про залишення позовної заяви без руху
15 вересня 2025 рокусправа № 380/16937/25
м. Львів, вул. Чоловського, буд. 2
Суддя Львівського окружного адміністративного суду Лунь З.І. перевірила матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії.
ОСОБА_1 (місце перебування: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) звернулася до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (місцезнаходження: 84122, м.Слов'янськ, Площа Соборна, 3, код ЄДРПОУ 13486010), в якому просить суд:
-визнати протиправним та скасувати Рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 29.05.2025 №133950017676 про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2;
-зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області зарахувати ОСОБА_1 до пільгового страхового стажу за Списком №2 період роботи з 01.01.2024 по 09.05.2025 на відокремленому підрозділі шахта «Лісова» Державного підприємства «Львіввугілля», урахувавши заробітну плату за вказаний період.
-зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області призначити ОСОБА_1 з 28.03.2025 (за днем досягнення пенсійного віку) пенсію за віком на пільгових умовах у порядку пункту «б» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 №1788-ХІІ, в редакції до внесення змін Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 №213-VIII із застосуванням показника вікового цензу у 50 років.
Адміністративна справа була передана на розгляд судді Лунь З.І. відповідно до п.5 Засад використання Автоматизованої системи документообігу суду у Львівському окружному адміністративному суді.
Статтею 5 КАС України кожному гарантовано право на захист його прав, свобод та інтересів незалежним і неупередженим судом.
Вказане положення узгоджується з ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, відповідно до якої кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Відповідно до частини 1 статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України), визначення судді, а в разі колегіального розгляду - судді-доповідача для розгляду конкретної справи здійснюється Єдиною судовою інформаційно-комунікаційною системою під час реєстрації документів, зазначених в частині другій статті 18 цього Кодексу, а також в інших випадках визначення складу суду на будь-якій стадії судового процесу, з урахуванням спеціалізації та рівномірного навантаження для кожного судді, за принципом випадковості та в хронологічному порядку надходження справ.
Відповідно до частини 19 статті 31 КАС України, особливості розподілу судових справ встановлюються Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
27.03.2025 рішенням Зборів суддів Львівського окружного адміністративного суду №2 від 27.03.2025 на підставі п.1.4.8 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України №39 від 11.11.2024, затверджені Засади використання автоматизованої системи документообігу суду у Львівському окружному адміністративному суді (далі Засади).
Пунктом 1 Засад передбачено, що порядок функціонування автоматизованої системи визначається Положенням про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого Рішенням Ради суддів України за №39 від 11.11.2024 з урахуванням Засад використання автоматизованої системи документообігу суду у Львівському окружному адміністративному суді.
Відповідно до пункту 5 Засад, у разі повторного надходження до Львівського окружного адміністративного суду позовних заяв між тими самими сторонами з аналогічними за змістом позовними вимогами, за наявності ухвал суду про залишення позовної заяви без руху, повернення та залишення без розгляду, такі передаються раніше визначеному головуючому судді у судовій справі. Аналогічними за змістом позовними вимогами уважаються однакові вимоги та/або вимоги, об'єднані спільною підставою виникнення (наприклад, наказ про проведення перевірки, акт перевірки, рішення суб'єкта владних повноважень тощо).
Кодексом адміністративного судочинства України встановлені вимоги щодо форми, змісту позовної заяви, порядку її подання.
Відповідно до п.3 ч. 1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим ст.ст. 160, 161, 172 цього Кодексу.
Перевіривши позовну заяву та додані до неї матеріали суддя встановила, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених ст.ст. 160, 161 цього Кодексу.
Позивач звертаючись до органу Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії зазначила фактичне місце проживання: АДРЕСА_1 .
Пунктом 4.10 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону №1058-IV, затвердженого постановою Правління ПФУ №22-1 від 25.11.2005, встановлено, що після призначення, перерахунку пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший вид електронна пенсійна справа засобами програмного забезпечення передається до органу, що призначає пенсію, за місцем фактичного проживання особи, за місцезнаходженням установи виконання покарань, де відбуває покарання засуджений до позбавлення (обмеження) волі, для здійснення виплати пенсії.
Відтак, вирішення питання щодо призначення пенсії за віком позивачці повинно здійснюватись органом пенсійного забезпечення за місцем реєстрації позивача яким є Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області, та яке, виходячи зі змісту заявлених вимог ( щодо та призначення пенсії віком ) та в силу положень п.9 ч. 1 ст. 4 КАС України і має бути також відповідачем в даній справі.
В той же час, під змістом позовних вимог розуміється визначення способу захисту порушеного права, свободи чи інтересу згідно ч. 1 ст. 5 КАС України, який має бути сформульований максимально чітко і зрозуміло, оскільки від якості позовної заяви, юридично правильно сформованого змісту позовних вимог залежить і ефективність судового захисту, позаяк суд розглядає адміністративні справи лише в межах позовних вимог.
