Україна
Донецький окружний адміністративний суд
15 вересня 2025 року Справа№200/8592/24
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бабіча С.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Комісії для розгляду питань надання військовозобов'язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовною заявою до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - відповідач-1), у якій просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 про відмову в наданні ОСОБА_1 відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період, оформлене протоколом від 25.11.2024 року № 17;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 11.11.2024 року про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі пункту 9 частини 1 статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" та за наслідком розгляду заяви прийняти рішення про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації або мотивовану відмову в її наданні.
В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що здійснює постійний сторонній догляд за своєю матір'ю, у зв'язку із чим має на підставі пункту 9 частини 1 статті 23 Закону "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" право на відстрочку від призову на військову службу. Вважає, що відповідач прийняв протиправне рішення про відмову в наданні йому відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період, оформлене протоколом від 25.11.2024 року № 17, оскільки не надано оцінки зазначеним у заяві підстав для відстрочку, а отже здійснив неналежний розгляд заяви та документів позивача.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 12.12.2024 у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправним і скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії - відмовлено.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 16.12.2024 позовну заяву залишено без руху.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 26.12.2024 року позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправним і скасування рішення та про зобов'язання вчинити певні дії було прийнято до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі № 200/8592/24 за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 14.03.2025 відмовлено у задоволенні клопотань позивача про повернення відзиву на позов без розгляду та про витребування доказів. Залучено до участі у даній справі в якості другого відповідача Комісію для розгляду питань надання військовозобов'язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період ІНФОРМАЦІЯ_1 (місцезнаходження: АДРЕСА_1 ) (далі - відповідач-2).
Відповідачем-1 надано до суду відзив на позов, у якому він зазначив про те, що подану від імені позивача заяву від 18.11.2024 року про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації було передано на розгляд комісії, утвореної при ІНФОРМАЦІЯ_3 . За наслідками розгляду цієї заяви комісія ІНФОРМАЦІЯ_1 ухвалила рішення про відмову позивачу в наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, оформлене протоколом від 25.11.2024 року № 17, яке було доведене до відома позивача повідомленням від 26.11.2024 року № 09/18298.
Зазначає, що позивач не звертався особисто та не надав доказів, що він є зайнятий особистим доглядом, щодо потреби мати у постійному догляді, не надано документів на підтвердження відсутності інших працездатних членів сім'ї, які зобов'язані та можуть здійснювати за нею догляд.
Відповідач-2 правом надання відзиву на позовну заяву не скористався, протягом розгляду справи із заявами та клопотаннями до суду не звертався.
Справу розглянуто судом за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Дослідивши письмові докази, суд встановив такі обставини справи та відповідні до них правовідносини.
Згідно з копією тимчасового посвідчення військовозобов'язаного № НОМЕР_1 від 25.10.2019 ОСОБА_1 перебуває на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_4 , та є придатним до військової служби.
Засобами поштового зв'язку позивачем 11.11.2024 направлено до ІНФОРМАЦІЯ_5 заяву про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на підставі пункту 9 частини 3 статті 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 11.11.2024.
До заяви було додано: тимчасове повідчення №1442/19 (нотаріально завірена копія); пояснення до заяви щодо оформлення відстрочки на підставі п. 9 ч. 1 ст. 23 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від ОСОБА_1 ; паспорт ОСОБА_1 (нотаріально завірена копія); картка платника податків ОСОБА_1 (нотаріально завірена копія); свідоцтво про народження ОСОБА_1 серії НОМЕР_2 , актовий запис №2 (нотаріально завірена копія); довідка про реєстрацію місця проживання особи №50203 від 29.10.2024 (Додаток 4 до Порядку); паспорт ОСОБА_2 (нотаріально завірена копія); картка платника податків ОСОБА_2 (нотаріально завірена копія); довідка про реєстрацію місця проживання особи №50231 від 29.10.2024 (Додаток 4 до Порядку); висновок про наявність порушення функцій організму через які невиліковно хворі особи не можуть самостійно пересугатись та самообслуговуватися і потребують соціальної послуги з догляду на непрофесійній основі за № 13 від 05.06.2024 (форми первинної облікової документації № 080-4/о) (нотаріально завірена копія); свідоцтво про розірвання шлюбу серії НОМЕР_3 , актовий запис №1137 (нотаріально завірена копія); копія листа від виконавчого комітету Краматорської міської ради за №01.01.01-40/1504 від 30.10.2024.
