.2024 по 19.11.2024, № 8076 від 19.11.2024, видану військовою частиною НОМЕР_4 . За принципом екстериторіальності заяву про призначення дострокової пенсії було розглянуто ГУ ПФУ в Луганській області та прийнято рішення від 17.12.2024 № 134550030821, яким позивачу відмовлено у призначенні пенсії за віком згідно з п. 4 ч. 1 ст. 115 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у зв'язку із відсутністю необхідного страхового стажу 25 років. Рішенням також встановлено, що вік заявника - 56 років 9 місяців 22 дні, страховий стаж становить 22 роки 8 місяців 18 днів. Окрім цього, ГУ ПФУ у Львівській області листом від 29.01.2025 року № 2112-1465/М-53/8-1300/25 повідомило позивачу про те, що його загальний (страховий) стаж становить 22 роки 8 місяців 18 днів, що є недостатнім для призначення пенсії за віком за нормами Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Окрім цього, ГУ ПФУ у Львівській області в листі від 29.01.2025 року № 2112-1465/М-53/8-1300/25 повідомило позивача, що зарахування до страхового стажу періодів військової служби на пільгових умовах у 2023-2024 в кратному обчисленні, зокрема, один місяць служби за три місяці, за нормами Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» не передбачено. Відтак, ГУ ПФУ у Львівській області своїм листом від 29.01.2025 № 2112-1465/М-53/8-1300/25 відмовило позивачу у призначенні дострокової пенсії за віком як військовослужбовцю у зв'язку із відсутністю необхідного страхового стажу 25 років. Вважає вказані рішення відповідачів про відмову у призначенні дострокової пенсії за віком на підставі п.4 ч.1 ст.115 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та не зарахування позивачу до страхового стажу періодів військової служби у 2023-2024 роках в кратному обчисленні (один місяць служби за три) неправомірними.
Ухвалою від 24.02.2025 суддя відкрила провадження в адміністративній справі та вирішено проводити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомленням сторін.
13.03.2025 від відповідача - 2 надійшов відзив на позовну заяву (вх. №21500), в якому представник відповідача пояснив, що 11.12.2024 ОСОБА_1 через вебпортал електронних послуг Пенсійного фонду України подав заяву про призначення пенсії за віком. Заява від 11.12.2024 розглядалась за принципом екстериторіальності ГУ ПФУ в Луганській області. За результатами розгляду заяви від 11.12.2024 та доданих до неї документів страховий стаж ОСОБА_1 склав 22 роки 8 місяців 18 днів (починаючи з 01.01.2004 страховий стаж обчислено за даними Реєстру). За результатом розгляду заяви від 11.12.2024 ГУ ПФУ в Луганській області рішенням від 17.12.2024 № 134550030821 відмовило ОСОБА_1 в призначені пенсії за віком згідно з пунктом 4 частини першої статті 115 Закону № 1058-IV у зв'язку з відсутністю необхідного страхового стажу 25 років (копія рішення додається). Щодо зарахування до страхового стажу періоду військової служби в особливий період в кратному розмірі з 15.01.2023 по 15.12.2023, з 04.01.2024 по 10.09.2024 та з 30.009.2024 по 19.11.2024, то період військової служби в особливий період, зараховується тільки для визначення права на призначення пенсії на умовах, передбачених статтею 8 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 № 2011-ХII. Зарахування періоду безпосередньої участі у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку із збройною агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів під час дії воєнного стану в кратному розмірі, тобто, один місяць служби за три місяці передбачено Постановою № 393 та Положенням № 530 для визначення розміру пенсії, призначеної відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб". Періоди військової служби ОСОБА_1 в особливий періоди з 15.01.2023 по 15.12.2023, з 04.01.2024 по 10.09.2024 та з 30.09.2024 по 19.11.2024 зараховано до страхового стажу, оскільки ОСОБА_1 звернувся із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до норм Закону № 1058, яким зарахування періоду військової служби в особливий період до пільгового стажу в кратному розмірі не передбачено. ГУ ПФУ в Луганській області є територіальним органом виконавчої влади, який у своїй діяльності керується Конституцією України, законами України, указами Президента, постановами Верховної Ради України, актами Кабінету Міністрів, які прийняті відповідно до Конституції та законів України, іншими нормативно-правовими актами. На думку ГУ ПФУ в Луганській області, у спірних правовідносинах воно діяло у відповідності до приписів чинного законодавства України з пенсійних питань, отже наявні всі підстави для відмови у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 . На переконання ГУ ПФУ в Луганській області, у цьому відзиві доведено правомірність дій під час розгляду заяви позивача від 11.12.2024.
