15 вересня 2025 року № 320/47052/23
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Кочанової П.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Перша лізингова компанія» до Подільського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Інспекція з питань контролю за паркуванням Дніпровської міської ради про визнання дій незаконними та скасування постанови,-
Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Перша лізингова компанія» звернулось до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Подільського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), в якому просить суд:
- визнати дії старшого державного виконавця Подільського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Бондаренко Олександра Сергійовича в частині відкриття виконавчого провадження № 72080505 проти Товариства незаконними,
- скасувати Постанову про відкриття виконавчого провадження винесену 11.07.2023 старшим державним виконавцем Подільського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Бондаренко Олександра Сергійовича та повернути Товариству сплачені кошти по виконавчому провадженню № 72080505 в розмірі 1017,00 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 31.07.2023 року отримало постанову про відкриття виконавчого провадження № 72080505 від 11.07.2023 року. У постанові боржником визначено Товариство з обмеженою відповідальністю «Перша лізингова компанія».
Підставою для відкриття виконавчого провадження № 72080505 стала постанова про накладення адміністративного стягнення серії РАП № 13567 до повідомлення серії ІД № 01125930 від 16.03.2023 року, яка винесена інспектором з паркування відділу контролю за паркуванням інспекції з питань контролю за паркуванням Дніпровської міської ради, яка відповідно до пункту 6 статі 3 Закону «Про виконавче провадження» є виконавчим документом.
Ознайомившись із постановою ТОВ «Перша лізингова компанія» виявлено, що остання винесена з порушенням чинного законодавства, оскільки: - винесена проти неналежного боржника; - винесена з порушенням строку пред'явлення до виконання; - на момент відкриття виконавчого провадження штраф, тобто виконавчий документ вже був виконаний (сплачений).
Зазначає, що відповідно до ч. 1 та 2 ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження» сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник. Боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов'язок щодо виконання рішення. Отже, державний виконавець не є уповноважений на власний розсуд визначати боржника.
Статтею 14-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, передбачено, що адміністративну відповідальність за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі (за допомогою технічних засобів - приладів контролю за дотриманням правил дорожнього руху з функціями фото-, відеофіксації, які функціонують згідно із законодавством про захист інформації в інформаційно- телекомунікаційних системах), або за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису) (за допомогою технічних засобів з функціями запису, зберігання, відтворення і передачі фото-, відеоінформацїї), несе відповідальна особа - фізична особа або керівник юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб, а в разі якщо до Єдиного державного реєстру транспортних засобів внесено відомості про належного користувача відповідного транспортного засобу, - належний користувач транспортного засобу, а якщо в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відсутні на момент запиту відомості про керівника юридичної особи, за якою зареєстрований транспортний засіб, - особа, яка виконує повноваження керівника такої юридичної особи.
Наголошує, що незважаючи на те, що в виконавчому документі - постанові серії РАП № 13567 зазначено, що особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, тобто боржником, є Булал Уалід, керівник, виконавче провадження відкрито проти ТОВ «Перша лізингова компанія», таким чином проігноровано приписи статті 15 Закону України «Про виконавче провадження» та статті 14-2 КУпАП.
Позивач зауважує, що дії державного виконавця в частині відкриття виконавчого провадження є неправомірними та незаконними, тому постанова про відкриття виконавчого провадження підлягає скасуванню.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 10 січня 2024 року відкрито провадження в адміністративній справі № 320/47052/23 та призначено розгляд справи провести без повідомлення учасників справи за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) з урахуванням приписів статті 287 КАС України. Ухвалою залучено в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Інспекцію з питань контролю за паркуванням Дніпровської міської ради.
Сторони про відкриття провадження у справі були повідомлені судом належним чином, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами про доставку документів в електронному вигляді до електронного кабінету позивача, відповідача та третьої особи.
Подільський відділ державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) відзив на адміністративний позов ТОВ «Перша лізингова компанія» та матеріали виконавчого провадження № 72080505 у строк встановлений судом не подав.
Інспекцію з питань контролю за паркуванням Дніпровської міської ради подано письмові пояснення, в яких просить відмовити в задоволенні позовних вимог.
Зазначає, що головним спеціалістом-інспектором з паркування відділу контролю за паркуванням інспекції з питань контролю за паркуванням Дніпровської міської ради Овсієм Едуардом Юрійовичем було винесено постанову про накладення адміністративного стягнення серії РАП № 03567 від 16.03.2023 року до повідомлення серії ІД № 01125930, якою Булала Уаліда - керівника ТОВ «Перша лізингова компанія», визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП та застосовано до нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340,00 грн.
