м. Львів
12 вересня 2025 рокусправа № 380/6903/25
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кондратюк Ю.С., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Міністерства внутрішніх справ України, Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області про визнання протиправною відмови, визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії, -
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до Міністерства внутрішніх справ України (далі - відповідач 1), Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області (далі - відповідач 2), у якому просить:
- визнати протиправною відмову Міністерства внутрішніх справ України у призначенні ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у зв'язку із інвалідністю, що настала в період проходження служби в міліції, відповідно до ст.23 Закону України "Про міліцію" (в редакції від 13.02.2015) в розмірі 150-кратного прожиткового мінімуму встановленого законом для працездатних осіб;
- визнати протиправним та скасувати рішення Міністерства внутрішніх справ України від 19 січня 2025 року про відмову в затвердженні Висновку від 03.05.2024 щодо призначення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у зв'язку із інвалідністю, що настала в період проходження служби в міліції, відповідно до ст.23 Закону України "Про міліцію" (в редакції від 13.02.2015) в розмірі 150-кратного прожиткового мінімуму встановленого законом для працездатних осіб протиправним виходячи з наступного;
- зобов'язати Головне управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області у відповідності до Закону України "Про міліцію" (в редакції від 13.02.2015), Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції від 21.10.2015 № 850 направити до Міністерства внутрішніх справ України документи та висновок щодо виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у зв'язку із інвалідністю, що настала під час виконання ним службових обов'язків для прийняття рішення про призначення одноразової грошової допомоги;
- зобов'язати Міністерство внутрішніх справ України прийняти рішення про призначення і виплату ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у зв'язку із інвалідністю, що настала в період проходження служби в міліції, відповідно до ст.23 Закону України "Про міліцію" (в редакції від 13.02.2015) в розмірі 150-кратного прожиткового мінімуму встановленого законом для працездатних осіб.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що проходив службу в органах внутрішніх справ на посаді старшого дільничного інспектора сектору дільничних інспекторів міліцій Залізничного відділу Львівського міського управління Головного управління МВС України у Львівській області і наказом ГУ МВС у Львівській області від 17.04.2020 №1268-о/с був звільнений у запас за п. 64 «б» (через хворобу) з 17.04.2020. У 2020 році йому було встановлено ІІІ групу інвалідності, у зв'язку з чим він неодноразово звертався до відповідачів із заявою про виплату йому одноразової грошової допомоги. На виконання рішення суду відповідач 1 повторно розглянув заяву позивача про виплату одноразової грошової допомоги та прийняв рішення про відмову в призначенні такої. Не погоджуючись з наведеним позивач звернувся за захистом своїх прав до суду.
Ухвалою судді від 11.04.2025 відкрито спрощене позовне провадження.
18.04.2025 від відповідача 1 надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого вважає позовні вимоги необґрунтованими та просить у задоволенні позовних вимог відмовити.
Зазначає, що з листа Львівської обласної дирекції НАСК «ОРАНТА» від 07.01.2025 № 21 з'ясовано, що згідно з інформацією з електронної бази страхову суму ОСОБА_1 15.12.2006 було виплачено за тяжке поранення, а не у зв'язку з установленням відсотка втрати працездатності, як було повідомлено раніше.
Разом з тим, за результатами опрацювання матеріалів Сектором державного нагляду за охороною праці МВС України виявлено невідповідність актів за формами Н-5* від 06.03.2020, Н-1* № 05-2020 від 06.03.2020, Н-5* від 17.06.2021 та Н-1* № 34 від 17.06.2021 вимогам Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій, що сталися в органах і підрозділах системи МВС України, затвердженого наказом МВС України від 27.12.2002 № 1346, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 31.01.2003 за № 83/7404 (далі - Наказ).
При цьому, додана до матеріалів копія акта за формою Н-1* № 1 від 23.05.2006 не може бути врахована, оскільки в матеріалах відсутній відповідний акт та формою Н-5*, складання якого згідно з Наказом є визначальним.
Слід також звернути увагу на те, що рішенням суду Міністерство внутрішніх справ України зобов'язано повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення одноразової грошової допомоги у зв'язку з установленням третьої групи інвалідності, що настала внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням служби в органах внутрішніх справ.
Проте, до заяви ОСОБА_1 додано копію виписки з акта огляду МСЕК від 18.06.2020 № 330824 про встановлення заявникові третьої групи інвалідності внаслідок травми, пов'язаної з виконанням службових обов'язків, що суперечить рішенню суду.
