Україна
Донецький окружний адміністративний суд
15 вересня 2025 року Справа№640/17815/22
Суддя Донецького окружного адміністративного суду Шинкарьова І.В розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "СОЛЛУР" до Головного управління ДПС у м. Києві, третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - товариство з обмеженою відповідальністю "ВІП КОНТРАКТ" про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -
Товариство з обмеженою відповідальністю "СОЛЛУР" (далі позивач) звернулось з позовом до Головного управління ДПС у м. Києві (далі відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення №00250270702 від 04.10.2022 щодо зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість за червень 2022 року на суму 2 092 754,00грн.
В обґрунтування позову зазначено, що твердження контролюючого органу про те, що за результатами податкової перевірки не підтверджується реальність проведення господарських операцій позивача з TOB "ВІП КОНТРАКТ" є необґрунтованим, оскільки надані до перевірки та разом із запереченнями на акт перевірки первинні документи відображають фактично здійснені господарські операції, складені у відповідності до фактичного перебігу та здійснення операцій, є узгодженими між собою та не містять розбіжностей, розкривають зміст отриманих позивачем послуг та участь в них надавача послуг TOB "ВІП КОНТРАКТ", містять інформацію щодо вчинення конкретних дій, визначених в укладених угодах, ціну такої послуги та іншу інформацію, що доводять отримання позивачем результату від придбаних послуг та пов'язаність останніх із господарською діяльністю позивача.
Вказує, що позивачем було здійснено всі можливі дії щодо перевірки TOB "ВІП КОНТРАКТ" на наявність ознак «ризикового контрагенту» та в повній мірі проявлено належну обачність при виборі TOB "ВІП КОНТРАКТ" в якості надавача послуг, тож позивач не може нести відповідальність за дотримання його контрагентом наступних ланок податкової дисципліни та правильності ведення ними податкового або бухгалтерського обліку. Просить позов задовольнити.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 20.10.2022 прийнято позовну заяву та відкрито провадження в адміністративній справі.
09.11.2022 від відповідача на адресу суду надійшли пояснення по справі, за змістом яких відповідач проти задоволення позову заперечує з тих підстав, що в охопленому перевіркою звітному періоді позивач оформляв взаємовідносини з ризиковими контрагентами, відображення яких у бухгалтерському і податковому обліку вплинуло на визначення у Декларації від'ємного значення з ПДВ, у тому числі заявленого до бюджетного відшкодування, а саме з: ТОВ "ВІП КОНТРАКТ" - Будівельно-монтажні та пусконалагоджувальні роботи по зовнішніх мережах тимчасового електропостачання будівельних механізмів 0,4, та зовнішніх мереж постійного електропостачання 10кВ на об'єкті: «Будівництво багатофункціонального комплексу у складі закладів громадського харчування торгівлі, офісних приміщень, житлових приміщень та підземного паркінгу на перетині вулиці Маршала Малиновського та проси. Оболонського в Оболонському районі міста Києва на загальну суму 12556524 грн., в т.ч. ПДВ 2092754 грн.
Перевіркою встановлено, що ТОВ "ВІП КОНТРАКТ" в межах господарської діяльності не мало жодних фізичних та технічних можливостей виконувати задекларовані обсяги господарських операцій, не залучаючи послуги сторонніх підприємств- субпідрядників, а також супутніх послуг. Враховуючи той факт, що ТОВ "ВІП КОНТРАКТ" не могло бути виконавцем робіт у зв'язку з відсутністю основних фондів та трудових ресурсів та посередником при наданні робіт в зв'язку із відсутністю серед задекларованих контрагентів придбання даних робіт. Матеріали будівельні та послуги не мали можливості поставляться, оскільки відсутній легальний ланцюг походження, а також відсутні можливості та субпідрядні організації для надання послуг з доставки вантажу, його зберігання тощо.
Вважає, що висновки перевірки та оскаржуване податкове повідомлення-рішення відповідають чинному законодавству, а позовні вимоги TOB "СОЛЛУР" не підлягають задоволенню. Просить в задоволенні позову відмовити.
10.11.2022 від представника третьої особи - ТОВ "ВІП КОНТРАКТ" до суду надійшло клопотання про приєднання до матеріалів справи доказів. В клопотанні також зазначено, що пояснення третьої особи будуть надані після ознайомлення з відзивом відповідача.
Відповідно до п.2 розділу II Закону України від 13.12.2022 № 2825-IX «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» справу №640/17815/22 передано на розгляд Донецькому окружному адміністративному суду.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 27.03.2025 прийнято адміністративну справу до провадження. Розгляд справи визначено проводити в порядку загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання на 16.04.2025. Запропоновано сторонам у разі зміни фактичних обставин по даній справі, вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, повідомити суду про таке протягом 15 (п'ятнадцяти) днів з дня отримання цієї ухвали шляхом направлення додаткових пояснень в електронній формі через Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему (особистий кабінет в системі «Електронний суд») з використанням власного (уповноваженої особи) електронного підпису або у паперовій формі.
09.04.2025 від представника позивача надійшло клопотання про розгляд справи №640/17815/22 за відсутності представника позивача та в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів. В клопотанні представник позивача повідомив про підтримання своїх позовних вимог у повному обсязі та незмінність фактичних обставин по даній справі.
Ухвалою суду від 16.04.2025 відкладено розгляд підготовчого судового засідання по справі до 06.05.2025.
Ухвалою суду від 06.05.2025 відкладено розгляд підготовчого судового засідання по справі до 30.05.2025. Допущено до участі представників відповідача в підготовчому судовому засіданні, призначеному на 30.05.2025 в режимі відеоконференції за допомогою підсистеми відеоконференцзв'язку відповідно до Положення про ЄСІТС.
30.05.2025 протокольною ухвалою суду продовжено строк підготовчого провадження та відкладено підготовче засідання по справі до 18.06.2025.
