про відмову в забезпеченні доказів
12 вересня 2025 року м. Київ Справа № 320/45226/25
Київський окружний адміністративний суд у складі:
головуючої судді - Сас Є.В.,
за участі секретаря судового засідання - Вець О.І.,
заявника - ОСОБА_1 (в режимі відеоконференції),
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві заяву ОСОБА_1 про забезпечення доказів до подання позовної заяви, -
06.09.2025 заявник звернувся через підсистему "Електронний суд" до Київського окружного адміністративного суду з заявою про забезпечення доказів до подання позовної заяви, яка передана головуючому судді 08.09.2025, з наступними вимогами:
- забезпечити докази, шляхом витребування доказів у ІНФОРМАЦІЯ_1 (код ЄДРПОУ: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) результату розгляду заяви ОСОБА_1 від 05.08.2025 року про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на підставі абз. 3 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Дана заява обґрунтована тим, що ОСОБА_1 , звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_1 з заявою від 05.08.2025 про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на підставі абз. 3 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Крім того, заявник вказує, що підставою та обґрунтуванням його заяви до ІНФОРМАЦІЯ_1 було те, що він батько трьох неповнолітніх дітей (які перебувають на повному його утриманні), у шлюбі та відповідно не має відкритих виконавчих проваджень (в т.ч. заборгованості по аліментам) та має право на відстрочку.
Вказану заяву було направлено відповідачу поштою і поштовий лист мав ідентифікатор: 0216300048750.
Згідно даних системи відслідковування "Укрпошта", поштовий лист було відповідачем отримано 08.08.2025.
У зв'язку з тим, що відповіді відповідача тривалий час не надходила, було направлено адвокатський запит від 22.08.2025.
Адвокатський запит було направлено відповідачу поштою і поштовий лист мав ідентифікатор: 0830400057390.
Згідно даних системи відслідковування "Укрпошта", поштовий лист було відповідачем отримано 22.08.2025.
Станом на день звернення до суду із заявою про забезпечення доказів, відповіді та/або відомостей про розгляд клопотання про надання відстрочки від 05.08.2025 у заявника немає.
Тому, на переконання заявника існують підстави припускати, що засіб доказування може бути втрачений або збирання чи подання відповідних доказів стане згодом неможливим або утрудненим, оскільки: в провадженні Київського окружного адміністративного суду вже перебувають справи №320/49737/24; №320/13/25; №320/18336/25 та №320/30097/25, де позивачем є ОСОБА_1 , а відповідачем: ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Усі ці справи між собою подібні тим, що у справах оскаржується бездіяльність відповідача, пов'язана з не розглядом заяви про надання відстрочки від мобілізації.
Різниця лише в тому, що заяви було подано в різний час та датовані різною датою.
Так у справі №320/49737/24 судом задоволено позовні вимоги та рішенням від 28.07.2025 зобов'язано відповідача розглянути заяву від 21.06.2024 року про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі абз. 3 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Так, під час розгляду справи №320/49737/24 представником відповідача в судовому засіданні було заявлено, що в подальшому будь-які заяви Позивача, в т.ч. про надання відстрочки, будуть ігноровані, а адвокатські запити (в інтересах ОСОБА_1 ) будуть знищені і залишені без розгляду.
Крім того, судове рішення у справі №320/49737/24 набрало законної сили з 28.08.2025 і не виконано на даний час.
Усе наведене вище, свідчить що є підстави припускати, що засіб доказування може бути втрачений або збирання чи подання відповідних доказів стане згодом неможливим або утрудненим, як доказ розгляду чи не розгляду заяви заявника від 05.08.2025 про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі абз. 3 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Ризик знищення (або зміни) результату розгляду заяви про надання відстрочки від 05.08.2025 полягає у тому, шо відповідач відкрито ігнорує виконання приписів рішення Київського окружного адміністративного суду від 28.07.2025 року у справі №320/49737/24 та відкрито заявляє про знищення таких звернень у майбутньому.
Крім того, ОСОБА_1 звертає увагу суду, що ним до Київського окружного адміністративного суду підготовлено позовну заяву про визнання протиправною бездіяльність відповідача, що полягає у не розгляді його заяви про надання відстрочки від 05.08.2025.
Таким чином, на думку заявника, шляхом забезпечення доказів можливим буде перевірка заявлених позивачем нововиявлених обставин.
В судовому засіданні заявник просив заяву задовольнити з викладених у ній підстав.
ІНФОРМАЦІЯ_2 явку предствника не забезпечив, що не перешкоджає розгляду заяви по суті.
Розглянувши заяву про забезпечення доказів, суд зазначає наступне.
Відповідно до положень ч. 1 та ч. 2 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору (ч. 1 ст. 94 КАС).
Суд вважає, що умовою задоволення заяви про забезпечення доказів є відомості про те, що відповідне джерело доказів (в даному випадку - документ) об'єктивно існує на момент розгляду справи.
Між тим, фактичних данних про те, що ТЦК та СП створено будь-який доказ (дререло доказів, документ) за заявою від 05.08.2025 року про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на підставі абз. 3 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», в суду не має.
Більш того, як слідує з заяви її автор має намір подати позов про визнання протиправною бездіяльність ТЦК та СП, що полягає у не розгляді його заяви про надання відстрочки від 05.08.2025.
По-друге, відповідно до ч. 1 ст. 114 КАС суд за заявою учасника справи або особи, яка може набути статусу позивача, має забезпечити докази, якщо є підстави припускати, що засіб доказування може бути втрачений або збирання чи подання відповідних доказів стане згодом неможливим або утрудненим.
Водночас, позивач не позбавлений права подавати клопотання про витребування доказів до суду, відповідно до ст. 80 КАС. Також суд може витребувати докази з власної ініціативи.
При цьому, клопотання про забезпечення доказів шляхом їх витребування за ст. ст. 114-116 КАС України та клопотання про витребування доказів за ст. 80 КАС не є тотожними процесуальними діями.
Згідно ст. 117 КАС України ухвала про забезпечення доказів є виконавчим документом та виконується негайно, отже для її постановлення суд має отримати достатні підстави та аргументи, що узгоджуються із положеннями ч. 1 ст. 114 КАС.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі №9901/845/18 було викладено правовий висновок, що процесуальний механізм забезпечення доказів, це не тільки спосіб здобути докази, які стосуються предмета доказування і мають значення/потрібні для вирішення справи, але насамперед спосіб одночасно запобігти їх ймовірній втраті у майбутньому. Щодо останнього, то ризик такої втрати повинен ґрунтуватися на об'єктивних фактах і тільки в сукупності усіх наведених умов суд може вжити заходів для забезпечення доказів.
Таким чином, забезпечення доказів доцільне та можливе лише за умови існування обставин, які б свідчили про те, що надання потрібних доказів може стати неможливим або ускладненим.
У своєму клопотанні заявник не навів обґрунтованих доводів з приводу необхідності вжиття саме таких заходів забезпечення доказів неможливості або ж ускладнення надання таких доказу в майбутньому, а ті обставини на які він посилається (погрози представника ТЦК та СП в попередніх судових процесах) в будь-якому разі не підтвердженні доказами.
Суд зауважує, що заява позивача про забезпечення доказів не містить обґрунтування необхідності вжиття заходів забезпечення доказів, зокрема, з урахуванням вимог ч. 1 ст. 114 КАС України. По суті дана заява позивача є клопотанням про витребування доказів у справі до подання позову.
Відтак така заява задоволенню не підлягає.
Керуючись статтями 114, 116, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення доказів - відмовити.
2. Копію ухвали вручити (направити) заявнику.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошеня та може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Суддя Сас Є.В.