29 серпня 2025 року справа №640/14537/22
Київський окружний адміністративний суд у складі судді Панченко Н.Д., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження у м. Києві адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправними дій, зобов'язати вчинити дії,
До Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (04053, м. Київ, вул.Бульварно-Кудрявська, 16), в якому просить суд:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (ідентифікаційний код в ЄДРПОУ: 42098368, місцезнаходження: вул. Бульварно-Кудрявська, 16, м. Київ, 04053), що полягають у здійсненні перерахунку пенсії відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 1210 від 23.11.2011 року ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: : АДРЕСА_2 );
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві (ідентифікаційний код в ЄДРПОУ: 42098368, місцезнаходження: вул. Бульварно-Кудрявська, 16, м. Київ, 04053) здійснити перерахунок пенсії відповідно до п.4 ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (в редакції від 9 липня 2007 року, згідно з рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008) в розмірі 16 216 гривні, ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 ).
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що є потерпілою особою внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС 1 категорії, перебуває на пенсійному обліку в у відповідача і отримує пенсію по інвалідності 2 групи в розмірі відшкодування фактичних збитків відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Так, позивач звернувся до відповідача з заявою про нарахування та виплату основної державної пенсії відповідно до статті 54 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи. Однак, відповідач протиправно не здійснив виплату належних сум. Вважаючи протиправними дії відповідача у не нарахуванні державної пенсії у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком, позивач звернувся до суду з позовною заявою.
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 07.09.2022 відкрито провадження за правилами спрощеного провадження без повідомлення осіб.
На виконання положень п. 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України №2825-ІХ, Окружним адміністративним судом міста Києва скеровано за належністю матеріали даної справи до Київського окружного адміністративного суду.
За результатом автоматизованого розподілу дану справу передано на розгляд судді Київського окружного адміністративного суду Панченко Н.Д. 28.08.2023.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 29 серпня 2023 року адміністративна справа прийнята до провадження суддею Панченко Н.Д.
У відзиві на позов відповідач позовні вимоги не визнав та у їх задоволенні просив відмовити. В обґрунтування цієї позиції відповідач вказав, що на виконання Рішення Конституційного Суду України від 07 квітня 2021 року N 1-р (II)/2021 був прийнятий Закон України від 29 червня 2021 року N 1584-IX Про внесення змін до Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи (далі - Закон N 1584-IX), який набрав чинності 01 липня 2021 року та згідно з яким нова редакція частини третьої статті 54 Закону N 796-XII встановлює мінімальні розміри пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання внаслідок Чорнобильської катастрофи (не нижче 6000,00 грн для осіб з I групою інвалідності). Однак оскільки позивач з 18 квітня 2022 року отримує пенсію у зв'язку з втратою годувальника згідно з частиною першою статті 54 Закону N 796-XII та не є особою з інвалідністю, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання внаслідок Чорнобильської катастрофи, то на неї не поширюється частина третя статті 54 Закону N 796-XII.
До суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач просив відмовити у задоволенні позовних вимог, зазначивши, що 07 квітня 2021 року Конституційний Суд України за результатами розгляду справи N 3-333/2018 (4498/18) ухвалив рішення N 1-р (II)/2021, яким визнав такою, що не відповідає Конституції України (є неконституційною), частину 3 статті 54 Закону України N 796-XII у редакції Закону України N 76-УІІІ щодо уповноваження Верховною Радою України Кабінету Міністрів України визначати своїми актами мінімальні розміри пенсії за інвалідністю, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи. У рішенні суду зазначено, що наведена правова норма втрачає чинність через 3 місяці з дня його ухвалення, а Верховна Рада України протягом цього часу має привести нормативне регулювання у відповідність із Конституцією України та цим рішенням.
На виконання рішення Конституційного Суду України 29 червня 2021 року Верховна Рада України прийняла Закон України "Про внесення змін до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" щодо підвищення рівня пенсійного забезпечення окремих категорій осіб" N 1584-IX (далі, - Закон України N 1584-IX).
