03 вересня 2025 року № 320/44059/25
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Лиска І.Г., розглянувши в м. Києві у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у м. Києві до Приватного підприємства «РАМЕДІН» про стягнення коштів за податковим боргом,
До Київського окружного адміністративного суду звернулося Головне управління ДПС у м. Києві з заявою до Приватного підприємства «РАМЕДІН», в якому просить суд стягнути з Приватного підприємства «РАМЕДІН» суму податкового боргу у розмірі 197 953 657,30 грн.
В обґрунтування позову позивач зазначив, що відповідно до інформаційної комунікаційної системи Державної податкової служби "Податковий блок" відповідач на момент звернення до суду має заборгованість зі сплати податку на прибуток підприємств та зі сплати пені за порушення термінів розрахунку у сфері ЗЕД, невиконання зобов'язання та штрафні санкції за порушення вимог валютного законодавства. Контролюючим органом було направлено відповідачу податкові повідомлення-рішення та податкову вимогу, однак відповідачем у добровільному порядку не було погашено заборгованості.
Отже, ці обставини зумовили звернення позивача до суду із заявою про стягнення коштів за податковим боргом, в порядку, передбаченому статтею 283 КАС України.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 01.09.2025 відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі та призначено судове засідання на 02.09.2025.
Враховуючи скорочені строки розгляду справи, сторони були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового розгляду, що підтверджується наявними у справі документами. Зокрема позивач був повідомлений про час, місце та дату розгляду справи на його електронну адресу, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа від 01.09.2025.
Відповідач відзиву на заяву про стягнення коштів за податковим боргом, заперечень проти вказаної заяви, будь-яких пояснень, заяв чи клопотань до суду не подав.
У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
02.09.2025 від позивача до суду надійшла заява про здійснення судового розгляду цієї справи в порядку письмового провадження.
Відповідно до вимог частини третьої статті 268 КАС України неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.
За таких обставин суд, з урахуванням положень статті 268 КАС України та клопотання представника позивача, вирішив здійснювати подальший розгляд справи за відсутності представників сторін, в порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами і доказами.
Дослідивши наявні у матеріалах справи докази та з'ясувавши обставини справи, суд зазначає про таке.
Приватне підприємство «РАМЕДІН» (код ЄДРПОУ 44653419) зареєстроване в органах державної реєстрації як суб'єкт господарської діяльності, є платником податків та перебуває на податковому обліку Головного управління ДПС у м. Києві, як відокремленого підрозділу Державної податкової служби України.
Згідно з інформаційної комунікаційної системи Державної податкової служби «Податковий блок» ПП «РАМЕДІН» на момент звернення до суду має заборгованість з податку на прибуток підприємств та зі сплати пені за порушення термінів розрахунку у сфері ЗЕД, невиконання зобов'язання та штрафні санкції за порушення вимог валютного законодавства на загальну суму 197 953 657,30 грн.
Заборгованість зі сплати податку на прибуток підприємств виникла на підставі податкового повідомлення-рішення № 540510412 від 11.06.2025.
Заборгованість зі сплати пені за порушення термінів розрахунку у сфері ЗЕД, невиконання зобов'язання та штрафні санкції за порушення вимог валютного законодавства виникла на підставі податкового повідомлення-рішення № 00538590702 від 11.06.2025.
Вказані податкові повідомлення-рішення були направлені контролюючим органом на адресу реєстрації відповідача (згідно з даними державного демографічного реєстру), а саме: 02121, м. Київ, просп. Миколи Бажана 3.
Як вбачається із копії рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, конверти із податковими повідомленнями рішеннями були повернуті відправнику із відмітками “не зареєстрований».
Також Головним управлінням ДПС у м. Києві відповідачу була винесена податкова вимога від 30.07.2025 № 0016314-1302-2615 на загальну суму податкового боргу станом на 28.07.2025 - 197 953 997,30 грн.