У встановлений законом та судом строк відповідач - 1 відзив на позовну заяву не надав, хоча належним чином 19.02.25 був повідомлений про відкриття провадження в адміністративній справі, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.
Таким чином, суд на підставі ч. 6 ст.162 КАС України дійшов висновку проводити розгляд справи на підставі наявних доказів у матеріалах справи.
Відповідно до ч.5 ст.262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Оскільки відсутні клопотання будь-якої зі сторін про розгляд справи у судовому засіданні з викликом сторін, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі факти, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд дійшов наступного висновку.
Суд встановив, що 11.12.2024 ОСОБА_1 , через вебпортал Пенсійного фонду України звернувся із заявою про призначення дострокової пенсії за віком відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 115 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
На виконання п.п. 6 п. 2.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення пенсій відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1, до заяви про призначення пенсії позивачем було додано документи, які підтверджують право на призначення дострокової пенсії за віком як військовослужбовцю, зокрема:
- трудову книжку НОМЕР_1 , видану 04.05.1989;
- уточнюючу довідку про навчання № 995-А від 30.10.2024, видану Львівським національним університетом імені Івана Франка;
- військовий квиток серії НОМЕР_2 , виданий 19.05.1987;
- посвідчення учасника бойових дій серії НОМЕР_3 , видане 10.07.2023;
- довідку про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки інтересів населення та інтересів держави у зв'язку із військовою агресією Російської Федерації проти України з 15.01.2023 по 15.12.2023, з 04.01.2024 по 10.09.2024, з 30.09.2024 по 19.11.2024, № 8076 від 19.11.2024, видану військовою частиною НОМЕР_4 .
За принципом екстериторіальності заяву про призначення позивачу дострокової пенсії було розглянуто ГУ ПФУ в Луганській області та прийнято рішення від 17.12.2024 року №134550030821, яким відмовлено у призначенні пенсії за віком згідно з п. 4 ч. 1 ст. 115 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у зв'язку із відсутністю необхідного страхового стажу 25 років. Оскаржуваним рішенням встановлено, що вік заявника - 56 років 9 місяців 22 дні, страховий стаж становить 22 роки 8 місяців 18 днів (починаючи з 01.01.2004 страховий стаж обчислено за даними Реєстру. Працює.
На обліку в територіальних органах Пенсійного фонду України не перебуває та пенсію не отримує.
Окрім цього, ГУ ПФУ у Львівській області листом від 29.01.2025 № 2112-1465/М-53/8-1300/25 повідомило позивача про те, що його загальний (страховий) стаж становить 22 роки 8 місяців 18 днів, що є недостатнім для призначення пенсії за віком за нормами Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Також у листі зазначено, що зарахування до страхового стажу періодів військової служби на пільгових умовах у 2023-2024 в кратному обчисленні, зокрема, один місяць служби за три місяці, за нормами Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» не передбачено.
Позивач вважає, рішення відповідача - 2 про відмову у призначенні дострокової пенсії за віком на підставі п. 4 ч. 1 ст. 115 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та не зарахування до страхового стажу періодів військової служби у 2023-2024 роках в кратному обчисленні (один місяць служби за три) неправомірними, тому з метою захисту своїх прав звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд вважає за необхідне врахувати наступні обставини та положення законодавства.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 1 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон №1058-ІV) визначено, що пенсія щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її інвалідом, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених цим Законом.
Відповідно до ст. 8 Закону №1058-IV громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж мають право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи.
Періоди, з яких складається страховий стаж, визначені в ст. 24 Закону №1058-IV, відповідно до якої страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок (ч. 1 ст. 24 Закону №1058-IV).
Водночас, ст. 115 Закону №1058-IV визначено пенсійне забезпечення окремих категорій громадян.
