12 вересня 2025 рокусправа № 380/11511/25
м. Львів
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Андрусів У. Б., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом Громадської організації «ГРОМАДСЬКА ІНІЦІАТИВА 1» до Стрийської міської ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,
Громадська організація «ГРОМАДСЬКА ІНІЦІАТИВА 1» (далі - позивач) звернулася до суду з адміністративним позовом до Стрийської міської ради (далі - відповідач), у якому просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність суб'єкта владних повноважень відповідача - Стрийської міської ради, що супроводжувалося забороненою в Україні дискримінацією конституційних прав громадянина України, члена Стрийської територіальної громади, члена ГО «Громадська ініціатива 1» Івана Івановича Левицького в сфері суспільних відносин громадсько-політичної діяльності;
- зобов'язати розглянути подану до Стрийської міської ради звернення скаргу від 07.04.2025 за № Л-166/03-22 відповідно до всіх вимог норм матеріального права ст. 18, 19, 20 Закону №393/96, якими регламентуються повноваження, обов'язки суб'єкта владних повноважень Стрийської міської ради щодо розгляду звернення скарги та визначається спосіб, порядок та термін розгляду Стрийською міською радою даного звернення скарги.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що член Громадської організації «ГРОМАДСЬКА ІНІЦІАТИВА 1» ОСОБА_1 звернувся до позивача із заявою щодо захисту його прав у зв'язку з допущеною протиправною бездіяльністю Стрийською міською радою під час розгляду звернення скарги від 07.04.2025 за №Л-166/03-22. Стверджує, що ОСОБА_1 подав скаргу від 07.04.2025 на відповідь від 03.04.2025 №Л-114/03-22 щодо припинення будь-яких будівельних робіт у парку ім. О. Нижанківського в м. Стрий. У скарзі просив розгляд здійснювати за його участі (та представника) на засіданні відповідної постійної депутатської комісії Стрийської міської ради. Зазначає, що листом від 07.05.2025 №Л-166/03-22 повідомлено, що скарга скерована для розгляду на постійній депутатській комісії Стрийської міської ради з питань архітектури, містобудування, будівництва, земельних відносин та охорони навколишнього природнього середовища. Зважаючи на те, що Левицький І. І. не отримав відповіді по суті звернувся із запитом на інформацію щодо надання письмового повідомлення Стрийською міською радою про результати перевірки і суть прийнятого рішення на вимоги звернення скарги від 07.04.2025 та документу реєстрації в системі обліку публічної інформації Стрийської міської ради. Натомість відповідач повідомив про відсутність інформації стосовно «документу письмового повідомлення Стрийською міською радою суб'єкта про результати перевірки і суть прийнятого рішення на вимоги його звернення скарги від 7 квітня 2025 року» та повторно додав лист від 07.05.2025 №Л-166/03-22. На переконання позивача, ненадання запитуваних документів свідчить про бездіяльність відповідача щодо розгляду скарги відповідно до Закону №393/96. За захистом порушеного права звернувся до суду з цим позовом.
Ухвалою судді від 16.06.2025 позовну заяву залишено без руху, позивачу встановлено десятиденний строк для усунення недоліків.
На виконання вимог ухвали 24.06.2025 на адресу суду надійшла заява про усунення недоліків, до якої додано квитанцію про сплату судового збору.
Ухвалою судді від 30.06.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.
11.07.2025 відповідач подав до суду відзив на позовну заяву із викладом заперечень щодо наведених позивачем обставин та правових підстав позову. Свою позицію мотивує тим, що 07.04.2025 ОСОБА_1 подав скаргу, на яку листом від 07.05.2025 повідомлено, що її розгляд здійснюватиметься на черговому засіданні комісії в межах її компетенції. Місце та час проведення комісії буде розміщено на офіційному веб-сайті Стрийської міської ради. Зазначає, що в червні засідання комісії не відбулося через відсутність кворуму, проте заявник був присутній разом з депутатами і мав змогу висловити свої міркування. Крім того наголошує, шо 04.07.2025 заявник-скаржник був присутній на засіданні депутатської комісії з питань архітектури, містобудування, будівництва, земельних відносин та охорони навколишнього середовищ під час розгляду скарги. З урахуванням наведено просить відмовити у задоволенні позовних вимог.