Податкову вимогу від 30.07.2025 № 0016314-1302-2615 було направлено відповідачу рекомендованим поштовим відправленням із повідомленням про вручення на її податкову адресу, а саме: 02121, м. Київ, просп. Миколи Бажана 3, проте конверт було повернуто відправнику з відміткою “за закінченням терміну зберігання», що підтверджується копією рекомендованого повідомлення про вручення та копією конверта із відміткою про повернення, наявними в матеріалах справи.
У зв'язку з тим, що станом на день подачі заяви (01.09.2025) в порядку ст. 283 КАС України, податковий борг відповідачем не сплачено, позивач звернувся до суду з метою стягнення вказаного податкового боргу.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Спірні правовідносини, що склались між сторонами, регулюються Податковим кодексом України від 02.12.2010 № 2755-VI, який регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Відповідно до пункту 14.1.137 статті 14 ПК України, орган стягнення - державний орган, уповноважений здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах повноважень, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.
Контролюючий орган має право застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджету та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу.
Згідно пункту 15.1. статті 15 ПК України, платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.
Підпунктом 16.1.4. пункту 16.1. статті 16 ПК України визначено, що платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Відповідно до пункту 31.1 статті 31 ПК України строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.
Відповідно до статті 36 ПК України податковим обов'язком платника податку визнається його обов'язок обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Такий обов'язок виникає у платника за кожним податком та збором, він є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов'язків платника податків, крім випадків, передбачених законом.
Крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою (п.54.1 ст.54 ПК України).
Не підлягає оскарженню грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків (п.56.11 ст.56 ПК України).
Положеннями підпункту 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 ПК України визначено, що контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, або зменшення суми податку на доходи фізичних осіб, задекларовану до повернення з бюджету у зв'язку із використанням платником податку права на податкову знижку, якщо: дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань та/або іншого зобов'язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, або завищення суми податку на доходи фізичних осіб, що підлягає поверненню з бюджету у зв'язку із використанням платником податку права на податкову знижку, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.
Відповідно до пункту 54.5 статті 54 ПК України якщо згідно з нормами цієї статті сума грошового зобов'язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність і повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне та повне погашення нарахованого узгодженого грошового зобов'язання і має право оскаржити зазначену суму в порядку, встановленому цим Кодексом.
Порядок узгодження грошових зобов'язань, визначених контролюючим органом, врегульовано статтею 56 ПК України.
Так, згідно пункту 56.1 статті 56 ПК України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.
У відповідності до підпункту 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 ПК України, “грошове зобов'язання платника податків» - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Правовими положенням підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України передбачено, що податковий борг - це сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Органами стягнення є виключно контролюючі органи, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці у межах своїх повноважень, у відповідності до положень пункту 41.2 статті 41 ПК України.
Відповідно до пункту 59.1 статті 59 ПК України, у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Податкова вимога може надсилатися (вручатися) контролюючим органом за місцем обліку платника податків, в якому обліковується податковий борг платника податків.
Також податкова вимога надсилається (вручається) коли платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення (п.59.4 ст.59 Податкового кодексу України).
Підпунктом 14.1.153 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що податкова вимога - це письмова вимога контролюючого органу до платника податків щодо погашення суми податкового боргу.
Пунктом 59.5 статті 59 ПК України передбачено, що у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.
У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
Згідно з пунктом 95.1 статті 95 ПК України, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі, однак не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.
Згідно з вимогами пункту 102.1 статті 102 ПК України контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання, а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку. У разі подання платником податку уточнюючого розрахунку до податкової декларації контролюючий орган має право визначити суму податкових зобов'язань за такою податковою декларацією протягом 1095 днів з дня подання уточнюючого розрахунку.
Відповідно до вимог пункту 102.4 статті 102 ПК України у разі якщо грошове зобов'язання нараховане контролюючим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 102.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв'язку з відмовою у самостійному погашенні такого грошового зобов'язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу. Якщо платіж стягується за рішенням суду, строки стягнення встановлюються до повного погашення такого платежу або визначення боргу безнадійним.
