15 вересня 2025 року м. Кропивницький Справа № 340/4309/25
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Савонюка М.Я., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у порядку письмового провадження) адміністративну справу за позовом Керівника Голованівської окружної прокуратури Кіровоградської області до Голованівської селищної ради Кіровоградської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - ОСОБА_1 , про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинення певних дій,-
Керівник Голованівської окружної прокуратури Кіровоградської області (надалі - позивач) звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом до Голованівської селищної ради Кіровоградської області (надалі - відповідач), у якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність Голованівської селищної ради (код ЄДРІІОУ 04366654) щодо невжиття заходів із розробки паспорта водного об'єкта, розташованого на земельній ділянці з кадастровим номером 3521481300:51:000:0018 загальною площею 5,2643 га, комунальної форми власності;
- зобов'язати Голованівську селищну раду (код ЄДРПОУ 04366654) розробити паспорт водного об'єкта, розташованого на земельній ділянці з кадастровим номером 3521481300:51:000:0018 площею 5,2643 га, комунальної форми власності.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що під час вивчення стану законності у сфері земельних відносин встановлено факт порушення вимог земельного законодавства при використанні земель комунальної форми власності. Зокрема, Голованівською селищною радою Кіровоградської області, як уповноваженим органом, упродовж тривалого проміжку часу не вжито жодних дієвих заходів, спрямованих на виготовлення (замовлення робіт із розроблення) паспорта водного об'єкта, що розташований на земельній ділянці на території Голованівської ОТГ з кадастровим номером 3521481300:51:000:0018 площею 5,2643 га з цільовим призначенням для рибогосподарських потреб.
Вказує, що зазначена земельна ділянка була передана в користування ОСОБА_1 на підставі укладеного між ним та Ємилівською сільською радою, правонаступником якої є відповідач, договору оренди земель водного фонду від 22.12.2010, умовами якого передбачено сплату лише за користування землею.
Разом з тим, Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо уточнення порядку передачі в оренду водних об'єктів у комплексі з земельними ділянками» №963-ІХ від 04.11.2020 (пункт 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення») зобов'язано сторони договорів оренди водних об'єктів, договорів оренди земельних ділянок під водними об'єктами, укладених до набрання чинності цим Законом, які не містять умов щодо розміру орендної плати за земельну ділянку, на якій розташований водний об'єкт, або щодо розміру орендної плати за водний об'єкт, визначити такі умови протягом року з дня набрання чинності цим Законом (02.03.2022). У свою чергу, визначення орендної плати за водний об'єкт та внесення змін до діючого договору оренди земельної ділянки неможливе без виготовлення паспорту водного об'єкта.
Наголошує, що бездіяльність органу місцевого самоврядування та невиконання покладених законом повноважень щодо розробки паспорта водного об'єкта суперечить інтересам держави, суспільства, конкретної територіальної громади щодо ефективного і раціонального використання природних ресурсів створює загрозу суперечить інтересам Голованівської територіальної громади, адже плата за користування водним об'єктом зараховується до місцевого бюджету.
З цих підстав просить позов задовольнити.
Відповідач надав суду відзив на позовну заяву, у якому заперечив проти задоволення позовних вимог.
На обгрунтування заперечень зазначив, що станом на дату укладення договору оренди земельної ділянки (22.12.2010) положення Водного кодексу України не передбачали виготовлення паспорта водного об'єкта. Оскільки до цього часу зміни до договору оренди не вносились, тому паспорт водного об'єкта не виготовлявся. Разом з тим, пунктом 9 Розділу «Орендна плата» Договору оренди землі та водного об'єкту від 22.12.2010 встановлено орендну плату в грошовій формі у розмірі 240 гривень за 1 (га) по всіх категоріях земель.
З цих підстав просить відмовити у задоволенні позову.
11.07.2025 позивач надав суду відповідь на відзив, у якій більш детально конкретизує доводи та обґрунтування, зазначені у позовній заяві, а також наводить свої аргументи на спростування тверджень відзиву відповідача.
Додатково вказує, що умовами договору оренди земельної ділянки від 22.12.2010 об'єктом оренди є земельна ділянка, а орендна плата сплачується виключно за користування землею. Умова сплати орендної плати за водний об'єкт у договорі відсутня. Відтак у Голованівської селищної ради виник обов'язок до 02.03.2022 внести зміни до договору та визначити умову договору в частині встановлення розміру орендної плати за водний об'єкт. При цьому, ініціатором внесення змін до договору мав бути саме відповідач, а не орендар, оскільки невнесення таких змін призводить до значних втрат коштів місцевого бюджету.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, - ОСОБА_1 правом на подання письмових пояснень щодо позову та відзиву на позовну заяву не скористався.
