15 вересня 2025 року № 320/19466/23
Київський окружний адміністративний суд у складі судді Панченко Н.Д., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу у місті Києві за позовом Приватного акціонерного товариства "Трест Київспецбуд" до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
До Київського окружного адміністративного суду звернулось ПАТ "Трест Київспецбуд" з позовом до Головного управління ДПС у м. Києві у якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення ГУ ДПС м. Києва №91870410 від 06.02.2023 року, №285690410 від 25.04.2023 року щодо нарахування орендної плати за землю у розмірі 63 060,03грн. та штрафних санкцій у розмірі 339,03грн.;
- визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення ГУ ДПС м. Києва №128700410 від 20.02.2023 року, №296240410 від 01.05.2023 року щодо нарахування орендної плати за землю у розмірі 218 425,29 грн. орендної плати за землю та штрафних санкцій у розмірі 1174,33грн.;
- визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення ГУ ДПС м. Києва №132400410 від 21.02.2023 року, №335750410 від 12.05.2023 року щодо нарахування орендної плати за землю у розмірі 60 803,40 грн. та штрафних санкцій у розмірі 323,67грн.
Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначив, що спірними податковими повідомленнями-рішеннями контролюючий орган за результатом проведеної камеральної перевірки донарахував позивачу податкові зобов'язання з плати за землю (орендної плати) за березень-травень 2022 року орендної плати за землю та застосував штрафні санкції у зв'язку з твердженням про відсутність підстав для коригування (зменшення) податкових зобов'язань.
Натомість, позивач стверджує, що підставою для внесення змін до податкової звітності та зменшення суми нарахованої орендної плати за землю за період березень-травень 2022 року є рішення Київської міської ради від 13.09.2022 N 5449/5490, яким внесені зміни до рішення Київради від 09.12.2021 N 3704/3745 "Про бюджет міста Києва на 2022 рік" та встановлено, що з 01 березня 2022 року по 31 травня 2022 року застосовується ставка орендної плати за земельні ділянки комунальної власності територіальної громади міста Києва (у відсотках від нормативної грошової оцінки) в розмірі 0 відсотка.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 12 червня 2023 року відкрите спрощене провадження. Розгляд справи вирішено здійснювати без повідомлення (виклику) сторін та запропоновано відповідачу надати суду відзив на адміністративний позов протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання ухвали.
Відповідач проти позову заперечував та пояснив, що спірне податкове повідомлення-рішення було прийнято за результатом проведення камеральної перевірки поданої позивачем уточнюючої податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2022 рік.
Відповідач у відзиві на позов зазначив, що на виконання Постанови Кабінету Міністрів України від 06.12.2022 N 1364 Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України видано наказ від 22.12.2022 N 309 "Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих збройними формуваннями російської федерації".
При цьому, згідно п. 9 листа від 13.12.2022 N 22/9.2-9370-22 Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України на адресу обласних, Київської міської військових адміністрацій, Міністерства оборони (до відома) Перелік не застосовується для цілей звільнення від оподаткування відповідно до Прикінцевих та перехідних положень Податкового кодексу У країни.
Відповідно до частини п'ятої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Учасники справи з клопотанням про розгляд справи у судовому засіданні до суду не звертались.
З урахуванням викладеного, розгляд справи судом здійснено у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, Київською міською радою надано в оренду ПрАТ "ТРЕСТ КИЇВСПЕЦБУД" земельну ділянку згідно з договором оренди земельних ділянок від 02.08.2016.
Земельна ділянка за адресою: м. Київ, вул. Васильківська, 94а у Голосіївському районі м. Києва (кадастровий номер 8000000000:79:427:0004), площею 3490 м. кв. надана для експлуатації та обслуговування виробничої бази БМУ-3.
Згідно з витягом із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 16.02.2023 нормативна грошова оцінка земельної ділянки (кадастровий номер 8000000000:79:427:0004) по вул. Васильківська, 94а у Голосіївському районі м. Києва, площею 3490 м. кв. складає - 9 669 326,77 грн.
ПрАТ "ТРЕСТ КИЇВСПЕЦБУД" засобами телекомунікаційного зв'язку до ДПІ у Голосіївському районі ТУ ДПС у м. Києві було надіслано 17.02.2022 податкову декларація з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) реєстраційний номер №9033690363, якою визначені податкові зобов'язання по орендній платі за землю на 2022 рік в сумі 23 1220,11 грн , в т.ч. місячна частка - 21 020,01 грн.