При цьому, стягнення податкового боргу з урахування суб'єктного складу сторін у даній справі здійснюється у порядку статей 95, 96 ПК України.
Строки, протягом яких контролюючий орган може звернутися до адміністративного суду з позовом про стягнення сум податкового боргу з платника податків, визначаються статтею 102 ПК України, відповідно до положень якої податковий орган має право звертатися до суду з позовом про стягнення податкового боргу протягом 1095 днів з моменту виникнення податкового боргу.
Разом з цим, суд зазначає, що судова палата з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов'язкових платежів КАС ВС у постанові від 27 січня 2022 року у справі №160/11673/20 сформувала висновок, відповідно до якого процесуальний строк звернення до суду з позовом про скасування податкового повідомлення-рішення (рішення про застосування штрафних санкцій) у випадку, якщо платником податків не використовувалася процедура досудового вирішення спору (адміністративного оскарження) визначається частиною другою статті 122 КАС України - становить шість місяців і обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
У цій справі також було висловлено окрему думку, де вказано, що платник податків для захисту своїх законних прав, свобод і законних інтересів відповідно до принципу in dubio pro tributario має право на звернення до суду з позовом про оскарження рішення контролюючого органу у межах гарантованого спеціальним законом строку, встановленого сукупністю правових норм - пунктом 56.18 статті 56 та пунктом 102.1 статті 102 ПК України, а не загального, визначеного частиною другою статті 122 КАС України.
Крім того, 19 січня 2023 року Велика Палата Верховного Суду ухвалила постанову у справі №140/1770/19 про стягнення заборгованості.
У пункті 99 цієї постанови Велика Палата Верховного Суду зазначила, що строк давності у 1095 днів, встановлений статтею 102 ПК України, поширюється, зокрема, на право контролюючого органу щодо проведення перевірки та самостійного визначення суми грошових зобов'язань (пункт 102.1); стягнення податкового боргу (пункт 102.4); право платника податків на подання заяви про повернення надміру сплачених грошових зобов'язань або про їх відшкодування (пункт 102.5); право платника податків на оскарження в суді податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу (пункт 56.18 статті 56).
При цьому у пункті 101 постанови Велика Палата Верховного Суду зазначила також про те, що норма пункту 56.18 статті 56 ПК України, встановлюючи спеціальні строки звернення до суду, є відсильною до статті 102 цього Кодексу та регулює виключно правовідносини щодо оскарження податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу.
Такий висновок Велика Палата Верховного Суду повторила у постанові від 13 квітня 2023 року у справі №320/12137/20 про стягнення коштів.
Отже, Велика Палата Верховного Суду у справі про стягнення бюджетної заборгованості фактично констатувала, що строк звернення до суду у 1095 днів поширюється на право платника податків на оскарження в суді податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу, аналізувала не обумовлюючи вибір правової норми наявністю чи відсутністю досудового врегулювання спору, тобто наявністю чи відсутністю адміністративного оскарження податкового повідомлення-рішення.
Згідно з висновками, викладеними у постановах Верховного Суду від 19 червня 2020 року у справі № 520/12807/19, від 12 травня 2022 року у справі № 420/9673/20, позов з вимогою про стягнення коштів, яка ґрунтується на підставі рішення контролюючого органу, може бути ним поданий до суду не раніше закінчення строку, встановленого для судового оскарження такого рішення.
В свою чергу, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16 липня 2025 року у справі № 500/2276/24 погодилася із правильністю усталеної практики судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов'язкових платежів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду щодо строків оскарження рішень податкового органу, а саме:
1) якщо платник податків не оскаржував рішення контролюючого органу в досудовому (адміністративному) порядку - строк звернення до суду становить 6 місяців (частина друга статті 122 КАС України);
2) якщо платник податків оскаржував рішення контролюючого органу в досудовому (адміністративному) порядку, яке не стосується нарахування грошових зобов'язань (наприклад, відмова у реєстрації податкових накладних; присвоєння ризикового статусу тощо), - строк звернення до суду становить 3 місяці (частина четверта статті 122 КАС України);
3) якщо платник податків оскаржував рішення контролюючого органу в досудовому (адміністративному) порядку, яке передбачає нарахування грошових зобов'язань (наприклад, податкове повідомлення-рішення), - строк звернення до суду становить 1 місяць (пункт 56.19 статті 56 Податкового кодексу України).