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , є матір'ю ОСОБА_1 , зареєстрована та проживає із сином за однією адресою: АДРЕСА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 від 25.08.1994, копією паспорта громадянина України серії НОМЕР_4 , довідками про реєстрацію місця проживання №50203, №50231 від 29.10.2024.
Згідно з висновком №13 від 05.06.2024 (форма первинної облікової документації №080-4/о) про наявність порушення функції організму через які невиліковно хворі особи не можуть самостійно пересуватися та самообслуговуватися і потребують соціальної послуги з догляду на непрофесійній основі ОСОБА_2 має потребу в постійному сторонньому догляді на непрофесійній основі від фізичної особи.
Відповідно до свідоцтва про розірвання шлюбу серії НОМЕР_3 шлюб між ОСОБА_3 , батьком позивача, та ОСОБА_2 розірваний, про що в книзі реєстрації актів про розірвання шлюбу 23.11.1993 зроблено запис за №1137.
29.11.2024 ОСОБА_1 засобами поштового зв'язку отримав повідомлення ІНФОРМАЦІЯ_1 №09/18298 від 26.11.2024, з якого слідує, що комісією ІНФОРМАЦІЯ_1 розглянуто заяву та підтвердні документи позивача щодо надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, в особливий період, відповідно до пункту 9 частини першої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» і протоколом №17 від 25.11.2024 ухвалено рішення про відмову у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, в особливий період, на загальних підставах. Причини відмови: у зв'язку з поданням заяви та документів, що підтверджують право на відстрочку або копій таких документів, засвідчених в установленому порядку, не особисто.
За змістом витягу з протоколу засідання комісії для розгляду питань надання військовозобов'язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період ІНФОРМАЦІЯ_1 від 25.11.2024 № 17 комісія вирішила відмовити, зокрема, ОСОБА_1 в наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період відповідно до статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» у зв'язку відсутністю особистого подання заяви та документів, що підтверджують право на відстрочку, або копій таки документів, засвідчених в установленому порядку. Зазначено, що згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року № 560 «Про затвердження Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період», військовозобов'язані особисто подають на ім'я голови комісії районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки документи, що підтверджують право на відстрочку згідно додатку 5.
Не погодившись із рішенням комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 про відмову в наданні ОСОБА_1 відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період, оформлене протоколом від 25.11.2024 року № 17, позивач звернувся до суду із цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд дійшов таких висновків.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Указом Президента України N 64/2022 від 24.02.2022 у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
Указами Президента України строк дії воєнного часу продовжувався неодноразово.
На момент розгляду цієї адміністративної справи правовий режим воєнного стану в Україні продовжено та не скасовано, а відповідно під час розгляду справи застосуванню підлягає законодавство, що регулює порядок призову на військову службу по мобілізації в умовах воєнного стану.
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" (далі - Закон N 3543-XII) (тут та надалі в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.
Особливий період - період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, сил оборони і сил безпеки, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і час демобілізації після закінчення воєнних дій.
Статтею 1 Закону України "Про оборону України", передбачено, що воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози та забезпечення національної безпеки, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
Статтею 22 Закону N 3543-XII визначені обов'язки громадян щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації.
Так, зокрема, відповідно до частин третьої, п'ятої статті 22 Закону N 3543-XII під час мобілізації громадяни зобов'язані з'явитися військовозобов'язані та резервісти, які приписані до військових частин для проходження військової служби у воєнний час або до інших підрозділів чи формувань для виконання обов'язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, - на збірні пункти територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними повістках або мобілізаційних розпорядженнях.
Призов громадян на військову службу під час мобілізації або залучення їх до виконання обов'язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, забезпечують місцеві органи виконавчої влади та здійснюють територіальні центри комплектування та соціальної підтримки або командири військових частин (військовозобов'язаних, резервістів Служби безпеки України - Центральне управління або регіональні органи Служби безпеки України, військовозобов'язаних, резервістів розвідувальних органів України - відповідний підрозділ розвідувальних органів України, осіб, які уклали контракти про перебування у резерві служби цивільного захисту, - відповідні органи управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту).