Підпунктом 4 ч. 1 ст. 115 Закону №1058-IV передбачено, що право на призначення дострокової пенсії за віком мають військовослужбовці, особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейські, які брали участь у бойових діях, в антитерористичній операції в районах її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях в районах їх здійснення та/або безпосередньою участю у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, а також ті, яким встановлено інвалідність внаслідок поранення, контузії, каліцтва, отриманих під час захисту Батьківщини або під час виконання інших обов'язків військової служби (службових обов'язків), або внаслідок захворювання, пов'язаного з перебуванням на фронті, виконанням інтернаціонального обов'язку чи безпосередньою участю в антитерористичній операції в районах її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях в районах їх здійснення та/або безпосередньою участю у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, дружини (чоловіки), якщо вони не взяли повторний шлюб, і батьки військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейських, які померли (загинули) у період проходження військової служби (виконання службових обов'язків) чи після звільнення із служби, але внаслідок поранення, контузії, каліцтва, отриманих під час виконання обов'язків військової служби (службових обов'язків), захворювання, пов'язаного з перебуванням на фронті, ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи, виконанням інтернаціонального обов'язку чи безпосередньою участю в антитерористичній операції в районах її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях в районах їх здійснення та/або безпосередньою участю у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, особи, яким надано статус учасника бойових дій відповідно до пунктів 20 і 21 статті 6, особи з інвалідністю внаслідок війни відповідно до пунктів 12 та 13 статті 7 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», особи з числа резервістів, військовозобов'язаних і осіб, які входили до складу добровольчого формування територіальної громади, яким надано статус учасника бойових дій відповідно до пункту 19 статті 6, особи з інвалідністю внаслідок війни відповідно до пункту 11 статті 7 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», дружини (чоловіки), якщо вони не взяли повторний шлюб, і батьки, яким надано статус сім'ї загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України відповідно до абзаців четвертого і п'ятого частини першої статті 101 зазначеного Закону, а також абзацу шостого частини першої статті 101 зазначеного Закону з числа членів сімей резервістів і військовозобов'язаних, - після досягнення чоловіками 55 років, жінками - 50 років та за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків і не менше 20 років у жінок.
Статтею 2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 12.03.1992 №2232-ХІІ (далі - Закон № 2232-ХІІ) визначено, що військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України, пов'язаній із захистом Вітчизни. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Процедуру надання та позбавлення статусу учасника бойових дій осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення чи у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, та категорії таких осіб визначає Порядок надання статусу учасника бойових дій особам, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 року №413 (далі - Порядок № 413).
Відповідно до п. 2 Порядку №413 статус учасника бойових дій надається військовослужбовцям (резервістам, військовозобов'язаним, добровольцям Сил територіальної оборони) Збройних Сил, Національної гвардії, СБУ, Служби зовнішньої розвідки, Держприкордонслужби, Держспецтрансслужби, військовослужбовцям військових прокуратур, особам рядового та начальницького складу підрозділів оперативного забезпечення зон проведення антитерористичної операції ДФС, поліцейським, особам рядового, начальницького складу, військовослужбовцям МВС, Управління державної охорони, Держспецзв'язку, ДСНС, Державної кримінально-виконавчої служби, співробітникам Служби судової охорони, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.
Пунктом 4 Порядку №413 визначено підставу надання особі статусу учасника бойових дій: документи про безпосереднє залучення до виконання завдань антитерористичної операції в районах її проведення, направлення (прибуття) у відрядження до районів проведення антитерористичної операції, їх перебування в таких районах з метою виконання завдань із захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України шляхом безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення (витяги з наказів керівника Антитерористичного центру при СБУ про залучення до проведення антитерористичної операції, директив, розпоряджень, посвідчень про відрядження, оперативних завдань, журналів бойових дій, бойових донесень, дислокацій, книг нарядів, графіків несення служби, звітів, зведень, донесень, матеріалів спеціальних (службових) розслідувань за фактами отримання поранень, а також інші офіційні документи, видані державними органами, що містять достатні докази про безпосередню участь особи у виконанні завдань антитерористичної операції у районах її проведення).
Як вбачається із матеріалів справи, позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є учасником бойових дій, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_3 .
Відповідно до довідки військової частини НОМЕР_4 від 19.11.2024 №8076 про безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України підтверджено, в періоди з 15.01.2023 по 15.12.2023 з 04.01.2024 по 10.09.2024 з 30.09.2024 по т.ч. брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи в Донецькій та Луганській областях.
