Іменем України
15 вересня 2025 рокум. ДніпроСправа № 360/947/25
Луганський окружний адміністративний суд у складі судді Пляшкової К.О., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну праву за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про скасування постанови про накладення штрафу,
До Луганського окружного адміністративного суду 06 травня 2025 року надійшов адміністративний позов Головного управління Пенсійного фонду України в Луганської області (далі - позивач, ГУПФУ в Луганській області) до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (далі - відповідач, Відділ) про визнання протиправною та скасування постанови начальника Відділу від 30 квітня 2025 року про накладення штрафу в розмірі 10200,00 грн на ГУПФУ в Луганській області за невиконання рішення суду у виконавчому провадженні № 77559236 за виконавчим листом № 360/854/24, виданим Луганським окружним адміністративним судом 09 січня 2025 року.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 01 травня 2025 року на адресу позивача надійшла постанова відповідача від 30 квітня 2025 року про накладення штрафу у виконавчому провадженні № 77559236 у розмірі 10200,00 грн.
ГУПФУ в Луганській області не погоджується з цією постановою, вважає її безпідставною, незаконною та такою, що винесена з порушенням норм діючого законодавства та підлягає скасуванню, оскільки умовою для накладення на боржника у виконавчому проваджені штрафу є невиконання ним виконавчого документа (судового рішення) без поважних причин. У залежності від характеру правовідносин і змісту зобов'язання, примусове виконання якого відбувається у межах виконавчого провадження, поважними причинами можуть визнаватися такі обставини, які створили об'єктивні перешкоди для невиконання зобов'язання, і подолання яких для боржника було неможливим або ускладненим. Тобто на час прийняття державним виконавцем рішення про накладення штрафу має бути встановленим факт невиконання боржником судового рішення без поважних причин.
Позивач вважає, що начальником Відділу не перевірено виконання позивачем рішення Луганського окружного адміністративного суду від 23 вересня 2024 року у справі № 360/854/24.
Так, рішенням суду від 23 вересня 2024 року по справі № 360/854/24 зобов'язано ГУПФУ в Луганській області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії відповідно до довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 25 червня 2024 року № 730 про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, виданій ОСОБА_1 , яка отримує пенсію по втраті годувальника за померлого ОСОБА_2 , з урахуванням раніше виплачених сум, починаючи з 01 квітня 2019 року.
По технічній причині програмного забезпечення, на даний час судове рішення по справі № 360/854/24 неможливо коректно відпрацювати. Для забезпечення виконання зазначеного рішення суду ГУПФУ в Луганській області зроблено запити до Пенсійного фонду України про надання технічної допомоги в опрацюванні вищезазначеного рішення суду: від 28 березня 2025 року № 1200-0308-5/7568; від 27 березня 2025 року № 496989 (запит на техпідтримку); від 02 травня 2025 року № 1200-0308-5/10805 (повторний запит).
ГУПФУ в Луганській області листом від 03 квітня 2025 року № 1200-0308-5/7890 повідомило до Відділу про стан виконання рішення суду.
Позивач зазначає, що станом на 06 травня 2025 року фактично судове рішення не виконано, але позивачем вживалися заходи з метою його виконання, про що вчасно повідомлено відповідача.
ГУПФУ в Луганській області вважає, що вчинило усіх, передбачених чинним законодавством, залежних від нього дії для забезпечення виконання рішення від 23 вересня 2024 року у справі № 360/854/24, вини або умислу на навмисне невиконання в повному обсязі рішення суду немає.
Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 09 травня 2025 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в справі; вирішено розглядати справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження (без повідомлення учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи) на 15 травня 2025 року, із врахуванням особливостей провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, встановлених статтею 287 КАС України.
Ухвалою від 15 травня 2025 року зупинено провадження у даній справі до набрання законної сили судовим рішенням від 02 травня 2025 року у справі № 360/713/25.
Ухвалою від 08 вересня 2025 року поновлено провадження у справі; призначено справу до розгляду в порядку письмового провадження (без повідомлення учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи) на 15 вересня 2025 року, із врахуванням особливостей провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, встановлених статтею 287 КАС України.
