про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі
15 вересня 2025 року м. ДніпроСправа № 360/1798/25
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Пляшкова К.О., перевіривши матеріали адміністративного позову адвоката Пупиніна Олександра Миколайовича в інтересах ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; місце фактичного проживання: АДРЕСА_2 ) до Військової частини НОМЕР_1 (місцезнаходження: АДРЕСА_3 ) про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії,
До Луганського окружного адміністративного суду 11 вересня 2025 року надійшов адміністративний позов адвоката Пупиніна Олександра Миколайовича (далі - представник позивача) в інтересах ОСОБА_1 (далі - позивач) до Військової частини НОМЕР_1 (далі - відповідач) з такими вимогами:
визнати протиправною бездіяльність відповідача, яка полягає у незастосуванні пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» в редакції, чинній з 29 січня 2020 року, при обчисленні позивачу у період з 30 серпня 2022 року по 19 травня 2023 року включно розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, а саме невизначення розміру посадового окладу та окладу за військове звання шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 14 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб»;
зобов'язати відповідача здійснити позивачу перерахунок з 30 серпня 2022 року по 19 травня 2023 року включно сум грошового забезпечення (основних, додаткових та одноразових видів грошового забезпечення), обчисливши їх із розмірів посадового окладу та окладу за військове звання, визначених з урахуванням пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (в редакції чинній з 29 січня 2020 року) шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, а саме встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» станом на 01.01.2022 (за період з 30 серпня 2022 року по 31 грудня 2022 року), Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» станом на 01.01.2023 (за період з 01 січня 2023 року по 19 травня 2023 року) на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 14 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», провести їх виплату з урахуванням раніше виплачених сум.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач у період з 30 серпня 2022 року по 14 квітня 2025 року проходив військову службу за мобілізацією у військовій частині НОМЕР_2 , яка входить до складу військової частини НОМЕР_1 .
Наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по особовому складу) від 01 квітня 2025 року № 24-РС позивача звільнено у запас за підпунктом «б» (за станом здоров'я - за наявності свідоцтва про хворобу) пункту 2 частини четвертої статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», а наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 14 квітня 2025 року № 106 з 14 квітня 2025 року виключено із списків особового складу частини та всіх видів забезпечення.
Представник позивача зазначає, що відповідачем, в порушення частини першої статті 116 Кодексу законів про працю України про суми, нараховані та виплачені позивачу при звільненні, із зазначенням окремо кожного виду виплати (основна та додаткова заробітна плата, заохочувальні та компенсаційні виплати, інші виплати, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до законодавства, у тому числі при звільненні) позивача письмово не повідомлено, грошовий атестат не видано.
З метою досудового врегулювання спору, адвокат через запит до Міністерства оборони України від 08 серпня 2025 року № 96/25 звернувся із запитами від 08 серпня 2025 року № 94/25 до відповідача та від 08 серпня 2025 року № 95/25 до військової частини НОМЕР_2 , в яких просив повідомити, чи враховувалися при здійсненні розрахунку розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням позивачу прожиткові мінімуми для працездатних осіб, встановлені на 01 січня 2022 року та 01 січня 2023 року, та у разі неврахування провести перерахунок грошового забезпечення позивача з 30 серпня 2022 року по 19 травня 2023 року включно відповідно до вимог постанови КМУ від 30.08.2017 № 704 (з урахуванням постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2020 року у справі № 826/6453/18).
З отриманої 04 вересня 2025 року листа відповідача від 20 серпня 2025 року № 350/205/128-547 та інформації про нараховане грошове забезпечення позивача, представником позивача встановлено, що відповідачем у спірному періоді позивачу посадовий оклад та оклад за військовим званням, відповідно і основні, додаткові та одноразові види грошового забезпечення, розраховувалися із розмірів посадового окладу та окладу за військове звання, визначених з урахуванням пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року в розмірі 1762,00 грн. У здійсненні перерахунку грошового забезпечення позивачу відповідно до вимог постанови КМУ від 30.08.2017 № 704 (з урахуванням постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2020 року у справі № 826/6453/18) фактично відмовлено.
З таким нарахуванням грошового забезпечення позивачу представник позивача не згоден, оскільки з дня набрання законної сили рішенням у справі № 826/6453/18 пункт 6 постанови Кабінету Міністрів України № 103 втратив чинність та відновлено дію пункту 4 Постанови № 704 у первісній редакції, тобто в редакції, що передбачає визначення посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт.