18.06.2025 протокольною ухвалою суду відкладено підготовче засідання по справі до 08.07.2025.
Ухвалою суду від 18.06.2025 допущено до участі представників відповідача в підготовчому судовому засіданні, призначеному на 08.07.2025 в режимі відеоконференції за допомогою підсистеми відеоконференцзв'язку відповідно до Положення про ЄСІТС.
Ухвалою суду від 08.07.2025 закрито підготовче провадження у справі. Призначено справу до судового розгляду по суті на 22.07.2025. Допущено до участі представників відповідача в судовому засіданні, призначеному на 22.07.2025 в режимі відеоконференції за допомогою підсистеми відеоконференцзв'язку відповідно до Положення про ЄСІТС.
Ухвалою суду від 18.07.2025 допущено участь представника позивача та третьої особи в судовому засіданні, призначеному на 22.07.2025 в режимі відеоконференції за допомогою підсистеми відеоконференцзв'язку відповідно до Положення про ЄСІТС.
21.07.2025 представником третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору подано пояснення щодо позову. Зазначено, що зважаючи на тривалий у кілька років період виконання робіт, для виконання робіт за Договором підряду № 02/12 залучало як власні трудові та матеріальні ресурси, так і ресурси третіх осіб. Право на виконання ТОВ “ВІП КОНТРАКТ» робіт із залученням третіх осіб/субпідрядників закріплено Договором підряду, а саме додатковою угодою б/н від 03.01.2019. При обранні контрагентів, ТОВ “ВІП КОНТРАКТ» керувалось принципом належної обачності: зі всіма підприємствами, які сприяли ТОВ “ВІП КОНТРАКТ» у виконанні обов'язків за Договором підряду, виконували частину робіт, укладено письмові договори, сформовано усю необхідну первинну документацію відповідно до вимог законодавства. Також у власності та користуванні ТОВ “ВІП КОНТРАКТ» у період виконання робіт за Договором підряду перебувало усе необхідне для його виконання обладнання. Крім того, ТОВ “ВІП КОНТРАКТ» в рамках виконання своїх договірних зобов'язань за Договором підряду придбало усі необхідні матеріали. За час господарської діяльності щодо ТОВ “ВІП КОНТРАКТ» не було винесено жодного податкового повідомлення-рішення, не було надіслано жодної податкової вимоги, ТОВ “ВІП КОНТРАКТ» не включене до Переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, в тому числі у період здійснення господарських операцій на виконання укладеного з ТОВ “СОЛЛУР» Договору підряду. ТОВ “ВІП КОНТРАКТ» є роботодавцем, створює робочі місця, систематично та в повному обсязі нараховує заробітну плату своїм працівникам, перераховує до відповідних бюджетів податки та збори, вчасно та з дотриманням вимог чинного законодавства подає податкову звітність. Уся податкова звітність містить усі обов'язкові реквізити та подається до контролюючого органу своєчаcно, зокрема, податкова звітність, що включає інформацію про господарські операції, здійснені ТОВ “ВІП КОНТРАКТ» та його контрагентами на виконання умов Договору підряду, подана нами в межах строків, визначених законодавством, та прийнята податковим органом, а податкові накладні зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних. Будучи представниками відповідального бізнесу, ТОВ “ВІП КОНТРАКТ» сумлінно ставиться до виконання своїх договірних та соціальних зобов'язань і намагається не допускати жодних недоліків в роботі. Виходячи із вищенаведеного, ТОВ “ВІП КОНТРАКТ» є юридичною особою, яка не перебуває в стані припинення, здійснює свою діяльність вже більше 16 років, вступає в договірні відносини з іншими, крім позивач, контрагентами, за період своєї діяльності виконувало роботи на великих об'єктах будівництва. ТОВ “ВІП КОНТРАКТ» не включено до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, вся первинна документація ТОВ “ВІП КОНТРАКТ» відповідає вимогам законодавства. Вказує, що в Акті перевірки контролюючим органом були зазначені відомості, що не відповідають дійсності та взагалі не підтверджені жодними доказами.
Також зазначено, що витрати на професійну правничу допомогу, які ТОВ “ВІП КОНТРАКТ» очікує понести (у зв'язку з підготовкою та поданням письмових пояснень третьої особи, інших заяву по суті спору, участю адвоката в судових засіданнях, ознайомленням з матеріалами справи, підготовкою заяв та клопотань, письмових пояснень, збором доказів тощо) - 20 000,00 грн. (двадцять тисяч гривень 00 копійок).
Просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі та стягнути з відповідача на користь ТОВ “ВІП КОНТРАКТ» понесені ним судові витрати.
У судовому засіданні 22.07.2025 було розглянуто клопотання представника третьої особи від 17.07.2025 про повернення до розгляду справи № 640/17815/22 у підготовчому провадженні із наданням надати можливість товариству з обмеженою відповідальністю “ВІП КОНТРАКТ» подати до суду пояснення по суті справи № 640/17815/22 та докази на підтвердження викладених в поясненнях доводів.
Протокольною ухвалою суду від 22.07.2025 було ухвалено повернутись до стадії підготовчого провадження в адміністративній справі за позовною заявою ТОВ "СОЛЛУР" до Головного управління ДПС у м. Києві, третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - ТОВ "ВІП КОНТРАКТ" про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 04.10.2022. Призначено наступне підготовче засідання на 12.08.2025, про що повідомленні учасники судового процесу, у судовому засіданні.
У судовому засіданні 12.02.2025 розглядалось питання закриття підготовчого судового засідання та призначення справи до судового розгляду по суті.
Протокольною ухвалою суду від 12.08.2025 ухвалено закрити підготовче провадження у справі та призначити справу до судового розгляду по суті на 02.09.2025, про що повідомленні учасники судового процесу, у судовому засіданні.
