про відмову в забезпеченні позову
11 серпня 2025 року Київ 320/8837/25
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Горобцової Я.В., розглянувши в порядку письмового провадження заяву про забезпечення позову в межах адміністративної справи за позовом Комунального підприємства «Шляхово - експлуатаційне управління по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них Оболонського району» м. Києва до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень - рішень,
До Київського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява «Шляхово - експлуатаційне управління по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них Оболонського району» м. Києва до Головного управління ДПС у м. Києві, в якій позивач просить суд:
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Головного управління ДПС у м. Києві від 13.01.2025 №00022330702;
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Головного управління ДПС у м. Києві від 13.01.2025 №00022490702;
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Головного управління ДПС у м. Києві від 13.01.2025 №00022440702;
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Головного управління ДПС у м. Києві від 13.01.2025 №00022130702.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 29.07.2025 позовну заяву залишено без руху.
Представником позивача подано заяву про забезпечення позову, в якій він просить вжити заходи забезпечення позову шляхом:
- зупинення дії податкових повідомлень-рішень Головного управління ДПС у м. Києві до набрання законної сили судовим рішенням у справі №320/8837/24, а саме №00022330702 від 13.01.2025, №00022440702 від 13.01.2025, №00022490702 від 13.01.2025, №00022130702 від 13.01.2025;
- заборони Головному управлінню ДПС у м. Києві вчиняти будь-які дії, спрямовані на примусове стягнення грошового зобов'язання, визначеного зазначеними податковими повідомленнями-рішеннями, зокрема: опис майна у податкову заставу; реалізацію (продаж) майна, що перебуває у власності Комунального підприємства «Шляхово-експлуатаційне управління по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них Оболонського району» м. Києва звернення стягнення на кошти на рахунках у банківських установах до моменту набрання законної сили судовим рішенням у справі №320/8837/25.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 07.08.2025 відмовлено у задоволенні заяви представника Комунального підприємства «Шляхово - експлуатаційне управління по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них Оболонського району» м. Києва.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від від 07.08.2025 відкрито провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання за наявними матеріалами справи.
11.08.2025 представником позивача повторно подано аналогічну заяву про забезпечення позову, в якій просить суд забезпечити позов Комунального підприємства «Шляхово - експлуатаційне управління по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них Оболонського району» м. Києва до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень - рішень, шляхом:
- зупинення дії податкових повідомлень-рішень Головного управління ДПС у м. Києві до набрання законної сили судовим рішенням у справі №320/8837/24, а саме №00022330702 від 13.01.2025, №00022440702 від 13.01.2025, №00022490702 від 13.01.2025, №00022130702 від 13.01.2025;
- заборони Головному управлінню ДПС у м. Києві вчиняти будь-які дії, спрямовані на примусове стягнення грошового зобов'язання, визначеного зазначеними податковими повідомленнями-рішеннями, зокрема: опис майна у податкову заставу; реалізацію (продаж) майна, що перебуває у власності Комунального підприємства «Шляхово-експлуатаційне управління по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них Оболонського району» м. Києва звернення стягнення на кошти на рахунках у банківських установах до моменту набрання законної сили судовим рішенням у справі №320/8837/25.
В обґрунтування заяви про забезпечення позовної заяви позивач зазначає, що 01.08.2025 Головним управлінням ДПС у м. Києві через електронний кабінет платника податків - Комунального підприємства «Шляхово-експлуатаційне управління по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них Оболонського району» м. Києва - вжито дії, що свідчать про намір розпочати процедуру примусового стягнення податкового боргу, попри його неузгоджений статус. Зокрема, у вкладці "Стан розрахунків з бюджетом" (розділ інтегрованої картки платника) було відображено: Зарахування сум за податковими повідомленнями-рішеннями від 13.01.2025 року №№00022330702, 00022440702, 00022490702, 00022130702 до картки особового рахунку платника з ознакою податкового боргу; формування податкової вимоги згідно з пунктами 59.1- 59.3 ПКУ; нарахування пені у зв'язку з простроченням строків сплати грошових зобов'язань, визначених в оскаржуваних податкових повідомленнях-рішеннях; застосування статусу "боржника" у відповідних полях ІКП.
На думку заявника, такі дії, незважаючи на відсутність узгодженості податкового зобов'язання згідно з чинним законодавством, створюють реальну загрозу порушення прав та інтересів позивача і можуть призвести до арешту коштів на рахунках підприємства; блокування податкових накладних та зупинення реєстрації; обмеження права на розпорядження майном у рамках податкової застави; перешкод у господарській діяльності підприємства. Крім того, вважає такі дії передчасними, такими що суперечать податковому законодавству та можуть завдати непоправної шкоди фінансово-господарській діяльності позивача. Це також свідчить про наявність реальної загрози порушення прав позивача до завершення судового розгляду спору. Враховуючи значний розмір спірних сум, існує реальна загроза негативних наслідків для фінансово-господарської діяльності позивача в разі примусового стягнення оскаржуваних нарахувань до моменту ухвалення судом рішення по суті спору.