Тому позивач має право на перерахунок грошового забезпечення, грошової допомоги на оздоровлення та інші види виплат, які розраховуються із окладу за військовим званням та/або посадового окладу, із застосуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року, а не прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2018 року.
Вважаючи порушеним право позивача на належне грошове забезпечення, представник позивача звернувся до суду з цим позовом.
Разом з позовною заявою представником позивача подано заяву про поновлення строку звернення до суду, в обґрунтування якої зазначено, що під час проходження служби у військовій частині НОМЕР_1 позивачу інформації про нарахування грошового забезпечення та його складові не надавали жодного разу протягом усього строку служби. Про порушення прав позивачу стало відомо лише 04 вересня 2025 року після отримання та вивчення листа відповідача від 20 серпня 2025 року № 350/205/128-547 та додатка до нього: інформації про нараховане грошове забезпечення позивачу за період з 30 серпня 2022 року по 14 квітня 2025 року.
Представник позивача зауважує, що позивача звільнено за станом здоров'я з 14 квітня 2025 року, з 28 квітня 2025 року йому встановлено 3 групу інвалідності, згідно з висновком з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи позивач має обмеження для пересування, а 13 липня 2025 року у позивача стався інсульт, та він в період з 14 липня по 22 липня 2025 року знаходився на стаціонарному лікуванні у КНП «Київська міська лікарня № 3», а з 24 липня по 08 серпня 2025 року знаходився на стаціонарному лікуванні у КНП «Київська міська клінічна лікарня № 8», тому не мав можливості своєчасно звернутися за захистом своїх прав.
Вирішуючи заявлене клопотання, суд виходить з такого.
Згідно із частиною першою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк (частина п'ята статті 122 КАС України).
Верховним Судом у складі судової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Касаційного адміністративного суду у пункті 65 постанови від 21 березня 2025 року у справі № 460/21394/23 зазначено, що, вирішуючи питання щодо застосування статті 233 КЗпП України, в частині строку звернення до суду з вимогами про стягнення заробітної плати, Судова палата дійшла таких висновків:
якщо мають місце тривалі правові відносини, які виникли під час дії статті 233 КЗпП України, у редакції, що була чинною до 19 липня 2022 року, та були припинені на момент чинності дії статті 233 КЗпП України, в редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин», то у такому випадку правове регулювання здійснюється таким чином: правовідносини, які мають місце у період до 19 липня 2022 року, підлягають правовому регулюванню згідно з положенням статті 233 КЗпП України (у попередній редакції); у період з 19 липня 2022 року підлягають застосуванню норми статті 233 КЗпП України (у редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин»);
з урахуванням пункту 1 глави XIX «Прикінцеві положення» КЗпП України та постанови Кабінету Міністрів України від 27.06.2023 № 651, відлік тримісячного строку звернення до суду зі спорами, визначеними статтею 233 КЗпП України, почався 01 липня 2023 року.
Поряд із цим, Судовою палатою Верховного Суду в постанові від 21 березня 2025 року у справі № 460/21394/23 наголошено, що період з 19 липня 2022 року регулюється вже нині чинною редакцією статті 233 КЗпП України, яка передбачає тримісячний строк звернення до суду з дня одержання особою письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні.
У зв'язку з цим зроблено висновок про те, що початок перебігу тримісячного строку для подання адміністративного позову (в частині вимог за період з 19 липня 2022 року) слід обчислювати з моменту, коли позивач набув достовірної та документально підтвердженої інформації про обсяг і характер виплачених йому сум, що, у цій справі, відбулося шляхом вручення грошового атестата (тобто, письмового документа, у якому детально зазначено суми, нараховані та виплачені позивачу при звільненні).
Виходячи з цього, Судова палата зазначила що саме дата вручення позивачу зазначеного документа, є подією, з якою пов'язаний початок перебігу строку звернення до суду.
Суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Разом тим, питання поважності причин пропуску строку звернення до суду є оціночним та залежить від доказів, якими підтверджуються обставини та підстави такого пропуску.
У позовній заяві позивачем заявлені вимоги щодо перерахунку грошового забезпечення за період з 30 серпня 2022 року по 19 травня 2023 року.
