12 вересня 2025 рокусправа № 380/13872/25 м.Львів
Львівський окружний адміністративний суд, суддя Гавдик З.В. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу № 380/13872/25 за позовом ОСОБА_1 до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про скасування постанови,-
Позивач - ОСОБА_1 звернулася до Львівського окружного адміністративного суду із вищевказаним адміністративним позовом до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, в якому просила:
- визнати протиправною та скасувати постанову Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 19.06.2025 по виконавчому провадженню АСВП Міністерства юстиції України № 76389977 про повернення виконавчого документа стягувачу у вигляді виконавчого листа № 380/10074/24, виданого 05.09.2024 для організації примусового виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 17.06.2024 № 380/10074/24 про зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області перерахувати ОСОБА_1 з 01.01.2024 щомісячну доплату до пенсії у розмірі 2000,00 грн, передбачену постановою Кабінету Міністрів України «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» від 14.07.2021 №713, та здійснити виплату, з урахуванням виплачених сум.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 17.06.2024 № 380/10074/24 частково задоволений адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії.
Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо відмови ОСОБА_1 у нарахуванні та виплаті щомісячної доплати, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» від 14.07.2021 №713.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області перерахувати ОСОБА_1 з 01.01.2024 щомісячну доплату до пенсії у розмірі 2000,00 грн, передбачену постановою Кабінету Міністрів України «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» від 14.07.2021 №713, та здійснити виплату, з урахуванням виплачених сум.
28.10.2024 постановою Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (ВПВР УЗПВР у Львівській області) відкрито виконавче провадження № 76389977.
04.07.2025 поштовим зв'язком позивачка отримала постанову ВПВР УЗПВР у Львівській області від 19.06.2025 про повернення виконавчого документа стягувачу по АСВП ВП № 76389977.
З постановою ВПВР УЗПВР у Львівській області від 19.06.2025 про повернення виконавчого документа стягувачу по АСВП ВП № 76389977 позивачка не погоджується, вважаючи таке рішення протиправним так таким, що порушує права позивачки як стягувача в межах виконавчого провадження, що має місце та відбулося за наслідками протиправних дій та бездіяльності ВПВР УЗПВР у Львівській області.
За змістом постанови ВПВР УЗПВР у Львівській області від 19.06.2025 про повернення виконавчого документа стягувачу по АСВП ВП № 76389977 зазначені підстави прийняття такого рішення, які за змістом є загальноописовими, аналогічними по типовим справам, без індивідуального підходу стосовно саме стягувачки, з явними ознаками формалізму та передбачувано пояснювальними для виправдовування прийняття такого рішення, що більш схоже на відзив або пояснення для наступного судового розгляду.
Правовою підставою прийняття рішення про повернення виконавчого документа стягувачу по АСВП ВП № 76389977 зазначений та застосований п. 9 ч. 1 ст. 37 Закону «Про виконавче провадження» про те, що виконавчий документ повертається стягувачу, якщо законом встановлено заборону щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, якщо в нього відсутнє інше майно чи кошти, на які можливо звернути стягнення, а також щодо проведення інших виконавчих дій стосовно боржника, що виключає можливість виконання відповідного рішення.
В межах виконавчого провадження АСВП № 76389977 не встановлено і не виявлено обставин заборони щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника за відсутності майна чи коштів, на які можливо звернути стягнення, а також щодо проведення інших виконавчих дій стосовно боржника, що виключає можливість виконання відповідного рішення.
Доказів виплати позивачу коштів на виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду від 17.06.2024 № 380/10074/24 стороною відповідача не надано.
Отже, відсутні докази, які б підтверджували факт реального виконання судового рішення в повному обсязі чи вжиття вичерпних заходів з його виконання.
При цьому, відповідач не надав доказів дійсної неможливості виконання судового рішення.
Позивачка зазначає, що за діями та бездіяльністю сторони відповідача не простежується належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів того, що державний виконавець під час здійснення виконавчого провадження проводив перевірку виконання боржником рішення, що підлягало виконанню відповідно до Закону №1404-VIII в повному та належному обсязі.
Наприклад, відсутні відомості про звернення боржника до Пенсійного фонду України із запитом про надання додаткового фінансування для виконання рішення суду.