Наголошує, що відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру транспортних засобів, транспортний засіб Toyota RAV4, номерний знак НОМЕР_1 зареєстрований за ТОВ «Перша лізингова компанія», керівником якого є Булал Уалід, тому інспектором з паркування було вірно встановлено, що відповідальною особою за адміністративне правопорушення є ОСОБА_1 та притягнуто зазначену відповідальну особу до адміністративної відповідальності за правопорушення, яке передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП.
Також зазначив, що постанову про накладення адміністративного стягнення серії РАП № 03567 від 16.03.2023 року до повідомлення серії ІД № 01125930, якою ОСОБА_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП та застосовано до нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340,00 грн разом із заявою про відкриття виконавчого провадження від 16.06.2023 року було направлено на адресу Подільського відділу державної виконавчої служби у місті Києві 16.06.2023 року, тобто в межах строку, встановленого ч. 1 ст. 303 КУпАП.
Суд всебічно і повно з'ясував всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінив докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив:
16.03.2023 року головним спеціалістом - інспектором з паркування відділу контролю за паркуванням інспекції з питань контролю за паркуванням Дніпровської міської ради Овсієм Едуардом Юрійовичем прийнято постанову про накладення адміністративного стягнення серії РАП № 13567 до повідомлення серії ІД № 01125930, відповідно до якої визнано винним Булал Уалід - керівника ТОВ «Перша лізингова компанія» у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАп, а саме за здійснення зупинки в районі будинку, що знаходиться за адресою м. Дніпро, вул. Центральна 6, чим порушено вимоги п. 3.34 розділу 33 Правил дорожнього руху, затверджених постановою КМУ від 10.10.2001 року № 1306 - «Зупинку заборонено» та застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340,00 гривень.
Інспекція з питань контролю за паркуванням Дніпровської міської ради звернулася до Подільського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) із заявою від 16.06.2023 року № 2/8012551 про примусове виконання постанови серії РАП № 13567 від 16.03.2023 року. В листі зазначено, що боржник Булал Уалід - керівник «Перша лізингова компанія».
11.07.2023 року старшим державним виконавцем Подільського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Бондаренком Олександром Сергійовичем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 72080505 щодо примусового виконання постанови інспекції з питань контролю за паркуванням Дніпровської міської ради серії РАП № 13567 виданої 16.03.2023 року про стягнення з ТОВ «Перша лізингова компанія» штрафу в розмірі 680,00 грн.
Вважаючи протиправною постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 72080505 винесену 11.07.2023 року, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним відносинам, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Завданням адміністративного судочинства відповідно до ч.1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі-КАС України) є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Частиною другою статті 2 КАС України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Однією із основних засад (принципів) адміністративного судочинства відповідно до п.4 ч.3 ст. 2 КАС України є змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з'ясування всіх обставин у справі.
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначає Закон України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 року №1404-VІІІ (далі - Закон № 1404-VІІІ).
У відповідності до статті 1 Закону № 1404-VIII виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі рішення) сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до статті 2 Закону №1404-VІІІ виконавче провадження здійснюється з дотриманням таких засад: верховенства права; обов'язковості виконання рішень; законності; диспозитивності; справедливості, неупередженості та об'єктивності; гласності та відкритості виконавчого провадження розумності строків виконавчого провадження; співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями; забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців.
Згідно пункту 6 частини 1 статті 3 Закону №1404-VІІІ примусовому виконанню підлягають, серед іншого, постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом.
Частиною 1 статті 4 Закону №1404-VІІІ визначені вимоги до виконавчого документа, а саме у виконавчому документі зазначаються: 1) назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище, ім'я, по батькові та посада посадової особи, яка його видала; 2) дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ; 3) повне найменування (для юридичних осіб) або прізвище, ім'я та, за наявності, по батькові (для фізичних осіб) стягувача та боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або адреса місця проживання чи перебування (для фізичних осіб), дата народження боржника - фізичної особи; 4) ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань стягувача та боржника (для юридичних осіб - за наявності); реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті) боржника (для фізичних осіб - платників податків); 5) резолютивна частина рішення, що передбачає заходи примусового виконання рішень; 6) дата набрання рішенням законної сили (крім рішень, що підлягають негайному виконанню); 7) строк пред'явлення рішення до виконання.
У виконавчому документі можуть зазначатися інші дані (якщо вони відомі суду чи іншому органу (посадовій особі), що видав виконавчий документ), які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню рішення, зокрема місце роботи боржника - фізичної особи, місцезнаходження майна боржника, реквізити рахунків стягувача і боржника, номери їх засобів зв'язку та адреси електронної пошти.
Виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред'явлення, якщо зокрема, виконавчий документ не відповідає вимогам, передбаченим цією статтею, або якщо стягувач не подав заяву про примусове виконання рішення відповідно до статті 26 цього Закону (пункт 6 частини 4 статті 4 Закону №1404-VІІІ).
Відповідно до частин 1-2 статті 12 Закону №1404-VІІІ виконавчі документи можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.
Строки, зазначені в частині першій цієї статті, встановлюються для виконання рішення з наступного дня після набрання ним законної сили чи закінчення строку, встановленого в разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а якщо рішення підлягає негайному виконанню - з наступного дня після його прийняття.
Відповідно до статті 26 Закону №1404-VІІІ виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону в т. ч.: за заявою стягувача про примусове виконання рішення (пункт 1 частини 1 статті 26 Закону №1404-VІІІ).
Виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов'язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей. У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону (частини 5 статті 26 Закону №1404-VІІІ).
Згідно з частиною другою статті 291 КУпАП постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксоване в автоматичному режимі, або про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), набирає законної сили після її вручення особі або отримання поштового повідомлення про вручення або про відмову в її отриманні, або повернення поштового відправлення з позначкою про невручення, або під час її виконання у випадках, передбачених частиною першою статті 300-1цього Кодексу.
Відповідно до частини четвертої статті 299 КУпАП постанова про накладення адміністративного стягнення звертається до виконання органом (посадовою особою), який виніс постанову.
Положеннями частини першої статті 12 Закону №1404 визначено, що виконавчі документи можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.
Відповідно до частини другої статті 300-1 КУпАП у разі несплати штрафу особами, зазначеними у частинах першій та другій статті 14-2 цього Кодексу, протягом 30 днів з дня набрання законної сили постановою про накладення адміністративного стягнення за правопорушення у сферах безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів така постанова підлягає примусовому виконанню.
Частиною першою статті 303 КУпАП передбачено, що не підлягає виконанню постанова про накладення адміністративного стягнення, якщо її не було звернуто до виконання протягом трьох місяців з дня винесення. В разі оскарження постанови перебіг строку давності зупиняється до розгляду скарги. У разі відстрочки виконання постанови відповідно до статті 301 цього Кодексу перебіг строку давності зупиняється до закінчення строку відстрочки.
Зі змісту наведених норм КУпАП слідує, що постанова про накладення адміністративного стягнення може бути звернена до виконання лише протягом трьох місяців з дня її винесення. В разі пропуску цього строку постанова про накладення адміністративного стягнення не підлягає виконанню.
Судом встановлено, що постанова про накладення адміністративного стягнення серії РАП № 13567 винесена 16.03.2023 року у відношенні ТОВ «Перша лізингова компанія» - керівник Булал Уалід, якою Булал Уалід - керівника ТОВ «Перша лізингова компанія» притягнуто до адміністративної відповідальності за правопорушення, передбачене частиною першою статті 122 КУпАП у вигляді штрафу у розмірі 340,00 грн направлена на адресу ТОВ «Перша лізингова компанія» і отримана уповноваженим представником товариства 31.03.2023 року, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення.
Таким чином, постанова інспекції з питань контролю за паркуванням Дніпровської міської ради про накладення адміністративного стягнення серії РАП № 13567 до повідомлення серії ІД № 01125930 набрала законної сили 31.03.2023 року, та може бути пред'явлена протягом 3 місяців з дня набрання нею законної сили. Також боржник відповідно до норм КУпАП має право протягом 10 днів з дня набрання постановою законної сили сплатити 50 відсотків розміру штрафу і постаново у такому випадку буде вважатися виконаною.
Суд встановив, що в постанові про накладення адміністративного стягнення серії РАП № 13567 винесеної 16.03.2023 року зазначено, що дата набрання законної сили - 31.03.2023.
Оскільки постанова про накладення адміністративного стягнення серії РАП № 13567 набрала законної сили 31.03.2023 року, у силу положень ч. 1 ст. 303 КУпАП вона підлягає зверненню до виконання до 31.06.2023 включно.
Вказана постанова, відповідно до ст. 3 Закону №1404-VІІІ є виконавчим документом.
Матеріалами справи підтверджено, що Інспекцією з питань контролю за паркуванням Дніпровської міської ради 16.06.2023 року направлено заяву про примусове виконання виконавчого документу (постанови про накладення адміністративного стягнення серії РАП №13567 від 16.03.2023 року) засобами поштового зв'язку, тобто у законодавчо встановлений тримісячний строк з дня винесення постанови.