21.07.2025 позивач подав відповідь на відзив, у якому звертає увагу, що відповідач не обґрунтував недотримання строків розгляду звернення. Наголосив, що приписами Закону №393/96-ВР регламентовано надавати відповідь на всі питання, які викладені у скарзі та належать до компетенції органу. У разі, якщо питання, порушені в одержаному органом державної влади зверненні, не входять до його повноважень, звернення повинно бути направлено за належність.
22.07.2025 представниця відповідача подала заперечення в порядку ст. 164 КАС України. Стверджує, що орган місцевого самоврядування не допускав порушень (зокрема щодо термінів розгляду), бо надіслав проміжну відповідь і повідомив про розклади засідань депутатських комісій. Крім того констатує, що позивач просить розглянути скаргу на засіданні постійної депутатської комісії, яка проводить засідання, розглядає питання перед сесією міської ради та вирішує питання при наявності кворуму у відповідності до Регламенту Стрийської міської ради та яка відповідно була розглянута у його присутності. Зважаючи на наведене, на переконання відповідача, відсутній предмет спору.
04.09.2025 представник позивача подав заяву про встановлення судового контролю.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на які сторони покликаються, як на підставу своїх вимог та заперечень, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд установив такі обставини та відповідні їм правовідносини.
ОСОБА_1 06.04.2025 (зареєстрована за №Л-166/03-22 від 07.04.2025) звернувся із скаргою до міського голови м. Стрия Канівця О. Л. такого змісту:
«Отримав Вашу відповідь від 03.04.2025 р. №Л-114/03-22 на моє звернення від 11.03.2024 щодо припинення будь-яких будівельних робіт (а не робіт з благоустрою) в парку ім. О. Нижанківського в м. Стрий, оскільки цей парк є пам'яткою культурної спадщини і колишнім кладовищем, про що свідчить «Історико-архітектурний план міста Стрий», затверджений наказом Міністерства культури України 20.06.2022. Цю скаргу прошу Вас розглянути в моїй присутності (та мого представника) на засіданні відповідної постійної депутатської комісії Стрийської міської ради згідно Закону України «Про звернення громадян».
Листом від 07.05.2025 №Л-166/03-22 відповідач повідомив ОСОБА_1 про те, що скарга скерована для розгляду на постійній депутатській комісії Стрийської міської ради з питань архітектури, містобудування, будівництва, земельних відносин та охорони навколишнього середовища. Зазначив, що її розгляд буде здійснено на черговому засіданні комісії в межах її компетенції. Місце та час проведення комісії буде розміщено на офіційному веб-сайті Стрийської міської ради.
22.05.2025 ОСОБА_1 подав запит на інформацію, у якому просив:
« 1. Надати копії документів - ухвалення органом місцевого самоврядування Стрийською міською радою нормативно-правового акту щодо виконання даним суб'єктом владних повноважень вимоги норми матеріального права положення абзацу сьомого частини першої статті 19 Закону України «Про звернення громадян», а саме - документу письмового повідомлення Стрийською міською радою суб'єкта про результати перевірки і суть прийнятого рішення на вимоги його звернення скарги від 7 квітня 2025 року.
2. Надати копії документів - документу реєстрації в системі обліку публічної інформації Стрийської міської ради у відповідності до всіх вимог норм матеріального права статті 18 Закону України «Про доступ до публічної інформації» документу письмового повідомлення Стрийською міською радою суб'єкта про результати перевірки і суть прийнятого рішення на вимоги його звернення скарги від 7 квітня 2025 року».
Як вбачається із листа від 30.05.2025 №03-07/70 стосовно п.1 відповідач вказав, що інформація відсутня, а щодо п. 2 надав копію листа від 07.05.2025 №Л-166/03-22.
Відповідно до витягу з протоколу від 04.07.2025 №51 ОСОБА_1 запрошений до участі в засіданні постійної комісії з питань архітектури, містобудування, будівництва, земельних відносин та охорони навколишнього природнього середовища Стрийської міської ради Львівської області, на якій розглянуто, зокрема скаргу від 06.04.2025 (зареєстрована №Л-66/03-22 від 07.04.2025) щодо вимоги припинення будівельних робіт у парку ім. О. Нижанківського в м. Стрию та прохання розглянути її на постійній депутатській комісії в його присутності.