При цьому, основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей визначено Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон № 2011-XII), відповідно до ст. 1-2 якого військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини та громадянина, гарантіями цих прав і свобод, закріпленими в Конституції України та законах України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами.
У зв'язку з особливим характером військової служби, яка пов'язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.
Військовослужбовці відповідно до ст. 1-2 цього Закону користуються усіма правами і свободами людини та громадянина, гарантіями цих прав і свобод, закріпленими в Конституції України та законах України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами. У зв'язку з особливим характером військової служби, яка пов'язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.
За визначенням ст. 6 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22.10.1993 № 3551-XII до учасників бойових дій належать, зокрема військовослужбовці (резервісти, військовозобов'язані, добровольці Сил територіальної оборони) Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, військовослужбовці військових прокуратур, особи рядового та начальницького складу підрозділів оперативного забезпечення зон проведення антитерористичної операції центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, державну політику у сфері державної митної справи, поліцейські, особи рядового, начальницького складу, військовослужбовці Міністерства внутрішніх справ України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, Державної служби України з надзвичайних ситуацій, Державної пенітенціарної служби України, особи, які входили до складу добровольчого формування територіальної громади, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.
Абзацом 2 п. 1 ст. 8 Закону № 2011-ХІІ визначено, що час перебування громадян України на військовій службі зараховується до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби. Час проходження строкової військової служби та військової служби за призовом осіб офіцерського складу, а також час проходження військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України «Про оборону України», зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо на момент призову на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України "Про оборону України", особа навчалася за фахом у професійно-технічному навчальному закладі, працювала за професією або займала посаду, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. Час навчання в професійно-технічному навчальному закладі, час проходження строкової військової служби, а також час проходження військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України "Про оборону України", які зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, не повинні перевищувати наявного стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах. Час проходження військовослужбовцями військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України "Про оборону України", зараховується до їх вислуги років, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби на пільгових умовах у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України.
Статтею 57 Закону України «Про пенсійне забезпечення» передбачено, що пільги по обчисленню стажу за час перебування у складі діючої армії та встановлює, що час служби зараховується до стажу роботи на пільгових умовах, у порядку, встановленому для обчислення строків цієї служби при призначенні пенсії за вислугою років військовослужбовцям.
Пунктом 2.3 розділу 2 наказу Міністерства оборони України № 530 від 14.08.2014 «Про положення про організацію роботи з обчислення вислуги років», зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 20.10.2014 № 1294/2607 передбачено, що при обчисленні вислуги років для призначення пенсій (крім пенсій, які призначаються з урахуванням страхового стажу) окремі періоди служби військовослужбовців зараховуються на пільгових умовах (з урахуванням вимог пунктів 2.4 та 2.5 цього розділу): один місяць служби за три місяці, зокрема участь у бойових діях у воєнний час; період проходження служби у військовому резерві під час безпосередньої участі в антитерористичній операції чи забезпеченні її проведення.
Аналіз наведених норм матеріального права дає підстави для висновку, що зазначена військова служба підлягає зарахуванню до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах - один місяць служби за три місяці.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 05.06.2018 у справі №348/347/17, від 30.07.2019 у справі № 346/1454/17 та від 02.04.2020 у справі №185/4140/17 (92-а/185/282/17), від 16.06.2020 у справі №185/7049/16-а.
Відтак, час проходження позивачем військової служби, протягом якого позивач брав участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, повинен бути зарахований до пільгового стажу позивача в кратному обчисленні - один місяць служби за три місяці.
З огляду на вищевказані положення Закону та практику Верховного Суду позивач має право на зарахування до пільгового стажу в кратному обчисленні період проходження військової служби відповідно до довідки виданої військовою частиною НОМЕР_4 від 19.11.2024 №8076, яка передбачена Порядком надання та позбавлення статусу учасника бойових дій осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення чи у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 413, що відповідає п.п. 6 п. 2.1 Розділу II Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1.
Таким чином, ст. 6 Конвенції втілює право на суд, в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів (див. рішення від 21.02.1975 у справі Голдер проти Сполученого Королівства (Golder v. The United Kingdom), п.п.28-36, Series A №18). Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє всіх вимог п. 1 ст. 6 Конвенції. Ціль Конвенції гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати вирішення спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним, рішенням в судовому провадженні.