У грудні 2022 року, керуючись п. 12.5 ст.12, пп. 69.14 п. 69 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України, Рішеннями Київради № 4551/4592від 30.03.2022 року та №5449/5490 від 13.09.2022 року, позивач подав уточнюючі податкові декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2022 рік, якими зменшив податкові зобов'язання з орендної плати за землю за березень - травень 2022 року на загальну суму 341 688,72грн, в тому числі по земельних ділянках Подільського району м.Києва - на 218 425,29грн., по земельних ділянках Солом'янського району м.Києва - 60 203,40грн., та по земельних ділянках Голосіївського району м.Києва - 63 060,03грн.
У січні 2023 року Головним управлінням Державної податкової служби у м. Києві (далі ГУ ДПС у м. Києві) проведено камеральну перевірку вказаних уточнюючих податкових декларацій з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності за 2022 рік ПрАТ «Трест Київспецбуд» (Ідентифікаційний код 04012744), результатом якої стали акти перевірки:
від 12.01.202J року № 1660/Ж5/26-15-04-10-03/04012744, який, у свою чергу став підставою для винесення Відповідачем оспорюваного податкового повідомлення - рішення №91870410 від 06.02.2023 року про нарахування 63 060,03 грн. орендної плати за землю та 15765,01 грн. фінансових санкцій;
від 23.01.2023 року № 5440/Ж5/26-15-04-10-03/040127442), який, у свою чергу став підставою для винесення Відповідачем оспорюваного податкового повідомлення - рішення №128700410 від 20.02.2023 року про нарахування 218 425,29грн. орендної плати за землю та 109 212,65грн. фінансових санкцій;
від 26.01.2023 року № 6520/Ж5/26-15-04-10-03/04012744, який, у свою чергу став підставою для винесення Відповідачем оспорюваного податкового повідомлення - рішення №132400410 від 21.02.2023 року про нарахування 60803,40грн. орендної плати за землю та 15200,85грн. фінансових санкцій;
Зазначені Акти містять однакову мотивувальну частину стосовно заниження орендних платежів за земельні ділянки.
ПрАТ «Трест Київспецбуд» відповідно до ст. 55-56 глави 4 розділу II Податкового кодексу України, оскаржив податкові повідомлення - рішення ГУ ДПС м. Києва № 91870410 від 06.02.2023 року, № 128700410 від 20.02.2023 року, № 132400410 від 21.02.2023 року до ДПС України.
Рішенням про результати розгляду скарги № 9251/6/99-00-06-03-02-06 від 14.04.2023 року ДПС України частково задовольнило вимоги Товариства, скасувала повідомлення рішення № 91870410 від 06.02.2023 року у частині нарахування фінансових санкцій у розмірі 15 425,98грн., але не задовольнила скаргу по суті.
Рішенням про результати розгляду скарги № 10157/6/99-00-06-03-02-06 від 26.04.2023 року ДПС України частково задовольнило вимоги Товариства, скасувала повідомлення - рішення № 128700410 від 20.02.2023 року, № 132400410 від 21.02.2023 року у частині нарахування фінансових санкцій у розмірі 108 038,32грн. та 14 877,18грн., відповідно, але не задовольнила скаргу по суті.
У рішеннях ДПС України, прийнятих за результатами розгляду скарг ДПС України не зазначила на підставі чого Товариство не може застосовувати нормативні документи, які передбачають звільнення від нарахування орендної плати за землю у березні - травні 2022 року.
25.04.2023 року ГУ ДПС у м. Києві, з урахуванням Рішення ДПС України про результати розгляду скарги № 9251/6/99-00-06-03-02-06 від 14.04.2023 року, прийняло нове податкове повідомлення рішення № 285690410, за яким ПрАТ «Трест Київспецбуд» нараховано 63060,03 грн. орендної плати за землю та 339,03 грн. фінансових санкцій. При цьому, не скасувало попереднє податкове повідомлення - рішення № 91870410 від 06.02.2023 року.
01.05.2023 року ГУ ДПС у м. Києві, з урахуванням Рішення ДПС України про результати розгляду скарги № 10157/6/99-00-06-03-02-06 від 26.04.2023 року, прийняло нове податкове повідомлення рішення № 296240410, за яким ПрАТ «Трест Київспецбуд» нараховано 218425,29 грн. орендної плати за землю та 1174,33 грн. фінансових санкцій. При цьому, не скасувало попереднє податкове повідомлення - рішення № 128700410 від 20.02.2023 року.
