про залишення позовної заяви без руху
12 вересня 2025 року Київ № 320/40307/25
Суддя Київського окружного адміністративного суду Скрипка І.М., розглянувши позовну заяву та додані до неї матеріали ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
позивач 30.07.2025 звернувся через підсистему «Електронний суд» до Київського окружного адміністративного суду з указаним позовом (у зв'язку з надмірним навантаженням зареєстрований в суді 11.08.2025).
Із урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, що надійшла через підсистему «Електронний суд» від 11.08.2025 та зареєстрована в суді 18.08.2025, просить суд:
- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних і резервістів (АС «Оберіг») відомостей про наявність у позивача порушень правил військового обліку;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_3 оновити дані про позивача у вказаних реєстрах шляхом видалення відомостей про порушення правил військового обліку;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_3 відкликати направлені до органів поліції звернення про розшук та доставку, а також забезпечити видалення відповідного запису з ІПНП.
Адміністративний позов не відповідає вимогам процесуального закону, з огляду на таке.
У силу вимог частини третьої статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Частиною другою статті 132 цього Кодексу встановлено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Частиною першою статті 4 Закону України від 08.07.2011 № 3674-VI «Про судовий збір» (зі змінами та доповненнями) передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до підпункту 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України від 08.07.2011 № 3674-VI «Про судовий збір» (зі змінами та доповненнями), за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, встановлюється ставка судового збору 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Частиною третьою статті 4 Закону України від 08.07.2011 № 3674-VI «Про судовий збір» передбачено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Із урахуванням викладеного, позивач мав сплатити 1937,92 грн судового збору за дві вимоги немайнового характеру з трьох заявлених, дві з яких є похідними.
Доказів сплати судового збору суду не надано, натомість заявлено клопотання про звільнення від сплати збору.
Неможливість сплати збору обґрунтовує тим, що виховує маленьку дитину віком 4-х років, а його дружина перебуває в стані вагітності та не має змоги працювати. Уся відповідальність за фінансове утримання родини лежить на позивачеві. У таких умовах сплата судового збору стала б для нього надмірним фінансовим тягарем і могла б ускладнити реалізацію права на судовий захист.
Вирішуючи питання щодо заявленого клопотання суд зазначає таке.
Відповідно до частини першої статті 133 Кодексу адміністративного судочинства України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Згідно із частиною першою статті 8 Закону України від 08.07.2011 № 3674-VI «Про судовий збір» (далі - Закон № 3674-VI), враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті (частина друга статті 8 Закону № 3674-VI).
Отже суд наділений повноваженням зменшити тягар несення судових витрат для особи, яка до нього звертається. Водночас конструкція наведених правових норм дає підстави для висновку, що зменшення тягаря несення судових витрат є не обов'язком суду, а повноваженням за певних обставин.
При цьому в частині сплати судового збору законодавець визначив вичерпний перелік умов, за наявності яких можливе зменшення тягаря несення цих судових витрат.
Особа, яка звертається до суду, має право подати відповідне клопотання та навести обставини щодо її майнового стану та, за наявності, обставини, з якими закон пов'язує можливість реалізації судом права зменшити тягар несення судових витрат у частині сплати судового збору. Такі обставини повинні бути підтверджені належними та допустимими доказами.
Тобто, звільнення від сплати судового збору допускається у виняткових випадках і залежно від обставин справи, обґрунтування пов'язаних із цим обставин, які свідчать про неможливість або утруднення у здійсненні оплати судового збору у встановлених законом розмірах і в строки, покладається на цю особу.
Доказами рівня майнового стану фізичної або юридичної особи можуть бути наприклад, довідка про доходи, про склад сім'ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім'ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо.
Водночас окремий доказ, сам по собі, не свідчить про майновий стан, докази мають обґрунтовувати об'єктивні причини, які обумовлюють неможливість оплати судового збору.
На переконання суду жодних доказів на підтвердження незадовільного майнового стану позивача не додано.
Ураховуючи, що позивачем не надано жодних доказів на підтвердження доводів клопотання про звільнення від сплати судового збору, суд доходить висновку про відсутність підстав для його задоволення.
Крім того, частиною другою статті 43 Кодексу передбачено, що здатність особисто здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов'язки, у тому числі доручати ведення справи представникові (адміністративна процесуальна дієздатність), належить фізичним особам, які досягли повноліття і не визнані судом недієздатними, а також фізичним особам до досягнення цього віку у спорах з приводу публічно-правових відносин, у яких вони відповідно до законодавства можуть самостійно брати участь.
У порушення вказаних вимог, позивачем не надано доказів на підтвердження адміністративної процесуальної дієздатності (паспорта), а також доказів реєстрації місця проживання, у тому числі й за адресою, вказаною у позові, і, реєстраційного номера облікової картки платника податків.
Наведені обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам процесуального закону.
Вказані недоліки повинні бути усунені шляхом подання до суду:
- оригіналу документа про сплату 1937,92 грн судового збору за вимоги немайнового характеру;
- доказів на підтвердження адміністративної процесуальної дієздатності позивача шляхом подання засвідченої у передбачений законом спосіб ксерокопії всіх заповнених сторінок паспорта громадянина України або ID-картки з обох боків із додатком про реєстрацію місця проживання, реєстраційного номеру облікової картки платника податків позивача.
Керуючись статтями 43, 160, 161, 169, 171, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя
у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору - відмовити.
позовну заяву - залишити без руху.
Встановити позивачу десятиденний строк із дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків позовної заяви, зазначених у мотивувальній частині ухвали.
Роз'яснити позивачу, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява буде повернута відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
Копію ухвали надіслати особі, яка подала позов.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Скрипка І.М.