Україна
Донецький окружний адміністративний суд
за наслідком розгляду заяви про зміну способу та порядку виконання рішення суду
12 вересня 2025 року Справа №200/4474/23
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Волгіної Н.П., розглянувши в письмовому порядку заяву ОСОБА_1 про зміну способу і порядку виконання рішення суду, прийнятого за результатом розгляду справи за його позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, -
В провадженні Донецького окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа № 200/4474/23 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 8 вересня 2023 року в адміністративній справі № 200/4474/23 задоволено адміністративний позов ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 ):
- визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо відмови ОСОБА_1 у здійсненні перерахунку пенсії на підставі довідки Державної установи «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Донецькій області» № 33/25-2872 від 9 вересня 2021 року;
- зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області здійснити з 1 грудня 2019 року перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії на підставі довідки Державної установи «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Донецькій області» № 33/25-2872 від 9 вересня 2021 року, виданої станом на листопад 2019 року у відповідності до вимог ст. 43 і 63 Закону України № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та положень постанови Кабінету Міністрів України № 988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції», а також виплатити різницю між розміром перерахованої на підставі вищезазначеної довідки пенсії та вже виплачених сум пенсії.
Ухвалою Першого апеляційного адміністративного суду від 7 лютого 2023 року допущено заміну відповідача у справі - Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області правонаступником - Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області.
Постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 26 лютого 2024 року рішення Донецького окружного адміністративного суду від 8 вересня 2023 року залишено без змін.
28 серпня 2025 року до Донецького окружного адміністративного суду надійшло клопотання ОСОБА_1 , подане його представником, адвокатом Єрьоміною Вікторією Анатоліївною, про зміну способу виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 8 вересня 2023 року шляхом встановлення нового способу виконання зазначеного рішення в частині зобов'язання відповідача виплатити різницю між розміром перерахованої на підставі довідки Державної установи «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Донецькій області» № 33/25-2872 від 9 вересня 2021 року пенсії та вже виплачених сум пенсії, - на стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на користь ОСОБА_1 різниці між максимально нарахованим та фактично виплаченим розміром за період з 1 грудня 2019 року по день проведення перерахунку, в сумі 237 749,58 грн.
Ухвалою суду від 29 серпня 2025 року заяву про зміну способу і порядку виконання рішення суду призначено до розгляду у судовому засіданні на 12 вересня 2025 року о 13-00 год.
Ухвала суду від 29 серпня 2025 року згідно з відомостями програмного забезпечення «Діловодство спеціалізованого суду» була доставлена до Електронних кабінету заявника та Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області 2 вересня 2025 року.
5 вересня 2025 року до суду від представника ОСОБА_1 надійшла заява про розгляд справи без участі позивача та представника позивача.
12 вересня 2025 року заявник та представник Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області у судове засідання не з'явились, про дату, час та місце розгляду заяви повідомлені належним чином.
Відповідно до ч. 2 ст. 378 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.
Враховуючи зазначене суд вважає за можливе розглянути заяву про зміну способу і порядку виконання рішення суду без участі викликаних осіб у письмовому порядку.
Заява про зміну способу і порядку виконання рішення суду обґрунтована наступним.
На виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 8 вересня 2023 року по справі № 200/4474/23 позивачу в березні 2024 року здійснено перерахунок пенсії на підставі довідки Державної установи «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Донецькій області» № 33/25-2872 від 9 вересня 2021 року, починаючи з 1 грудня 2029 року та було лише розраховано суму доплати за період з 1 грудня 2019 року по 31 березня 2024 року, яка складає 237 749,58 грн.
Відповідно до абз. 2 ч. 3 ст. 378 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), невиконання суб'єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг протягом двох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з такого суб'єкта владних повноважень відповідних виплат.
Зважаючи на тривале невиконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 8 вересня 2023 року у справі № 200/4474/23, яке тягне за собою відповідальність, встановлену законом, та з метою ефективного захисту конституційного права стягувача на соціальний захист та належного виконання рішення суду, заявник просить суд змінити спосіб і порядок виконання цього рішення, із зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області здійснити з 1 грудня 2019 року перерахунок та виплату пенсії на підставі довідки Державної установи «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Донецькій області» № 33/25-2872 від 9 вересня 2021 року, виданої станом на листопад 2019 року у відповідності до вимог ст. 43 і 63 Закону України № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та положень Постанови Кабінету Міністрів України № 988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції», а також виплатити різницю між розміром перерахованої на підставі вищезазначеної довідки пенсії та вже виплачених сум пенсії, на стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на користь ОСОБА_1 різниці між максимально нарахованим та фактично виплаченим розміром з 1 грудня 2019 року по день проведення перерахунку, в сумі 237 749,58 грн.