Від відповідача до суду 12 вересня 2025 року надійшов відзив, в якому відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог з таких підстав.
На виконанні у Відділі перебуває виконавчий лист Луганського окружного адміністративного суду № 360/854/24, виданий 09 січня 2025 року про зобов'язання ГУПФУ в Луганській області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії відповідно до довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 25 червня 2024 року № 730 про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій видана ОСОБА_1 , яка отримує пенсію по втраті годувальника за померлого ОСОБА_2 , з урахуванням раніше виплачених сум, починаючи з 01 квітня 2019 року.
Державним виконавцем 20 березня 2025 року, керуючись статтями 3, 4, 24, 25, 26, 27 Закону України «Про виконавче провадження», винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 77559236.
До державного виконавця надійшла відповідь боржника, з якої встановлено, що по технічній причині програмного забезпечення, судове рішення по справі № 360/854/24 неможливо коректно відпрацювати. Щодо фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом, інформації та копій підтверджуючих документів не надано.
Державним виконавцем, керуючись статтями 63, 75 Закону України «Про виконавче провадження», 30 квітня 2025 року винесено постанову про накладення штрафу на боржника у розмірі 10200 грн, де також зазначено про обов'язок боржника виконати рішення протягом 10 робочих днів. Копію постанови направлено боржнику для виконання.
Накладаючи штраф постановою від 30 квітня 2025 року на боржника, виконавець діяв у межах своїх повноважень та у спосіб, передбачений чинним законодавством. Отже, дії Відділу є правомірними та відповідають нормам Закону України «Про виконавче провадження».
Дослідивши матеріали справи в електронній формі та оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-77, 90 Кодексу адміністративного судочинства України, суд встановив таке.
Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 23 вересня 2024 року у справі № 360/854/24, залишеним без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 05 грудня 2024 року, позовну заяву адвоката Бризгалової А.І. в інтересах ОСОБА_1 до ГУПФУ в Луганській області про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії задоволено частково;
визнано протиправною бездіяльність ГУПФУ в Луганській області щодо здійснення перерахунку та виплати ОСОБА_1 пенсії відповідно до довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 25 червня 2024 року № 730 про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій видана ОСОБА_1 , яка отримує пенсію по втраті годувальника за померлого ОСОБА_2 ;
зобов'язано ГУПФУ в Луганській області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії відповідно до довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 25 червня 2024 року № 730 про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій видана ОСОБА_1 , яка отримує пенсію по втраті годувальника за померлого ОСОБА_2 , з урахуванням раніше виплачених сум, починаючи з 01 квітня 2019 року;
в іншій частині позовних відмовлено за необґрунтованістю.
Стягувачу 09 січня 2025 року Луганським окружним адміністративним судом видано виконавчий лист № 360/854/24 щодо зобов'язання ГУПФУ в Луганській області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії відповідно до довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 25 червня 2024 року № 730 про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій видана ОСОБА_1 , яка отримує пенсію по втраті годувальника за померлого ОСОБА_2 , з урахуванням раніше виплачених сум, починаючи з 01 квітня 2019 року.
Начальником Відділу 20 березня 2025 року винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 77559236 з примусового виконання виконавчого листа № 360/854/24, виданого 09 січня 2025 року Луганським окружним адміністративним судом про зобов'язання ГУПФУ в Луганській області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії відповідно до довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 25 червня 2024 року № 730 про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій видана ОСОБА_1 , яка отримує пенсію по втраті годувальника за померлого ОСОБА_2 , з урахуванням раніше виплачених сум, починаючи з 01 квітня 2019 року.
Листом від 03 квітня 2025 року № 1200-0308-5/7890 ГУПФУ в Луганській області повідомило державного виконавця, що по технічній причині програмного забезпечення, судове рішення у справі № 360/854/24 неможливо коректно відпрацювати. Для усунення недоліків при розрахунку пенсії на виконання рішення суду та коректного відпрацювання пенсійної справи ОСОБА_1 № 1201010647, Головним управлінням зроблено запити до Пенсійного фонду України про надання технічної допомоги в опрацюванні вищезазначеного рішення суду: від 28 березня 2025 року № 1200/0308-5/7568, від 27 березня 2025 року № 496989 (запит на техпідтримку). Після опрацювання пенсійної справи ОСОБА_1 на виконання рішення Луганського окружного адміністративного суду від 23 вересня 2024 року у справі № 360/854/24, до Відділу буде надано інформацію про проведений перерахунок пенсії на виконання даного рішення суду.
