Україна
Донецький окружний адміністративний суд
15 вересня 2025 року Справа№200/5008/25
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Олішевської В.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1
до відповідача: Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області
про визнання протиправними дії, зобов'язання вчинити певні дії,-
Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про:
- визнання протиправними дії в частині відмови у перерахунку пенсії по втраті годувальника;
- зобов'язання перевести з пенсії з пенсії за віком на пенсію у зв'язку із втратою годувальника з дня звернення, тобто, з 18 червня 2025 року.
Позивач зазначає, що перебуває на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 28 травня 2025 року.
Чоловік позивача - ОСОБА_2 за життя також перебував на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області.
ІНФОРМАЦІЯ_1 чоловік позивача помер.
18 червня 2025 року позивач звернулась до відповідача із заявою про перехід з пенсії за віком на пенсію по втраті годувальника.
Рішенням відповідача від 26 червня 2025 року відповідач відмовив у переведенні на пенсію по втраті годувальника.
Відмову мотивовано тим, що акт від 17.06.2025 № 15 не є документом, що підтверджує спільне проживання, а є підставою для видачі такого документа.
Позивач вважає такі дії відповідача протиправними, у зв'язку із чим звернулась до суду з даним позовом.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 09 липня 2025 відкрито провадження в адміністративній справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін. Поновлено позивачу пропущений строк звернення до суду з даним позовом.
Відповідач не погодившись з доводами позивача, викладеними у позовній заяві надав до суду відзив на позовну заяву, відповідно до якого заперечував проти позову та просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог з наступних підстав.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області, як отримувач пенсії за віком відповідно до статті 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058) з 06.04.2025. ОСОБА_1 звернулась через вебпортал із заявою від 18.06.2025 № 3879 про перерахунок «перехід на інший вид пенсії».
ОСОБА_1 до заяви про перерахунок пенсії від 18.06.2025 № 3879 було долучено Акт від 17.06.2025, який не є документом, що підтверджує спільне проживання разом з годувальником за однією адресою.
Враховуючи вищевикладене, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області прийнято рішення № 052630003710 від 26.06.2025 про відмову у перерахунку пенсії.
У задоволенні позову просив відмовити.
Згідно статті 258 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Позивач, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 .
Відповідно до свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_3 , позивач та ОСОБА_2 уклали шлюб 12.09.1997.
Відповідно до свідоцтва про смерть від 16 червня 2025 року серії НОМЕР_4 ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Відповідно до акта голови територіального комітету мікрорайону № 15 «Яківлівка 1» від 17.06.2025 позивач спільно проживала із ОСОБА_2 по день його смерті за адресою: АДРЕСА_1 .
18 червня 2025 року позивач звернулась до відповідача із заявою № 10397 про перехід з пенсії за віком на пенсію по втраті годувальника.
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 26 червня 2025 року № 052630003710 позивачу відмовлено у переведенні з пенсії за віком на пенсію по втраті годувальника у зв'язку із відсутністю законних підстав.
Як зазначено відповідачем у спірному рішенні Акт № 15 від 17.06.2025, не є документом, що підтверджує спільне проживання, але є підставою для його видачі.
Суд зазначає, що у відзиві на позовну заяву відповідачем зазначено номер заяви позивача - 3879, рішення від 26 червня 2025 року № 052630003710 містить відомості про звернення позивача із заявою № 10397, надана відповідачем копія заяви позивача від 18 червня 2025 року реєстраційного номеру не містить.
За таких обставин, суд надає перевагу відомостям, які зазначені у рішенні відповідача від 26 червня 2025 року № 052630003710 як індивідуальному акті суб'єкта владних повноважень.
Даючи правову оцінку спірним правовідносинам, судом враховано наступні обставини справи та норми чинного законодавства.
Статтею 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Правовідносини, що виникають у сфері пенсійного забезпечення громадян регулюються, зокрема, Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV).
За приписами частини першої статті 9 Закону № 1058-IVвідповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Відповідно до частини першої статті 10 Закону № 1058-IV, особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.