Так, обов'язок по чіткому визначенню (формулюванню) позовних вимог, з якими особа звертається до суду за захистом своїх прав на етапі подання позовної заяви, процесуальним законодавством покладено на позивача, саме для цього законодавцем визначені вимоги до позовної заяви, що містяться в ст. 160 КАС України.
При цьому, суд наголошує, що обов'язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб'єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду, яке повинно бути реальним та стосуватися (зачіпати) особисті права або інтереси особи, яка стверджує про їх порушення.
Таким чином, обов'язок щодо належного та найбільш точного формулювання позовних вимог лежить саме на позивачу, оскільки від якості та змісту сформованих позовних вимог залежить обсяг та повнота судового захисту порушених прав позивача.
Великою Палатою Верховного Суду у справі №640/7310/19 зазначено: особа, яка вважає, що порушені її права, свободи чи інтереси, і яка у зв'язку із цим звертається за їх захистом до адміністративного суду, має зазначити в позовній заяві: хто, який саме суб'єкт владних повноважень (а якщо відповідачем може бути суб'єкт господарювання, то який саме) порушив її права чи інтереси, яким чином, якими діями (рішенням, бездіяльністю) відбулося втручання в її права, які саме права були порушені, чи належать вони позивачу, які обставини про це свідчать. Закон не передбачає вимог щодо обсягу, повноти чи слушності доводів позовної заяви, але приписує щонайменше сформулювати суть (зміст) порушення, яким чином воно негативно позначилось на правах особи, яка звертається з позовом, яким чином може бути відновлено порушене право. Зміст та обсяг порушеного права та викладення обставин, якими воно підтверджується, в кожному конкретному випадку можуть різнитися, але принаймні на рівні формулювання викладу їх змісту мають бути достатніми, щоб визначити предмет спору, його юрисдикційну належність, характер вимог, часові межі події порушення, нормативне регулювання спірних відносин, а також обставини, за яких можна ухвалити одне з обов'язкових процесуальних рішень, пов'язаних із визнанням позовної заяви прийнятною/неприйнятною.
З огляду на зазначене, суд висновує, що позивачці необхідно уточнити, який суб'єкт/суб'єкти владних повноважень є відповідачем/відповідачами за поданим позовом, а також уточнити заявлені позовні вимоги залежно від визначеного відповідача/відповідачів.
Згідно з п.9 ч.5 ст.160 КАС України у позовній заяві зазначається: у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача.
Суддя вказує на те, що у позовній заяві позивачем не обґрунтовано порушення оскаржуваними відповідачами прав, свобод, інтересів позивача, що не відповідає вищенаведеному процесуальному положенню.
Відповідно до ч. 3 ст. 161 КАС України передбачено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України «Про судовий збір» від 08.07.2011 № 3674-VI (далі - Закон № 3674-VI).
Так, згідно зі ст.2 вказаного Закону, платниками судового збору є громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.
За приписами ч.1 ст. 4 Закону України №3674-VI судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Підпунктом 1 п.3 ч.2 ст.4 Закону України №3674-VI передбачено, що розмір судового збору за подання фізичною особою адміністративного позову, який містить позовну вимогу немайнового характеру становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025рік» встановлено, що прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2025 становить 3028,00гривні.
Відповідно до ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» за подання фізичною особою до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а саме 1211,20грн.
Згідно з абз.2 ч.3 ст.6 Закону України «Про судовий збір» у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Згідно з абз.2 ч.3 ст.6 Закону України «Про судовий збір» у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
З матеріалів адміністративного позову встановлено, що позовна заява містить три самостійні вимоги немайнового характеру.
Відтак, за подання цього позову до суду позивачу необхідно сплатити судовий збір у сумі 3633,60грн. (1211,20грн.х3), бо згідно з ч.3 ст.6 Закону України «Про судовий збір» у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
При цьому, позивачем до матеріалів справи долучено копію квитанції про сплату судового збору за одну вимогу немайнового характеру у сумі 1211,20грн.
Враховуючи наведене, позивачу необхідно доплатити судовий збір ще за дві вимоги немайнового характеру в сумі 2422,40грн.
При цьому, суд зауважує, що при тлумаченні поняття «вимога» у цьому випадку має враховуватися, крім предмета та підстави позову, також суб'єктний склад правовідносин (кількість співвідповідачів). Відтак, навіть за умови пред'явлення однорідних вимог немайнового характеру, пов'язаних між собою однією і тією ж підставою виникнення та поданими доказами, судовий збір щодо кожного відповідача має обраховуватися окремо (постанова Верховного Суд у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суд від 18.09.2023 у справі №758/5118/21).
Водночас, Закон України «Про судовий збір» не містить норм, які б дозволяли зробити висновок, що законодавець хоче встановити більш сприятливі наслідки у вигляді сплати судового збору у меншому розмірі для випадків, коли позивач об'єднує вимоги до кількох відповідачів в одному позові.