Оскільки така умова як отримання всіх належних документів дотримана не була, тому Міністерство внутрішніх справ України правильно відмовило в затвердженні висновку про призначення позивачу допомоги, що був складений на підставі неналежних документів (актів, які були складені з порушенням вимог законодавства).
28.04.2025 від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій зазначає, що у відзиві на позовну заяву Міністерство внутрішніх справ України не спростувало наведених в позові доводів, якими позивач обґрунтовує заявлені позовні вимоги.
09.06.2025 від відповідача 2 надійшли додаткові пояснення, аналогічного змісту відзиву на позовну заяву, в яких просить у задоволенні позовних вимог відмовити.
З'ясувавши обставини, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
ОСОБА_1 проходив службу в органах внутрішніх справ на посаді старшого дільничного інспектора сектору дільничних інспекторів міліції Залізничного відділу Львівського міського управління Головного управління МВС України у Львівській області і наказом ГУ МВС у Львівській області від 17.04.2020 №1268-о/с був звільнений у запас за п. 64 «б» (через хворобу) з 17.04.2020 (а.с. 69).
Згідно з випискою з акта огляду медико-соціальною експертною комісією №330824 позивачу встановлено ІІІ групу інвалідності (травма пов'язана з виконанням службових обов'язків) (а.с. 18).
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 31.01.2024 у справі № 380/13243/22 позов ОСОБА_1 задоволено частково, зокрема:
- визнано протиправними дії Міністерства внутрішніх справ України щодо відмови ОСОБА_1 у призначенні одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням ІІІ групи інвалідності внаслідок захворювання, пов'язаного із проходженням служби.
- зобов'язано Головне управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області у 15-дениий строк після отримання заяви (рапорту) та повного пакету документів від ОСОБА_1 надіслати до Міністерства внутрішніх справ України подані документи та висновок щодо призначення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням йому ІІІ групи інвалідності відповідно до пункту 8 Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 №850;
- зобов'язано Міністерство внутрішніх справ України повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням ІІІ групи інвалідності, що настала внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням служби в органах внутрішніх справ, та додані до заяви документи, та прийняти одне з рішень, передбачених пунктом 9 Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 №850.
ГУ МВС України у Львівській області складено висновок про призначення одноразової грошової допомоги відповідно до рішення суду та направлено до МВС України.
19.02.2025 Висновок не погоджено завідувачем сектору з питань виплат ВКПП МВС України.
Листом від 24.02.2025 №5814-2025 Відділ координації пенсійних питань МВС України повідомив, що на виконання рішення суду відділом координації пенсійних питань МВС України на виконання доручення керівництва МВС спільно з відповідальними підрозділами апарату Міністерства внутрішніх справ розглянуто матеріали щодо призначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 відповідно до Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 № 850, надіслані на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 31.01.2024 у справі № 380/13243/22 (а.с. 15).
Зазначає, що за результатами опрацювання матеріалів Сектором державного нагляду за охороною праці МВС України виявлено невідповідність актів за формами Н-5* від 06.03.2020, Н-1* № 05-2020 від 06.03.2020, Н-5* від 17.06.2021 та Н-1* № 34 від 17.06.2021 вимогам Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій, що сталися в органах і підрозділах системи МВС України, затвердженого наказом МВС України від 27.12.2002 № 1346, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 31.01.2003 за № 83/7404.
Додана до матеріалів копія акта за формою H-1* № 1 від 23.05.2006 не може бути врахована, оскільки в матеріалах відсутній відповідний акт та формою Н-5*, складання якого згідно з Наказом є визначальним.
У зв?язку з цим урахування зазначених актів при прийнятті рішення за матеріалами згідно з пунктом 9 Порядку та забезпечення при цьому неухильного дотримання умов, установлених вимогами пункту 14 Порядку, не є можливим.
Додатково звертає увагу, що рішенням суду Міністерство внутрішніх справ України зобов?язано повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення одноразової грошової допомоги у зв?язку з установленням третьої групи інвалідності, що настала внаслідок захворювання, пов?язаного з проходженням служби в органах внутрішніх справ. Проте, до заяви ОСОБА_1 додано копію виписки з акта огляду МСЕК від 18.06.2020 №330824 про встановлення заявникові третьої групи інвалідності внаслідок травми, пов'язаної з виконанням службових обов'язків, що суперечить рішенню суду.
Ураховуючи викладене, прийнято рішення про відмову в призначенні ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги та затверджено відповідний висновок.
Не погоджуючись з наведеним, позивач звернувся із цим позовом до суду.