До заяви додано лист Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 4 липня 2025 року (вих. № 0500-0203-8/66315), у якому зазначено, що після виконання судового рішення розмір пенсійної виплати з 1 квітня 2024 року складав 14 936,41 грн. Доплата до пенсії за період з 1 грудня 2019 року по 31 березня 2024 року у загальній сумі 237 749,58 грн. Позивач має статус внутрішньо переміщеної особи, а механізм виплати пенсій (щомісячного довічного грошового утримання), які не вплачено за період до місяця відновлення їх виплати внутрішньо переміщеним особам органами Пенсійного фонду України визначений «Порядком виплати пенсій (щомісячного довічного грошового утримання), не виплачених за період до місця відновлення їх виплат внутрішньо переміщеним особам та особам, які відмовились відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 12 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» від довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи і зареєстрували місце проживання та постійно проживають на контрольованій Україною території», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 10 листопада 2021 року № 1165. Відповідно до означеного порядку ОСОБА_1 включено в перелік отримувачів. Технологія опрацювання пенсійних справ осіб з числа військовослужбовців передбачає формування електронних виписок виключно на дату підготовки відповідей на запити чи звернення. Також зазначено, що в електронній пенсійній справі наявні виписки виключно на дату проведення перерахунку, отже скасування або виправлення в електронній пенсійній справі раніше сформованих електронних документів не можливо. Надати розрахунок з електронної пенсійної справи ОСОБА_1 , станом на 1 квітня 2025 року немає можливості у зв'язку з тим, що розрахунок пенсії на цю дату не проводився.
У заяві від 11 вересня 2025 року Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області заперечує проти задоволення заяви ОСОБА_1 про зміну способу виконання рішення суду, обгрунтовуючи заперечення наступним.
Головним управлінням у межах наданої чинним законодавством компетенції вжито усіх можливих заходів для виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 8 вересня 2023 у справі № 200/4474/23, а неотримання ОСОБА_1 усієї суми заборгованості з виплати пенсії відбулося з незалежних від пенсійного органу обставин.
Пунктом 4 Розділу ІІ Порядку розроблення, затвердження та виконання бюджету Пенсійного фонду України, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 31 серпня 2009 року № 21-2, встановлено, що кошти Державного бюджету України передбачаються в бюджеті Пенсійного фонду в обсягах, визначених законом про Державний бюджет України на відповідний рік. У структурі доходів бюджету Пенсійного фонду до складу коштів Державного бюджету України входять асигнування державного бюджету у плановому періоді на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду. Кошти на фінансування видатків, пов'язаних з погашенням заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду, що здійснюються за рахунок коштів Державного бюджету України, передбачаються у складі бюджетної програми за КПКВК 2506080 «Фінансове забезпечення виплати пенсій, надбавок та підвищень до пенсій, призначених за пенсійними програмами, та дефіциту коштів Пенсійного фонду» і визначаються в межах граничних обсягів видатків державного бюджету за цією програмою; черговість таких виплат визначається датою набрання рішеннями суду законної сили згідно з абз. 2 п. 7 розділу ІІ Порядку розроблення, затвердження та виконання бюджету Пенсійного фонду України, затвердженого постановою правління ПФУ від 31 серпня 2009 року № 31-2 (зі змінами).
11 жовтня 2024 року постановою № 1156 Кабінет Міністрів України затвердив Бюджет Пенсійного фонду України на 2024 рік, яким на фінансування видатків, пов'язаних з погашенням заборгованості з пенсійних виплат за рішенням суду, що здійснюються за рахунок коштів Державного бюджету України, було передбачено 500 млн.грн, які використано в повному обсязі. Виплата проведена за рішеннями суду, дата набуття чинності яких по 19 листопада 2020 року включно.
Сума коштів на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду на 2025 рік буде визначена у бюджеті ППФУ на 2025 рік, який згідно із пп. 1-1 п. 14 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України затверджується Кабінетом Міністрів України в місячний термін після набрання чинності законом про Державний бюджет України на відповідний рік.