Аналогічний правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду від 19.02.2024 у справі № 5011-15/2045-2012.
Водночас з огляду на зміст позовних вимог, предмет позову, необхідність їх уточнення позивачем, суд не в змозі визначити позивачці точну суму судового збору до сплати за подання позову.
Також, статтею 9 Закону України «Про судовий збір» визначено, що судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України. Суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.
Відтак, позивачка повинна надати суду належний доказ сплати (перерахування) судового збору.
Слід зазначити, що відомості про платіжні реквізити для перерахування судового збору за подання адміністративного позову до Львівського окружного адміністративного суду можна довідатися, зокрема, на офіційному сайті суду (http://adm.lv.court.gov.ua) в розділі Судовий збір, а також автоматично розрахувати та сформувати квитанцію для сплати судового збору.
Належним документом про сплату судового збору в розумінні вищевказаного Закону, є квитанція установи банку або відділення зв'язку, які прийняли платіж або платіжне доручення, підписане уповноваженою посадовою особою банку і скріплене печаткою установи банку з відміткою про дату виконання платіжного доручення (оригінал).
Згідно із ч.4 ст.161 КАС України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
За змістом позовних вимог позивачка оскаржує та обґрунтовує свої вимоги відмовою відповідача в зарахуванні до страхового та пільгового стажу за Списком №2 період роботи з 01.01.2024 по 09.05.2025 на відокремленому підрозділі шахта «Лісова» Державного підприємства «Львіввугілля» врахувавши заробітну плату за вказаний період.
При цьому суд звертає увагу, що за приписами частини першої статті 44 Закону №1058-IV призначення (перерахунок) пенсії здійснюється за зверненням особи або автоматично (без звернення особи) у випадках, передбачених цим Законом. Звернення за призначенням (перерахунком) пенсії здійснюється шляхом подання заяви та інших документів, необхідних для призначення (перерахунку) пенсії, до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженої особи застрахованою особою особисто або через законного представника недієздатної особи, особи, дієздатність якої обмежена, малолітньої або неповнолітньої особи. Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії визначається правлінням Пенсійного фонду за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення.
В той же час, мотивувальна частина позовної заяви не містить обґрунтувань наявності підстав для зарахування до страхового стажу позивачки у пільговому обчисленні період її роботи з 01.01.2024 по 09.05.2025 у Відокремленому підрозділі «Шахта «Лісова» Державного підприємства «Львіввугілля», як і не містить посилань на документи, які підтверджують право позивачки на зарахування відповідних періодів до її страхового стажу в пільговому обчисленні (відсутні посилання на конкретну сторінку (графу) трудової книжки, трудовий договір, тощо). Більш того, такі докази відсутні в додатках до позовної заяви.
Крім того, суд зазначає, що позивачкою до суду надані три сторінки трудової книжки серії НОМЕР_2 із записами № 1, № 2, №3, №4 та №5. Отже, позивачкою надана до суду копія не всієї трудової книжки.
Суддя зазначає, що подання позовної заяви без додержання вимог, передбачених ст.160 КАС України є підставою для залишення її без руху.
Відповідно до ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених ст.ст. 160, 161 вказаного Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Позивачу необхідно надати певний строк для приведення позовної заяви у відповідність до вимог ст. 160 КАС України для усунення вказаних недоліків, а саме: надати уточнену позовну заяву у кількості екземплярів для суду та відповідно до кількості відповідачів у справі, із уточненням у ній, який суб'єкт/суб'єкти владних повноважень є відповідачем/відповідачами за поданим позовом, а також із уточненням в ній заявлених позовних вимог залежно від визначеного відповідача/відповідачів; надати обґрунтування змісту і характеру якого саме порушеного права (інтересу) позивача з якого часу і у порушення яких нормативно-правових актів допущено відповідачем; надати докази сплати судового збору у відповідності до положень Закону України «Про судовий збір»; надати докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (зокрема: докази звернення (заяву) позивача до відповідача, надати докази на підтвердження того, що позивач у вказаний період працювала у Відокремленому підрозділі «Шахта «Лісова» (із зазначенням конкретних сторінок (пунктів) трудової книжки, договорів, тощо); надати копії всієї трудової книжки ОСОБА_1 серії НОМЕР_2 від 01.06.1993.
Керуючись ст.ст. 160, 161, 169, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя,-
позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії - залишити без руху.
Позивачу встановити п'ятиденний строк для усунення недоліків, зазначених у мотивувальній частині ухвали, з дати отримання копії ухвали, шляхом представлення позовної заяви, оформленої у відповідності до вимог ст. 160 КАС України.
Роз'яснити позивачу, що в разі не усунення недоліків, позовна заява буде вважатися неподаною та повернута.
Копію ухвали невідкладно направити позивачеві.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Оскарження ухвали суду окремо від рішення суду не допускається.
Заперечення на ухвалу суду включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Лунь З.І.