Поряд з цим статтею 23 Закону N 3543-XII передбачена відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації.
Суд зауважує, що відповідачем не надавалась оцінка підставам надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, викладеним позивачем у відповідній заяві від 11.11.2024.
Відтак, суд в межах цієї справи не надає оцінку самим підставам, зазначеним позивачем у його заяві, адресованій відповідачу щодо оформлення відстрочки від призову.
З 05.01.2023 механізм організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів (далі - військовий облік) центральними і місцевими органами виконавчої влади, іншими державними органами (далі - державні органи), органами місцевого самоврядування, органами військового управління (органами управління), військовими частинами (підрозділами) Збройних Сил та інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення, територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки, підприємствами, установами та організаціями, закладами освіти, закладами охорони здоров'я незалежно від підпорядкування і форми власності (далі - підприємства, установи та організації), а також визначає особливості ведення військового обліку громадян України, які постійно або тимчасово перебувають за кордоном визначає "Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів", затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 р. № 1487.
Відповідно до пункту 2 "Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів" військовий облік є складовою змісту мобілізаційної підготовки держави. Він полягає у цілеспрямованій діяльності державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій щодо: фіксації, накопичення та аналізу наявних людських мобілізаційних ресурсів за військово-обліковими ознаками; здійснення заходів із забезпечення виконання встановлених правил військового обліку призовниками, військовозобов'язаними та резервістами; подання відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов'язаних та резервістів до органів ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Згідно з підпункту 8 пункту 1 "Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів" (додаток 2 до "Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів") призовники, військовозобов'язані та резервісти повинні особисто повідомляти в семиденний строк органам, в яких вони перебувають на військовому обліку, про зміну персональних даних, зазначених у статті 7 Закону України “Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів», а також надавати зазначеним органам документи, що підтверджують право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації з підстав, визначених у статті 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
З урахуванням зазначеного, військовозобов'язані повинні особисто повідомляти в семиденний строк органам, в яких вони перебувають на військовому обліку, про зміну персональних даних та надавати зазначеним органам документи, що підтверджують право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації.
Відповідно до пункту 1 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 №154 (далі - Положення №154) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов'язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.
Залежно від обсягів облікової, призовної та мобілізаційної роботи утворюються районні (об'єднані районні), міські (районні у містах, об'єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки (далі - районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки) (абзац другий пункту 1 Положення № 154).
Згідно з пунктом 2 Положення №154 територіальні центри комплектування та соціальної підтримки у своїй діяльності керуються Конституцією та законами України, актами Президента України, постановами Верховної Ради України, актами Кабінету Міністрів України, наказами та директивами Верховного Головнокомандувача Збройних Сил, Міноборони, Міністра оборони, Головнокомандувача Збройних Сил, Генерального штабу Збройних Сил, іншими нормативно-правовими актами, цим Положенням.
Покладення на територіальні центри комплектування та соціальної підтримки завдань, не передбачених законодавством, не допускається.
Пунктом 8 Положення №154 визначено, що завданнями територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки є виконання законодавства з питань військового обов'язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації, керівництво військовим обліком призовників, військовозобов'язаних та резервістів на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, здійснення контролю за його станом, зокрема в місцевих держадміністраціях, органах місцевого самоврядування та в органах, що забезпечують функціонування системи військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (крім СБУ та розвідувальних органів України), забезпечення в межах своїх повноважень адміністрування (територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя) та ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів (далі - Реєстр) (районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), проведення заходів з приписки громадян до призовних дільниць, призову громадян на військову службу, проведення відбору кандидатів для прийняття на військову службу за контрактом, участь у відборі громадян для проходження служби у військовому резерві Збройних Сил, підготовка та проведення в особливий період мобілізації людських і транспортних ресурсів, забезпечення організації соціального і правового захисту військовослужбовців, військовозобов'язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори до Збройних Сил (далі - збори), ветеранів війни та військової служби, пенсіонерів з числа військовослужбовців Збройних Сил (далі - пенсіонери) та членів їх сімей, участь у військово-патріотичному вихованні громадян, здійснення інших заходів з питань оборони відповідно до законодавства.