На сьогоднішній день бюджет Пенсійного фонду України на 2025 рік не затверджено.
Також Головне управління зазначило, що зміна способу і порядку виконання рішення суду не захищає право позивача на отримання сум заборгованості з пенсійних виплат, яка фактично може бути виплачена за наявності відповідних бюджетних асигнувань.
Посилається на постанови Верховного Суду від 16 липня 2020 року у справі № 130/2176/17, від 11 листопада 2020 року у справі № 817/628/15 та від 17 лютого 2021 року у справі № 295/16238/14-а, де Верховний Суд зазначив, що зобов'язання відповідача вчинити певні дії і стягнення з відповідача грошових коштів є різними за своєю суттю способами захисту прав та інтересів позивача, які обираються позивачем при поданні позову, а судом - при ухваленні рішення, та передбачають відмінний механізм виконання судових рішень.
Просить відмовити у задоволенні заяви про зміну способу виконання рішення суду.
До заяви додано лист-запит Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 11 липня 2024 року № 0500-0508-5/70837, скерований до Фінансово-економічного департаменту та Департаменту пенсійного забезпечення, страхових виплат, соціальних послуг, житлових субсидій та послуг ПФУ, про виділення коштів на фінансування боргів, нарахованих на виконання рішень суду, які набрали законної сили, до якого додано перелік вказаних рішень, ц якому зазначено рішення по справі № 200/4447/23 на загальну суму нарахованої заборгованості 237 749,58 грн; лист-відповідь Департаменту пенсійного забезпечення, страхових виплат, соціальних послуг, житлових субсидій та послуг ПФУ від 4 жовтня 2024 року № 2800-030201-9/60076, в якому зазначено, що відповідно до ст. 8 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» виплата пенсій, у тому числі додаткових пенсій, доплат, […] звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей забезпечується за рахунок коштів Державного бюджету України. Відповідно до Порядку виплати пенсій (щомісячного довічного грошового утримання), не виплачених за період до місяця відновлення їх виплати, внутрішньо переміщеним особам та особам, які відмовилися відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 12 Закону України “Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» від довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи і зареєстрували місце проживання та постійно проживають на контрольованій Україною території, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10 листопада 2021 року № 1165, пенсійні виплати за минулий період проводяться отримувачам за окремою програмою, передбаченою в бюджеті ПФУ на відповідну мету, за рахунок коштів Державного бюджету України на відповідний рік і що згідно з абз. 3 п. 4 Порядку № 1165 у разі недостатності бюджетних призначень для забезпечення пенсійної виплати за минулий період у передбаченому розмірі, виплата проводиться в сумі, що визначається пропорційно виділеним на пенсійні виплати за минулий період бюджетним призначенням, але не більшій належної до виплати суми, що обліковується.
Розглядаючи заяву про зміну способу та порядку виконання рішення суду, суд виходить з наступного.
Згідно зі ст. 129-1 Конституції України судове рішення є обов'язковим до виконання; держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку; контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 14 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судове рішення, яким закінчується розгляд справи в адміністративному суді, ухвалюється іменем України. Судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їхніми посадовими та службовими особами, фізичними та юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Аналогічні положення містяться уст. 370 КАС України, відповідно до якої судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, […].
У постанові від 26 січня 2021 року у справі № 611/26/17 Верховний Суд зазначив, що обов'язковість судового рішення означає, що таке рішення буде виконано своєчасно (у розумні строки), належним чином (у спосіб, визначений судом) та у повному обсязі (у точній відповідності до приписів мотивувальної та резолютивної частин рішення).
Отже, обов'язковість виконання судового рішення є важливою складовою права особи на справедливий суд, що гарантоване ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та однією з основних засад судочинства.
Таке правозастосування відповідає висновкам Верховного Суду, висловленим в постановах від 23 квітня 2020 року у справі № 560/523/19, від 1 лютого 2022 року у справі 420/177/20 та від 18 травня 2022 року у справа № 140/279/21.
Суд наголошує, що в адміністративному судочинстві обов'язковість виконання судового рішення має особливо важливе значення, оскільки, виходячи із завдань адміністративного судочинства щодо ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, судовий захист може вважатися ефективним лише за умови своєчасного та належного виконання судового рішення, зазвичай, боржником в якому є держава в особі її компетентних органів, а тому адміністративні суди, які, здійснюючи судовий контроль та застосовуючи інші пов'язані процесуальні засоби, повинні максимально сприяти реалізації конституційної засади обов'язковості судового рішення.