Ухвала суду від 01.07.2025 про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття спрощеного позовного провадження була надіслана третій особі за адресою: село Ємилівка Голованівський район, Кіровоградська область та згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення №0610266179670 вручена особисто 11.07.2025.
Будь-яких заяв, чи клопотань від учасників справи не надходило.
01.07.2025 відкрито провадження в адміністративній справі, розгляд постановлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у порядку письмового провадження), залучено до участі у справі, як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача, ОСОБА_1 .
Установивши фактичні обставини справи, на які посилаються сторони як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши та оцінивши докази, проаналізувавши норми матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, суд приходить до наступних висновків.
Між Ємилівською сільською радою та ОСОБА_1 22.12.2010 укладено договір оренди земель водного фонду строком на 15 років (а.с. 15-17).
Відповідно до пункту 1 цього Договору орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку водного фонду та водного об'єкту, яка знаходиться на території Ємилівської сільської ради (в межах с. Ємилівка).
Пунктом 2 Договору визначено, що в оренду передається земельна ділянка загальною площею 5,2643 га, у тому числі ставків - 3,6808 га, пасовищ (прибережна захисна смуга) - 1,2955 га, гідротехнічних споруд 1100 га, болота - 0,1780 га.
Згідно із пунктом 9 договору оренди земель водного фонду орендна плата вноситься орендарем в грошовій формі 240,00 грн за 1 га по всіх видах угідь (відповідно до рішення сесії Ємилівської сільської ради від 06.12.2010 №16). Загальна сума орендної плати 1263,43 грн в рік.
Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно №431073018 від 12.06.2025 відомості про реєстрацію права власності на земельну ділянку з кадастровим номером 3521481300:51:000:0018 відсутні (а.с. 19).
Відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 12.06.2020 №716-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Кіровоградської області» територіальна громада села Ємилівка увійшла до Голованівської селищної територіальної громади з адміністративним центом у селищі Голованівськ Голованівського району Кіровоградської області.
Рішенням Голованівської селищної ради №18 від 10.12.2020 розпочато процедуру реорганізації, зокрема Ємилівської сільської ради та вирішено, що Голованівська селищна рада є правонаступником всього майна, прав та обов'язків Ємилівської сільської ради (а.с. 35-42).
Голованівська селищна рада у відповідь на запит позивача від 05.05.2025 №54-2628ВИХ-25 листом від 13.05.2025 повідомила, серед іншого про відсутність інформації стосовно наявності паспорта водного об'єкта, розташованого на орендованій ОСОБА_1 земельній ділянці з кадастровим номером 3521481300:51:000:0018 в селі Ємилівка (а.с. 22-24).
Листом № 507/ЦТ/21-25 від 28.05.2025 Державне агентство водних ресурсів України на запит Голованівської окружної прокуратури Кіровоградської області від 26.05.2025 №54/03-2941 ВИХ-25 повідомило, що за період з 06.01.2025 по 28.05.2025 (включно) від Голованівської селищної ради на погодження паспорти водних об'єктів, розташованих, зокрема, в межах села Ємилівка, договори оренди землі в комплексі з розташованими на ній водним об'єктом (додаткові угоди до них), у тому числі укладені з фізичною особою ОСОБА_1 на погодження не надходили. Сектором у Кіровоградській області Держводагентства до 06.01.2025 укладений з фізичною особою ОСОБА_1 договір оренди землі в комплексі з розташованими на ньому водним об'єктом (додаткові угоди до нього) також не погоджувався (а.с. 27-28).
Регіональний офіс водних ресурсів у Кіровоградській області листом №668/01-12 від 06.06.2025 повідомив позивачу, що паспорт водного об'єкта розташованого на земельній ділянці за кадастровим номером 3521481300:51:000:0018 на розгляд до Офісу не надходив (а.с. 31).