Відповідно до положень пункту 9 Положення №154, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки відповідно до покладених на них завдань, зокрема, ведуть військовий облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів, а також облік громадян України, які уклали контракт добровольця територіальної оборони, ветеранів війни та військової служби, та інших осіб, які мають право на пенсійне забезпечення відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", оформлюють та видають військово-облікові документи призовникам, військовозобов'язаним та резервістам, розглядають звернення військовослужбовців, працівників та членів їх сімей, а також громадян з питань, що належать до компетенції територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, а також ведуть прийом громадян, які звертаються із зазначених питань, видають необхідні довідки та інші документи.
Приписами пункту 11 Положення №154 передбачено, що районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, крім функцій, зазначених у пункті 9 цього Положення, оформляють для військовозобов'язаних, резервістів відстрочки від призову під час мобілізації, які надаються в установленому порядку, та проводять перевірку підстав їх надання, ведуть спеціальний облік військовозобов'язаних.
Отже, чинним законодавством України встановлено чіткий порядок звернення особи за наданням відстрочки та порядок розгляду відповідної заяви.
Постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 № 560 затверджено Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період (далі Порядок № 560; в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).
Пунктом 56 Порядку № 560 визначено, що відстрочка від призову на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період надається військовозобов'язаним з підстав, визначених статтею 23 Закону України Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію.
Відповідно до пункту 57 Порядку № 560 для розгляду питань надання військовозобов'язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період при районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (відокремлених відділах) утворюються комісії у такому складі:
голова комісії - керівник районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (відокремленого відділу);
члени комісії - представники апарату, структурних підрозділів (освіти та науки, охорони здоров'я, соціального захисту населення, служби у справах дітей, центру надання адміністративних послуг) районної, міської держадміністрації (військової адміністрації).
Абзацом першим пункту 58 Порядку № 560 передбачено, що за наявності підстав для одержання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період військовозобов'язані (крім заброньованих та посадових (службових) осіб, зазначених у підпунктах 16-23 пункту 1 додатка 5) особисто подають на ім'я голови комісії районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу заяву за формою, визначеною у додатку 4, до якої додаються документи, що підтверджують право на відстрочку, або копії таких документів, засвідчені в установленому порядку, зазначені у переліку згідно з додатком 5. Заява військовозобов'язаного підлягає обов'язковій реєстрації.
За правилами пункту 60 Порядку № 560 комісія вивчає отримані заяву та підтвердні документи, оцінює законність підстав для надання відстрочки, за потреби готує запити до відповідних органів державної влади для отримання інформації, що підтверджує право заявника на відстрочку, або використовує інформацію з публічних електронних реєстрів.
Комісія зобов'язана розглянути отримані на розгляд заяву та документи, що підтверджують право на відстрочку, протягом семи днів з дати надходження, але не пізніше ніж протягом наступного дня від дати отримання інформації на запити до органів державної влади.
На підставі розгляду отриманих документів комісія ухвалює рішення про надання або відмову у наданні відстрочки. Рішення комісії оформляється протоколом.
Про прийняте комісією рішення повідомляється засобами телефонного, електронного зв'язку або поштою заявнику не пізніше ніж на наступний день після ухвалення такого рішення.
У разі позитивного рішення військовозобов'язаному надається довідка із зазначенням строку відстрочки за формою, визначеною у додатку 6.
У разі відмови у наданні відстрочки військовозобов'язаному повідомляють письмово із зазначенням причин відмови за формою, визначеною у додатку 7. Таке рішення може бути оскаржене у судовому порядку.
Разом з тим, суд зауважує, що ані положення Закону № 2232-XII, ані положення Порядку № 560 не передбачають обов'язку особистого відвідування особою територіального центру комплектування та соціальної підтримки для подання заяви та документів на відстрочку. Обов'язок особисто подати заяву не означає особисто прибути безпосередньо в будівлю ТЦК та СП.
З огляду на наведене, суд дійшов висновку, що позивач, надіславши особисто засобами поштового зв'язку заяву та документи для вирішення питання про надання йому відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, дотримався процедури особистого їх подання (направлення).
Заява позивача, незалежно від способу її подання, підлягала до розгляду по суті порушеного у ній питання (клопотання).