Постанови про накладення на боржника штрафу не застосовано.
Повідомлення до правоохоронних органів про вчинення боржником кримінального правопорушення передбаченого ст.382 КК не ініційовано.
Направлення до суду заяву та/або клопотань про зміну способу і порядку виконання рішення суду не здійснено.
Інших заходів примусового характеру не простежується взагалі.
Відповідно до ст.63 Закону «Про виконавче провадження» за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.
У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.
Виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником (ч.3 ст.63).
У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом.
У разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.
Виконавець під час виконання рішення про заборону вчиняти певні дії або про утримання від вчинення певних дій доводить до відома боржника резолютивну частину такого рішення, про що складає відповідний акт. Після складення акта виконавець виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.
За змістом виконавчих проваджень у Автоматичній системі виконавчого провадження (АСВП) Міністерства юстиції України взагалі не простежується надіслання правоохоронним органам повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення, вжиття, в тому числі повторно або додатково, заходів примусового виконання рішення, передбачених законом, складання при цьому актів про невжиття заходів, стягнення виконавчого збору та звернення до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до ст.75 Закону «Про виконавче провадження» у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.
У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.
За наслідками прийняття оскаржуваної постанови про повернення виконавчого документу рішення суду не лише залишилось і залишається невиконаним, а й може залишитись невиконаним у майбутньому, що суперечить основним принципам виконавчого провадження, досягнення засад виконуваності, дотримання конституційних засад забезпечення виконання судового рішення у визначеному законом порядку.
Згідно ухвали про відкриття провадження відповідачу встановлено п'ятнадцятиденний строк на подання відзиву з дати отримання ухвали про відкриття провадження. Копію вказаної ухвали доставлено відповідачу 11.07.2025, однак станом на момент розгляду цієї справи, жодних заяв по суті справи на адресу суду не надходило. При цьому, суд враховує, що згідно ч.4 ст.159 Кодексу адміністративного судочинства України, подання заяв по суті справи є правом учасників справи. Відповідно до ч.6 ст.162 цього ж Кодексу, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Згідно п. 3 ч. 3 ст. 246 КАС України, суд зазначає, що 10.07.2025 відкрито спрощене позовне провадження у даній справі.
Судом встановлені наступні обставини:
19.06.2025 Відділом примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу у виконавчому провадженні № 76389977, в якій зазначено:
«Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню визначає Закон України «Про виконавче провадження» (далі - Закон). Частиною першою статті 5 Закону встановлено, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів». Разом з цим, статтею 6 Закону передбачено, що у випадках, передбачених законом, рішення щодо стягнення майна та коштів виконуються органами доходів і зборів, а рішення щодо стягнення коштів - банками та іншими фінансовими установами. Рішення про стягнення коштів з державних органів, державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ виконуються органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.
Згідно ст. 23 Бюджетного кодексу України будь-які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення.
Головним управлінням Пенсійного фонду України у Львівській області повідомлено про виконання рішення суду в частині здійснення перерахунку пенсії. Доплата пенсії по рішенню суду в сумі 14000 грн буде виплачена після виділення коштів з Державного бюджету України. Станом на сьогодні в Головному управлінні проведена виплата заборгованості за судовими рішеннями, які набрали законної сили по 20.11.2020 року.
Відповідно до ст. ст. 23, 116 Бюджетного кодексу України, будь-які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету можна здійснювати лише за наявності відповідного бюджетного призначення, встановленого законом про Державний бюджет України. Взяття зобов'язань без відповідних бюджетних асигнування та здійснення видатків бюджету з перевищенням бюджетних призначень є порушенням бюджетного законодавства.
Виплати пенсій здійснюються ГУ ПФУ у Львівській області виключно за рахунок коштів Фонду та інших джерел, визначених законодавством. Інших фінансових можливостей, крім зазначених, для здійснення виплат ГУ ПФУ у Львівській області не має, про що зазначено у постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 24.01.2018 року у справі № 405/3663/13-а. Виділення коштів із Державного бюджету на фінансування даної бюджетної програми не залежить від волі окремого керівника територіального органу Пенсійного фонду України, тому у діях боржника в такому виконавчому провадженні відсутні ознаки вини та умислу щодо невиконання у повному обсязі судового рішення.