Зазначений висновок узгоджуються з позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 1 лютого 2022 року у справі № 420/177/20 та ухвалах від 26 січня 2021 року у справі № 611/26/17, від 7 лютого 2022 року у справі № 200/3958/19-а.
Станом на час розгляду заяви про зміну способу виконання рішення суду нарахована Головним управлінням на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 8 вересня 2023 року сума доплати після перерахунку пенсії на підставі довідки Державної установи «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Донецькій області» № 33/25-2872 від 9 вересня 2021 року, за період з 1 грудня 2019 року по 31 березня 2024 року, в розмірі 237 749,58 грн не сплачена.
Постановою Кабінету Міністрів України від 8 червня 2016 року № 365 «Деякі питання здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам» затверджено Порядок призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам, відповідно до п. 15 якого суми соціальних виплат, які не виплачені за минулий період, обліковуються в органі, що здійснює соціальні виплати, та виплачуються на умовах окремого порядку, визначеного Кабінетом Міністрів України.
Станом на час прийняття даної ухвали окремий порядок щодо пенсійних виплат, які не виплачені за минулий період, і які обліковуються в органі, що здійснює соціальні виплати, Кабінетом Міністрів України не затверджений.
Враховуючи встановлені судом обставини, суд висновує, що рішення Донецького окружного адміністративного суду по справі № 200/4474/23 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області в повному обсязі не виконано, зокрема ОСОБА_1 не сплачена заборгованість після перерахунку пенсії на підставі довідки Державної установи «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Донецькій області» № 33/25-2872 від 9 вересня 2021 року, за період з 1 грудня 2019 року по 31 березня 2024 року, в розмірі 237 749,58 грн.
Відповідно до пп. 4 п. 4 Положення про Головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 22 грудня 2014 року № 28-2, Головне управління Фонду відповідно до покладених на нього завдань, крім іншого, забезпечує своєчасну та у повному обсязі виплату пенсій, щомісячного довічного утримання суддям у відставці, допомоги на поховання, здійснює страхові виплати та надає соціальні послуги відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» та інші виплати, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Фонду та інших джерел, визначених законодавством, в межах обсягів фінансування цих виплат).
Таким чином, Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області здійснює виплати виключно за рахунок коштів Пенсійного фонду України та з інших джерел, визначених законодавством, в межах обсягів фінансування цих виплат.
Отже, рішення Донецького окружного адміністративного суду від 8 вересня 2023 року не виконується в частині виплати ОСОБА_1 заборгованості після перерахунку пенсії на підставі довідки Державної установи «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Донецькій області» № 33/25-2872 від 9 вересня 2021 року, протягом тривалого часу з підстав, що не залежать від волі посадових осіб Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області.
Частиною 1 та абз. 1 ч. 3 ст. 378 КАС України передбачено, що за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
При цьому абз. 2 ч. 3 ст. 378 КАС України встановлено, що невиконання суб'єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг протягом двох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням є с а м о с т і й н о ю підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з такого суб'єкта владних повноважень відповідних виплат.
З аналізу наведених приписів слідує, що факт не виконання суб'єктом владних повноважень судового рішення щодо, зокрема, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, протягом двох місяців (та більше) з дня набрання законної сили судовим рішенням є окремою самостійною підставою (без додаткових умов) для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення на стягнення із зазначеного суб'єкта владних повноважень (відповідача по справі) відповідних виплат.
При цьому під зміною способу виконання рішення суду необхідно розуміти визначення судом нових заходів для реалізації судового рішення суду (в частині захисту порушеного права) у разі неможливості його виконання у раніше встановлений спосіб.
Верховний Суд у постанові від 21 серпня 2018 року у справі № 803/3805/15 зазначив, що системний аналіз наведеної правової норми дає підстави дійти до висновку про те, що підставою для встановлення порядку і способу виконання судового рішення є обставини, що перешкоджають належному його виконанню: ускладнюють його виконання або роблять неможливим, при цьому судове рішення не може бути змінено по суті.
Тобто, зміна способу і порядку виконання рішення суду - це прийняття судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання у порядку і способом, встановленими раніше.
Наведене узгоджується з висновками Верховного Суду, які викладені у постанові від 11 лютого 2020 року у справі № 826/8279/16.