02.09.2025 в судовому засіданні в режимі відеоконференцзв'язку був присутній представник відповідача, від представників позивача та третьої особи надійшли клопотання про розгляд справи у письмовому провадженні. Представник відповідача наполягав на відсутності підстав для задоволення позову. Також в судовому засіданні вирішено продовжити розгляд справи в порядку письмового провадження.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.
Відповідно до виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань, TOB "СОЛЛУР" зареєстровано як юридична особа, основний вид економічної діяльності 41.10 Організація будівництва будівель. Інші види діяльності: надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна; агентства нерухомості; будівництво житлових і нежитлових будівель; купівля та продаж власного нерухомого майна.
Позивач є платником податку на додану вартість відповідно до витягу з реєстру платників податків на додану вартість від 19.08.2021 №2126544500532.
За відкритими даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань судом встановлено, що третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - товариство з обмеженою відповідальністю "ВІП КОНТРАКТ" (код ЄДРПОУ 34484138) є юридичною особою, дата запису проведення державної реєстрації - 29.06.2006. Основним видом економічної діяльності ТОВ "ВІП КОНТРАКТ" є код КВЕД 43.21 електромонтажні роботи. Іншими видами діяльності є: виробництво іншого електричного устаткування; виробництво електророзподільчої та контрольної апаратури; інші будівельно-монтажні роботи; діяльність у сфері інжинірингу, геології та геодезії, надання послуг технічного консультування в цих сферах; установлення та монтаж машин і устаткування.
У період з 05.09.2022 по 16.09.2022 відповідачем проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за червень 2022 року від'ємного значення з податку на додану вартість, яке визначене з урахуванням від'ємного значення з податку на додану вартість, задекларованого у попередніх звітних періодах за липень, серпень, вересень 2021 року, травень 2022 року, за результатами якої складено акт від 16.09.2022 №25233/26-15-07-02-02-03/32307056 (далі - Акт перевірки).
Згідно з висновками Акту перевірки встановлено порушення платником податків:
п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198 ПК України від 02.12.2010 № 2755-VI, зі змінами та доповненнями, в результаті чого встановлено завищення від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (ряд.21 Декларації) в сумі 2 092 754,0 грн., в тому числі за червень 2022 в сумі 2 092 754,0 гривень.
На підставі висновків Акту перевірки, контролюючим органом прийнято податкове повідомлення-рішення, а саме:
- від 04.10.2022 № 00250270702, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість за червень 2022 року на суму 2 092 754,00 грн.
Доказів оскарження позивачем вищезазначеного податкового повідомлення-рішення в адміністративному порядку до Державної податкової служби України матеріали справи не містять.
Не погоджуючись з податковим повідомленням-рішенням від 04.10.2022 № 00250270702, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Згідно з ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України).
Згідно з п.п.14.1.36 п.14.1 ст.14 ПК України господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.
У п.44.1 ст.44 ПК України передбачено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Відповідно до п.п.14.1.181 п.14.1 ст.14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.
За приписами п.198.1 ст.198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.
Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (п. 198.2 ст. 198 цього Кодексу).
Відповідно до п.198.3 ст.198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст.39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п.193.1 ст.193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п.201.11 ст.201 цього Кодексу (п. 198.6 ст. 198 ПК України).
У п.200.1 ст.200 ПК України передбачено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.
За правилами п.200.4 ст.200 ПК України при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з п.200.1 цієї статті, така сума:
а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до п.200-1.3 ст.200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу;
б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до п.200-1.3 ст.200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету;
в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.
У п.200-1.3 ст.200-1 ПК України визначено формулу розрахунку суми податку, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в ЄРПН.
В абз.1 п.201.1 ст.201 ПК України встановлено, що на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
У відповідності до абз.1, 2 п.201.10 ст.201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Згідно з ч.2 ст.3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 №996-XIV бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.
Частинами першою та другою статті 9 цього Закону встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати обов'язкові реквізити.
Отже, формування податкового кредиту з податку на додану вартість обумовлено фактом придбання товарів, робіт (послуг) з метою їх використання в межах господарської діяльності та реалізується за наявності в платника належно оформлених підтверджуючих факт здійснення господарських операцій первинних документів і податкових накладних.
Наслідки для податкового обліку створює лише фактичний рух активів, що є обов'язковою умовою для формування податкових вигод.
Недоведеність наявності вказаних умов позбавляє первинні документи юридичної значимості для цілей формування податкових вигод, а покупця - права на їх формування та відображення у бухгалтерському та податковому обліку.
Таким чином, на підтвердження фактичного здійснення господарських операцій, платник повинен мати відповідні первинні документи, які мають бути належно оформленими, містити всі необхідні реквізити, бути підписані уповноваженими особами та, які в сукупності з встановленими обставинами справи, зокрема, і щодо можливостей здійснення господарюючими суб'єктами відповідних операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна, обсягу матеріальних та трудових ресурсів, економічно необхідних для виконання умов, обумовлених договорами, мають свідчити про беззаперечний факт реального вчинення господарських операцій, що і є підставою для формування платником податкового обліку.
Недоведеність фактичного здійснення господарської операції позбавляє первинні документи юридичної значимості для цілей формування податкової вигоди, а покупця - права на формування цієї податкової вигоди навіть за наявності правильно оформлених за зовнішніми ознаками та формою, але недостовірних та у зв'язку з цим первинних документів, та незважаючи на наявність у платника податку доказів сплати продавцеві вартості товарів/послуг, якщо рух коштів не забезпечений зв'язком з фактично вчиненою господарською операцією учасників правовідносин.
Як вбачається з матеріалів справи, контролюючим органом під час проведення перевірки встановлено, що ТОВ "СОЛЛУР" мало взаємовідносини з контрагентом ТОВ "ВІП КОНТРАКТ", яке, на думку відповідача, є ризиковим.
