12 вересня 2025 року м. Кропивницький Справа № 340/4243/25
Кіровоградський окружний адміністративний суду у складі судді Черниш О.А.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу
позивач: Головне управління ДПС у Кіровоградській області (25006, м. Кропивницький, вул. Велика Перспективна, 55, код ЄДРПОУ ВП 43995486)
відповідач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )
про стягнення податкового боргу, -
Головне управління ДПС у Кіровоградській області звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу.
Позов мотивовано тим, що відповідачка має податковий борг з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, в сумі 61980, 60 грн. Оскільки цей податковий борг відповідачка добровільно не погасила, позивач просить суд стягнути його до місцевого бюджету Кропивницької міської територіальної громади.
Ухвалою судді від 30.06.2025 року у справі за цим позовом відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Відповідачка подала відзив на позовну заяву із запереченнями проти позову, мотивованими тим, що вона не отримувала податкові повідомлення-рішення про нарахування їй податку, заявленого до стягнення, і не була повідомлена про виникнення податкового боргу.
Позивач подав заперечення та вказав, що податкові повідомлення-рішення та податкова вимога направлялися поштою на податкову адресу відповідачки, у порядку, визначеному статтею 42 ПК України, і вважаються належним чином врученими.
Розглянувши справу за правилами спрощеного позовного провадження, суд установив такі обставини та дійшов до таких висновків.
За базами даних ДПС та відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно ОСОБА_1 з 2008 року є власником об'єкту нежитлової нерухомості - нежитлового приміщення площею 939,10 кв.м., яке розташоване у АДРЕСА_2 .
ГУ ДПС у Кіровоградській області обчислило суми податку за цей об'єкт нежитлової нерухомості, про що склало такі податкові повідомлення-рішення форми "Ф" про сплату податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки:
- №0292622-2408-1123-UA350400210000014072 від 11.09.2023 року на суму 30520, 75 грн. - за 2022 рік,
- №0184884-2408-1123-UA350400210000014072 від 14.05.2024 року на суму 31459, 85 грн. - за 2023 рік.
Вказані податкові повідомлення-рішення 15.10.2024 року надіслані відповідачці поштою рекомендованим листом з повідомленням про вручення на її податкову адресу. Поштове відправлення повернуто поштою 20.11.2024 року за закінченням терміну зберігання. Суми грошових зобов'язань відображені в ІКП 28.01.2025 року та 15.02.2025 року.
ГУ ДПС у Кіровоградській у зв'язку з виникненням у відповідачки податкового боргу 11.02.2025 року надіслало їй податкову вимогу форми "Ф" №0001565-1303-1128 від 10.02.2025 року про її обов'язок погасити податковий борг.
Ця податкова вимога 11.02.2025 року надіслана відповідачці поштою рекомендованим листом з повідомленням про вручення на її податкову адресу. Поштове відправлення повернуто поштою 27.02.2025 року за закінченням терміну зберігання.
Узгоджені грошові зобов'язання, нараховані позивачем у податкових повідомленнях-рішеннях, заявлені до стягнення у цій справі як податковий борг.
При вирішенні спору суд виходить з того, що порядок визначення суми податкових зобов'язань та погашення податкового боргу платників податків регулюється Податковим кодексом України (надалі - ПК України).
За визначеннями, наведеними у статті 14 ПК України:
- податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк), та/або сума коштів, сформована за рахунок податкових пільг, що були використані платником податків не за цільовим призначенням чи з порушенням порядку їх надання, встановленим цим Кодексом та/або Митним кодексом України;
- грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податкове зобов'язання та/або інше зобов'язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пеня;
- податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом;
- погашення податкового боргу - зменшення абсолютного значення суми такого боргу, підтверджене відповідним документом.
Підпунктами 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК України передбачено, що платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Підпунктом 20.1.19 пункту 20 статті 20 ПК України контролюючим органам надано право стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.
Відповідно до пунктів 54.3, 54.5 статті 54 ПК України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, якщо: 54.3.3. згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору та/або іншого зобов'язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, застосування штрафних (фінансових) санкцій та нарахування пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.
Якщо згідно з нормами цієї статті сума грошового зобов'язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність і повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне та повне погашення нарахованого узгодженого грошового зобов'язання і має право оскаржити зазначену суму в порядку, встановленому цим Кодексом.
Пунктом 57.2 статті 57 ПК України передбачено, що у разі коли відповідно до цього Кодексу або інших законів України контролюючий орган самостійно визначає податкове зобов'язання платника податків з причин, не пов'язаних з порушенням податкового законодавства, та надсилає (вручає) податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум платнику податку, такий платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму податкового зобов'язання у строки, визначені в цьому Кодексі та в статті 297 Митного кодексу України, а якщо такі строки не визначено, - протягом 30 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення про таке нарахування.
Згідно з пунктами 58.1, 58.3 статті 58 ПК України контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення, якщо сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян).