Конституційний Суд зобов'язав Верховну Раду України протягом трьох місяців з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення привести нормативне регулювання, встановлене статтею 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28 лютого 1991 року N 796-XII у редакції Закону України "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" від 28 грудня 2014 року N 76-VII щодо уповноваження Верховною Радою України Кабінету Міністрів України визначати своїми актами мінімальні розміри пенсії за інвалідністю, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи, у відповідність із Конституцією України та цим Рішенням.
На виконання рішення Конституційного Суду України N 1-р (II)/2021 Верховною Радою України було прийнято Закон України Про внесення змін до Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи щодо підвищення рівня пенсійного забезпечення окремих категорій осіб N 1584.
Відповідно до ст. 2 Закону N 1584 частину третю статті 54 Закону N 796 викладено у новій редакції:
В усіх випадках розміри пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання внаслідок Чорнобильської катастрофи, не можуть бути нижчими:
для I групи інвалідності - 6000 гривень;
для II групи інвалідності - 4800 гривень;
для III групи інвалідності - 3700 гривень;
для дітей з інвалідністю - 3700 гривень.
Також, частину четверту та п'яту статті 54 Закону N 796-ХП було доповнено абзацом такого змісту: "Розміри пенсії, передбачені частиною третьою цієї статті, починаючи з 2022 року щороку з 1 березня індексуються у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з урахуванням коефіцієнта збільшення, що визначається відповідно до абзаців другого і третього частини другої статті 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Враховуючи вищевикладене, Верховна Рада України виконала покладені на неї Конституційним Судом України зобов'язання щодо нормативного регулювання статті 54 Закону N 796, а відтак відсутні підстави для застосування статті 54 Закону N 796- XII у редакції від 06.06.96.
Отже, розмір пенсії позивача встановлено у розмірі, визначеному п. 3 ст. 54 Закону №796-ХП, проіндексованої відповідно до п. 4 зазначеної статті цього Закону згідно із порядком, визначеним Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до частини п'ятої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Учасники справи з клопотанням про розгляд справи у судовому засіданні до суду не звертались.
З урахуванням викладеного, розгляд справи судом здійснено у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає таке.
Громадянин України ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 , далі - ОСОБА_1 , позивач) перебуває на обліку у відповідача.
Так відповідно до Посвідчення особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи першої категорії серії НОМЕР_2 від 25.11.2021 року, має право на пільги і компенсації, встановлені Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Відповідно Довідки до Акту огляду МСЕК серії 12 ААБ №798696, ОСОБА_1 , встановлена II група інвалідності, зі встановленим причинним зв'язком хвороби у зв'язку з ліквідацією наслідків вибуху четвертого реактора на Чорнобильській атомній електростанції, та встановлено ступінь втрати професійної здатності 60 % (шістдесят відсотків) з 15.11.2021 року - безстроково.
Позивач отримує пенсію по інвалідності в розмірі відшкодування фактичних збитків відповідно до ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», є інвалідом II групи внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС, має Посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 року першої категорії серія НОМЕР_2 від 25.11.2021 року.
Позивач звертався до відповідача з заявами щодо здійснення перерахунку його пенсійного забезпечення.
У відповіді відповідача від 09.08.2022 року № 2600-0306-8/96993 відповідач зазначив, що позивач перебуваю на обліку в Головному управлінні та одержую пенсію по інвалідності в розмірі відшкодування фактичних збитків відповідно до ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Розмір пенсії з 01.03.2021 року становить 10394,85 грн., де:
5472,00 грн. пенсія по інвалідності в розмірі відшкодування фактичних збитків;
379,60 грн. додаткова пенсія інвалідам 2 групи з числа ліквідаторів ЧАЕС Постанова №112 п. 5;
4543,25 грн. державна адресна допомога інваліду II групи (до 80 % від 12993,56 грн.).