Зокрема, відповідачем зазначено наступне:
Згідно ЄРПН у ТОВ "ВІП КОНТРАКТ" не простежується по ланцюгу придбання робіт (послуг) (будівельно-монтажні та пусконалагоджувальні роботи по зовнішніх мережах тимчасового електропостачання будівельних механізмів 0,4, та зовнішніх мереж постійного електропостачання 10кВ на об'єкті: «Будівництво багатофункціонального комплексу у складі закладів громадського харчування торгівлі, офісних приміщень, житлових приміщень та підземного паркінгу на перетині вулиці Маршала Малиновського та просп. Оболонського в Оболонському районі міста Києва») реалізованих ТОВ "СОЛЛУР".
Відповідно ЄРПН у перевіряємому періоді ТОВ "ВІП КОНТРАКТ" придбавало роботи (послуги) (пусканалогоджувальні роботи з влаштування локального устаткування збору та обробки даних (ЛУЗОД) на об'єкті (реконструкція автозаправної станції під автозаправочний комплекс), що знаходиться за адресою: с.Софіївська Борщагівка, вул.Київська 2, пусконалагуваджельні роботи з впровадження АСЗД на об'єкті: нежитлова офісна будівля № 21 літера "З" по вул. Кудрі Івана,5 у Печерському p-ні м. Києва будівельні матеріали та інше).
Проведеним аналізом інформації, що міститься в АІС «Податковий блок» по контрагенту ТОВ "ВІП КОНТРАКТ": вид діяльності основний - 43.21-Електромонтажні роботи, об'єкти відсутні, статутний фонд - 35,0 тис.грн., працівників в штаті - 6 осіб, ОФ-12,5 тис.грн. (інструменти), запаси - 0.0 тис.грн., засновник - директор ОСОБА_1 .
З урахуванням змісту і специфіки вказаних операцій, які передбачають наявність основних засобів, необхідних виробничих потужностей (зокрема, вантажного та іншого спеціального призначення), придбання і реалізацію яких документально взаємовідносинах з контрагентами-покупцями, а також враховуючи, що відповідні сторонні послуги з експлуатації основних засобів та обладнання не придбавались, вбачається відсутність об'єктивно необхідних умов ТОВ "СОЛЛУР" та контрагентом-постачальником ТОВ "ВІП КОНТРАКТ" господарських операцій щодо придбання та реалізації робіт та послуг.
Таким чином, перевіркою встановлено, що ТОВ "ВІП КОНТРАКТ" в межах господарської діяльності не мало жодних фізичних та технічних можливостей виконувати задекларовані обсяги господарських операцій, не залучаючи послуги сторонніх підприємств-субпідрядників, а також супутніх послуг.
Враховуючи вищенаведене, та той факт, що ТОВ "ВІП КОНТРАКТ" не могло бути виконавцем робіт у зв'язку з відсутністю основних фондів та трудових ресурсів та посередником при наданні робіт в зв'язку із відсутністю серед задекларованих контрагентів придбання даних робіт. Матеріали будівельні та послуги не мали можливості поставляться, оскільки відсутній легальний ланцюг походження, а також відсутні можливості та субпідрядні організації для надання послуг з доставки вантажу, його зберігання тощо.
ТОВ "ВІП КОНТРАКТ" мас наступні ознаки нереальності здійснення операцій, а саме:
- неможливість виконання оформлених господарських операцій за відсутності достатньої кількості трудових ресурсів, основних засобів необхідних для ведення господарської діяльності;
- не підтвердження придбання робіт по ланцюгу постачання (згідно даних єдиного реєстру податкових накладних (ЄРПН);
- документальне оформлення господарських операцій щодо придбання робіт з однією номенклатурою та реалізації товарів з іншою номенклатурою;
- відсутність основних засобів, трудових ресурсів, тощо.
У зв'язку з вищенаведеним перевіркою встановлено фактичну неможливість здійснення господарських операцій з ідентифікованою номенклатурою робіт та послуг постачальником ТОВ "ВІП КОНТРАКТ".
Враховуючи вищенаведене. перевіркою не підтверджено факт постачання робіт та послуг від вищезазначеного контрагента-постачальника на адресу ТОВ "СОЛЛУР".
Отже, фактично ТОВ "ВІП КОНТРАКТ" створено штучну видимість здійснення господарських операцій з ТОВ "СОЛЛУР" шляхом формального складення первинних документів, які не супроводжувалися дійсним рухом активів у процесі виконання операцій.
Таким чином, немає можливості підтвердити реальність здійснення фінансово-господарської діяльності ТОВ "СОЛЛУР" по взаємовідносинах з ТОВ "ВІП КОНТРАКТ" по факту отримання робіт та послуг.
У зв'язку із встановленим, відповідач дійшов висновку про завищення заявлених сум до бюджетного відшкодування та відповідно завищення суми від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду у перевіряємому періоді.
Водночас, судом встановлено, що 26.11.2018 між ТОВ "СОЛЛУР" (замовник) та ТОВ "ВІП КОНТРАКТ" (виконавець) укладено договір №07/11 на виконання проектних робіт з розробки проектної документації стадії «Робоча документація», а саме: проектування зовнішніх мереж тимчасового електропостачання 0,4 кВ та постійного електропостачання 10 кВ по об'єкту «Будівництво багатофункціонального комплексу у складі закладів громадського харчування, торгівлі, офісних приміщень, житлових приміщень та підземного паркінгу на перетині вулиці Маршала Малиновського та проспекту Оболонського в Оболонському районі міста Києва».
Відповідно до п.2.2 вказаного договору загальна вартість робіт (ціна договору), визначених у розділі 1 даного договору, становить - 334 991,00 грн., крім того ПДВ - 66 998,20 грн., разом складає - 401 989,20 грн.
05.08.2019 між ТОВ "СОЛЛУР" (замовник) та ТОВ "ВІП КОНТРАКТ" (підрядник) укладено додаткову угоду №1 до договору №07/11 на виконання проектних робіт.