На підтвердження обставин, вказаних у листі від 03 квітня 2025 року № 1200-0308-5/7890, ГУПФУ в Луганській області надано копії листа від 28 березня 2025 року № 1200/0308-5/7568, запиту на техпідтримку від 27 березня 2025 року № 496989, дослідженням яких встановлено, що пенсія в разі втрати годувальника призначена ОСОБА_1 , як матері за загиблого сина - ОСОБА_2 . З 01 липня 2019 року ГУПФУ в м. Києві призначено суміжну справу № 2601040053 на неповнолітню дитину загиблого, яку закрито з 01 квітня 2021 року та створено нову пенсійну справу № 2601047480 у зв'язку із зміною опікуна дитини. При обчисленні пенсії на виконання рішення суду № 360/854/24 по пенсійній справі № 1201010647 в період з 01 липня 2019 року по 31 березня 2021 року невірно визначається відсоток від грошового забезпечення - 70 %, замість 45 %. При визначенні суми боргу на виконання рішення суду № 360/854/24 також невірно зазначаються фактично виплачені суми пенсії за період з 01 липня 2019 року по 31 липня 2020 року. На підставі викладеного, у вказаному листі ГУПФУ в Луганській області просив надати технічну допомогу в опрацюванні вищезазначеного рішення суду по пенсійній справі ОСОБА_1 № 1201010647.
Постановою начальника Відділу від 04 квітня 2025 року ВП № 77559236 накладено штраф на боржника - ГУПФУ в Луганській області у розмірі 5100 грн за невиконання рішення суду у справі № 360/854/24.
Постановою начальника Відділу від 30 квітня 2025 року ВП № 77559236 накладено штраф на боржника - ГУПФУ в Луганській області у розмірі 10200 грн за невиконання рішення суду у справі № 360/854/24.
Листом від 02 травня 2025 року № 1200-0308-5/10805 ГУПФУ в Луганській області звернулося до Пенсійного фонду України та ГУПФУ в м. Києві, яким повідомило, що згідно з електронною базою даних ОСОБА_1 , ПС № 1201010647, отримує пенсію в разі втрати годувальника відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» по лінії Міністерства оборони України з 01 січня 2019 року. Пенсія в разі втрати годувальника призначена ОСОБА_1 , як матері за загиблого сина - ОСОБА_2 . З 01 липня 2019 року ГУПФУ в м. Києві призначено суміжну справу № 2601040053 на неповнолітню дитину загиблого, яку закрито з 01 квітня 2021 року та створено нову пенсійну справу № 2601047480 у зв'язку із зміною опікуна дитини. При обчисленні пенсії на виконання рішення суду № 360/854/24 по ПС № 1201010647 в період з 01 липня 2019 року по 31 березня 2021 року невірно визначається відсоток від грошового забезпечення - 70 %, замість 45 %. При розрахунку суми боргу на виконання рішення суду № 360/854/24 також невірно зазначаються фактично виплачені суми пенсії за період з 01 липня 2019 року по 31 липня 2020 року. Для усунення недоліків при розрахунку пенсії на виконання рішення суду та коректного відпрацювання пенсійної справи ОСОБА_1 № 1201010647, Головним управлінням направлено запити до Пенсійного фонду України про надання технічної допомоги в опрацюванні вищезазначеного рішення суду: від 27.03.2025 № 496989 (запит на техпідтримку), від 28.03.2025 № 1200-0308-5/7568, від 18.04.2025 № 1200-0308-5/9770, запит до ГУПФУ в м. Києві від 24.04.2025 № 1200-0308-9/10189. Головне управління звертається з проханням надати технічну допомогу в опрацюванні пенсійної справи для забезпечення виконання рішення суду у справі № 360/854/24 у зв'язку з надходженням від Відділу постанов про накладення штрафу від 04 квітня 2025 року № 77559236, від 30 квітня 2025 року № 77559236 за невиконання рішення суду по справі № 360/854/24.