Змістом спірних правовідносин є відмова у призначенні одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням ІІІ групи інвалідності, що настала внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням служби в органах внутрішніх справ.
До вказаних правовідносин суд застосовує такі положення законодавства та робить висновки по суті спору.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правовідносини з приводу виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або каліцтва працівника міліції були врегульовані чинним на момент виникнення спірних правовідносин Законом України «Про міліцію» від 20.12.1990 № 565-ХІІ (далі - Закон № 565-ХІІ).
Згідно з ч. 6 ст. 23 Закону № 565-ХІІ у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного працівнику міліції під час виконання ним службових обов'язків, яке призвело до встановлення йому інвалідності, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності I групи, 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності II групи, 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності III групи в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України. Визначення ступеня втрати працездатності працівником міліції у період проходження служби в органах внутрішніх справ у кожному випадку ушкодження здоров'я здійснюється в індивідуальному порядку відповідно до законодавства.
У разі отримання працівником міліції поранення (контузії, травми або каліцтва) під час виконання ним службових обов'язків, що призвело до часткової втрати працездатності без встановлення йому інвалідності, одноразова грошова допомога призначається і виплачується у розмірі, визначеному Кабінетом Міністрів України. При цьому розмір одноразової грошової допомоги не повинен бути меншим за 20-кратний прожитковий мінімум, встановлений законом для працездатних осіб, та більшим за 100-кратний прожитковий мінімум, встановлений законом для працездатних осіб.
Закон №565-ХІІ втратив чинність з 07.11.2015 у зв'язку з набранням чинності Законом України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 № 580-VІІІ (далі - Закон № 580-VІІІ).
Абзацом третім пункту 15 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №580-VІІІ визначено, що право на отримання одноразової грошової допомоги, інших виплат, передбачених Законом України «Про міліцію», зберігається і здійснюється в порядку, що діяв до набрання чинності Законом України «Про Національну поліцію».
Таким чином, норми статті 23 Закону № 565-ХІІ мають переживаючу дію, а колишні працівники міліції мають право на отримання одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням їм інвалідності на підставі цього Закону в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 №850 у відповідності до статті 23 Закону України «Про міліцію» затверджено Порядок та умови призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції (далі - Порядок №850).
Згідно з пунктом 2 Порядку № 850 днем виникнення права на отримання грошової допомоги є: у разі загибелі (смерті) працівника міліції - дата смерті, що зазначена у свідоцтві про смерть; у разі встановлення працівнику міліції інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності - дата встановлення втрати працездатності, що зазначена в довідці медико-соціальної експертної комісії.
Відповідно до підпункту 2 пункту 3 Порядку № 850 грошова допомога призначається і виплачується у разі установлення працівникові міліції інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого під час виконання ним службових обов'язків, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення із служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, у розмірі:
250-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення інвалідності I групи;
200-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення інвалідності II групи;
150-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення інвалідності III групи;
Згідно з пунктом 4 Порядку №850 якщо протягом двох років працівникові міліції після первинного встановлення інвалідності із втратою працездатності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності під час повторного огляду буде встановлено згідно з рішенням медико-соціальної експертної комісії вищу групу чи іншу причину інвалідності або більший відсоток втрати працездатності, що дає йому право на отримання грошової допомоги в більшому розмірі, виплата проводиться з урахуванням раніше виплаченої суми.
Відповідно пункту 7 Порядку №850 працівник міліції, якому призначається грошова допомога у разі встановлення інвалідності чи часткової втрати працездатності без установлення інвалідності, подає за місцем служби, а в разі припинення відповідного органу внутрішніх справ як юридичної особи - до уповноваженої установи МВС такі документи:
- заяву (рапорт) про виплату грошової допомоги у зв'язку з установленням інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності за формою згідно з додатком до цих Порядку та умов;
- довідку медико-соціальної експертної комісії або витяг з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, яким у застрахованої особи визначено ступінь втрати професійної працездатності (у відсотках).
До заяви додаються копії:
- довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією або витягу з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи;
- постанови відповідної військово-лікарської, медичної (військово-лікарської) комісії щодо встановлення причинного зв'язку поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання;
- акта розслідування нещасного випадку та акта, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва) працівника міліції, зокрема про те, що воно не пов'язане з учиненням ним кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком учинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп'яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, за формою, що затверджується МВС;
- сторінок паспорта з даними про прізвище, ім'я та по батькові і місце реєстрації;
- документа, що підтверджує реєстрацію у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків (сторінки паспорта громадянина України - для особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомила про це відповідному контролюючому органу і має відповідну відмітку у паспорті громадянина України).