Особливості провадження у справах за зверненням податкових та митних органів щодо стягнення коштів за податковим боргом регламентовані статтею 283 КАС України.
Пунктом 5 частини 1 статті 283 КАС України визначено, що провадження у справах за зверненням податкових та митних органів при здійсненні ними визначених законом повноважень здійснюється на підставі заяви таких органів щодо стягнення коштів за податковим боргом.
Відповідно до частини 2 статті 283 КАС України заява подається до суду першої інстанції протягом 24 годин з моменту встановлення обставин, що зумовлюють звернення до суду, за загальними правилами підсудності, встановленими цим Кодексом, у письмовій формі.
Строки, встановлені у справах, визначених цією статтею, обчислюються календарними днями і годинами.
Днем подання позовної заяви, апеляційної скарги є день їх надходження до відповідного суду. Строки подання позовних заяв і апеляційних скарг, встановлені у справах, визначених цією статтею, не може бути поновлено. Позовні заяви, апеляційні скарги, подані після закінчення цих строків, суд залишає без розгляду.
Судом встановлено, що заявником подано до суду заяву про стягнення коштів за податковим боргом в порядку статті 283 КАС України, який виник на підставі податкового повідомлення-рішення форми “С» від 11 червня 2025 року №00538590702 на загальну суму 197953657,30 грн., за результатом проведеної документальної позапланової невиїзної перевірки, про що складено Акт від 29 квітня 2025 року № 35362/ж5/26-15-07-02-05-01/44653419.
Вказане рішення з розрахунком пені за порушення строків розрахунків по зовнішньоекономічних операціях направлені засобами поштового зв'язку АТ "Укрпошта" на юридичну адресу відповідача
Відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення за трекінгом 0601157122766 вищевказане поштове відправлення повернуто до податкового органу з відміткою: “не зареєстрований».
Відповідно до абзацу 2 пункту 42.5 статті 42 ПК України у разі якщо пошта не може вручити платнику податків документ у зв'язку з відсутністю за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їхньою відмовою прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, документ вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення.
Водночас, у суду відсутні відомості щодо оскарження відповідачем податкового повідомлення-рішення форми “С» від 11 червня 2025 року №00538590702 у досудовому або судовому порядку.
Однак, суд звертає увагу заявника, що ним подано заяву 01.09.2025 в порядку статті 283 КАС України про стягнення коштів за податковим боргом з Приватного підприємства «РАМЕДІН», яким просить стягнути кошти такого платника податків на суму податкового боргу у розмірі 197 953 657,30 грн, на підставі податкового повідомлення-рішення форми “С» від 11 червня 2025 року №00538590702, шестимісячний строк на оскарження якого не минув.
Отже, заява в порядку статті 283 КАС України подана до закінчення шестимісячного строку, наданого відповідачу для оскарження податкового повідомлення-рішення відповідно частини другої статті 122 КАС України.
Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку про наявність підстав для відмови в задоволенні позовних вимог, оскільки право на звернення суб'єкта владних повноважень до суду із заявою про стягнення коштів за податковим боргом, який ґрунтується на підставі рішення суб'єкта владних повноважень, може були реалізоване лише після закінчення строку, встановленого у абзаці 1 частини другої статті 122 КАС України.
Як встановлено частиною першою статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до частини першої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
З урахуванням вищезазначеного, суд приходить до висновку, що в задоволенні заяви про стягнення коштів має бути відмовлено.
Керуючись статтями 9,14,73-78,90,143,242-246,250,255,283 КАС України, суд,-
У задоволенні заяви Головного управління Державної податкової служби у м.Києві - відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом десяти з дня його проголошення.
Суддя Лиска І.Г.