12.05.2023 року ГУ ДПС у м. Києві, з урахуванням Рішення ДІІС України про результати розгляду скарги № 10157/6/99-00-06-03-02-06 від 26.04.2023 року, прийняло нове податкове повідомлення рішення № 335750410, за яким ПрАТ «Трест Київспецбуд» нараховано 60803,40грн. орендної плати за землю та 323,67 грн. фінансових санкцій. При цьому, не скасувало попереднє податкове повідомлення - рішення № 132400410 від 21.02.2023 року.
Незгода з відповідними діями відповідача стала підставою для звернення до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.
Відповідно до частини першої статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Податковий кодекс України (надалі - ПК України) визначає плату за землю як обов'язковий платіж у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності (підпункт 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 ПК України).
Відповідно до підпункту 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 ПК України орендна плата для цілей розділу XII Податкового кодексу України - обов'язковий платіж за користування земельною ділянкою державної або комунальної власності на умовах оренди.
Відповідно до статті 269 ПК України платниками плати за землю є, зокрема, платники орендної плати - землекористувачі (орендарі) земельних ділянок державної та комунальної власності на умовах оренди.
Згідно з підпунктом 270.1.2 пункту 270.1 статті 270 ПК України об'єктами оподаткування платою за землю є об'єкти оподаткування орендною платою - земельні ділянки державної та комунальної власності, надані в користування на умовах оренди.
Статтею 285 ПК України визначено, що базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік.
Базовий податковий (звітний) рік починається 1 січня і закінчується 31 грудня того ж року (для новостворених підприємств та організацій, а також у зв'язку із набуттям права власності та/або користування на нові земельні ділянки може бути меншим 12 місяців).
Згідно з пунктом 286.2 статті 286 ПК України платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму плати за землю щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають до відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, а надалі такий витяг подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.
Відповідно до пункту 287.3 статті 287 ПК України податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.
Згідно з положеннями статті 288 ПК України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.
Податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей 285-287 цього розділу.
Відповідно до пункту 50.1 статті 50 ПК України у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.
Суд зазначає, що згідно з абзацом 1 пункту 284.1 статті 284 Податкового кодексу України Верховна Рада Автономної Республіки Крим та органи місцевого самоврядування встановлюють ставки плати за землю та пільги щодо земельного податку, що сплачується на відповідній території.
Згідно зі статтею 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання, зокрема, про затвердження ставок земельного податку відповідно до Податкового кодексу України.
Рішенням Київської міської ради від 09 грудня 2021 року N 3704/3745 "Про бюджет міста Києва на 2022 рік" були установлені мінімальні розміри орендної плати за земельні ділянки комунальної власності міської територіальної громади міста Києва.
Суд звертає увагу на те, що Київська міська рада своїм рішенням від 13 вересня 2022 року N 5449/5490 внесла зміни до рішення Київради від 09 грудня 2021 року N 3704/3745 "Про бюджет міста Києва на 2022 рік", встановивши, що з 01 березня 2022 року по 31 травня 2022 року застосовується ставка орендної плати за земельні ділянки комунальної власності територіальної громади міста Києва (у відсотках від нормативної грошової оцінки) в розмірі 0 відсотка.
Верховний Суд у своїй постанові від 02.08.2022 по справі N 813/567/18 висловив позицію, що Податковий кодекс України закріплює мінімальний розмір орендної плати за землю, а не будь-які заборони чи обмеження щодо застосування органами місцевого самоврядування пільги з такої орендної плати.
Згідно статті 73 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" акти ради, сільського, селищного, міського голови, голови районної в місті ради, виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради, прийняті в межах наданих їм повноважень, є обов'язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об'єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території.
Таким чином, вищевказаним рішенням Київська міська рада надала юридичним та фізичним особам пільгу з орендної плати за землю комунальної власності територіальної громади міста Києва на період з 01 березня 2022 року по 31 травня 2022 року.
Наявність цього рішення, яким була встановлена пільга по сплаті орендної плати, у свою чергу надає позивачу право на уточнення показників податкової звітності, що і було зроблено ним.
При цьому, суд звертає увагу на те, що у відзиві на позовну заяву відповідач не навів жодних заперечень щодо правомірності подання позивачем уточнюючої податкової звітності саме з огляду на наявність пільги в оподаткуванні, запровадженої рішенням Київської міської ради від 13 вересня 2022 року N 5449/5490, що становить підставу позову у цій справі.
З огляду на наведене, суд констатує правомірність зменшення позивачем податкового зобов'язання з орендної плати за березень-травень 2022 року на підставі вищевказаної пільги.