Згідно з пунктом 8 Порядку №850 керівник органу внутрішніх справ, у якому проходив службу працівник міліції, або керівник уповноваженої установи МВС, подає МВС в 15-денний строк з дня реєстрації документи, зазначені в пунктах 6 або 7 цих Порядку та умов, висновок щодо виплати грошової допомоги, а також у разі загибелі (смерті) працівника міліції:
- витяг з наказу про виключення загиблого (померлого) працівника міліції із списків особового складу;
- витяг з особової справи про склад сім'ї загиблого (померлого) працівника міліції.
Пунктом 9 Порядку № 850 визначено, що МВС в місячний строк після надходження зазначених у пункті 8 цих Порядку та умов документів приймає рішення про призначення або у випадках, передбачених пунктом 14 цих Порядку та умов, про відмову в призначенні грошової допомоги і надсилає його разом із зазначеними документами керівникові органу внутрішніх справ, у якому проходив службу працівник міліції, або до уповноваженої установи МВС для письмового повідомлення осіб із зазначенням мотивів відмови.
За приписами пункту 14 Порядку № 850 призначення і виплата грошової допомоги не здійснюються, якщо загибель (смерть), поранення (контузія, травма або каліцтво), інвалідність чи часткова втрата працездатності без установлення інвалідності працівника міліції за висновком комісії з розслідування нещасного випадку є наслідком:
- учинення ним злочину, адміністративного правопорушення або дисциплінарного проступку;
- учинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп'яніння;
- навмисного спричинення собі тілесного ушкодження чи іншої шкоди своєму здоров'ю або самогубства (крім випадку доведення особи до самогубства, установленого судом);
- подання особою завідомо неправдивих відомостей для призначення і виплати грошової допомоги.
Зміст наведених норм зумовлює висновок про те, що розгляд заяви і доданих до неї документів, поданих працівником міліції для призначення і виплати одноразової грошової допомоги, повинен закінчуватись прийняттям МВС відповідного рішення (про призначення або відмову у призначенні одноразової грошової допомоги).
Суд звертає увагу, що рішення про відмову у призначенні одноразової грошової допомоги повинно містити вичерпні підстави, передбачені пунктом 14 Порядку № 850, за яких у призначенні та виплаті грошової допомоги відмовлено.
Як встановлено судом, за результатами розгляду матеріалів щодо призначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 , прийнято рішення про відмову в призначенні одноразової грошової допомоги та затверджено відповідний висновок.
Однак, в даному випадку, відповідач відмовив у призначенні позивачу одноразової грошової допомоги без належного обґрунтування та не вказав конкретну причину відмови, визначену пунктом 14 Порядку № 850.
Суд критично ставиться до покликань відповідача про те, що за результатами опрацювання матеріалів Сектором державного нагляду за охороною праці МВС України виявлено невідповідність актів за формами Н-5* від 06.03.2020, Н-1* № 05-2020 від 06.03.2020, Н-5* від 17.06.2021 та Н-1* № 34 від 17.06.2021 вимогам Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій, що сталися в органах і підрозділах системи МВС України, затвердженого наказом МВС України від 27.12.2002 № 1346, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 31.01.2003 за № 83/7404; додана до матеріалів копія акта за формою H-1* № 1 від 23.05.2006 не може бути врахована, оскільки в матеріалах відсутній відповідний акт та формою Н-5*, складання якого згідно з Наказом є визначальним.
Суд зауважує, що відповідачем не вказано, яким чином та яким нормам Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій, що сталися в органах і підрозділах системи МВС України, затвердженого наказом МВС України від 27.12.2002 № 1346, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 31.01.2003 за № 83/7404 (далі - Порядок №1346) вищезазначені акти суперечать.
До того ж відповідно до п. 3.7 Порядку № 1346 при травмуванні працівників апарату МВС, ГУМВС, УМВС комісія з розслідування нещасного випадку (у тому числі поранення), крім групових випадків травматизму або випадків травматизму зі смертельним наслідком, створюється розпорядженням начальника структурного підрозділу (головного управління, департаменту, самостійного управління або відділу), де працює потерпілий працівник.
Суд зазначає, що позивач не впливає на формування складу комісії та її фактичний склад, а також на процедуру прийняття нею рішень, тому не може нести негативні наслідки за недоліки, допущені комісією.
Суд також звертає увагу, що пунктом 14 Порядку №850 визначено вичерпний перелік підстав відмови у призначенні одноразової грошової допомоги, серед яких відсутня така підстава, як невідповідність актів Порядку №1346.
