15 вересня 2025 рокуСправа №160/19629/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Златіна Станіслава Вікторовича
розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,-
04.07.2025 року ОСОБА_1 звернулася до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якій просить:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо визначення дати, з якої має бути призначено пенсію ОСОБА_1 , протиправними дії щодо визначення ОСОБА_1 як працюючого пенсіонера, протиправною бездіяльність щодо не здійснення перерахунку розміру пенсії, протиправною бездіяльність щодо невиплати пенсії на визначений пенсіонером банківський рахунок, протиправною бездіяльність щодо невиплати компенсації втрати частини доходу з 07.12.2018 року;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області призначити та виплачувати пенсію з 07.12.2018 року, здійснити перерахунок розміру пенсії відповідно Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», визначити ОСОБА_1 як не працюючого пенсіонера та виплачувати пенсію на визначений пенсіонером банківський рахунок за заявою поданою представником, відповідно зазначеним банком в заяві реквізитам;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області нарахувати та виплатити компенсацію втрати частини доходу з 07.12.2018 року до дати фактичної виплати пенсії на визначений пенсіонером банківський рахунок.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що позивач виїхала до Держави Ізраїль. 07.12.2018 року позивач звернувся до відповідача з заявою про призначення пенсії. На виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.02.2024 року у справі № 160/32907/23 відповідачем з 11.04.2024 призначено пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Позивач вважає, що призначити пенсію потрібно саме з дати звернення 07.12.2018 року а не з дати рішення суду.
Також позивач вказує на те, що має право на перерахунок пенсії та на отримання компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати.
14.07.2025 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду відкрито провадження у справі та призначено розгляд останньої за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
Відповідач Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, відзив на позовну заяву не надав; ухвала суду про відкриття провадження у справі від 14.07.2025 року була доставлена до електронного кабінету відповідача 14.07.2025р.
Дослідивши повно і всебічно письмові докази, які містяться в матеріалах справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.
07.12.2018р. ОСОБА_1 звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою про призначення пенсії за віком як державному службовцю.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 лютого 2024 року по справі № 160/32907/23 визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 09.07.2021 року, яким ОСОБА_1 відмовлено у призначенні пенсії за віком. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 періоди роботи: 05.06.1972 року по 23.06.1992 року. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії від 07.12.2018 року, з урахуванням висновків суду.
27.10.2024р представник позивача звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою та просив:
1. Повідомити про стан виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 лютого 2024 року по справі № 160/32907/23.
2. Надіслати довідку про нараховану та фактично виплачену пенсію ОСОБА_1 за період з 07.12.2018р. по 31.10.2024 року та виписку з розпорядження про призначення (перерахунок) пенсії з 07.12.2018р. по 31.10.2024 року з інформацією про періоди страхового стажу та заробітної плати (доходу), яка врахована при розрахунку пенсії з врахуванням всіх законодавчих актів та постанов КМУ щодо перерахунку пенсій.
3. Виплатити компенсацію втрати частини доходу за невиплату пенсії з дати звернення - 07.12.2018 року.
4. Пенсію виплачувати в АТ "Ощадбанк" відповідно зазначеним банком в заяві реквізитам.
5. Повідомити дату та спосіб виплати.
6. Відповідь надати протягом 5 днів.
Листом Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 01.11.2024 року повідомлено, що на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.02.2024 по справі №160/32907/23 (набрало законної сили 11.04.2024) ОСОБА_1 призначено пенсію за віком з 11.04.2024 року та нараховано доплату за період з 11.04.2024 по 31.10.2024 в сумі 10067,13 грн, яка нарахована до виплати на відомість листопада 2024 року через підприємство поштового зв'язку № 51931, дата виплати 18 число.
У зв'язку з тим, що покладені рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.02.2024 по справі №160/32907/23 зобов'язання виконані органами Пенсійного фонду України в порядку, встановленому судовим рішенням та в межах повноважень, покладених на органи Пенсійного фонду України підстави для нарахування та виплати компенсації відсутні.
Інформація про розмір нарахованої та виплаченої пенсії за період з 11.04.2024 по 31.10.2024 надана в таблиці.
03.11.2024р представник позивача звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою та просив повідомити підстави не призначення пенсії ОСОБА_1 з 07.12.2018р.
Листом Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 08.11.2024 року повідомлено, що рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 лютого 2024 року по справі № 160/32907/23, яке набрало законної сили 11.04.2024, виконано в межах покладених судом зобов'язань. На виконання рішення суду ОСОБА_1 призначено пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з 11.04.2024.