Позивач вважає, що розмір пенсії, який він отримую станом на дату звернення до суду в розмірі 10394,85 гривень, як ліквідатор наслідків аварії на Чорнобильській атомній електростанції першої категорії, інвалід другої групи, інвалідність якого пов'язана безпосередньо з Чорнобильською катастрофою - не відповідає конституційним засадам та нормам чинного законодавства України, що і стало підставою для звернення до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я та створення єдиного порядку визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення визначає Закон України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" N 796-XII від 28.02.91 (далі - Закон N 796-XII).
Метою та завданнями Закону N 796-XII є захист громадян, які постраждали внаслідок: 1) Чорнобильської катастрофи; 2) інших ядерних аварій та випробувань; 3) військових навчань із застосуванням ядерної зброї.
За правилами статті 54 Закону N 796-XII (в редакції від 09.07.2007 згідно з Рішенням Конституційного Суду України N 10-рп/2008 від 22.05.2008) пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи можуть призначатися за бажанням громадянина із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків, який визначається згідно з законодавством. В усіх випадках розмір середньомісячної заробітної плати для обчислення пенсії за роботу в зоні відчуження у 1986-1990 роках не може перевищувати 3,0 тис. карбованців. Обчислення і призначення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи із заробітку за межами зони відчуження провадиться на загальних підставах відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення".
Приписами частини 4 статті 54 Закону N 796-XII в редакції Закону N 230/96-ВР, яка була чинною до внесення змін Законом N 76-VIII, було передбачено таке:
"В усіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими:
по I групі інвалідності - 10 мінімальних пенсій за віком;
по II групі інвалідності - 8 мінімальних пенсій за віком;
по III групі інвалідності - 6 мінімальних пенсій за віком;
дітям-інвалідам - 3 мінімальних пенсій за віком".
28.12.2014 Верховна Рада України прийняла Закон України "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" за N 76-VIII, яким текст статті 54 Закону N 796-XI був викладений у редакції, згідно з якою умови, порядок призначення та мінімальні розміри пенсії за інвалідністю, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначає Кабінет Міністрів України в актах із відповідних питань.
Змінивши підпунктом 13 пункту 4 розділу I Закону N 76-VIII законодавче регулювання мінімальних розмірів державних пенсій, Верховна Рада України скасувала соціальні гарантії, передбачені частиною 4 статті 54 Закону N 796-XII у редакції Закону N 230/96-ВР.
Згодом, мінімальні розміри пенсії за інвалідністю, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи, було визначено в Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 23.11.2011 N 1210 зі змінами (далі - Порядок N 1210).
Згідно з пунктом 11 Порядку N 1210, мінімальний розмір пенсії становить: 1) для учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, інших ядерних аварій та випробувань, військових навчань із застосуванням ядерної зброї: осіб з інвалідністю I групи - 180 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність; осіб з інвалідністю II групи - 160 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність; осіб з інвалідністю III групи - 145 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Тобто раніше визначений статтею 54 Закону N 796-XII розмір пенсій було знижено.
Рішенням від 07.04.2021 N 1-р (II)/2021 Конституційний Суд України визнав такою, що не відповідає Конституції України (є неконституційною), частину 3 статті 54 Закону N 796-XII у редакції Закону N 76-VIII щодо уповноваження Верховною Радою України Кабінету Міністрів України визначати своїми актами мінімальні розміри пенсії за інвалідністю, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Конституційний Суд України вирішив, що частина 3 статті 54 Закону N 796-XII у редакції Закону N 76-VIII щодо уповноваження Верховною Радою України Кабінету Міністрів України визначати своїми актами мінімальні розміри пенсії за інвалідністю, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи, визнана неконституційною, втрачає чинність через три місяці з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
За рішенням Конституційного Суду України, Верховній Раді України належало протягом трьох місяців з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення привести нормативне регулювання, встановлене статтею 54 Закону N 796-XII у редакції Закону N 76-VIII щодо уповноваження Верховною Радою України Кабінету Міністрів України визначати своїми актами мінімальні розміри пенсії за інвалідністю, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи, у відповідність із Конституцією України та цим Рішенням (від 07.04.2021 N 1-р (II)/2021).