Згідно з вимогами пункту 1 частини першої, частини п'ятої статті 26 Закону №1404, виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, за заявою стягувача про примусове виконання рішення.
Виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону.
З аналізу вказаних правових норм слідує, що державний виконавець, отримавши до виконання виконавчий документ - постанову про накладення адміністративного стягнення серії РАП №13567 від 16.03.2023, яку пред'явлено до виконання з дотриманням встановленого строку, не мав підстав для повернення виконавчого документа стягувачу.
Таким чином, враховуючи вищевикладене суд відхиляє доводи позивача про відсутність підстав для відкриття виконавчого провадження у зв'язку з порушенням строків пред'явлення постанови про накладення адміністративного стягнення до виконання.
Відповідно до положень частини першої та другої статті 15 Закону №1404 сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник.
Боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов'язок щодо виконання рішення, а не визначена державним виконавцем особа на власний розсуд.
Статтею 14-2 КУпАП передбачено, що адміністративну відповідальність за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі (за допомогою технічних засобів - приладів контролю за дотриманням правил дорожнього руху з функціями фото-, відеофіксації, які функціонують згідно із законодавством про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах), або за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису) (за допомогою технічних засобів з функціями запису, зберігання, відтворення і передачі фото-, відеоінформації), несе відповідальна особа - фізична особа або керівник юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб, а в разі якщо до Єдиного державного реєстру транспортних засобів внесено відомості про належного користувача відповідного транспортного засобу, - належний користувач транспортного засобу, а якщо в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відсутні на момент запиту відомості про керівника юридичної особи, за якою зареєстрований транспортний засіб, - особа, яка виконує повноваження керівника такої юридичної особи.
Судом встановлено, що постановою про накладення адміністративного стягнення серії РАП № 13567 від 16.03.2023 року Булал Уалід - керівника ТОВ «Перша лізингова компанія» притягнуто до адміністративної відповідальності за правопорушення, передбачене частиною першою статті 122 КУпАП у вигляді штрафу у розмірі 340,00 грн.
Тобто, незважаючи на те, що у постанові серії РАП №13567 від 16.03.2023 зазначено, що особа, щодо якої розглядається справа тобто боржник - Булал Уалід - керівник ТОВ «Перша лізингова компанія», який і повинен бути притягнутий до адміністративної відповідальності, провадження відкрито проти позивача, таким чином відповідачем не дотримано приписи статті 15 Закону та статті 14-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Суд вважає за необхідне зауважити, що зазначення у постанові серії РАП № 13567 від 16.03.2023 року коду ЄДРПОУ позивача не спростовує обов'язку державного виконавця вірно вказати боржника, оскільки зазначення коду ЄДРПОУ лише свідчить про те, що автомобіль був зареєстрований на юридичну особу.
При цьому, якщо виконавчий документ не відповідає вимогам, передбаченим статтею 4 Закону №1404-VІІІ, це є підставою для повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання.
У прохальній частині позовних вимог позивач просить визнати дії старшого державного виконавця Подільського ВДВС Бондаренка Олександра Сергійовича в частині відкриття виконавчого провадження № 72080505 проти позивача незаконними; скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження винесену 11.07.2023 старшим державним виконавцем Подільського ВДВС Бондаренко Олександром Сергійовичем та повернути позивачу сплачені кошти по ВП № 72080505 в розмірі 1017 грн.
Суд вважає за необхідне зазначити, що дії суб'єкта владних повноважень - активна поведінка, яка може мати вплив на права, свободи та інтереси фізичних та юридичних осіб.
Водночас, за наявності рішення суб'єкта владних повноважень, яке визнане судом протиправним, суд зазначає, що оскаржувані дії поглинаються скасуванням прийнятого рішення, оскільки суб'єктом владних повноважень проявлено активну поведінку - прийнято постанови про відкриття виконавчих проваджень.
Крім того, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
16.03.2023 року інспекцією з питань контролю за паркуванням Дніпровської міської ради прийнято постанову про накладення адміністративного стягнення серії РАП № 13567 до повідомлення серії ІД № 01125930 та застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340,00 гривень.
11.07.2023 року старшим державним виконавцем Подільського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Бондаренком Олександром Сергійовичем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 72080505 щодо примусового виконання постанови інспекції з питань контролю за паркуванням Дніпровської міської ради серії РАП № 13567 виданої 16.03.2023 року про стягнення з ТОВ «Перша лізингова компанія» штрафу в розмірі 680,00 грн.