Суд зауважує, що рішення комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 про відмову в наданні ОСОБА_1 відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період, оформлене протоколом від 25.11.2024 року № 17, не містить жодних відомостей щодо неналежності оформлення заяви позивача від 11.11.2024, відсутності документів, які передбачено чинним законодавством для прийняття рішення про надання або відмову у наданні позивачу відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації.
Отже, відповідач не розглянув по суті заяву позивача від 11.11.2024, не перевірив наявність або відсутність у нього підстав для отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, зазначених у пункті 9 частини першої статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", не надав оцінки, поданим документам, внаслідок чого безпідставно відмовила у наданні відстрочки та порушила право позивача на належний розгляд його заяви, а відтак таке рішення відповідача є протиправним та підлягає скасуванню.
Щодо способу захисту прав позивача.
Суд зауважує, що у даному випадку суб'єкт владних повноважень фактично не розглядав заяву позивача по суті та не досліджував наявність чи відсутність підстав для надання йому відстрочки.
Як було вказано вище розгляд відповідної заяви та оцінка законності підстав для надання відстрочки прийняття рішення віднесена до дискреційних повноважень Комісії для розгляду питань надання військовозобов'язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Відповідно до частини 2 статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
З огляду на викладене, обираючи належний спосіб захисту порушеного права позивача, суд вважає за необхідне на підставі частини 2 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України визнати протиправним та скасувати рішення комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 про відмову в наданні ОСОБА_1 відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період, оформлене протоколом від 25.11.2024 року № 17 та зобов'язати Комісію для розгляду питань надання військовозобов'язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період ІНФОРМАЦІЯ_1 повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 11.11.2024 про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі пункту 9 частини першої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та за наслідком розгляду вказаної заяви прийняти рішення про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, або прийняти вмотивоване рішення про відмову у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації.
Відповідно до частини першої статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Позивач при зверненні до суду сплатив судовий збір у розмірі 1211,20 грн, що зарахований до спеціального фонду Державного бюджету України.
Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.
Зважаючи задоволення позовних вимог, суд приходить висновку про необхідність стягнення за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 суму судового збору в розмірі 1211,20 грн на користь позивача.
Позивач просить стягнути також витрати на правничу допомогу в розмірі 10 000,00 грн. За змістом позовної заяви законним представником позивача укладено договір з адвокатським об'єднанням «Юридичний Альянс» в особі старшого партнера Приліпко Ірини Леонідівни про надання правової допомоги. Розрахунок судових витрат складає 10 000 (десять тисяч, 00) грн. Докази на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу будуть надані додатково.
Як видно з матеріалів справи позивачем чи його представником станом на момент розгляду справи по суті доказів на підтвердження понесених витрат на правничу допомогу не надано, також не надано заяви про подання таких доказів після прийняття рішення, де зазначались поважні причини неможливості надання таких доказів на момент подання позову чи протягом строку розгляду справи.
Відповідно до статті 134 КАС України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Відповідно до частини 7 статті 139 КАС України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Позивачем до суду не надано розрахунку, акту приймання-передачі чи інших доказів на підтвердження понесених ним витрат на правничу допомогу, заяв про надання таких доказів до суду після прийняття рішення по суті також не було подано.
Оскільки позивачем не надано до суду доказів понесених ним витрат на правничу допомогу, суд не вбачає підстав для розгляду заяви про відшкодування відповідних витрат.
На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 7, 9, 77, 139, 229, 243-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України,
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_5 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_6 ) та до Комісії для розгляду питань надання військовозобов'язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 , інші відомості відсутні) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 про відмову в наданні ОСОБА_1 відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період, оформлене протоколом від 25.11.2024 року № 17.
Зобов'язати Комісію для розгляду питань надання військовозобов'язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період ІНФОРМАЦІЯ_1 повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 11.11.2024 року про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на підставі пункту 9 частини 1 статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" та за наслідком розгляду вказаної заяви прийняти рішення про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, або прийняти вмотивоване рішення про відмову у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору в розмірі 1211,20 грн.
Повне судове рішення складено 15 вересня 2025 року.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Першого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному частиною 8 статті 18, частинами 7-8 статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя С.І. Бабіч