12 вересня 2025 року м.Київ справа №320/11827/25
Суддя Київського окружного адміністративного суду Терлецька О.О., розглянувши порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправними дій,
До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві в якому просить суд:
1. Визнати протиправними рішення, дії та бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, які полягають в обмеженні з 01.04.2019 суми щомісячної пенсії ОСОБА_1 десятьма розмірами прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність та у зменшенні відсоткового значення розміру його пенсії з 86 % на 70 % сум грошового забезпечення.
2. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві (код ЄДРПОУ 42098368) перерахувати та виплачувати ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) з 01.04.2019 усі недоплачені суми пенсії без її обмеження максимальним (граничним) розміром, зберігаючи при цьому її обчислення з урахуванням всіх основних та додаткових видів грошового забезпечення та виходячи з 86% значення розміру сум грошового забезпечення.
Станом на 03.09.2025 року від відповідача відзиву не надходило. Відповідно до ч. 6 ст. 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Дослідивши обставини справи судом було встановлено наступне.
Позивач звернувся з заявою про перерахунок пенсії в розмірі 86% від сум грошового забезпечення без обмеження максимальним розміром.
Відповідач відмовив в проведенні перерахунку зазначаючи, що під час перерахунку пенсії діяла норма згідно якої розмір пенсії обмежувався 70% від розміру грошового забезпечення. Також відповідач відмовив в проведенні перерахунку обґрунтовуючи свою позицію посилаючись на ст. 46 Закону України "Про Держаний бюджет України на 2025 року" та Постанову Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 року № 1 "Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану" на виконання ст. 46 Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" якою встановлено застосуванням коефіцієнтів до відповідних сум перевищення пенсій розмір яких перевищує 10 розмірів прожиткового мінімуму.
Правова позиція суду.
У преамбулі Закону 2262-XII "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб"зазначено: "Держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв'язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист".
08.07.2011 року прийнято Закон України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи", який набрав чинності 01.10.2011 року, підпунктом 9 Прикінцевих та перехідних положень якого внесено зміни до Закону №2262-XII, зокрема у ч. 2 ст. 13 цифри "90" змінено цифрами "80".
27.03.2014 року прийнято Закон України "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні", який набрав чинності 01.04.2014 року, крім деяких положень, п. 23 Розділу II якого внесено зміни до Закону №2262-XII: у ч. 2 ст. 13 цифри "80" змінено цифрами "70". Ці зміни набрали чинності з 01.05.2014 року.
Таким чином, сьогодні ч. 2 ст. 13 Закону №2262-XII має наступний зміст: "Максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 70 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43), а особам, які під час проходження служби брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і віднесені в установленому законом порядку до категорії 1, - 100 процентів, до категорії 2, - 95 процентів."
Також, пунктом 2 Розділу ІІ Законом України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" передбачено, що обмеження пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) максимальним розміром, встановленим цим Законом, не поширюється на пенсіонерів, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом.
Більш того, ст. 13 Закону №2262-XII регулює саме призначення пенсій та не стосується перерахунку вже призначених пенсій. Призначення та перерахунок пенсій є різними за змістом та механізмом їх проведення процедурами. Отже, при перерахунку пенсії відповідним категоріям військовослужбовців має застосовуватись норма, що визначає розмір грошового забезпечення у відсотках, яка діяла на момент призначення такої пенсії.
За встановленими судом обставинами, пенсія позивачу була призначена в розмірі 70 % від відповідних сум грошового забезпечення.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом від 16 жовтня 2019 року по справі № 240/5401/18.
Отже, при перерахунку пенсії відповідним категоріям військовослужбовців має застосовуватись норма, що визначає розмір грошового забезпечення у відсотках, яка діяла на момент призначення такої пенсії.
Щодо обмеження пенсії максимальним розміром.
Обмеження граничного розміру пенсії, призначеної на підставі Закону № 2262-XII, десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, вперше введено в дію Законом № 3668-VI, який набрав законної сили 01.10.2011.
Водночас Законом № 3668-VI внесено зміни у статтю 43 Закону № 2262-XII, яку викладено в редакції Закону № 3668-VI, а саме: максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Рішенням Конституційного Суду України від 20.12.2016 № 7-рп/2016 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення частини сьомої статті 43 Закону № 2262-XII.