Враховуючи правовий висновок Верховного Суду, викладений, зокрема, у постанові від 24.01.2018 у справі К/9901/1598/18 (405/3663/13-а), що невиконання судового рішення в частині виплати грошових коштів за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності таких коштів у боржника не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин, а накладення за таких обставин штрафу на боржника ще більш ускладнює його фінансове становище, тому відсутність бюджетного та іншого фінансування та коштів на виплату грошових сум на виконання судового рішення є поважною причиною, яка унеможливлює проведення відповідних виплат. Накладення штрафу у такому випадку жодним чином не захищає право особи на отримання бюджетних коштів.
Грошові кошти у вигляді заборгованості по пенсії, які належать стягувачу за судовим рішенням, не є власністю управління Пенсійного фонду та не знаходяться на його рахунках. Стягнення з територіального органу Пенсійного фонду України коштів, які знаходяться на його рахунках, але призначені для іншої мети, можуть поставити під загрозу функціонування ГУ Пенсійного фонду, виконання покладених на нього функцій та, відповідно, нанести шкоду необмеженій кількості осіб. Відповідну позицію Верховний Суд вказав у постанові від 24.07.2023 року у справі № 420/6671/18 (адміністративне провадження № К/990/4324/23).
При цьому Верховний Суд погодився з тим, що право особи, тобто стягувача, на здійснення виплати заборгованості по пенсії не може ставитися в залежність від бюджетних асигнувань, а органи державної влади та органи місцевого самоврядування не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань. У той же час, у спірному випадку йдеться не про право особи на такі виплати, а про правові підстави для зміни способу і порядку виконання судового рішення. Суд наголосив, що зміна способу і порядку виконання рішення суду, у такому випадку, не захищає право позивача на отримання сум заборгованості по пенсії, яка фактично може бути виплачена за наявності відповідних бюджетних асигнувань.
З огляду на викладене, фактичне та у повному обсязі виконання судового рішення можливе лише за наявності відповідних бюджетних асигнувань на відповідні цілі за рахунок коштів Державного бюджету України.
Додатково зазначаємо, що відповідно до положень частини 5 статті 37 Закону № 1404-VIII, повернення виконавчого документу стягувачу з підстав, передбачених цією статтею, не позбавляє його права повторно пред'явити виконавчий документ до виконання протягом строків, встановлених статтею 12 цього Закону.
Залишок нестягненої суми за виконавчим документом 0 гривня (UAH); сума стягнутого виконавчого збору/сума стягненої винагороди приватного виконавця 0 гривня (UAH).
Ураховуючи викладене, керуючись п.9 частини першої статті 37 Закону України «Про виконавче провадження»,
1. Виконавчий документ:
назва документу: виконавчий лист № 380/10074/24 виданий 05.09.2024
документ видав: Львівський окружний адміністративний суд
про: Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області (вул. Митрополита Андрея, буд. 10, м. Львів, 79016, код ЄДРПОУ 13814885) перерахувати ОСОБА_1 з 01.01.2024 щомісячну доплату до пенсії у розмірі 2 000 (дві тисячі) грн, передбачену постановою Кабінету Міністрів України «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» від 14.07.2021 №713, та здійснити виплату, з урахуванням виплачених сум.
2. Виконавчий документ може бути повторно пред'явлений для виконання в строк до 19.06.2028.
3. Копію постанови направити стягувачу.
4. Постанова може бути оскаржена у порядку та строки, визначені Законом України «Про виконавче провадження»».
Зміст спірних правовідносин полягає в тому, що позивач вважає спірне повернення виконавчого документу таким, що не відповідає фактичним обставинам справи та вимогам Закону України «Про виконавче провадження».