За змістом п.п. 2, 3 додаткової угоди вартість додаткових проектних робіт складає: 203968,80 грн., в т.ч. ПДВ - 33994,80 грн. У зв'язку зі збільшенням ціни Договору за рахунок додаткових проектних робіт Сторони домовилися збільшити ціну Договору, визначену Сторонами у п. 2.2 Договору, на 203968,80 грн., в т.ч. ПДВ - 33994,80 грн. та викласти п. 2.2 Договору в наступній редакції: «4.1. Ціна договору складає: 605958,00 грн, в т.ч. ПДВ - 100993,00 грн».
09.11.2021 між ТОВ "СОЛЛУР" (замовник) та ТОВ "ВІП КОНТРАКТ" (виконавець) укладено додаткову угоду №2 до договору №07/11 на виконання проектних робіт.
За змістом п.п. 1, 2 додаткової угоди сторони домовилися про виконання додаткових проектних робіт: проектування зовнішніх мереж тимчасового електропостачання 0,4 кВ, та постійного електропостачання 10кВ, по об'єкту: «Будівництво багатофункціонального комплексу у складі закладів громадського харчування, торгівлі офісних приміщень, житлових приміщень та підземного паркінгу на перетині вулиці Маршала Малиновського та проси. Оболонського в Оболонському районі міста Києва». Вартість додаткових проектних робіт складає: 60024,00 грн, в т.ч. ПДВ - 10004,00 грн. У зв'язку зі збільшенням ціни Договору за рахунок додаткових проектних робіт Сторони домовилися збільшити ціну Договору, визначену Сторонами у п. 2.2 Договору, на 60024,00 грн, в т.ч. ПДВ - 10004,00 грн та викласти п. 2.2 Договору в наступній редакції: «4.1. Ціна договору складає: 665 982,00 грн в т.ч. ПДВ - 110 997,00 грн».
26.12.2018 між ТОВ "СОЛЛУР" (замовник) та ТОВ "ВІП КОНТРАКТ" (підрядник) було укладено Договір підряду № 02/12.
Відповідно до п.1.1-1.3 вказаного договору підрядник зобов'язується за завданням Замовника виконати своїми силами будівельно-монтажні та пусконалагоджувальні роботи по зовнішніх мережах тимчасового електропостачання будівельних механізмів 0,4, та зовнішніх мереж постійного електропостачання 10кВ на об'єкті: «Будівництво багатофункціонального комплексу у складі закладів громадського харчування торгівлі офісних приміщень, житлових приміщень та підземного паркінгу на перетині вулиці Маршала Малиновського та просп. Оболонського в Оболонському районі міста Києва» (надалі - Роботи) відповідно до кошторисної документації та здати їх Замовнику у визначений цим Договором строк, а Замовник зобов'язується надати Підряднику для виконання робіт фронт робіт, прийняти і оплатити виконані роботи в порядку та на умовах, визначених цим Договором. В залежності від виду робіт, виконання робіт може здійснюватись як з матеріалів Замовника, так і з матеріалів Підрядника. Розмір Договірної ціни робіт визначається на підставі Кошторисів, які є невід'ємною частиною даного Договору.
Відповідно до п.2.1 Договору вартість робіт є попередньою та визначається на підставі Договірної ціни на окремі види робіт у Додатку №1, який є невід'ємною частиною даного Договору, і становить - 7 680 397,00 грн., крім того ПДВ - 1 536 079,40 грн.
03.01.2019 між ТОВ "СОЛЛУР" (замовник) та ТОВ "ВІП КОНТРАКТ" (виконавець) укладено додаткову угоду до Договору підряду № 02/12.
17.05.2019 між ТОВ "СОЛЛУР" (замовник) та ТОВ "ВІП КОНТРАКТ" (виконавець) укладено додаткову угоду №1 до Договору підряду № 02/12.
Відповідно до п.2-4 додаткової угоди вартість додаткових електромонтажних робіт складає: 2618620,80 грн, в т.ч. ПДВ 436436,80 грн.
У зв'язку зі збільшенням ціни Договору за рахунок додаткових електромонтажних робіт Сторони домовилися збільшити ціну Договору, визначену Сторонами у п. 2.1 Договору, на 2616855,60 грн, в т.ч. ПДВ 436142,60 грн та викласти п. 2.1 Договору в наступній редакції: . Вартість робіт складає: 11835097,20 грн, в т.ч. ПДВ 1972516,20 грн».
Розрахунки по додатковій угоді передбачають внесення авансу в сумі 2200000,00 грн, враховуючи ПДВ 20% на поточний рахунок Підрядника протягом 5 (п'яти) банківських днів після підписання Сторонами додаткової угоди.
04.10.2021 між ТОВ "СОЛЛУР" (замовник) та ТОВ "ВІП КОНТРАКТ" (виконавець) укладено додаткову угоду №2 до Договору підряду № 02/12.
Відповідно до п.2-3 додаткової угоди додаткових електромонтажних робіт складає: 16868361,85 грн, в т.ч. ПДВ 2811393,64 грн.
У зв'язку зі збільшенням ціни Договору за рахунок додаткових електромонтажних робіт Сторони домовилися збільшити ціну Договору, визначену Сторонами у п. 2.1 Договору, на 16868361,85 грн, в т.ч. ПДВ 2811393,64 грн та викласти п. 2.1 Договору в наступній редакції: Вартість робіт складає: 28703459,05 грн, в т.ч. ПДВ 4783909,84 грн».