Положення частини сьомої статті 43 Закону № 2262-XII та положення частини першої статті 2 Закону № 3668-VІ (у частині поширення її дії на Закон № 2262-ХІІ), прийняті одночасно для регулювання одних і тих самих правовідносин (обмеження максимальним розміром пенсій, призначених відповідно до Закону № 2262-XII) та є однаковими за змістом.
Тобто, на момент виникнення спірних правовідносин була наявна колізія між Законом № 2262-XII з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 № 7-рп/2016 та Закону № 3668-VI - у частині обмеження максимальним розміром пенсії військовослужбовців.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 06.11.2018 у справі № 812/292/18 зазначила, що норми законодавства, які допускають неоднозначне або множинне тлумачення, завжди трактуються на користь особи.
Зважаючи на викладене, у цій справі застосуванню підлягають норми Закону № 2262-XII з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 № 7-рп/2016, а не норми Закону № 3668-VI.
Окрім того, Конституційним Судом України було ухвалене рішення від 12 жовтня 2022 року 7-р(ІІ)/2022 щодо відповідності Конституції України (конституційності) приписів статті 2 Закону України “Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 8 липня 2011 року № 3668-VI (далі - Закон № 3668) (щодо соціальних гарантій для захисників і захисниць України) та яким визнав оспорювані приписи Закону № 3668 неконституційними. Конституційний Суд України перевірив на відповідність Конституції України обмеження встановленням максимального розміру пенсії, призначеної (перерахованої) за Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб“ від 9 квітня 1992 року № 2262-ХІІ (далі - Закон № 2262) та дійшов висновку, що пенсійне забезпечення як основний складник соціальних гарантій високого рівня стосовно громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також осіб, що збройно захищають суверенітет, територіальну цілісність та недоторканність України під час агресії Російської Федерації проти України, розпочатої в лютому 2014 року, не може бути скасоване або обмежене.
У Рішенні Суд наголосив, що оспорювані приписи Закону № 3668, які обмежують максимальним розміром пенсії, призначеної (перерахованої) за Законом № 2262, зокрема особам, на яких поширено приписи частини п'ятої статті 17 Конституції України, не відповідають сутності соціальних гарантій високого рівня для таких осіб. Цим Рішенням Конституційний Суд України визнав неконституційними приписи статті 2 Закону № 3668, що поширюють свою дію на Закон України № 2262, в тім, що вони не забезпечують соціальних гарантій високого рівня, що мають бути забезпечені державою відповідно до спеціального юридичного статусу громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також осіб, що збройно захищають суверенітет, територіальну цілісність та недоторканність України під час агресії Російської Федерації проти України, розпочатої в лютому 2014 року.
Варто зауважити, що Конституційний Суд у своєму рішенні від 20.12.2016 № 7- рп/2016 дійшов висновку, що будь-які обмеження максимального розміру пенсії, призупинення виплати призначеної пенсії особам, яким право на пенсійне забезпечення встановлене Законом № 2262-ХІІ, порушує суть конституційних гарантій щодо безумовного забезпечення соціального захисту осіб, передбачених частиною п'ятою статті 17 Конституції України, які зобов'язані захищати суверенітет, територіальну цілісність і недоторканність України.
Разом з тим, відповідно до ст. 46 Закону України "Про Держаний бюджет України на 2025 року" вирішено установити, що у 2025 році у період дії воєнного стану пенсії, призначені (перераховані) відповідно до Митного кодексу України, законів України "Про державну службу", "Про прокуратуру", "Про статус народного депутата України", "Про Національний банк України", "Про Кабінет Міністрів України", "Про дипломатичну службу", "Про службу в органах місцевого самоврядування", "Про судову експертизу", "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", "Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів", "Про наукову і науково-технічну діяльність", "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", Постанови Верховної Ради України від 13 жовтня 1995 року № 379/95-ВР "Про затвердження Положення про помічника-консультанта народного депутата України" (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством), розмір яких (пенсійної виплати) перевищує десять прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність, виплачуються із застосуванням до суми перевищення коефіцієнтів у розмірах і порядку, визначених Кабінетом Міністрів України.
На виконання ст. 46 Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" Кабінетом Міністрів України прийнято Постанову від 03.01.2025 року № 1 "Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану". Відповідно до вищевказаної постанови у період воєнного стану у 2025 році пенсії (пенсійні виплати), призначені (перераховані) відповідно до Законів України, зокрема, “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством), розмір яких перевищує 10 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, виплачуються із застосуванням коефіцієнтів до відповідних сум перевищення.