Судом враховуються аргументи наведені позивачем про протиправність спірної постанови з наступних підстав згідно встановлених судом обставин та вимог законодавства:
Згідно із ст. 19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції на час спірних правовідносин):
1. Виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
2. Виконавець зобов'язаний:
1) здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом;
2) надавати сторонам виконавчого провадження, їхнім представникам та прокурору як учаснику виконавчого провадження можливість ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження;
3) розглядати в установлені законом строки заяви сторін, інших учасників виконавчого провадження та їхні клопотання;
4) заявляти в установленому порядку про самовідвід за наявності обставин, передбачених цим Законом;
5) роз'яснювати сторонам та іншим учасникам виконавчого провадження їхні права та обов'язки;
6) невідкладно, не пізніше наступного робочого дня після одержання відповідного звернення від Державного концерну «Укроборонпром», акціонерного товариства, cтвореного шляхом перетворення Державного концерну «Укроборонпром», державного унітарного підприємства, у тому числі казенного підприємства, яке є учасником Державного концерну «Укроборонпром» або на момент припинення Державного концерну «Укроборонпром» було його учасником, господарського товариства в оборонно-промисловому комплексі, визначеного частиною першою статті 1 Закону України «Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності», вчинити дії щодо зняття арешту з майна, щодо якого було здійснено заходи із заміни майна, передбачені статтею 11 Закону України «Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності».
3. Виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право:
1) проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону;
2) проводити перевірку виконання юридичними особами незалежно від форми власності, фізичними особами, фізичними особами - підприємцями рішень стосовно працюючих у них боржників;
3) з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від державних органів, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, посадових осіб, сторін та інших учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, в тому числі конфіденційну;
4) за наявності вмотивованого рішення суду про примусове проникнення до житла чи іншого володіння фізичної особи безперешкодно входити на земельні ділянки, до житлових та інших приміщень боржника - фізичної особи, особи, в якої перебуває майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, проводити в них огляд, у разі потреби примусово відкривати їх в установленому порядку із залученням працівників поліції, опечатувати такі приміщення, арештовувати, опечатувати та вилучати належне боржникові майно, яке там перебуває та на яке згідно із законом можливо звернути стягнення. Примусове проникнення на земельні ділянки, до житлових та інших приміщень у зв'язку з примусовим виконанням рішення суду про виселення боржника та вселення стягувача і рішення про усунення перешкод у користуванні приміщенням (житлом) здійснюється виключно на підставі такого рішення суду;
5) безперешкодно входити на земельні ділянки, до приміщень, сховищ, іншого володіння боржника - юридичної особи, проводити їх огляд, примусово відкривати та опечатувати їх;
6) накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку;
7) накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають у касах, на рахунках у банках, інших фінансових установах, небанківських надавачах платіжних послуг та органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (крім коштів на єдиному рахунку, відкритому у порядку, визначеному статтею 35-1 Податкового кодексу України, коштів на рахунках платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, коштів на електронних рахунках платників акцизного податку, коштів на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом), на рахунки в цінних паперах, на електронні гроші, які зберігаються на електронних гаманцях в емітентах електронних грошей, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей;
8) здійснювати реєстрацію обтяжень майна в процесі та у зв'язку з виконавчим провадженням;
9) використовувати за згодою власника приміщення для тимчасового зберігання вилученого майна, а також транспортні засоби стягувача або боржника за їхньою згодою для перевезення майна;
10) звертатися до суду або органу, який видав виконавчий документ, із заявою (поданням) про роз'яснення рішення, про видачу дубліката виконавчого документа у випадках, передбачених цим Законом, до суду, який видав виконавчий документ, - із заявою (поданням) про встановлення чи зміну порядку і способу виконання рішення, про відстрочку чи розстрочку виконання рішення;
11) приймати рішення про відстрочку та розстрочку виконання рішення (крім судових рішень), за наявності письмової заяви стягувача;
12) звертатися до суду з поданням про розшук дитини, про постановлення вмотивованого рішення про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної або іншої особи, в якої перебуває дитина, стосовно якої складено виконавчий документ про її відібрання;
13) звертатися до суду з поданням про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної або іншої особи, в якої перебуває майно боржника чи майно та кошти, що належать боржникові від інших осіб;
14) викликати фізичних осіб, посадових осіб з приводу виконавчих документів, що перебувають у виконавчому провадженні.