Для п. 1 ст. 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені.
Відтак, суд дійшов висновку про визнання протиправним та скасувати рішення ГУ ПФУ в Луганській області №134550030821 від 17.12.2024 про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком згідно з п. 4 ч. 1 ст. 115 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Та, як наслідок, слід зобов'язати ГУ ПФУ в Луганській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 , що дає право на призначення пенсії за віком, періоди військової служби на пільгових умовах із розрахунку один місяць служби за три місяці з 15.01.2023 по 15.12.2023, з 04.01.2024 по 10.09.2024 та з 30.09.2024 по 19.11.2024, протягом якого ОСОБА_1 брав безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку із збройною військовою агресією російської федерації проти України, перебуваючи на території Донецької та Луганської областей;
Щодо позовної вимоги позивача про зобов'язання ГУ ПФУ у Львівській області призначити ОСОБА_1 з 11.12.2024 пенсію за віком у відповідності до п. 4 ч. 1 ст. 115 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», то суд зазначає наступне.
Згідно з ч. ч. 3 та 4 ст. 245 КАС України у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов'язати суб'єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
У випадку, визначеному п. 4 ч. 2 цієї статті, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Статтею 58 Закону №1058-IV визначено, що Пенсійний фонд є органом, який призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати. Тобто, Пенсійний фонд має виключну компетенцію в питаннях призначення пенсії. Суд не може підміняти своїм рішенням компетенцію уповноваженого органу державної влади, через що вимоги про зобов'язання призначити пенсію також задоволенню не підлягають.
З урахуванням зазначеного, а також дискреції пенсійного органу в питаннях призначення пенсії, суд з метою ефективного захисту права позивача на дострокову пенсію за віком вважає за необхідне зобов'язати відповідача - 2 повторно розглянути заяву позивача від 11.12.2024 про дострокове призначення пенсії за віком, з урахуванням правової позиції, викладеної у цьому рішенні.
Обираючи такий спосіб захисту порушених прав позивача, суд керується тим, що статтею 58 Закону №1058 визначено, що Пенсійний фонд є органом, який призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати. Тобто, Пенсійний фонд має виключну компетенцію в питаннях призначення пенсії. При цьому позивач подавав заяву та документи про призначення дострокової пенсії, яка за принципом екстериторіальності розпреділена відповідачу - 2, і саме це управління не прийняло до уваги надані позивачем документи, що підтверджують стаж позивача.
Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено);5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Частиною 1 ст. 72 КАС України визначено, що, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Отже, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог.
У зв'язку з тим, що позивач звільнений від сплати судового збору та відсутні докази понесення ним інших судових втрат, жодні судові витрати не належать розподілу та стягненню з відповідачів.
Керуючись ст. ст. 2, 6-9, 19-20, 22, 25-26, 72, 77, 90, 139, 143, 241-246, 255, 257-258, 293, 295, п.п. 15.5 п. 15 розділу VII «Перехідні положення» КАС України, суд
адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області №134550030821 від 17.12.2024 про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком згідно з пунктом 4 частини 1 статті 115 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області (адреса вул. Шевченка, 9, м. Сіверськодонецьк, Луганська область, 93404, ЄДРПОУ 21782461) зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 (адреса АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_5 ), що дає право на призначення пенсії за віком, періоди військової служби на пільгових умовах із розрахунку один місяць служби за три місяці з 15.01.2023 по 15.12.2023, з 04.01.2024 по 10.09.2024 та з 30.09.2024 по 19.11.2024, протягом яких ОСОБА_1 брав безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку із збройною військовою агресією російської федерації проти України, перебуваючи на території Донецької та Луганської областей.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області (адреса вул. Шевченка, 9, м. Сіверськодонецьк, Луганська область, 93404, ЄДРПОУ 21782461) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 (адреса АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_5 ) від 11.12.2024 про призначення пенсії за віком у відповідності до пункту 4 частини 1 статті 115 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням висновків суду у цій справі.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Судові витрати розподілу не підлягають.
Рішення може бути оскаржене, згідно зі ст. 295 КАС України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили, згідно зі ст. 255 КАС України, після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складений 12.09.2025.
СуддяПотабенко Варвара Анатоліївна