У подальшому листом від 18.06.2025 №04-13/161 Голованівська селищна рада повідомила позивача на його запит від 16.06.2025 №54-3373вих-25 стосовно виготовлення паспорта водного об'єкта, розташованого на земельній ділянці з кадастровим номером 3521481300:51:000:0018 (с. Ємилівка, орендар ОСОБА_1 ), що постійно проводить інформаційно роз'яснювальну роботу із старостівськими округами, орендарями з приводу оновлення водних паспортів та приведення договорів оренди водних об'єктів відповідно до норм законодавства, однак безрезультатно (а.с. 34).
Надаючи правову оцінку правовідносинам, що склалися між сторонами, суд зазначає наступне.
Пунктом 3 частини першої статті 131-1 Конституції України передбачено, що в Україні діє прокуратура, яка здійснює: представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Згідно з частинами 1, 3 статті 23 Закону України “Про прокуратуру» від 14.10.2014 №1697-VII (далі - Закон №1697-VII) представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом. Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств.
З урахуванням того, що "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.
Таким чином, "інтереси держави" охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному конкретному випадку звернення прокурора з позовом. Надмірна формалізація "інтересів держави", особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно (аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 806/1000/17).
У позовній заяві позивач вказує, що невжиття представницьким органом Голованівською селищною радою заходів до розроблення паспорта водного об'єкту, отримання якого є підставою для внесення змін до діючого договору оренди земельної ділянки в частині визначення розміру та обов'язку орендаря сплачувати плату за користування водним об'єктом, суперечить інтересам держави, суспільства, конкретної територіальної громади щодо ефективного і раціонального використання природних ресурсів.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 13.02.2019 у справі №826/13768/16, погоджуючись з висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 25.04.2018 у справі №806/1000/17, зазначила, що за змістом ч. 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження; 2) у разі відсутності такого органу.
Перший виключний випадок передбачає наявність органу, який може здійснювати захист інтересів держави самостійно, а другий - відсутність такого органу. Однак підстави представництва інтересів держави прокуратурою у цих двох випадках істотно відрізняються.
У першому випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб'єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює його неналежно.
Нездійснення захисту виявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб'єкта владних повноважень він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.
Здійснення захисту неналежним чином виявляється в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною.
Неналежність захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який, зокрема, включає досудове з'ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.
Верховний Суд звернув увагу на те, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб'єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб'єкта владних повноважень, який усупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно.
При цьому орган, на який покладаються повноваження щодо забезпечення виконання міською радою та її виконавчих органів своїх зобов'язань у спірних правовідносинах, відсутній.
Суд зазначає, що особливістю органів місцевого самоврядування як суб'єктів владних повноважень є те, що кожен з таких суб'єктів, з урахуванням положень Конституції України, є самостійним, автономним та не знаходиться у підпорядкуванні жодного органу.
Позови прокурора до органу місцевого самоврядування, за загальним правилом, подаються з такої підстави, як відсутність суб'єкта, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження. У такій категорії справ орган прокуратури повинен лише довести, що оскаржуваним рішенням, дією або бездіяльністю суб'єкта владних повноважень завдано шкоду інтересам держави.
За приписами статті 2 Закону України "Про місцеве самоврядування" місцеве самоврядування в Україні - це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади - жителів села чи добровільного об'єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища, міста - самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.
З огляду на те, що прокурором в адміністративному позові вказано, які саме інтереси держави порушено бездіяльністю відповідача, та враховуючи, що відсутній орган, до компетенції якого належить здійснення нагляду за діяльністю органів місцевого самоврядування, суд вважає, що прокурором доведено підстави для захисту інтересів держави у суді.
Матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування, відповідно до частини 3 статті 16 Закону №280/97-ВР, є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у комунальній власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об'єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад.
Частиною 5 статті 16 Закону №280/97-ВР передбачено, що від імені та в інтересах територіальних громад права суб'єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.
Відповідно до частини 1 статті 58 Земельного кодексу України від 25.10.2001 №2768-III (далі - ЗК України) до земель водного фонду належать землі, зайняті: морями, річками, озерами, водосховищами, іншими водними об'єктами, болотами, а також островами, не зайнятими лісами; прибережними захисними смугами вздовж морів, річок та навколо водойм, крім земель, зайнятих лісами; гідротехнічними, іншими водогосподарськими спорудами та каналами, а також землі, виділені під смуги відведення для них; береговими смугами водних шляхів; штучно створеними земельними ділянками в межах акваторій морських портів.