За змістом зазначеного витягу «За результатами розгляду та обговорення скарг гр. ОСОБА_1 та листів виконкому Стрийської міської ради, депутати зазначили, що питання зупинення будівництва, здійснення містобудівного контролю, оцінки законності та використання земельних ділянок та охорони культурної спадщини належить до компетенції Державної інспекції архітектури та містобудування України (ДІАМ), а також Міністерства культури та інформаційної політики України.
Вирішили: інформацію взяти до відома».
06.06.2025 член Громадської організації «Громадська ініціатива 1» звернувся до позивача із заявою, у якій просить: «захистити у Львівському окружному адміністративному суді та судах апеляційної та касаційної інстанції мої гарантовані конституційні права щодо поданої мною звернення скарги, яка була подана до Стрийської міської ради 7 квітня 2025 року та зареєстрована за № Л-166/03-22 з вимогою про поновлення моїх конституційних прав і захист законних інтересів, порушених протиправною бездіяльністю органом місцевого самоврядування Стрийською міською радою та її посадовими особами, поданої відповідно до вимог норм прямої дії статей 38, 40 Конституції України, статей 3, 7, 16, 18, 19, 20 Закону України «Про звернення громадян», якими мені гарантовані конституційні права на участь в управлінні державними справами, направляти індивідуальні письмові звернення до органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, з їх зобов'язанням розглядати такі звернення і надавати обґрунтовані відповіді у встановлений законом строк.
Прошу не допустити моєї дискримінації у зазначених сферах суспільних у відповідності до вимог норм матеріального права норм прямої дії статей 1,3, 5, 7, 8, 9, 21, 22, 23, 24, 34, 36, 38, 39, 40, 55, 56, 57, 59, 60, 68, 69, 125, 126, 129, 129-1, 140-146 Конституції України, статей 1-9, 12-16 Закону України «Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні», статей 38, 42 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» та представляти і захищати мої законні інтереси у будь-яких органах державної влади, в тому числі безоплатно в судах у відповідності до вимог Закону України «Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні», Рішення Конституційного Суду №13-рн/2000 від 16.11.2000, Рішення Конституційного Суду №12-рн/2013 від 28 листопада 2013 року, в правоохоронних органах, у органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах та організаціях усіх форм власності та підпорядкування у відповідності до підпункту 2.4.2. пункту 2.4. Статуту громадської організації «Громадська ініціатива 1»…».
Згідно з п. 2.4.2 Статуту Громадської організації «Громадська ініціатива 1», затвердженого рішенням установчих зборів засновників Громадської організації «Громадська ініціатива 1», протокол №1 від 21.08.2017, для досягнення своєї мети та виконання статутних завдань Організація у встановленому чинним законодавством порядку має право представляти і захищати свої законні інтереси та законні інтереси своїх членів чи інших осіб у будь-яких органах державної влади, в тому числі судах, правоохоронних органах, у органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах та організаціях усіх форм власності та підпорядкування.
Суд акцентує на тому, що згідно із рішенням Конституційного Суду України від 28.11.2013 №12-рп/2013 громадська організація може захищати в суді особисті немайнові та майнові права як своїх членів, так і права та охоронювані законом інтереси інших осіб, які звернулися до неї за таким захистом, лише у випадках, якщо таке повноваження передбачено у її статутних документах та якщо відповідний закон визначає право громадської організації звертатися до суду за захистом прав та інтересів інших осіб.
На підставі поданої заяви члена Громадської організації «Громадська ініціатива 1» ОСОБА_1 , з метою захисту порушених прав у результаті протиправної поведінки відповідача щодо нерозгляду скарги відповідно до Закону України «Про звернення громадян», позивач звернувся з до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку цим правовідносинам та встановленим обставинам справи, суд застосовує такі норми законодавства України та робить висновки по суті спору.
Частиною 2 ст. 19 Конституції України регламентовано, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Аналіз цієї норми дає змогу виснувати, що діяльність органів державної влади здійснюється відповідно до спеціально-дозвільного типу правового регулювання, яке побудовано на основі принципу «заборонено все, крім дозволеного законом; дозволено лише те, що прямо передбачено законом». Застосування такого принципу суттєво обмежує цих суб'єктів у виборі варіантів чи моделі своєї поведінки, а також забезпечує використання ними владних повноважень виключно в межах закону і тим самим істотно обмежує можливі зловживання з боку держави та її органів.