Водночас, постанова інспекції з питань контролю за паркуванням Дніпровської міської ради про накладення адміністративного стягнення серії РАП № 13567 до повідомлення серії ІД № 01125930 отримана уповноваженим представником ТОВ «Перша лізингова компанія» 31.03.2023 року, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення.
07.04.2023 року ТОВ «Перша лізингова компанія» здійснено сплату суму штрафу в розмірі 170,00 грн (тобто 50 % розміру штрафу, як передбачено нормами КУпАП та зазначено в самій постанові про накладення адміністративного стягнення серії РАП № 13567), про що свідчить платіжне доручення № 5850 на суму 170,00 грн. У розділі призначення платежу, платіжного доручення № 5850 від 07.04.2023 року зазначено: « 21081100; ІД; 01125930; ДНЗ: НОМЕР_1 , оплата штрафу зг. Постанови ІД;01125930 від 16.03.2023», що свідчить про те, що сплата штрафу відбулася ще до звернення інспекції з питань контролю за паркуванням Дніпровської міської ради до відділу державної виконавчої служби за примусовим виконанням постанови серії РАП № 03567.
В статті 291 КУпАП визначено, що постанова у справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, та постанова у справі про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 132-2 цього Кодексу, набирає законної сили після її вручення особі або отримання поштового повідомлення про вручення, або про відмову в її отриманні, або повернення поштового відправлення з позначкою про невручення.
Згідно з положеннями ст. 300-2 КУпАП у разі сплати особами, зазначеними у статті 14-3 цього Кодексу, штрафу протягом 10 днів з дня набрання законної сили постановою про накладення адміністративного стягнення за правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті така постанова вважається виконаною.
У разі несплати штрафу особами, зазначеними у частині першій цієї статті, постанова про накладення адміністративного стягнення за правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті підлягає примусовому виконанню протягом 30 днів з дня набрання нею законної сили.
Таким чином, у матеріалах справи наявні докази, які свідчать про те, що позивач погодився із застосованими штрафними санкціями та сплатив їх у розмірі 50 відсотків розміру штрафу, що підтверджується платіжним дорученням від 07.04.2023 року № 5850, тобто в межах десятиденного строку з дня отримання постанови від 16.03.2023 року серії РАП № 13567 до повідомлення серії ІД № 01125930.
Отже, окремою підставою для скасування постанови про відкриття виконавчого провадження ВП № 72080505 від 11.07.2023 року є факт того, що позивачем згідно постанови від 16.03.2023 року серії РАП № 13567 до повідомлення серії ІД № 01125930 сплачено добровільно штрафні санкції в межах десятиденного строку з дня набрання законної сили постанови, оскільки дана постанова винесена безпідставно.
З урахуванням означеного суд дійшов висновку про обґрунтованість доводів позивача у частині скасування постанови про відкриття виконавчого провадження № 72080505.
Водночас позовні вимоги про повернення позивачу сплачених коштів за виконавчими провадженнями № 72080505 в розмірі 1017,00 грн не підлягають задоволенню з огляду на їх передчасність, оскільки станом на дату винесення рішення у цій справі позивач не звертався до відповідача з відповідними заявами про повернення надміру чи помилково сплачених коштів.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин (ч. 2 цієї статті).
Відповідно до ч. 2 ст. 2 названого Кодексу у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
За загальним правилом, що випливає з принципу змагальності, кожна сторона повинна подати докази на підтвердження обставин, на які вона посилається, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона.
Відповідно до ч.1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає частковому задоволенню.
Відповідно до частини третьої статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
З матеріалів справи вбачається, що позивачем при зверненні з адміністративним позовом до суду було сплачено судовий збір в розмірі 5368,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 15495 від 03.08.2023 року та підлягає відшкодуванню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 72, 73, 242-246, 250, 271, 287 КАС України, суд,-
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Перша лізингова компанія» до Подільського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Інспекція з питань контролю за паркуванням Дніпровської міської ради про визнання дій незаконними та скасування постанови - задовольнити частково.
Скасувати постанову старшого державного виконавця Подільського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Бондаренка Олександра Сергійовича про відкриття виконавчого провадження від 11.07.2023 року № 72080505.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Стягнути з Подільського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (код ЄДРПОУ 34482497; місцезнаходження: 04208, м. Київ, пр-т. Георгія Гонгадзе, буд. 5-б) судовий збір у розмірі 2684,00 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн. 00 коп. на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Перша лізингова компанія» (код ЄДРПОУ 30436756; місцезнаходження: 04070, м. Київ, вул. Іллінська, буд. 8).
Рішення складено у повному обсязі та підписано 15 вересня 2025 року.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Кочанова П.В.