Частиною 1 статті 59 ЗК України землі водного фонду можуть перебувати у державній, комунальній та приватній власності.
Громадянам та юридичним особам органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування із земель водного фонду можуть передаватися на умовах оренди земельні ділянки прибережних захисних смуг, смуг відведення і берегових смуг водних шляхів, а також озера, водосховища, інші водойми, болота та острови для сінокосіння, рибогосподарських потреб, культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних і туристичних цілей, проведення науково-дослідних робіт тощо.
Як встановлено судом, 22.12.2010 між Ємилівською сільською радою та ОСОБА_1 укладено договір оренди земель водного фонду строком на 15 років, предметом якого є земельна ділянка із земель водного фонду загальною площею 5,2643 га у тому числі у тому числі ставків - 3,6808 га, пасовищ (прибережна захисна смуга) - 1,2955 га, гідротехнічних споруд 1100 га, болота - 0,1780 га.
При цьому, умова стосовно розміру орендної плати за водний об'єкт у договорі відсутня.
Вказана земельна ділянка водного фонду з кадастровим номером 3521481300:51:000:0018 (с. Ємилівка) на даний час відноситься до земель комунальної власності Голованівської селищної територіальної громади.
Відповідно до пункту 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо уточнення порядку передачі в оренду водних об'єктів у комплексі з земельними ділянками» №963-ІХ від 04.11.2020 договори оренди водних об'єктів, укладені в порядку, визначеному законодавством, до набрання чинності цим Законом діють у строки та на умовах, визначених такими договорами. Поновлення таких договорів здійснюється без проведення земельних торгів у порядку укладення договорів оренди землі. Сторони договорів оренди водних об'єктів, договорів оренди земельних ділянок під водними об'єктами, укладених до набрання чинності цим Законом, які не містять умов щодо розміру орендної плати за земельну ділянку, на якій розташований водний об'єкт, або щодо розміру орендної плати за водний об'єкт, зобов'язані визначити такі умови протягом року з дня набрання чинності цим Законом.
Статтею 51 Водного кодексу України визначено, що у користування на умовах оренди для рибогосподарських потреб, культурно-оздоровчих, лікувальних, рекреаційних, спортивних і туристичних цілей, проведення науково-дослідних робіт можуть надаватися водосховища (крім водосховищ комплексного призначення), ставки, озера та замкнені природні водойми.
Водні об'єкти надаються у користування за договором оренди землі в комплексі з розташованим на ній водним об'єктом у порядку, визначеному земельним законодавством України. Право оренди земельної ділянки під водним об'єктом поширюється на такий водний об'єкт.
Водні об'єкти надаються у користування на умовах оренди органами, що здійснюють розпорядження земельними ділянками під водою (водним простором) згідно з повноваженнями, визначеними Земельним кодексом України, відповідно до договору оренди, погодженого з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері водного господарства.
Надання водних об'єктів у користування на умовах оренди здійснюється за наявності паспорта водного об'єкта. Порядок розроблення та форма паспорта затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища.
Типовий договір оренди землі в комплексі з розташованим на ній водним об'єктом затверджується Кабінетом Міністрів України.
Умови використання водних об'єктів, розмір орендної плати та строк дії договору оренди визначаються у договорі оренди землі в комплексі з розташованим на ній водним об'єктом.
Методика визначення розміру плати за надані в оренду водні об'єкти затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища.
За користування водним об'єктом орендар зобов'язаний сплачувати орендну плату за водний об'єкт та орендну плату за земельну ділянку під таким водним об'єктом.
Згідно даної Методики, затвердженої Наказом Міністерства екології та природних ресурсів України від 28.05.2013 №236, розрахунок розміру орендної плати за надані в оренду водні об'єкти здійснюється за формулою із застосуванням відповідних коефіцієнтів із урахуванням цілі використання водного об'єкта, типу водного об'єкта, місцезнаходження водного об'єкта, можливість регулювання водного об'єкта, глибину водного об'єкта, заростання водного об'єкта вищою рослинністю, площі водного дзеркала при нормальному підпірному рівні.
Постановою Кабінету Міністрів України від 02.06.2021 № 572 затверджено Типовий договір оренди землі в комплексі з розташованим на ній водним об'єктом.
Відповідно до пункту 2 вказаної постанови договори оренди водних об'єктів, укладені відповідно до Типового договору оренди водних об'єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 травня 2013 р. №420, діють до моменту закінчення строку їх дії.