Також суд звертає увагу на те, що Указом Президента України N 64/2022 від 24.02.2022 "Про введення воєнного стану в Україні", який затверджено Законом України N 2102-IX від 24.02.2022, введено в Україні воєнний стан з 05 год 30 хв 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
У подальшому Указами Президента України, затвердженими відповідними Законами України, строк дії воєнного стану неодноразово продовжувався та діє і на теперішній час.
У зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України Верховною Радою України 15.03.2022 був прийнятий Закон України N 2120-IX "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану", яким пункт 69 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" ПК України був доповнений, зокрема, підпунктом 69.14 такого змісту:
"Тимчасово, на період з 1 березня 2022 року по 31 грудня року, наступного за роком, у якому припинено або скасовано воєнний, надзвичайний стан, не нараховується та не сплачується плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) за земельні ділянки (земельні частки (паї), що розташовані на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, або на територіях, тимчасово окупованих збройними формуваннями російської федерації, та перебувають у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, фізичних або юридичних осіб, а також за земельні ділянки (земельні частки (паї), визначені обласними військовими адміністраціями як засмічені вибухонебезпечними предметами та/або на яких наявні фортифікаційні споруди.
Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих збройними формуваннями російської федерації, визначається Кабінетом Міністрів України".
Пунктом 4 цього Закону Кабінету Міністрів України доручено невідкладно забезпечити перегляд та приведення міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом.
Аналіз підпункту 69.14 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" ПК України дозволяє зробити висновок про те, що не підлягає нарахуванню та сплаті до бюджету плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності):
1) за земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, фізичних або юридичних осіб та:
- розташовані на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, або
- на територіях, тимчасово окупованих збройними формуваннями Російської Федерації;
2) за земельні ділянки (земельні частки (паї), визначені обласними військовими адміністраціями як засмічені вибухонебезпечними предметами та/або на яких наявні фортифікаційні споруди.
При цьому, буквальне тлумачення цієї норми дозволяє зробити висновок про те, що для застосування вказаної пільги тривалість ведення бойових дій на відповідній території не має правового значення, про що свідчить зазначене у дужках дієслово у минулому часі "велися".
Суд звертає увагу на те, що факт ведення з 24 лютого 2022 року на території міста Києва та Київської області бойових дій є загальновідомим.
Даний факт підтверджують офіційні заяви Президента України Володимира Зеленського (https://www.president.gov.ua/news/zlo-ozbroyene-raketami-bombami-j-artileriyeyu-treba-zupiniti-73257), Київського міського голови Віталія Кличка (https://kyivcity.gov.ua/news/vitaliy_klichko_stolitsya_vstupila_v_fazu_oboroni/), заступниці міністра оборони Ганни Маляр (https://www.facebook.com/ganna.maliar/posts/2124154511076913) тощо.
Відповідно до частини третьої статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, визнані судом загальновідомими, не потребують доказування.
Загальновідомість вказаних обставин, у свою чергу, також надавала позивачу право на застосування податкової пільги, передбаченої підпунктом 69.14 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" ПК України, незалежно від того, визначений Кабінетом Міністрів України відповідний перелік територій чи ні.
При цьому суд зазначає, що у подальшому, 06 грудня 2022 року, Кабінет Міністрів України прийняв постанову N 1364 "Деякі питання формування переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією", в пункті 1 якої встановлено, що перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затверджується Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій за формою згідно з додатком за погодженням з Міністерством оборони з урахуванням пропозицій відповідних обласних, Київської міської військових адміністрацій.
22.12.2022 Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України було прийнято наказ N 309, яким затверджено Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією.
Згідно з цим Переліком з 24 лютого 2022 року по 30 квітня 2022 року вся територія міста Києва визнається територією, на якій велися бойові дії.
Отже, вказаний Перелік також підтверджує правомірність позиції позивача щодо його звільнення від обов'язку по нарахуванню та сплаті до бюджету орендної плати за земельні ділянки, розташовані на такій території, та надає право на коригування податкових зобов'язань шляхом подання уточнюючої звітності.
При цьому суд критично ставиться до посилань відповідача на п. 9 листа від 13.12.2022 N 22/9.2-9370-22 Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України на адресу обласних, Київської міської військової адміністрації, Міністерства оборони (до відома) Перелік не застосовується для цілей оподаткування відповідно до Прикінцевих положень ПК України
Так, суд зазначає, що вказаний лист носить рекомендаційний характер, за своєю суттю є суб'єктивним роз'ясненням (індивідуальною думкою) державного органу, не відноситься до нормативно-правових актів, не є обов'язковим для застосування, а тому не може визначати (встановлювати) права та обов'язки для фізичних чи юридичних осіб.