Тобто за результатами виконання рішення Конституційного Суду України від 07.04.2021 N 1-р (II)/2021 Верховна Рада України, з метою врегулювання на законодавчому рівні розмірів пенсій для осіб з інвалідністю, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, мала прийняти не будь-який закон, а такий, що відповідає Конституції України та Рішенню Конституційного Суду України від 07.04.2021 N 1-р (II)/2021.
29.06.2021 Верховною Радою України на виконання Рішення Конституційного Суду України від 07.04.2021 N 1-р (II)/2021 прийнято Закон України "Про внесення змін до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" щодо підвищення рівня пенсійного забезпечення окремих категорій осіб" N 1584-IX, який набрав чинності 01.07.2021, відповідно до якого статтю 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" викладено у новій редакції: "В усіх випадках розміри пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання внаслідок Чорнобильської катастрофи, не можуть бути нижчими: для I групи інвалідності - 6000 гривень; для II групи інвалідності - 4800 гривень; для III групи інвалідності - 3700 гривень; для дітей з інвалідністю - 3700 гривень.".
Саме на зазначену редакцію статті 54 Закону N 796-XII посилається відповідач у своєму відзиві на позовну заяву, заперечуючи проти задоволення позовних вимог позивача у цій справі, що розглядається судом.
Як убачається зі змісту статті 54 Закону N 796-XII в редакції Закону N 1584-IX визначені розміри пенсій є нижчими, аніж були в редакції Закону України "Про внесення змін і доповнень до Закону N 230/96-ВР".
Метою Закону N 796-XII, що її визначено в частині 1 статті 1 Закону N 796-XII, є, зокрема, захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та розв'язання пов'язаних із нею проблем медичного й соціального характеру, що виникли внаслідок радіоактивного забруднення території. Згідно з частиною другою статті 1 Закону N 796-XII державна політика в галузі соціального захисту потерпілих від Чорнобильської катастрофи базується, зокрема, на принципах пріоритету життя та здоров'я осіб, які потерпіли від Чорнобильської катастрофи, їх соціального захисту, повного відшкодування їм шкоди.
Аналізуючи норми статті 54 Закону N 796-XII в редакції Закону N 230/96-ВР, суд дійшов висновку, що законодавець, враховуючи спеціальний юридичний статус осіб, які постраждали від Чорнобильської катастрофи, на реалізацію статті 16 Конституції України установив у Законі N 796-XII саме мінімальні розміри державної пенсії для осіб із інвалідністю, щодо яких встановлено причинний зв'язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою, як гарантію їх соціального захисту.
У Рішенні N 1-р (II)/2021 від 07.04.2021 Конституційний Суд України, здійснивши порівняльний аналіз частини 4 статті 54 Закону N 796-XII у редакції Закону N 230/96-ВР та пунктів 11, 12 Порядку N 1210, дійшов висновку про те, що Кабінет Міністрів України визначив істотно менші мінімальні розміри державної пенсії особам, на яких поширюється дія статті 54 Закону N 796-XII, ніж їх було гарантовано на законодавчому рівні частиною 4 статті 54 Закону N 796-XII у редакції Закону N 230/96-ВР.
Водночас приписи статей 3, 16, 50 Конституції України у їх взаємозв'язку зобов'язують державу за будь-яких обставин забезпечити особам з інвалідністю з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та потерпілих від Чорнобильської катастрофи, щодо яких встановлено причинний зв'язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою, посилений соціальний захист, реалізацію їх права на відшкодування завданої шкоди здоров'ю.