До матеріалів справи долучено копії:
- витягів з ЄРПН щодо реєстрації складених податкових накладних: № 6 від 31.08.2021; № 7 від 31.08.2021; № 2 від 12.11.2021; № 5 від 27.12.2018, № 6 від 27.12.2018; № 24 від 22.03.2019; № 24 від 31.10.2019; № 2 від 04.08.2020, №16 від 29.10.2018, № 7 від 26.11.2020, №3 від 26.11.2020, № 4 від 07.12.2020, № 11 від 18.01.2021, № 6 від 05.03.2021, № 3 від 20.05.2021, № 3 від 16.12.2021, № 4 від 16.12.2021, № 5 від 30.12.2021, № 1 від 10.02.2022, № 2 від 16.02.2022, № 3 від 16.02.2022;
- актів здачі-приймання робіт (наданих послуг) на виконання вказаних договорів№ № 1 від 29.03.2019, № 1 від 31.10.2019, №1 від 31.08.2019, №2 від 31.08.2021, бн від 12.11.2021;
- довідок про вартість виконаних будівельних робіт: за березень 2019 року, за квітень 2019 року, за жовтень 2019 року, за жовтень 2020 року, за листопад 2020 року, за грудень 2020 року, за лютий 2021 року, за листопад 2021 року, за лютий 2022 року;
- актів приймання-виконання будівельних робіт: № 1 за березень 2019 року, № 3 за квітень 2019 року, № 1 за жовтень 2019 року, № 1 за жовтень 2020 року, № 2 за жовтень 2020 року, № 1 за листопад 2020 року, № 2 за листопад 2020 року, № 1 за грудень 2020 року, № 2 за грудень 2020 року, бн за лютий 2021 року, №1 за листопад 2021 року, №2 за листопад 2021 року, №1 за лютий 2022 року.
Розрахунок між сторонами проведено у безготівковій формі, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями платіжних доручень: №519 від 30.12.2021, №518 від 30.12.2021, №514 від 29.12.2021, №513 від 29.12.2021, №500 від 28.12.2021, №485 від 21.12.2021, №416 від 02.09.2022, №416 від 02.09.2022, №388 від 22.08.2022, №371 від 12.11.2021, №248 від 08.09.2021, №247 від 08.02.2021, №109 від 22.02.2022, №101 від 18.02.2022, №95 від 16.02.2022, №79 від 10.02.2022, №67 від 27.12.2018.
Разом з поясненнями щодо здійснення господарських операцій ТОВ “ВІП КОНТРАКТ» було надано копії: Ліцензії на право провадження господарської діяльності з будівництва об'єктів IV i V категорій складності з видів робіт від 11.10.2016 № 37-Л; дозволу № 3434.12.32 від 04.09.2012 на виконання робіт підвищеної небезпеки; фінансового звіту малого підприємства за перше півріччя 2021 року з квитанцією про прийняття; фінансового звіту малого підприємства за 9 місяців 2021 року з квитанцією про прийняття; фінансового звіту малого підприємства за 2021 рік з квитанцією про прийняття; фінансового звіту малого підприємства за І квартал 2022 року з квитанцією про прийняття; переліку робіт, які виконувало ТОВ “ВІП КОНТРАКТ»; штатного розпису ТОВ «ВІП КОНТРАКТ» станом на 01.01.2021; штатного розпису ТОВ «ВІП КОНТРАКТ» станом на 01.12.2021; відомості про суми нарахованого доходу, утриманого та сплаченого податку на доходи фізичних осіб та військового збору (Додаток 4ДФ) за липень 2021 року; відомості про суми нарахованого доходу, утриманого та сплаченого податку на доходи фізичних осіб та військового збору (Додаток 4ДФ) за грудень 2021 року; відомості про суми нарахованого доходу, утриманого та сплаченого податку на доходи фізичних осіб та військового збору (Додаток 4ДФ) за січень 2022 року; відомості про суми нарахованого доходу, утриманого та сплаченого податку на доходи фізичних осіб та військового збору (Додаток 4ДФ) за лютий 2022 року; наказу про прийняття на роботу ОСОБА_2 № 46-К від 13.06.2018; кваліфікаційного сертифіката відповідального виконавця окремих видів робіт (послуг), пов'язаних із створенням об'єкта архітектури серія АР № 006759 від 13.03.2013; свідоцтва про підвищення кваліфікації за напрямом “інженерно-будівельне проектування у частині технології будівельного виробництва» № 00637 від 03.10.2018; посвідчень працівників ТОВ “ВІП КОНТРАКТ» про допуск до роботи з електроустановками з напругою; Договору підряду № 10-02/2021 від 01.02.2021 року, укладеного між ТОВ "ВІП КОНТРАКТ" та ТОВ “ЕНЕРГОТЕХНОЛОГІЇ; податкової накладної № 11 від 26.02.2021; податкової накладної № 14 від 12.04.2021; податкової накладної № 11 від 18.05.2021; податкової накладної № 20 від 31.08.2021; податкової накладної № 2 від 09.09.2021; податкової накладної № 18 від 29.10.2021; податкової накладної № 11 від 27.10.2021; податкової накладної № 13 від 23.12.2021; Виписки по рахунку ТОВ "ВІП КОНТРАКТ" з 26.02.2021 до 31.05.2022 щодо платежів із ТОВ "ЕНЕРГОТЕХНОЛОГІЇ".
Також ТОВ "ВІП КОНТРАКТ" надавало копію робочого проекту Н248-13-ЕП2 Електропостачання, виконаного ТОВ «ВІП Контракт» на об'єкт «Будівництво багатофункціонального комплексу у складі закладів громадського харчування, торгівлі, офісних приміщень, житлових приміщень та підземного паркінгу на перетині вул.Маршала Малиновського та просп. Оболонському в Оболонському районі м.Києва».
Дослідивши та проаналізувавши зміст вищезазначених документів у сукупності, реальності проведення операцій, письмові пояснення контрагента, суд дійшов висновку, що наявні у позивача первинна документація по спірних господарських операціях оформлені у відповідності до вимог Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88. Такі документи в повній мірі відображають зміст, характер та обсяги вчинених господарських операцій, засвідчують рух активів (товарно-матеріальних цінностей і коштів).