Поряд з цим за пунктом 48 Типового договору оренди землі в комплексі з розташованим на ній водним об'єктом невід'ємною частиною цього договору є паспорт водного об'єкта, а в разі надання в оренду рибогосподарської технологічної водойми - паспорт та/або технічний проект рибогосподарської технологічної водойми.
Наказом Міністерства екології та природних ресурсів України від 18.03.2013 №99 затверджено Порядок розроблення паспорта водного об'єкта (далі - Порядок №99).
Згідно із пунктом 2 Порядку №99 він спрямований на встановлення технічних параметрів водного об'єкта, гідрологічних характеристик річки (водотоку), регламентацію експлуатаційної діяльності на водосховищах, ставках, озерах та замкнених природних водоймах (далі - водний об'єкт) для забезпечення сталого використання (включаючи кількісне та якісне відновлення) усіх ресурсів, пов'язаних з існуванням водойми, надійності функціонування споруд і для підвищення ефективності їх використання.
Пунктом 3 Порядку №99 встановлено, що замовником робіт із розроблення паспорта водного об'єкта є орган, що здійснює розпорядження земельною ділянкою під водою (водним простором) згідно з повноваженнями, визначеними Земельним кодексом України (далі - розпорядник земельної ділянки під водою).
Паспорт водного об'єкта погоджується з Держводагентством у строк, що не перевищує 15 робочих днів з дня його надходження (п. 5 Порядку №99).
Відповідно до пункту 6 Порядку №99 паспорт водного об'єкта розробляється в чотирьох примірниках, які зберігаються по одному: в басейновому управлінні водних ресурсів, Держводагентстві, у розпорядника земельної ділянки під водою, а також надається користувачу. Після закінчення строку оренди орендар повертає свій примірник паспорта водного об'єкта розпоряднику земельної ділянки під водою.
Таким чином, Законом №963-ІХ від 04.11.2020 було зобов'язано сторін діючих договорів оренди земельних ділянок під водними об'єктами, які не містять умов щодо розміру орендної плати за водний об'єкт, визначити такі умови протягом року, тобто до 02.03.2022.
При цьому, договір про внесення змін до договору оренди землі в частині визначення додаткового об'єкта оренди водного об'єкта, та розміру плати за його користування має відповідати Типовому договору оренди землі в комплексі з розташованим на ній водним об'єктом та бути погодженим з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері водного господарства. Обов'язковою передумовою внесення змін до діючих договорів оренди земель водного фонду є виготовлення паспорта водного об'єкта.
Станом на момент звернення прокурора з цим позовом до суду паспорт водного об'єкта, що розташований на земельній ділянці з кадастровим номером 3521481300:51:000:0018 Голованівською селищною радою не виготовлений, про що було повідомлено позивача листами від 13.05.2025 та від 18.06.2025 №04-13/161.
У свою чергу, відсутність паспорту водного об'єкта, яким встановлюються технічні параметри водного об'єкта, його гідрологічні характеристики не дозволяє сторонам договору внести зміни та визначити умови, пов'язані з використанням орендарем водного об'єкта, у тому числі і розмір орендної плати.
Після отримання листа відповідача від 18.06.2025 №04-13/161 Керівник Голованівської окружної прокуратури Кіровоградської області 26.06.2025 звернувся до суду з цим позовом, обґрунтовуючи його бездіяльністю Голованівської селищної ради щодо невжиття заходів із розробки паспорта водного об'єкта, розташованого на земельній ділянці комунальної власності.
Розглядаючи адміністративну справу щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку (ч. 2 ст. 2 КАС України).
Критерій прийняття рішення, вчинення (невчинення) дії обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення або вчинення дії - відображає принцип обґрунтованості рішення або дії. Він вимагає від суб'єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов'язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Суб'єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями, а не конкретними обставинами. Так само недопустимо надавати значення обставинам, які насправді не стосуються справи чи не є суттєвими.
При цьому в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову (ч. 2 ст. 71 КАС України).