Згідно з частиною першою статті 36 Закону № 1058-IV, пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається непрацездатним членам сім'ї померлого годувальника, які були на його утриманні, за наявності в годувальника на день смерті страхового стажу, який був би необхідний йому для призначення пенсії по III групі інвалідності, а в разі смерті особи, яка виконала функцію донора анатомічних матеріалів людини, пенсіонера або осіб, зазначених у частині другій статті 32 цього Закону, у разі смерті (загибелі) особи внаслідок поранення, каліцтва, контузії чи інших ушкоджень здоров'я, одержаних під час участі у масових акціях громадського протесту в Україні з 21 листопада 2013 року по 21 лютого 2014 року за євроінтеграцію та проти режиму Януковича (Революції Гідності), та непрацездатним членам сім'ї особи, якій відповідно до Закону України «Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин» надано правовий статус особи, зниклої безвісти за особливих обставин, - незалежно від тривалості страхового стажу. При цьому дітям пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається незалежно від того, чи були вони на утриманні годувальника.
Батьки і чоловік (дружина) померлого, які не були на його утриманні, мають право на пенсію у зв'язку з втратою годувальника, якщо втратили джерело засобів до існування.
За приписами частини 2 статті 36 Закону № 1058-IV непрацездатними членами сім'ї вважаються: 1) чоловік (дружина), батько, мати, якщо вони є особами з інвалідністю або досягли віку 65 років, або пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону; 2) діти (у тому числі діти, які народилися до спливу 10 місяців з дня смерті годувальника) померлого годувальника, які не досягли 18 років або старші цього віку, якщо вони стали особами з інвалідністю до досягнення 18 років; 3) чоловік (дружина), а в разі їх відсутності - один з батьків або брат чи сестра, дідусь чи бабуся померлого годувальника незалежно від віку і працездатності, якщо він (вона) не працюють і зайняті доглядом за дитиною (дітьми) померлого годувальника до досягнення нею (ними) 8 років.
Відповідно до частини третьої статті 36 Закону № 1058-IV, до членів сім'ї, які вважаються такими, що були на утриманні померлого годувальника, відносяться особи, зазначені в частині другій цієї статті, якщо вони: 1) були на повному утриманні померлого годувальника; 2) одержували від померлого годувальника допомогу, що була для них постійним і основним джерелом засобів до існування. Члени сім'ї померлого годувальника, для яких його допомога була постійним і основним джерелом засобів до існування, але які й самі одержували пенсію, мають право, за бажанням, перейти на пенсію у зв'язку з втратою годувальника.
З огляду на системний аналіз наведених норм, юридичне значення для призначення пенсії у разі втрати годувальника має встановлення факту перебування особи на утриманні годувальника.
При цьому, відповідно до частини першої та другої статті 38 Закону № 1058-IV, пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається на весь період, протягом якого член сім'ї померлого годувальника вважається непрацездатним згідно із частиною другою статті 36 цього Закону, а членам сім'ї, які досягли пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, - довічно. Зміна розміру пенсії або припинення її виплати членам сім'ї здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому склалися обставини, що спричинили зміну розміру або припинення виплати пенсії.
Пунктом 3 частини першої статті 45 Закону № 1058-IV також передбачено, що пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається з дня, що настає за днем смерті годувальника, якщо звернення про призначення такого виду пенсії надійшло протягом 12 місяців з дня смерті годувальника.
Постановою Правління Пенсійного Фонду України від 25.11.2005 року № 22-1, яка зареєстрована в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за № 1566/11846, затверджено Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»(далі - Порядок № 22-1).
Відповідно до пункту 1.1 розділу І Порядку №22-1 заява про переведення з одного виду пенсії на інший (Заява про призначення/перерахунок пенсії) подається заявником до територіального органу Пенсійного фонду України через структурний підрозділ, який здійснює прийом та обслуговування осіб.
Заява про переведення з одного виду пенсії на інший, може подаватись заявником разом зі сканованими копіями документів, які відповідають оригіналам документів та придатні для сприйняття їх змісту (мають містити чітке зображення повного складу тексту документа та його реквізитів), через вебпортал електронних послуг Пенсійного фонду України з використанням кваліфікованого електронного підпису або електронної системи BankID відповідно до Положення про організацію прийому та обслуговування осіб, які звертаються до органів Пенсійного фонду України, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30 липня 2015 року №13-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18 серпня 2015 року за №991/27436.
Згідно з пунктом 1.9 розділу І Порядку №22-1 днем звернення за переведенням з одного виду пенсії на інший, вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, заяви з усіма необхідними документами (у разі подання заяви через вебпортал - дата реєстрації заяви зі сканованими копіями документів, які відповідають оригіналам документів та придатні для сприйняття їх змісту (мають містити чітке зображення повного складу тексту документа та його реквізитів).