Водночас з тексту акту перевірки вбачається, що в ході проведення документальної перевірки контролюючим органом не було зафіксовано наявність на момент проведення такої перевірки заборгованості по взаєморозрахункам між сторонами по господарських операціях за перевіряємий період, неоприбуткування тих чи інших послуг з надання робіт. Також у тексті цього Акту перевірки відсутні зауваження контролюючого органу до правильності оформлення первинних документів, не наведено перелік відсутніх документів.
Суд вважає, що зі змісту наданих позивачем документів чітко прослідковується наявність взаємозв'язку між витратами позивача з надання робіт і здійснюваними ним видами господарської діяльності.
При цьому, відповідач (суб'єкт владних повноважень) під час судового розгляду справи не навів будь-яких переконливих доводів та не надав до суду належних доказів, які б ставили під сумнів реальність здійснених позивачем господарських операцій, та/або свідчили б про невідповідність цих операцій дійсному економічному змісту, та/або про наявність інших обставин що підтверджують недобросовісність позивача як платника податків та виключають право на формування податкового кредиту за наслідками спірних господарських операцій.
Суд відхиляє наведені в тексті акта перевірки посилання контролюючого органу на ймовірні порушення постачальниками позивача та/або контрагентами останніх у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності, оскільки норми чинного законодавства не визначають обставину якості звітування контрагентів платника податку (позивача) до контролюючих органів, як обов'язкову умову для підтвердження права такого платника податку на формування податкового кредиту. Більш того норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності.
Порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування витрат та податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на формування податкового кредиту, за можливу неправомірну діяльність його контрагентів за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагентів та злагодженість дій між ними. Наведене судом правозастосування узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними в текстах постанов від 23.02.2023 у справі № 640/12451/20, від 02.06.2020 у справі №620/1024/19 та інші.
Суд вважає, що посилання відповідача на інформацію з АІС «Податковий блок» та ЄРПН не можна вважати достатньою для висновку про нереальність здійснення вказаними контрагентами господарських операцій для виконання ремонтно-оздоблювальних робіт згідно укладених вище договорів. Висновок відповідача щодо достатності чи недостатності у підприємства засобів для здійснення тієї чи іншої господарської діяльності є оціночним судженням, що не підтверджене належними доказами.
Відповідач в акті перевірки посилається на результати опрацювання зібраної податкової інформації, проте, збирання такої інформації є етапом контрольно-перевірочної роботи та не передбачає здійснення контролюючим органом оцінки дотримання платником вимог податкового законодавства та аналізу змісту та характеру правовідносин, що стали підставою для формування даних податкового обліку платника, оскільки питання правильності відображення платником в обліку проведених господарських операцій досліджуються контролюючим органом при проведенні податкової перевірки платника з дослідженням фінансово-господарських документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податку.
Записи у інформаційних базах контролюючого органу до первинних або інших документів, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку платника податків, не відносяться, відповідно, сама по собі така інформація не є належним доказом по справі.
Аналогічна правова позиція висловлена у постановах Верховного Суду від 30.09.2021 у справі №400/1986/19, від 03.09.2019 у справі №810/3790/17.
Крім іншого, Верховний Суд в постанові від 06.02.2018 у справі №804/4940/14 зазначив, що відсутність у контрагентів позивача матеріальних та трудових ресурсів не виключає можливості реального виконання ним господарської операції та не свідчить про одержання необґрунтованої податкової вигоди покупцем, оскільки зокрема залучення працівників є можливим за договорами цивільно-правового характеру, аутсорсингу та аутстафінгу (оренда персоналу).
Водночас, відсутність достатніх (саме на думку контролюючого органу) матеріальних та трудових ресурсів не може беззаперечно свідчити про невиконання цими суб'єктами договірних зобов'язань.
Тобто, залучення матеріальних та трудових ресурсів для постачання товару для позивача могло відбуватись без оформлення трудових відносин з працівниками та без укладання відповідних цивільно-правових договорів щодо залучення матеріальних ресурсів. У такому разі може йти мова про порушення контрагентами позивача вимог законодавства при оформленні відносин з отримання певних ресурсів.
Відповідну правову позицію Верховний Суд висловив, зокрема у постанові від 05.10.2022 у справі № 640/18151/19, так зазначено:
61. Крім того, можлива відсутність у контрагентів трудових ресурсів та виробничих потужностей для самостійного виконання договірних зобов'язань, не свідчить про неможливість виконати відповідні роботи, послуги чи поставки та не є підставою для виключення з податкового обліку, саме з цих мотивів, витрат на оплату цих товарів (робіт, послуг), у тому числі й по ПДВ.
62. Статтею 61 Конституції України закріплений індивідуальний характер юридичної відповідальності особи, тобто, до відповідальності повинен бути притягнений правопорушник та притягнення до відповідальності добросовісного платника податків суперечить конституційним нормам та нормам чинного законодавства.
63. Податкове законодавство України не ставить право платника податку на додану вартість на податковий кредит в залежність від дій або бездіяльності його контрагентів чи відсутності у контрагентів основних фондів, кваліфікованого персоналу, відсутність за юридичною адресою на момент звірки тощо. В разі порушення контрагентом податкової дисципліни відповідальність та негативні наслідки мають настати саме для цієї особи.
64. Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 16.01.2018 № К/9901/873/18.
65. Щодо посилання відповідача на те, що висновки про нереальність здійснення господарських операцій зроблені на підставі аналізу узагальненої податкової інформації, колегія суддів не приймає до уваги, оскільки співставлення даних податкової звітності з даними внутрішніх баз даних контролюючого органу як етапу контрольно-перевірочної роботи не передбачає здійснення податковим органом оцінки дотримання платником вимог податкового законодавства і аналізу змісту та характеру правовідносин, що стали підставою для формування даних податкового обліку платника, адже питання правильності відображення платником в обліку проведених господарських операцій досліджуються податковим органом при проведенні податкової перевірки платника з дослідженням фінансово-господарських документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податку. Записи у інформаційних базах податкового органу до первинних або інших документів, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку платника податків, не відносяться. А тому нарахування податків не може ґрунтуватися тільки на даних, які містяться в інформаційних базах контролюючого органу, без врахування даних первинних документів.