Як встановлено судом, станом на час розгляду заяви ОСОБА_1 про зміну способу виконання судового рішення, рішення Донецького окружного адміністративного суду по справі № 200/4474/23 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області в повному обсязі не виконано, зокрема ОСОБА_1 не сплачена нарахована на виконання цього рішення заборгованість по пенсійним виплатам після перерахунку за період з 1 грудня 2019 року по 31 березня 2024 року в розмірі 237 749,58 грн.
Обираючи спосіб захисту порушеного права, суд має зважати й на його ефективність з точки зору ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суть якої зводиться до вимоги надати заявникові такі міри правового захисту на національному рівні, що дозволили б компетентному державному органові розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції й надавати відповідний судовий захист, хоча держави - учасники Конвенції мають деяку свободу розсуду щодо того, яким чином вони забезпечують при цьому виконання своїх зобов'язань. Крім того, Суд указав на те, що за деяких обставин вимоги ст. 13 Конвенції можуть забезпечуватися всією сукупністю засобів, що передбачаються національним правом. Стаття 13 вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності «небезпідставної заяви» за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов'язань за ст. 13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Тим не менше, засіб захисту, що вимагається згаданою статтею повинен бути «ефективним» як у законі, так і на практиці, зокрема, у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п. 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Афанасьєв проти України» від 5 квітня 2005 року (заява № 38722/02)).
Отже, «ефективний засіб правого захисту» у розумінні ст. 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату; винесення рішень, які не призводять безпосередньо до змін в обсязі прав та забезпечення їх примусової реалізації, не відповідає розглядуваній міжнародній нормі.
Відповідно до ч. 2 ст. 6 Закону України «Про виконавче провадження» від 2 червня 2016 року № 1404-VIII рішення про стягнення коштів з державних органів, державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ, […] виконуються органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.
Згідно з ч. 1 ст. 3 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» від 5 червня 2012 року № 4901-VI виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду. […].
Враховуючи наведені нормативно-правові приписи, беручи до уваги встановлені судом обставини, керуючись приписами ст. 378 КАС України, суд висновує про наявність підстав для зміни способу виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 8 вересня 2023 року в частині зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області виплатити ОСОБА_1 заборгованість після перерахунку пенсії на підставі довідки Державної установи «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Донецькій області» № 33/25-2872 від 9 вересня 2021 року, за період з 1 грудня 2019 року по 31 березня 2024 року - шляхом стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на користь ОСОБА_1 нарахованої суми заборгованості, що скалась після перерахунку пенсії на підставі довідки Державної установи «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Донецькій області» № 33/25-2872 від 9 вересня 2021 року, за період з 1 грудня 2019 року по 31 березня 2024 року в загальній сумі 237 749,58 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 14, 248, 256, 294, 295, 370, 378 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Заяву ОСОБА_1 про зміну способу і порядку виконання рішення по адміністративній справі № 200/4474/23 за його позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Змінити встановлений рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 8 вересня 2023 року в адміністративній справі № 200/4434/23 спосіб виконання судового рішення, визначений з метою відновлення порушеного права ОСОБА_1 , із: «Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області здійснити з 1 грудня 2019 року виплату ОСОБА_1 пенсії на підставі довідки Державної установи «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Донецькій області» № 33/25-2872 від 9 вересня 2021 року, виданої станом на листопад 2019 року у відповідності до вимог ст. 43 і 63 Закону України № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та положень постанови Кабінету Міністрів України № 988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції», а також виплатити різницю між розміром перерахованої на підставі вищезазначеної довідки пенсії та вже виплачених сум пенсії» - на новий спосіб виконання судового рішення:
«Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (код ЄДРПОУ: 13486010, зареєстроване місцезнаходження: 84116, Донецька обл., м. Слов'янськ, пл. Соборна, буд. 3) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; фактичне місце проживання/перебування: АДРЕСА_2 ) доплату до пенсії, нараховану за період з 1 грудня 2019 року по 31 березня 2024 року із врахуванням довідки Державної установи «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Донецькій області» № 33/25-2872 від 9 вересня 2021 року, в сумі 237 749,58 грн (двісті тридцять сім тисяч сімсот сорок дев'ять) грн 58 коп».
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п'ятнадцяти днів з дня її прийняття до Першого апеляційного адміністративного суду.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Текст ухвали розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки://www.reyestr.court.gov.ua/).
Суддя Н.П. Волгіна