Розглянувши подану позивачем заяву про забезпечення позову, суд приходить до наступного висновку.
Забезпечення позову - це надання позивачеві тимчасової правової охорони його прав та інтересів, за захистом яких він звернувся до суду, до вирішення спору судом та набрання рішенням суду законної сили. Заходи забезпечення позову є втручанням суду у спірні правовідносини до їх вирішення, тому вони повинні застосовуватися судом з підстав та в порядку, прямо передбаченому законом.
Відповідно до статті 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Підстави забезпечення позову, передбачені частини 2 статті 150 КАС України, є оціночними, тому суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи є хоча б одна з названих обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.
За умовами статті 151 КАС України позов може бути забезпечено:
1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта;
2) забороною відповідачу вчиняти певні дії;
4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору;
5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Згідно з частиною 2 статті 151 КАС України суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.
Не допускається забезпечення позову, зокрема, шляхом зупинення дії рішення суб'єкта владних повноважень, яке не є предметом оскарження в адміністративній справі, або встановлення заборони або обов'язку вчиняти дії, що випливають з такого рішення (пункт 5 частини 3 статті 151 КАС України).
При розгляді заяв про забезпечення позову суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитись, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.
Згідно з Рекомендаціями № R (89) 8 про тимчасовий судовий захист в адміністративних справах, прийнятими Комітетом Ради Європи 13 вересня 1989 року, рішення про вжиття заходів тимчасового захисту може, зокрема, прийматися у разі, якщо виконання адміністративного акта може спричинити значну шкоду, відшкодування якої неминуче пов'язано з труднощами, і якщо на перший погляд наявні достатньо вагомі підстави для сумнівів у правомірності такого акта. Суд, який постановляє вжити такий захід, не зобов'язаний одночасно висловлювати думку щодо законності чи правомірності відповідного адміністративного акта; його рішення стосовно вжиття таких заходів жодним чином не повинно мати визначального впливу на рішення, яке згодом має бути ухвалено у зв'язку з оскарженням адміністративного акта.
Тобто, інститут забезпечення позову є однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів юридичних та фізичних осіб - позивачів в адміністративному процесі, механізмом, який покликаний забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення прийнятого в адміністративній справі.
При цьому заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути адекватними та співмірними з позовними вимогами.
Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням положень статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України.
Отже, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками цього судового процесу.
Суду не надано підтверджень на обґрунтування припущень, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду; чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав.
Заявник не підтвердив належними доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Повторно звертаючись із заявою про забезпечення позову суду не наведено доводи, та обставини, які б слугували підставою для застосування заходів забезпечення позову, а наведене вже було предметом розгляду під час розгляду заяви про забезпечення позову, про що було постановлено ухвалу від 07.08.2025.
З системного аналізу наведених процесуальних норм слідує, що підстави забезпечення позову, передбачені частиною 2 статті 150 КАС України, є оціночними, тому суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, установити і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якої можливо запобігти.
Судом враховано, те, що в разі незабезпечення даного позову жодним чином не вплинуть на можливість ефективного захисту або поновлення позивачем порушених чи оспорюваних прав або інтересів, оскільки, заявник не позбавлений можливості порушувати питання про відстрочення або розстрочення їх виконання в порядку, передбаченому статтею 33 Закону №1404-VIII, а в разі задоволення позову звертатись за поверненням сплачених ним (стягнутих) коштів з Державного бюджету України згідно законодавства, зокрема, відповідно до Порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2013 №787, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.09.2013 за №1650/24182.
Також суд враховує, що невжиття заходів забезпечення позову, про які просить заявник, не може ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду у разі задоволення позову, оскільки рішення суду про визнання протиправним та скасування оскаржуваного рішення не потребуватиме примусового виконання, і будь-які складнощі з його виконанням виникнути не можуть.
За наведених обставин, суд приходить до висновку про відсутність підстав для вжиття заходів забезпечення позову, у спосіб та з підстав, заявлених позивачем, а тому заява про забезпечення позову задоволенню не підлягає.
Відповідно до приписів частини першої статті 154 КАС України, заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.
Враховуючи наведене та керуючись статтями 150-154, 243, 248 КАС України, суд
Відмовити у задоволенні заяви представника Комунального підприємства «Шляхово - експлуатаційне управління по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них Оболонського району» м. Києва про забезпечення позову.
Копію ухвали надіслати (видати) учасникам справи.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або у судовому засіданні у разі неявки учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного тексту ухвали.
Суддя Я.В. Горобцова