66. Інформація з баз даних АІС Податковий блок та податкова інформація щодо контрагентів позивача, на яку посилався відповідач, не ґрунтується на безпосередньому аналізі первинних документів. Крім того, податкове законодавство не ставить у залежність податковий облік (стан) певного платника податку-покупця від перебування його контрагента за юридичною адресою, дотримання ним податкової дисципліни та правильності ведення податкового або бухгалтерського обліку.
67. Указана правова позиція міститься у судових рішеннях Верховного Суду, від 06.02.2018 у справі № 816/166/15-а, від 27.03.2018 у справі № 816/809/17.
З огляду на наведене вище суд вважає, що відповідач не довів документально належними доказами обґрунтованість своїх висновків про нереальність вчинених позивачем господарських операцій зі своїми контрагентами-операцій з надання та виконання робіт.
Між тим, судова практика вирішення податкових спорів виходить з презумпції добросовісності платника, яка передбачає економічну виправданість дій платника, що мають своїм наслідком отримання податкової вигоди, та достовірність у бухгалтерській та податковій звітності платника. Зокрема, у рішеннях Європейського суду з прав людини у справах «Компанія «Вестберґа таксі Актіеболаґ» та «Вуліч проти Швеції», Суд звертав увагу на необхідність покладення обов'язку доказування на податковий орган, що цілком відповідає положеннямч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України.
Таким чином, враховуючи встановлені обставини справи, суд дійшов висновку, що позивач надав суду відповідні та належно оформлені первинні документи, які в сукупності з іншими доказами свідчать про факти реального вчинення господарських операцій та відповідно про правомірність формування позивачем сум податкового кредиту з податку на додану вартість за наслідками господарських операцій з контрагентом ТОВ "ВІП КОНТРАКТ", натомість доводи контролюючого органу не знайшли свого документального підтвердження під час розгляду цієї справи.
З огляду на наведене, суд дійшов висновку про безпідставність та помилковість висновків податкового органу щодо завищення позивачем суми від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду за червень 2022 року на суму 2 092 754,00 грн. Як наслідок, наявні підстави для визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №00250270702 від 04.10.2022.
Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною другою ст.2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3)обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Сторонами суду не наведено інших специфічних, доречних та важливих аргументів, які суд зобов'язаний оцінити, виконуючи свої зобов'язання щодо п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Так, у п.80 рішення у справі «Перес проти Франції» («Perez v. France», заява № 47287/99) ЄСПЛ зазначив, що гарантоване п.1 ст.6 Конвенції право на справедливий судовий розгляд включає право сторін, що беруть участь у справі, представляти будь-які зауваження, які вони вважають доречними до їхньої справи. Оскільки метою Конвенції є забезпечення не теоретичних чи ілюзорних прав, а прав фактичних і ефективних (див. рішення у справі «Артіко проти Італії» (Artico v. Italy) серія A. 37, п.33), це право можна вважати ефективним тільки в тому випадку, якщо зауваження були дійсно «заслухані», тобто належним чином враховані судом, який розглядає справу. Отже, дія ст.6 Конвенції полягає в тому, щоб, серед іншого, зобов'язати суд провести належний розгляд зауважень, доводів і доказів, представлених сторонами у справі, неупереджено вирішуючи питання про їх належності до справи (див. рішення у справі «Ван де Хурк проти Нідерландів» (Van de Hurk v. Netherlands) серія A. 288, заява № 16034/90, пункт 59).
За встановлених в цій справі фактичних обставин та з урахуванням правового регулювання спірних правовідносин, суд дійшов висновку, що основні (суттєві) аргументи позовної заяви є обґрунтованими, внаслідок чого позовні вимоги належать до задоволення.
Відповідно до ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Наявним у матеріалах справи платіжним дорученням від 14.10.2022 №506 підтверджено, що позивачем під час звернення до суду з вказаними позовом сплачено судовий збір у розмірі 24810,00 грн. Відтак, враховуючи розмір задоволених позовних вимог, суд вказує про присудження на користь позивача судових витрат у вказаній сумі коштів повністю за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві.
В поясненнях по справі ТОВ "ВІП КОНТРАКТ" вказано, що витрати на професійну правничу допомогу, які ТОВ “ВІП КОНТРАКТ» очікує понести (у зв'язку з підготовкою та поданням письмових пояснень третьої особи, інших заяву по суті спору, участю адвоката в судових засіданнях, ознайомленням з матеріалами справи, підготовкою заяв та клопотань, письмових пояснень, збором доказів тощо) - 20 000,00 грн.
Тому, питання про розподіл вказаних судових витрат може бути вирішено шляхом ухвалення додаткового рішення після надання доказів, що підтверджують розмір понесених судових витрат в порядку та строки передбачені ст. ст. 139, 143, 252 КАС України.
Керуючись ст.9, 14, 73-78, 90, 139, 143, 242-246, 249, 250, 255 КАС України, суд-
Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю "СОЛЛУР" (04205, м. Київ, пр-т Оболонський, 26, код ЄДРПОУ 32307056) до Головного управління ДПС у м. Києві (04655, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, код ЄДРПОУ 44116011), третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - товариство з обмеженою відповідальністю "ВІП КОНТРАКТ" (03118, м. Київ, вул. Професора Буйка, 36, код ЄДРПОУ 34484138) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДП С у м. Києві № 00250270702 від 04.10.2022.
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СОЛЛУР" понесені ним судові витрати на оплату судового збору у розмірі 24810,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві.
Повний текст рішення складено та підписано 15.09.2025.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя І.В. Шинкарьова