У разі якщо боржник без поважних причин не з'явився за викликом виконавця, виконавець має право звернутися до суду щодо застосування до нього приводу;
15) залучати в установленому порядку понятих, працівників поліції, інших осіб, а також експертів, спеціалістів, а для проведення оцінки майна - суб'єктів оціночної діяльності - суб'єктів господарювання;
16) накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом;
17) застосовувати під час примусового виконання рішень фото- і кінозйомку, відеозапис;
18) вимагати від матеріально відповідальних і посадових осіб боржників - юридичних осіб або боржників - фізичних осіб надання пояснень за фактами невиконання рішень або законних вимог виконавця чи іншого порушення вимог законодавства про виконавче провадження;
19) у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов'язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів;
20) залучати в разі потреби до проведення чи організації виконавчих дій суб'єктів господарювання, у тому числі на платній основі, за рахунок авансового внеску стягувача;
21) отримувати від банків та інших фінансових установ, небанківських надавачів платіжних послуг, емітентів електронних грошей інформацію про наявність рахунків/електронних гаманців та/або стан рахунків/електронних гаманців боржника, рух коштів та операції за рахунками/електронними гаманцями боржника, а також інформацію про договори боржника про зберігання цінностей або надання боржнику в майновий найм (оренду) індивідуального банківського сейфа, що охороняється банком;
22) здійснювати інші повноваження, передбачені цим Законом.
4. Вимоги виконавця щодо виконання рішень є обов'язковими на всій території України. Невиконання законних вимог виконавця тягне за собою відповідальність, передбачену законом.
Залучення для проведення виконавчих дій працівників поліції здійснюється за вмотивованою постановою виконавця, яка надсилається керівнику територіального органу поліції за місцем проведення відповідної виконавчої дії. У залученні поліції для проведення виконавчих дій може бути відмовлено лише з підстав залучення особового складу даного територіального органу поліції до припинення групового порушення громадської безпеки і порядку чи масових заворушень, а також для подолання наслідків масштабних аварій чи інших масштабних надзвичайних ситуацій.
5. Під час виконання рішень виконавець має право на безпосередній доступ до інформації про боржників, їхнє майно, доходи та кошти, у тому числі конфіденційної, яка міститься в державних базах даних і реєстрах, у тому числі електронних. Порядок доступу до такої інформації з баз даних та реєстрів встановлюється Міністерством юстиції України разом із державними органами, які забезпечують їх ведення.
Згідно із п. 9 ч. 1 ст. 37 цього ж Закону, виконавчий документ повертається стягувачу, якщо законом встановлено заборону щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, якщо в нього відсутнє інше майно чи кошти, на які можливо звернути стягнення, а також щодо проведення інших виконавчих дій стосовно боржника, що виключає можливість виконання відповідного рішення.
Згідно ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно із ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Відповідач не надав суду жодних належних та допустимих доказів правомірності спірної постанови, спростовування чи заперечення підстав і предмету позову.
Надаючи правову оцінку спірній постанові суд зазначає наступне:
Відповідачем не зазначено в спірній постанові та не надано суду належних та допустимих доказів виконання ним, вимог ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження», як і не надано належних та допустимих доказів які б виключали можливість виконання відповідного рішення.
Відтак спірна постанова є протиправною та підлягає скасуванню.
Також суд враховує положення Висновку N 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов'язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.
При цьому, зазначений Висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини, сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (заява N 65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (заява N 63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява N 4909/04; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29).
З цих же по суті підстав, судом враховуються аргументи позивача.
Відповідно позовні вимоги позивача підлягають задоволенню повністю.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись ст.ст. 72,77,94, 241 -246, 262, 287, 295 КАС України , суд, -
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (79000, м. Львів, вул. Шашкевича, 1, ЄДРПОУ 43316386) про скасування постанови, - задоволити повністю.
Визнати протиправною та скасувати постанову Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 19.06.2025 № 76389977 про повернення виконавчого документа стягувачу.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (79000, м. Львів, вул. Шашкевича, 1, ЄДРПОУ 43316386) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) 968,96 грн сплаченого судового збору.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до частини шостої статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення.
Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Рішення складено у повному обсязі 12.09.2025 року.
СуддяГавдик Зіновій Володимирович