Конституційний Суд України виходив із того, що держава може змінювати законодавче регулювання у сфері соціального захисту осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, проте в разі зміни такого регулювання вона не повинна вдаватися до обмежень, що порушують сутність їх індивідуальних прав, а досягнутий рівень соціального захисту має бути збережено.
Відповідно до Рішення Конституційного Суду України N 4-р (І)/2024 від 03.04.2024 визнано такою, що не відповідає Конституції України (є неконституційною), частину 3 статті 54 Закону N 796-XII.
Конституційний Суд України у цьому Рішенні дійшов висновку, що пенсія за інвалідністю, яка настала внаслідок каліцтва чи захворювання внаслідок Чорнобильської катастрофи, призначається особам виходячи з імперативних вимог Конституції України як особлива форма відшкодування завданої їм шкоди та є такою, що не може бути скасованою чи зменшеною, поставленою в залежність від наявних фінансових ресурсів чи будь-яких інших обставин. Скасування, обмеження або зменшення пенсії для осіб з інвалідністю, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання внаслідок Чорнобильської катастрофи, призведе до порушення сутнісного змісту конституційних засад, якими людське життя та здоров'я визнано найвищими соціальними цінностями. Частиною 3 статті 54 Закону N 796-XII вчергове порушено належний рівень соціального захисту та засадничий обов'язок держави щодо відшкодування завданої шкоди особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, що не відповідає частині 1 статті 3, частині 2 статті 8, статті 16, частині 3 статті 22, частині 1 статті 46, частині 1 статті 50 Конституції України.
У цьому Рішенні Конституційний Суд України за результатом аналізу статей 3, 16, 50 Конституції України, Рішення від 07.04.2021 N 1-р (II)/2021 констатував, що Верховна Рада України Законом N 1584-IX повторно запровадила правове регулювання з тим самим недоліком, а саме визначила у частині 3 статті 54 Закону N 796-XII мінімальні розміри державної пенсії за інвалідністю, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи у розмірах менших, ніж їх було гарантовано Законом N 796-XII у редакції Закону N 230/96-ВР від 06.06.96.
Змінюючи законодавче регулювання у сфері соціального захисту осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, держава не повинна вдаватися до обмежень, що порушують сутність їх індивідуальних прав, а досягнутий рівень соціального захисту має бути збережено. Така позиція була висловлена у Рішенні Конституційного Суду України від 07.04.2021 N 1-р (II)/2021 і має бути застосована судами під час вирішення подібних спорів.
Верховний Суд неодноразово наголошував на тому, що суди не повинні застосовувати положення нормативно-правових актів, які не відповідають Конституції та законам України, незалежно від того, чи оскаржувались такі акти в судовому порядку та чи є вони чинними на момент розгляду справи, тобто згідно з правовою позицією Верховного Суду такі правові акти (як закони, так і підзаконні акти) не можуть застосовуватися навіть у випадках, коли вони є чинними (постанови Верховного Суд увід 12.03.2019 у справі N 913/204/18 та від 10.03.2020 у справі N 160/1088/19).
У пункті 3 резолютивної частини Рішення Конституційного Суду України N 1-р (II)/2021 від 07.04.2021 зобов'язано Верховну Раду України протягом трьох місяців з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення привести нормативне регулювання, встановлене статтею 54 Закону N 796-XII у редакції Закону N 76-VIII щодо уповноваження Верховною Радою України Кабінету Міністрів України визначати своїми актами мінімальні розміри пенсії за інвалідністю, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи, у відповідність із Конституцією України та цим Рішенням.
Окремо Конституційний Суд України зауважив, що у разі не приведення нормативного регулювання, встановленого статтею 54 Закону N 796-XII у редакції Закону N 76-VIII щодо уповноваження Верховною Радою України Кабінету Міністрів України визначати своїми актами мінімальні розміри пенсії за інвалідністю, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи, у відповідність із Конституцією України та цим Рішенням через три місяці з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення, застосуванню підлягатиме частина 4 статті 54 Закону N 796-XII у редакції Закону N 230/96-ВР.