Тобто суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Вчинення ж державним органом чи його посадовою особою дій у межах компетенції, але непередбаченим способом, у непередбаченій законом формі або з виходом за межі компетенції є підставою для визнання таких дій та правових актів, прийнятих у процесі їх здійснення, неправомірними.
Статтею 40 Конституції України передбачено, що усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов'язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.
Отже, право особи на звернення до органу державної влади, як складова політичних прав, тобто право людини і громадянина надсилати індивідуальні або колективні письмові звернення чи особисто звертатися до державних органів, органів місцевого самоврядування та їхніх посадових осіб, є її конституційним правом.
Питання практичної реалізації громадянами України наданого їм Конституцією України права вносити в органи державної влади, об'єднання громадян відповідно до їх статуту пропозиції про поліпшення їх діяльності, викривати недоліки в роботі, оскаржувати дії посадових осіб, державних і громадських органів регулює Закон України від 02.10.1996 №393/96-ВР «Про звернення громадян» (далі - Закон №393/96-ВР). Закон забезпечує громадянам України можливості для участі в управлінні державними і громадськими справами, для впливу на поліпшення роботи органів державної влади і місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, для відстоювання своїх прав і законних інтересів та відновлення їх у разі порушення.
Частиною 1, 4 ст. 3 Закону №393/96-ВР унормовано, що під зверненнями громадян слід розуміти викладені в письмовій або усній формі пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) і скарги. Скарга - звернення з вимогою про поновлення прав і захист законних інтересів громадян, порушених діями (бездіяльністю), рішеннями державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, посадових осіб.
За правилами ч. 6 ст. 5 Закону №393/96-ВР письмове звернення надсилається поштою або передається громадянином до відповідного органу, установи особисто чи через уповноважену ним особу, повноваження якої оформлені відповідно до законодавства. Письмове звернення також може бути надіслане з використанням мережі Інтернет, засобів електронного зв'язку (електронне звернення).
Приписами ст. 18 Закону №393/96-ВР регламентовано, що громадянин, який звернувся із заявою чи скаргою до органів державної влади, місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, засобів масової інформації, посадових осіб, має право, крім іншого, одержати письмову відповідь про результати розгляду заяви чи скарги.
Згідно з ч. 3 ст. 7 Закону №393/96-ВР якщо питання, порушені в одержаному органом державної влади, місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, об'єднаннями громадян або посадовими особами зверненні, не входять до їх повноважень, воно в термін не більше п'яти днів пересилається ними за належністю відповідному органу чи посадовій особі, про що повідомляється громадянину, який подав звернення. У разі якщо звернення не містить даних, необхідних для прийняття обґрунтованого рішення органом чи посадовою особою, воно в той же термін повертається громадянину з відповідними роз'ясненнями.
Статтею 15 Закону №393/96-ВР встановлено, що органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов'язані об'єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань). Заяви (клопотання) Героїв Радянського Союзу, Героїв Соціалістичної Праці, осіб з інвалідністю внаслідок війни розглядаються першими керівниками державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій особисто. Відповідь за результатами розгляду заяв (клопотань) в обов'язковому порядку дається тим органом, який отримав ці заяви і до компетенції якого входить вирішення порушених у заявах (клопотаннях) питань, за підписом керівника або особи, яка виконує його обов'язки. Рішення про відмову в задоволенні вимог, викладених у заяві (клопотанні), доводиться до відома громадянина в письмовій формі з посиланням на Закон і викладенням мотивів відмови, а також із роз'ясненням порядку оскарження прийнятого рішення.
За змістом ст.16 Закону №393/96-ВР скарга на дії чи рішення органу державної влади, органу місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, об'єднання громадян, медіа, посадової особи подається у порядку підлеглості вищому органу або посадовій особі, що не позбавляє громадянина права звернутися до суду відповідно до чинного законодавства, а в разі відсутності такого органу або незгоди громадянина з прийнятим за скаргою рішенням - безпосередньо до суду.
Скарги Героїв Радянського Союзу, Героїв Соціалістичної Праці, осіб з інвалідністю внаслідок війни розглядаються першими керівниками державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій особисто.
Громадянин може подати скаргу особисто або через уповноважену на це іншу особу. Скарга в інтересах неповнолітніх і недієздатних осіб подається їх законними представниками.