Велика Палата Верховного Суду у своїх постановах, зокрема, в постанові від 19.04.2018р. у справі № П/9901/137/18 (800/426/17) та низці інших, неодноразово висновувала, що протиправну бездіяльність суб'єкта владних повноважень потрібно розуміти як зовнішню форму поведінки (діяння) цього органу, що полягає у неухваленні рішення чи у нездійсненні юридично значимих й обов'язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб'єкта владних повноважень, були об'єктивно потрібними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені. Для визнання бездіяльності протиправною недостатньо одного лише факту несвоєчасного виконання обов'язкових дій, а важливими є також конкретні причини, умови та обставини, через які дії, що підлягали обов'язковому виконанню відповідно до закону, фактично не були вчинені чи були вчинені з порушенням розумних строків. Значення мають юридичний зміст, значимість, тривалість, підстави та межі бездіяльності, а також її шкідливість для прав та інтересів особи.
Відтак, для правильного вирішення спору необхідно перевірити чи дійсно орган місцевого самоврядування допустив протиправну бездіяльність у спірних правовідносин та чи ухиляється від виконання функцій, покладених на нього законом.
Відповідно до пункту 3 Порядку №99 замовником робіт із розроблення паспорта водного об'єкта є орган, що здійснює розпорядження земельною ділянкою під водою (водним простором) згідно з повноваженнями, визначеними Земельним кодексом України.
Таким чином, саме на розпорядника земельної ділянки покладено обов'язок з оформлення паспорта водного об'єкта.
Оскільки земельна ділянка водного фонду площею 5,2643 га з кадастровим номером 3521481300:51:000:0018, яка є предметом договору оренди земель водного фонду, відноситься до земель комунальної власності Голованівської селищної ради, тому її розпорядником відповідно до частини 1 статті 122 ЗК України є відповідач.
Враховуючи викладене, обов'язок виготовити паспорт водного об'єкта законодавство покладає саме на Голованівську селищну раду, яка, як встановлено судом, юридично значимих дій щодо виготовлення паспорта водного об'єкта, що розташований на орендованій ОСОБА_1 земельній ділянці комунальної власності з кадастровим номером 3521481300:51:000:0018, чим допустила протиправну бездіяльність.
Суд відхиляє доводи відповідача про відсутність протиправної бездіяльності в межах спірних правовідносин з підстав відсутності на дату укладення договору оренди земель водного фонду зобов'язань виготовити паспорт водного об'єкта, адже обов'язок для сторін визначити розмір орендної плати за водний об'єкт у діючих договорах оренди земельних ділянок під водними об'єктами, у разі відсутності такої умови, був встановлений Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо уточнення порядку передачі в оренду водних об'єктів у комплексі з земельними ділянками» №963-ІХ від 04.11.2020.
Проведення роз'яснювальної роботи із старостівськими округами, орендарями з приводу оновлення водних паспортів та приведення договорів оренди водних об'єктів відповідно до норм законодавства, не свідчить про усунення допущеної бездіяльності щодо виконання обов'язку із розробки паспорта водного об'єкта, розташованого на земельній ділянці комунальної власності Голованівської селищної територіальної громади.
Згідно з частинами першою, другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних в матеріалах справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та задоволення позову у повному обсязі.
Відповідно до частини другої статті 139 КАС України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Позивачем не надано суду доказів понесення витрат, пов'язаних із залученням свідків та проведенням експертиз під час розгляду справи.
Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов Керівника Голованівської окружної прокуратури Кіровоградської області до Голованівської селищної ради Кіровоградської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - ОСОБА_1 , про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинення певних дій - задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність Голованівської селищної ради щодо невжиття заходів із розробки паспорта водного об'єкта, розташованого на земельній ділянці з кадастровим номером 3521481300:51:000:0018 загальною площею 5,2643 га, комунальної власності.
Зобов'язати Голованівську селищну раду розробити паспорт водного об'єкта, розташованого на земельній ділянці з кадастровим номером 3521481300:51:000:0018 загальною площею 5,2643 га комунальної власності.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 15 вересня 2025 року.
Повне найменування учасників справи:
Позивач - Керівник Голованівської окружної прокуратури Кіровоградської області (код ЄДРПОУ 02910025, вулиця Паркова, 13, селище міського типу Голованівськ, Кіровоградська область, 26500).
Відповідач - Голованівська селищна рада Кіровоградської області (код ЄДРПОУ 04366654, вулиця Соборна, 48, селище Голованівськ, Голованівський район, Кіровоградська область, 26500).
Третя особа - ОСОБА_1 - (РНОКПП НОМЕР_1 , село Ємилівка Голованівський район, Кіровоградська область).
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду М.Я. САВОНЮК