Податкове повідомлення-рішення надсилається (вручається) платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.
Відповідно до пункту 59.1 статті 59 ПК України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Порядок адміністрування податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, унормований статтею 266 Податкового кодексу України, яка містить такі норми:
266.1.1. Платниками податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.
266.2.1. Об'єктом оподаткування є об'єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка.
266.6.1. Базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року.
266.7.1. Обчислення суми податку з об'єкта/об'єктів нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості виходячи із загальної площі кожного з об'єктів нежитлової нерухомості та відповідної ставки податку.
266.7.2. Податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку, обчисленого згідно з підпунктом 266.7.1 пункту 266.7 цієї статті, разом з детальним розрахунком суми/сум податку, та відповідні платіжні реквізити, зокрема, органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, надсилаються платнику податку контролюючим органом у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком).
Податкове / податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку та відповідні платіжні реквізити, визначені в абзаці першому цього підпункту, що надсилаються платнику податку, повинні містити щодо кожного з об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, зокрема, але не виключно, інформацію про адресу місцезнаходження об'єкта житлової та/або нежитлової нерухомості, його площу, ставки та надані фізичним особам пільги зі сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.
266.7.3. Платники податку мають право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за своєю податковою адресою для проведення звірки даних щодо:
- об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності платника податку;
- розміру загальної площі об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності платника податку;
- права на користування пільгою із сплати податку;
- розміру ставки податку;
- нарахованої суми податку.
У разі виявлення розбіжностей між даними контролюючих органів та даними, підтвердженими платником податку на підставі оригіналів відповідних документів, зокрема документів на право власності, контролюючий орган за своєю податковою адресою платника податку проводить перерахунок суми податку і надсилає (вручає) йому нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).
266.10.1. Податкове зобов'язання за звітний рік з податку сплачується: а) фізичними особами - протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.
266.10.2. У разі якщо контролюючий орган не надіслав (не вручив) податкове/податкові повідомлення-рішення у строки, встановлені підпунктом 266.7.2 пункту 266.7 цієї статті, фізичні особи звільняються від відповідальності, передбаченої цим Кодексом за несвоєчасну сплату податкового зобов'язання.
266.10.3. Податкове зобов'язання з цього податку може бути нараховано за податкові (звітні) періоди (роки) в межах строків, визначених пунктом 102.1 статті 102 цього Кодексу.
Згідно з пунктами 87.1, 87.11 статті 87 ПК України джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.
Орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.
Відповідно до пункту 41.4 статті 41 ПК України органами стягнення є виключно контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 цього пункту, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці в межах своїх повноважень.
Згідно з пунктами 95.1, 95.2 статті 95 ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.
Суд зазначає, що предметом доказування у справах про стягнення податкового боргу є обставини, які свідчать про наявність підстав, з якими закон пов'язує можливість стягнення податкової заборгованості в судовому порядку, зокрема: наявність узгодженого грошового зобов'язання; складові основної суми боргу, штрафних (фінансових) санкцій, пені; підстави виникнення податкового боргу; момент його виникнення; встановлення факту сплати (несплати) податкового боргу в добровільному порядку; перевірка вжиття контролюючим органом заходів щодо стягнення податкового боргу на підставі та в порядку, встановлених Податковим кодексом України.
Суд установив, що відповідачка є платником податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, як власник об'єкту нежитлової нерухомості, та має податковий обов'язок зі сплати цього податку.
Контролюючий орган визначив базу оподаткування та нарахував відповідачці податкові зобов'язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за 2022 та за 2023 рік відповідно до пп.54.3.3 п.54 ст.54, пп.266.7 ст.266 ПК України на підставі належних даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, які містять інформацію щодо адреси і типу нерухомого майна, його реєстраційного номера, загальної площі, підстав виникнення права власності і дати державної реєстрації права власності на нерухоме майно.
У спірних правовідносинах контролюючий орган самостійно визначив відповідачці податкові зобов'язання з податку на майно фізичних осіб з причин, не пов'язаних із порушенням податкового або іншого законодавства. Тож відповідно до пункту 54.5 статті 54 ПК України позивач несе відповідальність за своєчасність, достовірність і повноту нарахування суми грошового зобов'язання, а відповідачка несе відповідальність за своєчасне та повне погашення нарахованого їй узгодженого грошового зобов'язання і має право оскаржити зазначену суму в установленому порядку.
Позивачка заперечує проти стягнення податкового боргу, посилаючись на те, що вона не отримувала податкові повідомлення-рішення.
Статтею 42 ПК України встановлені такі правила листування платників податків та контролюючих органів:
42.1. Податкові повідомлення - рішення, податкові вимоги або інші документи з питань адміністрування податків, зборів, платежів, податкового контролю, у тому числі з питань проведення перевірок, звірок, адресовані контролюючим органом платнику податків, повинні бути складені у письмовій формі, відповідним чином підписані та у випадках, передбачених законодавством, завірені печаткою такого контролюючого органу і відображатися в електронному кабінеті.