З матеріалів позовної заяви суддею встановлено, що згідно з наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 14 квітня 2025 року № 106 позивача виключено із списків особового складу частини з 14 квітня 2025 року.
Враховуючи, що позивач в період з 14 липня 2025 року по 22 липня 2025 року знаходився на стаціонарному лікуванні у КНП «Київська міська лікарня № 3», а з 24 липня 2025 року по 08 серпня 2025 року знаходився на стаціонарному лікуванні у КНП «Київська міська клінічна лікарня № 8», що значно ускладнило можливість своєчасного звернення позивача за отриманням інформації про розмір виплаченого йому грошового забезпечення та за захистом своїх порушених прав, а також, що позивачем пропущено незначний строк звернення до суду, то суддя вважає за необхідне визнати поважними причини пропуску строку звернення позивача до суду та поновити його.
Отже позовна заява, відповідає вимогам статей 160, 161, 172 КАС України, підстав для повернення позовної заяви в цій частині, відмови у відкритті провадження в адміністративній справі суд не вбачає, у зв'язку з чим вважає за необхідне відкрити провадження у справі в зазначеній частині позовних вимог.
Адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) - адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин (пункт 20 частини першої статті 4 КАС України).
Частинами першою, другою та третьою статті 12 КАС України визначено, що адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного). Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.
Відповідно до пункту 1 частини шостої статті 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, окрім справ, в яких позивачами є службові особи, які у значенні Закону України «Про запобігання корупції» займають відповідальне та особливо відповідальне становище.
Частиною третьою статті 257 КАС України встановлено, що при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) значення справи для сторін; 2) обраний позивачем спосіб захисту; 3) категорію та складність справи; 4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; 5) кількість сторін та інших учасників справи; 6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Частиною п'ятою статті 262 КАС України передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Таким чином, виходячи з наведених в статті 257 КАС України критеріїв, з огляду на предмет спору в даній справі, з урахуванням вимог статей 259, 260, 262 КАС України, суддя вважає за необхідне здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
За приписами частини четвертої статті 77 КАС України докази суду надають учасники справи. Суд може запропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом.
З огляду на вищевикладене, суд вважає за необхідне витребувати докази, яких не вистачає для з'ясування всіх обставин у справі.
Керуючись статтями 77, 160, 168, 171, 174, 175, 257, 260-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя
Задовольнити клопотання адвоката Пупиніна Олександра Миколайовича в інтересах ОСОБА_1 про поновлення пропущеного строку звернення до суду з позовною заявою до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії.
Поновити ОСОБА_1 пропущений строк звернення до суду з позовною заявою до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії.
Прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі.
Справу розглянути за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Запропонувати Військовій частині НОМЕР_1 надати до суду за допомогою підсистеми (модулю) «Електронний суд» Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, з використанням власного електронного підпису, протягом 15 днів з дня отримання ухвали про відкриття провадження у справі:
- відзив разом зі всіма доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, якщо такі докази не надані позивачем, та доказами, що підтверджують надіслання (надання) позивачу копії відзиву та доданих до нього документів.
Роз'яснити відповідачу, що відповідно до частини четвертої статті 159 КАС України неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.
Встановити строк для подання до суду за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, з використанням власного електронного підпису, відповіді на відзив та заперечення протягом 5 днів з дня одержання відзиву (відповіді на відзив).
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 подати до суду протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі через підсистему (модуль) «Електронний суд» Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи з використанням власного електронного підпису:
- довідку про проходження служби ОСОБА_1 ;
- довідку про грошове забезпечення ОСОБА_1 за період з серпня 2022 року по травень 2023 року включно із зазначенням окремо всіх складових грошового забезпечення;
- довідку про розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, застосованого відповідачем для обчислення розміру посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням ОСОБА_1 у період з 30 серпня 2022 року по 19 травня 2023 року.
Справа розглядатиметься суддею Пляшковою К.О. одноособово.
Повідомити сторони про можливість реєстрації в підсистемі Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (ЄСІТС) «Електронний суд» для отримання процесуальних документів в електронному вигляді та інформації по даній справі на офіційному вебпорталі «Судова влада України».
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України http://court.gov.ua/fair/sud1270/.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку окремо від рішення суду у випадку відкриття провадження у справі з порушенням правил підсудності.
СуддяК.О. Пляшкова