Пунктом 2.3 Порядку № 22-1 передбачено, що до заяви про призначення пенсії у зв'язку з втратою годувальника подаються документи померлого годувальника, перелічені в підпунктах 2, 3 пункту 2.1 цього розділу.
Також, надаються такі документи:
1) документ, що засвідчує реєстрацію у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків (крім осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті) особи, якій призначається пенсія (надається у разі відсутності в паспорті громадянина України або свідоцтві про народження інформації про реєстраційний номер облікової картки платника податків), та померлого годувальника (надається у разі, якщо особа, яка звернулася із заявою про призначення пенсії у зв'язку з втратою годувальника, має такі документи);
2) свідоцтво про народження або документ, що посвідчує особу, зазначений у пункті 2.9 цього розділу, якій призначається пенсія;
3) документи, що засвідчують родинні стосунки члена сім'ї з померлим годувальником;
4) свідоцтво про смерть годувальника, або рішення суду про визнання його безвісно відсутнім чи оголошення його померлим, або інформація з Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин;
5) документи про вік померлого годувальника сім'ї за відсутності таких даних у свідоцтві про смерть чи рішенні суду про визнання годувальника безвісно відсутнім або оголошення його померлим;
6) довідки загальноосвітніх навчальних закладів системи загальної середньої освіти, професійно-технічних, вищих навчальних закладів, закладів освіти за кордоном про те, що особи, зазначені в абзаці другому пункту 2 частини другоїстатті 36 Закону, навчаються за денною формою навчання;
7) документи про те, що чоловік (дружина), а в разі їх відсутності - один з батьків, дід, баба, брат чи сестра померлого годувальника незалежно від віку і працездатності не працюють і зайняті доглядом за дитиною (дітьми) померлого годувальника до досягнення нею (ними) 8 років;
8) відомості про місце проживання;
9) документ про перебування членів сім'ї (крім дітей) на утриманні померлого годувальника;
10) експертний висновок про встановлення причинного зв'язку смерті годувальника з дією іонізуючого випромінювання та інших шкідливих чинників внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС (крім дружин (чоловіків), які втратили годувальника з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, віднесених до категорії 1, та звернулися за призначенням пенсії у зв'язку з втратою годувальника).
11) документи про стаж особи, якій призначається пенсія, визначені підпунктом 2 пункту 2.1 цього розділу (для визначення пенсійного віку осіб, зазначених у пункті 1 частини другої статті 36 Закону).
Згідно з п. 2.11 Порядку за документ, що засвідчує факт перебування на утриманні непрацездатних членів сім'ї, приймаються відомості про місце проживання (разом з годувальником за однією адресою), зазначені у пункті 2.22 цього розділу, або документи, видані відповідно до чинного законодавства за місцем проживання особи, зокрема органом місцевого самоврядування, що підтверджують такий факт.
При цьому, п. 2.11 Порядку № 22-1 не містить імперативної норми щодо видання документу із зазначенням відомостей про місце проживання разом з годувальником за однією адресою лише органом місцевого самоврядування, а вжите у такому пункті слово «зокрема» означає виділення документів органів місцевого самоврядування з поміж інших документів, тобто, «в тому числі», «серед іншого».
Крім того, чинне законодавство в даному випадку не обмежує особу підтвердити факт перебування на утриманні якимось певним документом, надаючи їй право самостійно обирати яким саме документом підтвердити цей факт.
Відповідно до пункту 1.7 Порядку №22-1 у разі якщо до заяви про призначення пенсії додані не всі необхідні документи, орган, що призначає пенсію, письмово повідомляє заявника про те, які документи необхідно подати додатково, про що в заяві про призначення пенсії робиться відповідний запис.
Якщо вони будуть подані не пізніше трьох місяців із дня повідомлення про необхідність подання додаткових документів, то днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття заяви про призначення пенсії або дата, зазначена на поштовому штемпелі місця відправлення заяви.
Якщо поданих документів достатньо для визначення права особи на призначення пенсії, пенсія призначається на підставі таких документів. При надходженні додаткових документів у визначений строк розмір пенсії переглядається з дати призначення. У разі надходження додаткових документів пізніше трьох місяців із дня повідомлення про необхідність їх подання пенсія перераховується зі строків, передбачених частиною 4 статті 45 Закону.
