про повернення позовної заяви
15 вересня 2025 року справа № 340/6043/25
Суддя Кіровоградського окружного адміністративного суду Брегей Р.І., розглянувши у м.Кропивницький адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - Центр), військової частини НОМЕР_1 (далі - військова частина) про визнання протиправною бездіяльності і зобов'язання вчинити певні дії,
Позивач звернувся до суду зі заявою до відповідачів про визнання протиправною бездіяльності щодо нарахування і виплати грошового забезпечення, грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, премії за період з 19 липня 2022 року по 20 травня 2023 року у належному розмірі.
Водночас просить суд зобов'язати відповідачів перерахувати і виплатити кошти з урахуванням раніше виплачених сум та з одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб.
10 вересня 2025 року суд залишив позов без руху.
Надав позивачу час для зазначення інших підстав пропуску строку звернення до суду.
11 вересня 2025 року представник позивача подала клопотання про поновлення строку звернення до суду.
Повідомила, що позивач не отримував повідомлення про розмір прожиткового мінімуму, який був застосований при розрахунку грошового забезпечення.
Наголошує, що ОСОБА_1 стало відомо про порушення права після отримання відповіді на адвокатський запит.
Стверджує, що у разі порушення роботодавцем законодавства про оплату праці працівник не обмежується будь-яким строком звернення до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати.
Зазначає, що строк звернення до суду продовжений до завершення карантину (до 30 червня 2023 року).
Суд, ознайомившись з матеріалами справи, зробив висновок, що позов належить повернути з таких підстав.
Так, за правовим висновком Верховного Суду у постанові від 21 березня 2025 року у справі №460/21394/23 не поширюється строк звернення до суду стосовно розгляду вимог, право на які виникли до 19 липня 2022 року.
Стосовно розгляду позовних вимог, право на які виникло після 19 липня 2022 року, поширюється строк звернення до суду.
Спір стосується питань проходження публічної (військової) служби.
Отже, відноситься до компетенції адміністративного суду.
Приписами частини 2 статті 233 КЗпП України (в редакції станом на 19 липня 2022 року, яка чинна досі) встановлено, що зі заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116).
Отже, на день звернення до суду до правовідносин стосовно виплати коштів при звільненні поширюється строк звернення до суду.
Приписами частини 5 статті 122 КАС України передбачено, що для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Питання стосовно строку звернення до суду у справах щодо виплати заборгованості з грошового забезпечення військовослужбовців при звільненні зі служби досліджував Верховний Суд і зробив такий висновок (постанова від 25 квітня 2023 року у справі №380/15245/22).
“ 38. Вирішуючи питання про те, якою нормою закону слід керуватися при розгляді цієї справи, Верховний Суд, зважаючи на гарантування конституційного права на своєчасне одержання винагороди за працю та рівність усіх працівників у цьому праві, наголошує, що положення статті 233 КЗпП України в частині, що стосуються строку звернення до суду у справах, пов'язаних з недотриманням законодавства про оплату праці, мають перевагу в застосуванні перед частиною п'ятою статті 122 КАС України.
39. Відповідно до частини другої статті 233 КЗпП України (у редакції, чинній до змін, внесених згідно із Законом України від 01.07.2022 №2352-IX) у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
40. Законом України від 01.07.2022 №2352-IX, який набрав чинності з 19 липня 2022 року, частини першу і другу статті 233 КЗпП України викладено в такій редакції:
“Працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.
40.1. Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116)».
42. Отже, до 19 липня 2022 року КЗпП України не обмежував будь-яким строком право працівника на звернення до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати. Після цієї дати строк звернення до суду з трудовим спором, у тому числі про стягнення належної працівнику заробітної плати, обмежений трьома місяцями з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.»
Суд погоджується з правовим висновком Верховного Суду стосовно 3 місячного строку звернення до суду.
Отже, у справах щодо стягнення грошового забезпечення строк звернення до суду бере відлік не раніше дня звільнення зі служби.
У військової частини може бути заборгованість перед військовослужбовцем за тривалі періоди перед звільненням зі служби, яку зобов'язана виплатити у день звільнення.
3-ох місячний строк звернення до суду після звільнення не зменшує періоду часу, заборгованість за який мала бути виплачена, а лише встановлює час, упродовж якого військовослужбовець має право звернутися до суду зі заявою про виплату усієї заборгованості за весь час служби.
ОСОБА_1 проходив службу у ІНФОРМАЦІЯ_2 , який перебуває на фінансовому забезпеченні Центру, в період з 19 липня по 29 серпня 2022 року, а у військовій частині - з 31 серпня 2022 року до 14 липня 2024 року.
Позов подано до суду 02 вересня 2025 року.
Отже, пропущений строк звернення до суду.
Заява про поновлення строку звернення до суду не місить поважних причин пропуску строку звернення до суду.
У наказі про звільнення зі служби чітко зазначено про кошти, які належать при звільненні.
Тому позивач міг чітко виявити ознаки порушеного права у день звільнення з військової служби.
З дня звільнення зі служби було достатньо часу звернутися до суду у встановлений законом строк.
Водночас суд проаналізує вплив дії карантину на перебіг строку звернення до суду.
Так, карантин встановлено з 12 березня 2020 року на підставі постанови Уряду України від 11 березня 2020 року №201.
Постанова набрала чинності 12 березня 2020 року.
Дію карантину неодноразово продовжували і відмінили з 01 липня 2023 року на підставі постанови Уряду України від 27 червня 2023 року №651.
Приписами пункту 1 Прикінцевих положень КЗпП України встановлено, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтею 233 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.
Підсумовуючи, суд зробив висновок, що строк звернення до суду продовжено до 01 липня 2023 року, у тих випадках, коли трьохмісячний строк звернення до суду закінчився до цієї дати.
Строк звернення до суду розпочав відлік з 15 липня 2024 року.
Позов подано до суду 02 вересня 2025 року.
Отже, пропущений трьохмісячний строк звернення до суду.
Заява про поновлення строку звернення до суду не містить причин, які заважали звернутися до суду у строк до 14 жовтня 2024 року.
Позивач не зазначив інших причин, що обмежили у праві звернення до суду вчасно.
Тому відмовляє у поновленні строку звернення до суду.
Водночас суд звертає увагу на приписи частини 1 статті 234 КЗпП України.
Цією нормою права встановлено, що у разі пропуску з поважних причин строків, установлених статтею 233 цього Кодексу, суд може поновити ці строки, якщо з дня отримання копії наказу (розпорядження) про звільнення або письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені працівникові при звільненні (стаття 116), минуло не більше одного року.
З дня отримання наказу про звільнення до дня звернення до суду минуло більше одного року.
Тому суд не може поновити строк звернення до суду, навіть, якщо би і існували поважні причини його пропуску.
Відповідно до приписів частин 1 і 2 статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Водночас приписами пункту 1 частини 4 статті 169 КАС України передбачено, що позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Тому позовна заява повертається ОСОБА_1 .
На підставі викладеного, керуючись ч.2 ст.123 і п.1 ч.4 ст.169 КАС України, суд
Позовну заяву повернути ОСОБА_1 .
Ухвала може бути оскаржена до Третього апеляційного адміністративного суду в апеляційному окрузі, що включає Дніпропетровську, Запорізьку та Кіровоградську області, протягом 15 днів з дня складання.
Ухвала суду набирає законної сили після складання.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду Р.І. БРЕГЕЙ