Відповідь на цей лист не надана.
Також судом установлено, що ГУПФУ в Луганській області звернулося до Луганського окружного адміністративного суду із позовом за оскарженням постанови про накладення штрафу від 04 квітня 2025 року ВП № 77559236.
Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 05 травня 2025 року у справі № 360/713/25, залишеним без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 01 вересня 2025 року, позов ГУПФУ в Луганській області до Відділу, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - ОСОБА_1 про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу задоволено;
визнано протиправною та скасовано постанову Відділу від 04 квітня 2025 року ВП № 77559236 про накладення на ГУПФУ в Луганській області штрафу в розмірі 5100,00 грн.
Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовано вимоги позивача, суд виходить з такого.
Статтею 129-1 Конституції України визначено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Згідно з частиною другою та третьою статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
За приписами статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Відповідно до статті 1 Закону України від 02.06.2016 № 1404-VIII «Про виконавче провадження» (далі - Закон № 1404-VIII) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Згідно з частиною першою статті 3 Закону № 1404-VIII відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України (пункт 1).
Відповідно до частини першої статті 18 Закону № 1404-VIII виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Згідно з пунктами 1 та 16 частини третьої статті 18 Закону № 1404-VIII виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право: проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону; накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом.
Статтею 26 Закону № 1404-VIII визначено початок примусового виконання рішення, зокрема:
- виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, за заявою стягувача про примусове виконання рішення (пункт 1 частини першої);
- виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов'язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей (частина п'ята);
- за рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню, рішень про встановлення побачення з дитиною) (частина шоста).
Відповідно до частини першої статті 63 Закону № 1404-VIII за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.
У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність (частина друга статті 63 Закону № 1404-VIII).
Згідно з частиною третьою статті 63 Закону № 1404-VIII виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником.
У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом.
У разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.
Частинами першою та другою статті 75 Закону № 1404-VIII визначено, що у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.
У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.
Аналізуючи наведені положення законодавства в контексті цієї справи потрібно зауважити, що накладення штрафу за невиконання рішення, що зобов'язує боржника до вчинення певних дій, є видом юридичної відповідальності боржника за невиконання покладеного на нього зобов'язання.
Застосування такого заходу реагування є обов'язком державного виконавця і націлено на забезпечення реалізації мети виконавчого провадження як завершальної стадії судового провадження.
Умовою для накладення на боржника у виконавчому проваджені штрафу є невиконання ним виконавчого документа (судового рішення) без поважних причин. У залежності від характеру правовідносин і змісту зобов'язання, примусове виконання якого відбувається у межах виконавчого провадження, поважними причинами можуть визнаватися такі обставини, які створили об'єктивні перешкоди для невиконання зобов'язання, і подолання яких для боржника було неможливим або ускладненим.
Аналіз правових норм, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, дає підстави для висновку про те, що невиконання боржником рішення суду лише без поважних на те причин, тягне за собою певні наслідки, встановлені нормами Закону № 1404-VIII. Тобто на час прийняття державним виконавцем рішення про накладення штрафу має бути встановленим факт невиконання боржником судового рішення без поважних причин.
Поважними, в розумінні наведених норм Закону № 1404-VIII, можуть вважатися об'єктивні причини, які унеможливили або значно ускладнили виконання рішення боржником та які не залежали від його власного волевиявлення.
З вищевикладеного слідує, що постанова про накладення штрафу за невиконання судового рішення може бути винесена лише за умови, що судове рішення не виконано боржником без поважних причин, коли боржник мав реальну можливість виконати таке судове рішення, проте не зробив цього.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в постановах від 10 вересня 2019 року в справі № 0840/3476/18, від 19 вересня 2019 року в справі № 686/22631/17 та від 07 листопада 2019 року в справі № 420/70/19.
Судом з вищеописаних доказів установлено, що на час винесення державним виконавцем постанови від 30 квітня 2025 року ВП № 77559236 про накладення штрафу боржником рішення суду у справі № 360/854/24 не виконано.