Вказане зумовлює висновок суду про те, що позивачу відмовлено у призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги з підстав, які не передбачені пунктом 14 Порядку № 850.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що рішення відповідача-1 про відмову позивачу у призначенні одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням ІІІ групи інвалідності, що настала внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням служби в органах внутрішніх справ, оформлене Листом від 24.02.2025 №5814-2025, є протиправним.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Доводи відповідачів про правомірність своїх дій спростовано наведеним вище аналізом чинного законодавства, яке регулює спірні правовідносини. Тому такі доводи судом до уваги не беруться.
Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Даючи оцінку спірному рішенню, яке зумовило звернення позивача до суду з цим позовом, суд дійшов висновку, що рішення відповідача-1 про відмову позивачу у призначенні одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням ІІІ групи інвалідності, що настала внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням служби в органах внутрішніх справ, оформлене Листом від 24.02.2025 №5814-2025, не відповідає визначеним ч. 2 ст. 2 КАС України критеріям правомірності, тому таке рішення слід визнати протиправним та скасувати.
Згідно з п. 10 ч. 2 ст. 245 у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфер публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.
За приписами абз. 2 ч. КАС України у разі, якщо ухвалення рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 31.08.2022 у справі № 640/22426/20, адміністративний суд, перевіряючи правомірність рішень, дій чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень на відповідність закріпленим статті 2 КАС України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями.
Дискреційні повноваження - це сукупність прав та обов'язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених нормативно-правовим актом, проектом нормативно-правового акта.
У разі наявності у суб'єкта владних повноважень законодавчо закріпленого права адміністративного розсуду при вчиненні дій/прийнятті рішення, та встановлення у судовому порядку факту протиправної поведінки відповідача, зобов'язання судом суб'єкта прийняти рішення конкретного змісту є втручанням у дискреційні повноваження.
У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Отже, позовні вимоги щодо зобов'язання відповідача 1 прийняти рішення про призначення і виплату позивачу одноразової грошової допомоги у зв'язку із інвалідністю, що настала в період проходження служби в міліції, відповідно до ст. 23 Закону України "Про міліцію" (в редакції від 13.02.2015) в розмірі 150-кратного прожиткового мінімуму встановленого законом для працездатних осіб, задоволенню не підлягають як передчасні.
З огляду на викладене, із врахуванням заявлених позовних вимог, суд дійшов висновку, що інші позовні вимоги підлягають до часткового задоволення шляхом зобов'язання відповідача-1 повторно розглянути заяву позивача про призначення та виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням ІІІ групи інвалідності внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням служби в органах внутрішніх справ, в порядку та розмірі, визначеному Постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 №850 «Про затвердження Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції» та прийняти рішення за результатами розгляду вказаної заяви, з урахуванням правової оцінки наданої судом.
Оцінюючи зібрані у справі докази в сукупності та мотиви суду щодо кожної з позовних вимог, суд дійшов висновку, що позов потрібно задовольнити частково.
Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору за подання цього позову, відповідно до ст. 139 КАС України судові витрати між сторонами не розподіляються.
Керуючись ст. ст. 2, 8-10, 14, 72-79, 90, 139, 241-246, 293, 295 КАС України, суд, -
1. Позов задовольнити частково.
2. Визнати протиправним та скасувати рішення Міністерства внутрішніх справ України про відмову ОСОБА_1 у призначенні одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням ІІІ групи інвалідності, що настала внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням служби в органах внутрішніх справ, оформлене Листом від 24.02.2025 №5814-2025.
3. Зобов'язати Міністерство внутрішніх справ України повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення та виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням ІІІ групи інвалідності внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням служби в органах внутрішніх справ, в порядку та розмірі, визначеному Постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 №850 «Про затвердження Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції» та прийняти рішення за результатами розгляду вказаної заяви, з урахуванням правової оцінки, наданої судом.
4. У задоволенні інших позовних вимог відмовити.
5. Судові витрати розподілу не підлягають.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до ст. 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Інформація про учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ).
Відповідач 1: Міністерство внутрішніх справ України (01024, вул. Богомольця, 10, м. Київ; ЄДРПОУ 00032684).
Відповідач 2: Головне управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області (79007, пл. Генерала Григоренка, 3, м. Львів; ЄДРПОУ 08592247).
Повне рішення суду складено 12.09.2025.
Суддя Кондратюк Юлія Степанівна