Скарга в інтересах громадянина за його уповноваженням, оформленим у встановленому законом порядку, може бути подана іншою особою, трудовим колективом або організацією, яка здійснює правозахисну діяльність.
До скарги додаються наявні у громадянина рішення або копії рішень, які приймалися за його зверненням раніше, а також інші документи, необхідні для розгляду скарги, які після її розгляду повертаються громадянину.
Приписами ст. 20 Закону №393/96-ВР регламентовано термін розгляду звернень громадян.
Відповідно до цієї статті звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п'ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п'яти днів.
На обґрунтовану письмову вимогу громадянина термін розгляду може бути скорочено від встановленого цією статтею терміну.
Звернення громадян, які мають встановлені законодавством пільги, розглядаються у першочерговому порядку.
У пред'явленому позові позивач стверджує про порушення права на розгляд скарги від 07.04.2025 за № Л-166/03-22 відповідно до вимог ст. 18, 19, 20 Закону №393/96.
Згідно зі ст. 18 Закону №393/96-ВР, якою унормовані права громадянина при розгляді заяви чи скарги, громадянин, який звернувся із заявою чи скаргою до органів державної влади, місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, медіа, посадових осіб, має, серед іншого, право:
- особисто викласти аргументи особі, що перевіряла заяву чи скаргу, та брати участь у перевірці поданої скарги чи заяви;
- подавати додаткові матеріали або наполягати на їх запиті органом, який розглядає заяву чи скаргу;
- бути присутнім при розгляді заяви чи скарги.
Ці права кореспондуються з обов'язками органів державної влади, місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, медіа, їх керівників та інших посадових осіб щодо розгляду заяв чи скарг, закріпленими у ст. 19 Закону №393/96-ВР.
За змістом ч. 2 цієї норми органи державної влади і місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об'єднання громадян, засоби масової інформації, їх керівники та інші посадові особи в межах своїх повноважень зобов'язані:
- об'єктивно, всебічно і вчасно перевіряти заяви чи скарги;
- у разі прийняття рішення про обмеження доступу громадянина до відповідної інформації при розгляді заяви чи скарги скласти про це мотивовану постанову;
- на прохання громадянина запрошувати його на засідання відповідного органу, що розглядає його заяву чи скаргу;
- скасовувати або змінювати оскаржувані рішення у випадках, передбачених законодавством України, якщо вони не відповідають закону або іншим нормативним актам, невідкладно вживати заходів до припинення неправомірних дій, виявляти, усувати причини та умови, які сприяли порушенням;
- забезпечувати поновлення порушених прав, реальне виконання прийнятих у зв'язку з заявою чи скаргою рішень;
- письмово повідомляти громадянина про результати перевірки заяви чи скарги і суть прийнятого рішення;
- вживати заходів щодо відшкодування у встановленому законом порядку матеріальних збитків, якщо їх було завдано громадянину в результаті ущемлення його прав чи законних інтересів, вирішувати питання про відповідальність осіб, з вини яких було допущено порушення, а також на прохання громадянина не пізніш як у місячний термін довести прийняте рішення до відома органу місцевого самоврядування, трудового колективу чи об'єднання громадян за місцем проживання громадянина;
- у разі визнання заяви чи скарги необґрунтованою роз'яснити порядок оскарження прийнятого за нею рішення;
- не допускати безпідставної передачі розгляду заяв чи скарг іншим органам;
- особисто організовувати та перевіряти стан розгляду заяв чи скарг громадян, вживати заходів до усунення причин, що їх породжують, систематично аналізувати та інформувати населення про хід цієї роботи.
Суд установив, що 07.04.2025 ОСОБА_1 звернувся зі скаргою, за змістом якої: «Отримав Вашу відповідь від 03.04.2025 р. №Л-114/03-22 на моє звернення від 11.03.2024 щодо припинення будь-яких будівельних робіт (а не робіт з благоустрою) в парку ім. О. Нижанківського в м. Стрий, оскільки цей парк є пам'яткою культурної спадщини і колишнім кладовищем, про що свідчить «Історико-архітектурний план міста Стрий», затверджений наказом Міністерства культури України 20.06.2022.