Згідно з пунктом 4.2 розділу ІV Порядку №22-1 при прийманні документів працівник сервісного центру зокрема повідомляє про необхідність дооформлення документів або надання додаткових документів у тримісячний строк з дня подання заяви про призначення пенсії, у разі неналежного оформлення поданих документів або відсутності необхідних документів.
Згідно з частиною 3 статті 44 Закону №1058-ІV органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.
Отже, з наведених норм чинного законодавства вбачається значний обсяг прав та обов'язків в органів Пенсійного фонду України при вирішенні питання про призначення та перерахунку пенсії.
Як встановлено судом, до заяви від 18 червня 2025 року № 10397 позивач долучила акт голови територіального комітету мікрорайону № 15 «Яківлівка 1» від 17.06.2025 відповідно до якого позивач спільно проживала із ОСОБА_2 по день його смерті за адресою: АДРЕСА_1 . Вказаний акт затверджено печаткою квартального комітету та підписами голови комітету та сусідів позивача.
Підсумовуючи викладене, суд зазначає, що з огляду на встановлені фактичні обставини та зміст правових норм, які регулюють спірні правовідносини, рішення відповідача є протиправним, оскільки факт спільного місця проживання підтверджено актом про проживання разом з померлим годувальником.
Крім того, доказів витребування відповідачем додаткових документів задля встановлення права відповідача на отримання пенсії по втраті годувальника матеріали справи не містять.
Відповідно до ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Разом з тим, під час прийняття спірного рішення відповідачем не використані у повній мірі надані йому повноваження, та, як наслідок, прийнято передчасне рішення про відмову позивачу у переході з пенсії за віком на пенсію по втраті годувальника.
За таких обставин суд доходить до висновку щодо протиправності рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 26 червня 2025 року № 052630003710, та, як наслідок, необхідності його скасування.
Крім того, суд зауважує, що саме вказаним рішенням, а не діями, які оскаржує позивач, безпосередньо порушені її права.
Щодо позовних вимог про зобов'язання перевести з пенсії з пенсії за віком на пенсію у зв'язку із втратою годувальника з дня звернення, тобто, з 18 червня 2025 року суд зазначає наступне.
Суд зазначає, що прийняття рішення про переведення позивача з пенсії за віком на пенсію по втраті годувальника віднесено до дискреційних повноважень відповідача.
Суд не вправі підміняти пенсійний орган та самостійно визначати право позивача на той чи інший вид пенсії.
Відповідно до ч. 2 ст. 9 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
За таких обставин, суд відмовляє позивачеві у задоволенні вимоги про зобов'язання перевести з пенсії за віком на пенсію у зв'язку із втратою годувальника з дня звернення, тобто, з 18 червня 2025 року, змінює обраний позивачем спосіб захисту її порушеного права та зобов'язує відповідача повторно розглянути заяву позивача від 18 червня 2025 року № 10397 з урахуванням висновків суду, викладених у цьому рішенні.
Відповідно до ст. 19 Конституції України суд, як орган державної влади, зобов'язаний діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами.
Згідно ч. 1, 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з вимогами ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Враховуючи вищевикладене позовні вимоги підлягають частковому задоволенню шляхом:
- визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 26 червня 2025 року № 052630003710
- зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 18 червня 2025 року № 10397 про перехід з пенсії за віком на пенсію по втраті годувальника з урахуванням висновків суду, викладених у цьому рішенні.
Суд зазначає, що саме такий спосіб захисту буде належним та достатнім для відновлення порушених прав позивача.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Отже, стягненню на користь позивача підлягає 1211,20 грн. понесених судових витрат за рахунок бюджетних асигнувань відповідача до задоволених позовних вимог.
Керуючись Конституціє України та Кодексом адміністративного судочинства України, суд -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправними дії, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 26 червня 2025 року № 052630003710.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (код ЄДРПОУ 13486010, місцезнаходження: 84122, Донецька обл., м. Слов'янськ, пл. Соборна, буд. 3) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) від 18 червня 2025 року № 10397 про перехід з пенсії за віком на пенсію по втраті годувальника з урахуванням висновків суду, викладених у цьому рішенні.
В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (код ЄДРПОУ 13486010, місце знаходження: пл. Соборна, буд. 3, м. Слов'янськ, Донецька область, 84122) судовий збір в розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн 20 коп.
Повний текст рішення складено та підписано 15 вересня 2025 року.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя В.В. Олішевська