При цьому суд знов звертає увагу на те, що факт ведення на території міста Києва бойових дій з 24.02.2022 є загальновідомим, а іншого Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, окрім того, який був затверджено Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України було прийнято наказом від 22.12.2022 N 309, ані Кабінет Міністрів України, ані будь-який інший орган державної виконавчої влади не приймав.
Крім цього, відповідно до пункту 75.1 статті 75 ПК України (у редакції, чинній на час виникнення відносин, з приводу прав і обов'язків сторін у яких виник спір) Контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.
Види документальних перевірок, порядок планування, проведення та оформлення їх результатів, що проводяться контролюючим органом, визначеним підпунктом 41.1.2 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, встановлюються Митним кодексом України.
Відповідно до підпункту 75.1.1 пункту 75.1 ст. 75 ПК України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, даних СОД РРО.
Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов'язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах, повнота нарахування та своєчасність сплати податку на доходи фізичних осіб та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у разі невідповідності резидента Дія Сіті вимогам, визначеним пунктами 2, 3 частини першої та пунктом 10 частини другої статті 5 Закону України "Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні", своєчасність та повнота сплати узгодженої суми грошового зобов'язання у вигляді авансового внеску з податку на прибуток підприємств, визначеного відповідно до пункту 141.13 статті 141 цього Кодексу, на підставі даних Реєстру пунктів обміну іноземної валюти.
Порядок проведення камеральної перевірки врегульовано статтею 76 ПК України. Зокрема, камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком.
Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що об'єктом камеральної перевірки є виключно дані, які знаходяться в розпорядженні податкового органу, у зв'язку з чим перевірка будь-яких інших відомостей перебуває поза межами такої перевірки. Аналіз достовірності сформованих платником показників податкової звітності під час камеральної перевірки не здійснюється.
Аналогічну правову позицію викладено Верховним Судом у постановах від 28.05.2019 у справі N 826/19473/14, від 21.01.2021 у справі N 813/2519/17, від 25.04.2023 справі N 813/802/16, від 27.04.2023 у справі N 814/1696/17.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що відповідач, здійснюючи контрольний захід з питання дотримання вимог своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати позивачем орендної плати, вийшов за межі предмету камеральної перевірки та, як наслідок, прийняв протиправне податкове повідомлення-рішення про збільшення суми грошового зобов'язання.
Наведені обставини також є підставою для визнання протиправним та скасування спірних податкових повідомлень-рішень.
Відповідно до положень статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що спірні податкові повідомлення-рішення були прийняті контролюючим органом безпідставно та необґрунтовано, без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), що призвело до настання для позивача негативних наслідків у вигляді встановлення додаткового тягаря зі сплати орендної плати за землю.
У зв'язку з цим, суд вважає за необхідне визнати протиправним та скасувати вищезазначені податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві.
Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Судом встановлено, що під час звернення до суду позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 5161,90 грн., що підтверджується копією платіжної інструкції.
Враховуючи задоволення позову, вказаний розмір судового збору підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - Головного управління ДПС у місті Києві.
На підставі викладеного, керуючись статтями 243-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення ГУ ДПС м. Києва №91870410 від 06.02.2023 року, №285690410 від 25.04.2023 року щодо нарахування орендної плати за землю у розмірі 63060,03грн. та штрафних санкцій у розмірі 339,03грн.
Визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення ГУ ДПС м. Києва №128700410 від 20.02.2023 року, №296240410 від 01.05.2023 року щодо нарахування орендної плати за землю у розмірі 218425,29 грн. орендної плати за землю та штрафних санкцій у розмірі 1174,33грн.
Визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення ГУ ДПС м. Києва №132400410 від 21.02.2023 року, №335750410 від 12.05.2023 року щодо нарахування орендної плати за землю у розмірі 60 803,40 грн. та штрафних санкцій у розмірі 323,67грн.
Стягнути на користь Приватного акціонерного товариства «Трест Київспецбуд» (код ЄДРПОУ 04012744, 04070, м. Київ, вул. Спаська, буд. 31-Б) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві (код ЄДРПОУ 44116011, місцезнаходження: 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19) судові витрати по сплаті судового збору у сумі 5161,90 (п'ять тисяч сто шістдесят одна гривня) грн 90 коп.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Повний текст рішення складено та підписано 15.09.2025.
Суддя Панченко Н.Д.