Цю скаргу прошу Вас розглянути в моїй присутності (та мого представника) на засіданні відповідної постійної депутатської комісії Стрийської міської ради згідно Закону України «Про звернення громадян».
Листом від 07.05.2025 №Л-166/03-22 відповідач повідомив ОСОБА_1 про те, що скарга щодо вимоги припинення проведення будь-яких будівельних робіт у парку ім. О. Нижанківського в м. Стрию скерована для розгляду на постійній депутатській комісії Стрийської міської ради з питань архітектури, містобудування, будівництва, земельних відносин та охорони навколишнього середовища. Зазначив, що її розгляд буде здійснено на черговому засіданні комісії в межах її компетенції. Місце та час проведення комісії буде розміщено на офіційному веб-сайті Стрийської міської ради.
Суд звертає увагу, що згідно з ч. 3 ст. 7 Закону №393/96-ВР якщо питання, порушені в одержаному органом державної влади, місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, об'єднаннями громадян або посадовими особами зверненні, не входять до їх повноважень, воно в термін не більше п'яти днів пересилається ними за належністю відповідному органу чи посадовій особі, про що повідомляється громадянину, який подав звернення.
Отже, всупереч зазначеній нормі відповідач скерував скаргу за належністю через місяць, що свідчить про протиправну бездіяльність відповідача щодо неналежного розгляду скарги від 07.04.2025.
Судом встановлено та матеріалами справи, зокрема витягом з протоколу №51 від 04.07.2025, підтверджено, що ОСОБА_1 був запрошений на засідання постійної комісії з питань архітектури, містобудування, будівництва, земельних відносин та охорони навколишнього природного середовища під час розгляду скарги, зареєстрованої за №Л-66/03-22 від 07.04.2025. Наведене свідчить про забезпечення участі ОСОБА_1 під час розгляду його скарги.
Водночас суд зауважує, що з аналізу положень Закону №393/96-ВР випливає, що в разі надходження до органу звернення чи скарги такий орган повинен об'єктивно, всебічно і вчасно перевірити викладені в цьому зверненні чи скарзі обставини, за результатом проведеної перевірки прийняти відповідне рішення, яке забезпечить поновлення порушених прав заявника, та письмово повідомити громадянина про результати перевірки заяви чи скарги і суть прийнятого рішення.
Аналогічний правовий висновок викладено в постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 01.10.2020 у справі №815/1178/17.
Всупереч наведеному ОСОБА_1 у письмовій формі не повідомлено про результати перевірки скарги і суть прийнятого рішення.
Аналізуючи надану відповідачем відповідь, суд звертає увагу, що листом від 07.05.2025 №Л-166/03-22, скарга по суті не розглянута, лише, з порушенням строків, регламентованих ст. 7 Закону №393/96-ВР, повідомлено про скерування скарги за належністю.
Підтвердженням відсутності письмової відповіді про результати перевірки скарги є також лист від 30.05.2025 №03-07/70, за змістом якого відповідач у відповідь на інформаційний запит щодо надання «документу письмового повідомлення Стрийською міською радою суб'єкта про результати перевірки і суть прийнятого рішення на вимоги його звернення скарги від 7 квітня 2025 року» зазначив, що інформація відсутня.
Як установив суд, ОСОБА_1 забезпечено участь у засіданні постійної комісії з питань архітектури, містобудування, будівництва, земельних відносин та охорони навколишнього природнього середовища Стрийської міської ради Львівської області, на якій, як вбачається з витягу з протоколу №51 від 04.07.2025, розглядалася скарга від 06.04.2025 (зареєстрована за №Л-66/03-22 від 07.04.2025) щодо вимоги припинення будівельних робіт у парку ім. О. Нижанківського в м. Стрию та прохання розглянути її на постійній депутатській комісії в його присутності, вирішено «інформацію взяти до відома, оскільки виконавчий комітет діяв в межах наданих повноважень, визначених Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні» та іншими Законами».
Стверджуючи, що питання зупинення будівництва, здійснення містобудівного контролю, оцінки законності та використання земельних ділянок та охорони культурної спадщини належить до компетенції Державної інспекції архітектури та містобудування України (ДІАМ), а також Міністерства культури та інформаційної політики України, відтак установивши, що розгляд питань, порушених у скарзі, не входять до повноважень відповідача, скаргу не скеровано за належністю відповідному органу. Докази на підтвердження цих обставин, як і докази про письмове повідомлення ОСОБА_1 про результати перевірки скарги і суть прийнятого рішення в матеріалах справи відсутні.
Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Оцінюючи поведінку відповідача, яка зумовила пред'явлення позивачем цього позову, суд виснував, що вона не відповідає критеріям, визначеним ст. 2 КАС України.
Суд враховує, що спосіб відновлення порушеного права позивача має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що належним та ефективним способом захисту порушених прав позивача є визнання протиправної бездіяльності відповідача щодо неналежного розгляду скарги від 07.04.2025 №Л-166/03-22 та зобов'язання відповідача повторно розглянути скаргу від 07.04.2025 №Л-166/03-22 відповідно до Закону України «Про звернення громадян».
Крім того, позивач просить суд зобов'язати відповідача подати в установлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
За правилами абз. 1 ч. 1 ст. 382 КАС України суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб'єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
З аналізу наведеної процесуальної норми вбачається, що встановлення зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення є правом, а не обов'язком суду.
Використання передбачених приписами ст. 382 КАС України інструментів здійснюється у випадках, коли є ознаки неналежного виконання суб'єктами владних повноважень ухвалених щодо них рішень. Тобто для встановлення судового контролю необхідна наявність у суду об'єктивних, підтверджених належними і допустимими доказами, підстав вважати, що за відсутності такого заходу судового контролю судове рішення залишиться невиконаним або для його виконання доведеться докласти значних зусиль.
Проте у заяві позивач не навів аргументів, які б свідчили про те, що відповідач ухилятиметься від виконання рішення суду, та не надав доказів, які б підтверджували ці обставини. Тому заявлена позовна вимога щодо покладення на відповідача зобов'язання подати звіт про виконання судового рішення задоволенню не підлягає.
Згідно з вимогами ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
За правилами ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Згідно з ч. 1 ст. 245 КАС України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково.
Перевіривши обґрунтованість доводів сторін, оцінивши наявні у справі письмові докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи встановлені обставини справи, суд дійшов висновку про задоволення позову частково, водночас обравши ефективний спосіб захисту порушених прав позивача, незалежно від формулювання позовних вимог, яке зазначене у позовній заяві.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд керується таким.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 244 КАС України під час ухвалення рішення суд вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.
Приписами ч. 1 ст. 139 КАС України унормовано, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Під час звернення до суду з цим позовом позивач сплатив судовий збір у сумі 2422,40 грн.
Отже, понесені позивачем документально підтверджені судові витрати у вигляді сплаченого судового збору в розмірі 2422,40 грн підлягають стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Водночас суд зауважує, що відшкодуванню підлягає уся сума сплаченого судового збору, оскільки, незважаючи на часткове задоволення позову, суд установив протиправність поведінки суб'єкта владних повноважень і спір по суті вирішено на користь позивача, тобто задоволена основна позовна вимога немайнового характеру.
Керуючись ст. 2, 72-77, 90, 139, 241-246, 255, 293, 295-297 КАС України, суд
1. Адміністративний позов Громадської організації «ГРОМАДСЬКА ІНІЦІАТИВА 1» до Стрийської міської ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії задовольнити частково.
2. Визнати протиправною бездіяльність Стрийської міської ради щодо неналежного розгляду скарги від 07.04.2025 № Л-166/03-22.
3. Зобов'язати Стрийську міську раду повторно розглянути скаргу від 07.04.2025 №Л-166/03-22 відповідно до Закону України від 02.10.1996 №393/96-ВР «Про звернення громадян».
4. У задоволенні інших позовних вимог відмовити.
5. Стягнути на користь Громадської організації «ГРОМАДСЬКА ІНІЦІАТИВА 1» за рахунок бюджетних асигнувань Стрийської міської ради судові витрати у вигляді сплаченого судового збору 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Учасники справи:
Позивач - Громадська організація «ГРОМАДСЬКА ІНІЦІАТИВА 1» (місцезнаходження: Майдан Ринок, буд. 14/4, м. Стрий, Львівська обл., 82400; ЄДРПОУ 41576735).
Відповідач - Стрийська міська рада (місцезнаходження: вул. Шевченка, буд. 71, м. Стрий, Львівська обл., 82400; ЄДРПОУ 26256903).
СуддяАндрусів Уляна Богданівна