Пунктом 2 Постанови № 1 від 03.01.2025 року встановлено, що у період воєнного стану у 2025 році коефіцієнти, визначені пунктом 1 цієї постанови, не застосовуються до пенсій (пенсійних виплат) осіб, які брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, безпосередню участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, брали безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, а також до пенсій в разі втрати годувальника, призначених членам сім'ї загиблих (померлих, зниклих безвісти) таких осіб.
Предмет закону про Державний бюджет України чітко визначений у Конституції України, то цей закон не може скасовувати чи змінювати обсяг прав і обов'язків, пільг, компенсацій і гарантій, передбачених іншими законами України. Абзацем восьмим пункту 4 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням 46 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статей 29, 36, частини другої статті 56, частини другої статті 62, частини першої статті 66, пунктів 7, 9, 12, 13, 14, 23, 29, 30, 39, 41, 43, 44, 45, 46 статті 71, статей 98, 101, 103, 111 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік»(справа про соціальні гарантії громадян) від 9 липня 2007 року № 6-рп/2007 Конституційний Суд України було наголошено на тому, що скасування чи зміна законом про Державний бюджет України обсягу прав і гарантій та законодавчого регулювання, передбачених у спеціальних законах, суперечить статті 6, частині другій статті 19, статті 130 Конституції України. (абзац третій пункту 4 мотивувальної частини).
Верховний Суд ухвалою від 06.02.2025 постановив відмовити у відкритті провадження за поданням судді Харківського окружного адміністративного суду про розгляд Верховним Судом як зразкової справи №520/909/25.
В обґрунтування відмови у відкритті провадження Верховний Суд зазначив, що Верховний Суд неодноразово висловлював правову позицію щодо застосування норм права у спорах, пов'язаних з обмеженням максимальним розміром пенсій, призначених відповідно до Закону №2262-XII.
Зокрема, у постановах від 16.12.2021 у справі № 400/2085/19, від 20.07.2022 у справі №340/2476/21, від 25.07.2022 у справі № 580/3451/21, від 30.08.2022 у справі №440/994/20, від 17.03.2023 у справі № 340/3144/21 та інших Верховний Суд дійшов висновку про те, що у правовідносинах щодо призначення та перерахунку пенсій відповідно до Закону №2262-XII норми зазначеного закону підлягають застосуванню з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 № 7-рп/2016, у зв'язку з чим будь-яке обмеження максимального розміру зазначених пенсій є протиправним.
Верховний Суд зазначив, враховуючи, що правовідносини, які склались в цій справі не є новими у судовій практиці, у поданні про розгляд справи № 520/909/25 як зразкової, доцільність розгляду цієї справи Верховним Судом як зразкової відсутня.
Таким чином, Верховний Суд зробив висновок, що обмеження розміру пенсії, призначеної згідно з Законом №2262-ХІІ, як у зв'язку зі змінами у законодавстві до 2025 року, так і у зв'язку з Постановою КМУ №1 підпадають під регулювання одних і тих самих норм, та з цього приводу вже було висловлено позицію як Верховного Суду, так і Конституційного Суду щодо протиправності обмеження пенсії максимальним розміром.
Відтак обмеження ГУ ПФУ максимального розміру пенсії позивача, право на пенсійне забезпечення якого встановлене Законом № 2262-ХІІ, -- є протиправним.
Відповідно до ч.1 ст.245 КАС України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково.
Враховуючи вищевикладене, суд не приймає твердження відповідача зазначені у відзиві та задовольняє позовні вимоги в повному обсязі.
Відповідно до ч. 1 ст. 132 КАС України до судових витрат належить судовий збір. Позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 1211,20 грн, що підтверджується відповідною квитанцією.
Статтею 139 КАС України передбачено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Адміністративний позов задовольнити в повному обсязі.
2. Визнати протиправними рішення, дії та бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, які полягають в обмеженні з 01.04.2019 суми щомісячної пенсії ОСОБА_1 десятьма розмірами прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність та у зменшенні відсоткового значення розміру його пенсії з 86 % на 70 % сум грошового забезпечення.
3. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві (код ЄДРПОУ 42098368) перерахувати та виплачувати ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) з 01.04.2019 усі недоплачені суми пенсії без її обмеження максимальним (граничним) розміром, зберігаючи при цьому її обчислення з урахуванням всіх основних та додаткових видів грошового забезпечення та виходячи з 86% значення розміру сум грошового забезпечення.
4. Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) витрати зі сплати судового збору в розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 (двадцять) копійок.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти складення повного тексту рішення.
Суддя Терлецька О.О.