42.2. Документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).
42.3. Якщо платник податків у порядку та у строки, визначені статтею 66 цього Кодексу, повідомив контролюючий орган про зміну податкової адреси, він на період з дня державної реєстрації зміни податкової адреси до дня внесення змін до облікових даних такого платника податків звільняється від виконання вимог документів, надісланих йому контролюючим органом за попередньою податковою адресою та в подальшому повернених як таких, що не знайшли адресата.
42.4. Платники податків, які подають звітність в електронній формі та/або пройшли електронну ідентифікацію онлайн в електронному кабінеті, можуть здійснювати листування з контролюючими органами засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги". Для осіб, які є фінансовими агентами, листування з контролюючим органом в електронній формі є обов'язковим у випадках, визначених цим Кодексом.
42.5. У разі якщо платник податків не подав заяву про бажання отримувати документи через електронний кабінет, листування з платником податків здійснюється шляхом надіслання за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручаються платнику податків (його представнику).
У разі якщо пошта не може вручити платнику податків документ у зв'язку з відсутністю за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їхньою відмовою прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, документ вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення.
Такі ж правила наведені в пункті 4 розділу III Порядку надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.12.2015 року № 1204, та в пункті 6 розділу IV Порядку направлення контролюючими органами податкових вимог платникам податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30.06.2017 року № 610.
Згідно з пунктом 45.1 статті 45 ПК України платник податків - фізична особа зобов'язаний визначити свою податкову адресу. Податковою адресою платника податків - фізичної особи визнається місце її проживання, за яким вона береться на облік як платник податків у контролюючому органі. Платник податків - фізична особа може мати одночасно не більше однієї податкової адреси.
Суд установив, що ОСОБА_1 не подавала до контролюючого органу заяву про бажання отримувати документи через електронний кабінет. Податкові повідомлення-рішення та податкова вимога, адресовані ОСОБА_1 , були надіслані контролюючим органом на її податкову адресу (адресу реєстрації місця проживання: АДРЕСА_3 ) рекомендованими листами з повідомленням про вручення, як це передбачено пунктом 42.5 статті 42 ПК України. Пошта не змогла вручити ці документи і повернула їх до ГУ ДПС у Кіровоградській області. Тому відповідно до пункту 42.2 статті 42 ПК України ці рішення вважаються належним чином врученими платнику податків.
Тож нараховані цими податковими повідомлення-рішеннями грошові зобов'язання, які не були сплачені у строк, встановлений пп.266.10.1 п.266.10 ст.266 ПК України, набули статусу узгоджених та обліковуються як податковий борг.
Відповідачка не оскаржувала ці податкові повідомлення-рішення в адміністративному чи судовому порядку. Також вона не зверталася до контролюючого органу для проведення звірки даних щодо об'єкта нерухомого майна, бази оподаткування, нарахованої суми податку тощо.
Та обставина, що контролюючий орган при надісланні відповідачці податкових повідомлень-рішень не дотримався строку, установленого пп.266.7.2 п.266.7 ст.266 ПК України, за правилами пп.266.10.2 п.266.10 ст.266 ПК України лише звільняє платника від фінансової відповідальності (штрафу) за несвоєчасну сплату податкового зобов'язання, але не звільняє його від обов'язку сплатити податкове зобов'язання, яке нараховане та заявлене до стягнення в межах строків, визначених п.102.1,п.102.4 ст.102 ПК України.
Отже, у ході судового розгляду справи доведено наявність у відповідачки податкового боргу - узгоджених сум грошових зобов'язань з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за 2022 та 2023 роки в розмірі 61980, 60 грн. (30520, 75 грн. + 31459, 85 грн.). Доказів його погашення суду не надано.
Відповідно до пунктів 10.2, 10.5 статті 10 ПК України податок на майно належить до місцевих податків. Зарахування місцевих податків та зборів до відповідних місцевих бюджетів здійснюється відповідно до Бюджетного кодексу України.
Згідно з пунктами 19 частини 1 статті 64, частини 2 статті 67 Бюджетного кодексу України місцеві податки та збори, що сплачуються (перераховуються) згідно з Податковим кодексом України, відносяться до доходів загального фонду місцевих бюджетів та зараховуються до бюджетів місцевого самоврядування.
Тож позов про стягнення податкового боргу з відповідачки в дохід місцевого бюджету слід задовольнити.
Судові витрати сторони не понесли.
Керуючись статтями 9, 77, 78, 90, 242-246, 250, 251, 255, 262, 295 КАС України, суд, -
Адміністративний позов Головного управління ДПС у Кіровоградській області задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 в дохід місцевого бюджету податковий борг з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, в сумі 61980, 60 грн. (код КДБ 18010300).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду у 30-денний строк, установлений статтею 295 КАС України.
Суддя Кіровоградського окружного
адміністративного суду О.А. ЧЕРНИШ