Беручи до уваги зазначені висновки Конституційного Суду України в подібних правовідносинах та здійснюючи аналіз норми статті 54 Закону N 796-XII в редакції Закону N1584-IX, суд зазначає, що законодавець виконав Рішення Конституційного Суду України N 1-р (II)/2021 від 07.04.2021 (щодо повноваження уряду право визначати розміри пенсій для осіб, постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи), проте встановлені нові розміри пенсій є суттєво меншими, аніж їх було гарантовано Законом N 796-XII у редакції Закону N 230/96-ВР.
Таким чином, суд дійшов до висновку, що прийняттям Закону N1584-IX не досягаються всупереч Рішенню Конституційного Суду України N 1-р (II)/2021 від 07.04.2021 мінімальні гарантії у сфері соціального захисту осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Крім того, у Рішенні N 4-р (І)/2024 від 03.04.2024 Конституційним Судом України вказано, що на виконання імперативних вимог статей 3, 16, 50 Конституції України парламент у частині 4 статті 54 Закону N 796-XII у редакції Закону N 230/96-ВР зазначив, що в усіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими: по I групі інвалідності - 10 мінімальних пенсій за віком; по II групі інвалідності - 8 мінімальних пенсій за віком; по III групі інвалідності - 6 мінімальних пенсій за віком; дітям-інвалідам - 3 мінімальних пенсій за віком.
За наведеного в сукупності, суд вважає, що до спірних правовідносин слід застосувати норми частини 4 статті 54 Закону N 796-XII в редакції Закону N 230/96-ВР, якими передбачено, що в усіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими: по I групі інвалідності - 10 мінімальних пенсій за віком; по II групі інвалідності - 8 мінімальних пенсій за віком; по III групі інвалідності - 6 мінімальних пенсій за віком; дітям-інвалідам - 3 мінімальних пенсій за віком.
Висновки аналогічного характеру містяться у постановах Верховного Суду від 28 січня 2025 року у справі №240/3156/24, від 10.12.2024 у справі №240/1121/24, від 17.04.2024 у справі N 460/20412/23, від 15.05.2024 у справі N 400/12171/21 та від 03.07.2024 у справі N 460/13832/23, а також Судової палати для розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у постанові від 10.12.2024 у справі N 240/1121/24, а тому в силу вимог частини 5 статті 242 КАС України підлягають врахуванню судом при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин, у цій справі, що розглядається судом.
Таким чином, враховуючи встановлені обставини справи і зазначені правові висновки Верховного Суду, суд дійшов висновку про протиправність дій відповідача щодо не нарахування та невиплати позивачу пенсії згідно вимог рішення Конституційного Суду України від 07.04.2021 N 1-р (II)/2021 відповідно до статті 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" у редакції Закону України "Про внесення змін і доповнень до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" N230/96-ВР, як наслідок, наявність підстав для зобов'язання здійснити відповідний перерахунок пенсії по інвалідності з 22.05.2025 у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком.
Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно із частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню.
Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Під час звернення з даним позовом до суду позивач судовий збір не сплачував, оскільки є звільненим від сплати судового збору на підставі п. 10 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір". Таким чином, судовий збір за рахунок відповідача на користь позивача відшкодуванню не підлягає.
Керуючись статтями 243-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві (код ЄДРПОУ: 42098368, адреса: 04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, буд. 16), що полягають у здійсненні перерахунку пенсії відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 1210 від 23.11.2011 року ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: : АДРЕСА_2 ).
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м.Києві (код ЄДРПОУ: 42098368, адреса: 04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, буд. 16) здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 ) пенсію в розмірі 8 мінімальних пенсій за віком відповідно до статті 54 Закону України від 28.02.91 N 796-XII "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" з урахуванням раніше виплачених сум, з дати звернення 25.07.2022.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Повний текст рішення складено та підписано 15.09.2025.
Суддя Панченко Н.Д.