Проте ГУПФУ в Луганській області вжито заходів з метою виконання рішення суду від 23 вересня 2024 року у справі № 360/854/24, однак через технічні проблеми з програмним забезпеченням щодо обчислення пенсії, у позивача не виходить коректно опрацювати пенсійну справу ОСОБА_1 та здійснити належний перерахунок та обчислення пенсії, а також правильно визначити суму заборгованості з пенсії на виконання вказаного судового рішення.
Позивач звертався до Департаментів Пенсійного фонду України з листами від 28 березня 2025 року № 1200-0308-5/7568, від 02 травня 2025 року № 1200-0308-5/10805 щодо надання технічної допомоги в опрацюванні пенсійної справи ОСОБА_1 для забезпечення виконання рішення суду. Відповідь на вказані листи не отримав.
Про неможливість виконання рішення суду з поважних причин ГУПФУ в Луганській області повідомило державного виконавця листом від 03 квітня 2025 року № 1200-0308-5/7890.
Отже суд погоджується з твердженнями позивача, що судове рішення не виконано через об'єктивні перешкоди, які ускладнюють його виконання. При цьому, позивачем вживаються заходи з метою його виконання, про що вчасно повідомлено відповідача.
Крім того, суд зважає, що відповідно до статті 75 Закону № 1404-VIII накладення штрафу на боржника у подвійному розмірі можливо виключно у разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин, належними доказом чого є попередньо винесена постанова державного виконавця про накладення штрафу.
У даному випадку така обов'язкова умова відсутня, оскільки, як вже вище вказано, рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 05 травня 2025 року у справі № 360/713/25, залишеним без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 01 вересня 2025 року, визнано протиправною та скасовано постанову Відділу від 04 квітня 2025 року ВП № 77559236 про накладення на ГУПФУ в Луганській області штрафу в розмірі 5100,00 грн (попередньо винесена постанова).
Отже суд дійшов висновку, що у начальника Відділу були відсутні правові підстави для накладення на боржника штрафу в розмірі 10200,00 грн за невиконання рішення суду без поважних причин, тому постанова державного виконавця від 30 квітня 2025 року ВП № 77559236 не відповідає критеріям правомірного рішення суб'єкта владних повноважень, визначеним частиною другою статті 2 КАС України, є протиправною та підлягає скасуванню.
За практикою Європейського суду з прав людини пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (див. «Руїз Торія проти Іспанії» (Ruiz Toriya v. Spaine), рішення від 09.12.1994, Серія A, № 303-A, параграф 29). Водночас, відповідь суду повинна бути достатньо детальною для відповіді на основні (суттєві) аргументи сторін.
Сторонами суду не наведено інших специфічних, доречних та важливих аргументів, які суд зобов'язаний оцінити, виконуючи свої зобов'язання щодо пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Зважаючи а вище наведені обставини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з такого.
Позивачем за подання до суду даного позову сплачений судовий збір у розмірі 2422,40 грн, що підтверджено платіжним дорученням від 05 травня 2025 року № 750.
Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Зважаючи, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню, суд вважає за необхідне судові витрати по сплаті судового збору, понесені позивачем, стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, територіальним підрозділом якого є відповідач.
Керуючись статтями 72-77, 90, 132, 139, 241-246, 250, 255, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області (місцезнаходження: 93404, Луганська область, місто Сіверськодонецьк, вулиця Шевченка, будинок 9, код ЄДРПОУ 21782461) до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (місцезнаходження: 19000, Черкаська область, місто Канів, вулиця Олега Кошового, будинок 2, код ЄДРПОУ відсутній) про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу задовольнити повністю.
Визнати протиправною та скасувати постанову начальника Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 30 квітня 2025 року ВП № 77559236 про накладення на Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області штрафу у розмірі 10200,00 грн.
Стягнути на користь Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області за рахунок бюджетних асигнувань Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (місцезнаходження: 40003, місто Суми, вулиця Герасима Кондратьєва, будинок 28, код ЄДРПОУ 43316700) судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 2422,40 грн (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні 40 коп.).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Першого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.
Суддя К.О. Пляшкова