27.05.2025року представник позивача звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою та просив
1. Повідомити підстави внесення у відомість на виплату пенсії невірні дані паспорта ОСОБА_1 .
2. Виправити у відомості на виплату пенсії помилкові дані паспорта НОМЕР_1 на вірні НОМЕР_2 .
Листом Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 03.06.2025 року повідомлено, що Пунктом 1.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України № 1058, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за № 1566/11846 (зі змінами) (далі - Порядок № 22-1) передбачено, зокрема, що заява про перерахунок пенсії для зміни персональних даних подається заявником до територіального органу Пенсійного фонду України та може подаватись заявником разом зі сканованими копіями документів, які відповідають оригіналам документів та придатні для сприйняття їх змісту (мають містити чітке зображення повного складу тексту документа та його реквізитів), через вебпортал електронних послуг Пенсійного фонду України або засобами Єдиного державного вебпорталу електронних послуг з використанням електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, відповідно до Положення про організацію прийому та обслуговування осіб, які звертаються до органів Пенсійного фонду України, затвердженого постановою правління Пенсійного України від 30 липня 2015 року № 13-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18 серпня 2015 року за № 991/27436.
Не погоджуючись з діями відповідача, позивач звернувся до суду з даною позовною заявою.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Статтею 46 Конституції України передбачено право громадян на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг визначає Закон України від 09.07.2003 №1058 «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон №1058).
Згідно з частиною 1статті 44 Закону №1058 заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.
Відповідно до ч. 1ст. 45 Закону №1058 пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку, зокрема пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.
Порядок подання та оформлення документів для призначення і перерахунку пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" затверджений постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1(далі - Порядок №22-1).
Відповідно до пункту 1.6. Порядку № 22-1 звернення за призначенням пенсії може здійснюватися в будь-який час після виникнення права на пенсію або не раніше ніж за місяць до досягнення пенсійного віку.
За змістом пункту 1.7 Порядку №22-1 днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, відповідної заяви.
У разі якщо до заяви про призначення пенсії додані не всі необхідні документи, орган, що призначає пенсію, письмово повідомляє заявника про те, які документи необхідно подати додатково, про що в заяві про призначення пенсії робиться відповідний запис. Якщо вони будуть подані не пізніше трьох місяців із дня повідомлення про необхідність подання додаткових документів, то днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття заяви про призначення пенсії або дата, зазначена на поштовому штемпелі місця відправлення заяви.
Якщо поданих документів достатньо для визначення права особи на призначення пенсії, пенсія призначається на підставі таких документів. При надходженні додаткових документів у визначений строк розмір пенсії переглядається з дати призначення. У разі надходження додаткових документів пізніше трьох місяців із дня повідомлення про необхідність їх подання пенсія перераховується зі строків, передбачених частиною 4 статті 45 Закону.
Відповідно до пункту 4.1 Порядку №22-1, заяви осіб про призначення пенсії реєструються в журналі реєстрацій рішень органу, що призначає пенсію. Особі або посадовій особі органом, що призначає пенсію видається розписка із зазначенням дати прийняття заяви, а також переліку одержаних і відсутніх документів, які необхідно подати у тримісячний строк з дня прийняття заяви. Копія розписки зберігається у пенсійній справі.
Аналіз положень Порядку №22-1 дає підстави для висновку про те, що встановивши, що до заяви про призначення пенсії додані не всі необхідні документи, орган, що призначає пенсію, зобов'язаний письмово повідомити заявника про те, які документи необхідно подати додатково та в заяві про призначення пенсії зробити відповідний запис.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 23.04.2019 у справі №759/12575/15-а.
Рішення за результатами розгляду заяви та поданих документів органом, що призначає пенсію, приймається не пізніше 10 днів після надходження заяви.
Цей строк може бути продовжено за рішенням керівника органу, що призначає пенсію, на строк проведення додаткової перевірки достовірності відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умов їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством, для визначення права на пенсію, але не більше ніж на 15 днів.
Суд зазначає, що спір у даній справі виник з приводу дати призначення пенсії, а саме: відповідач визначив право позивача на призначення пенсії саме дату набрання законної сили рішення суду у справі від 26.02.2025 року №160/32907/23 саме 11.04.2024 року, в той час, як позивач вважає, що має право на призначення пенсії саме з дати звернення до органів ПФУ із відповідною заявою, саме з 07.12.2018 року.
Такі дії відповідача призвели до того, що фактично за цей період позивач не отримав належні йому пенсійні виплати.
Таким чином, суд доходить висновку, що право позивача на отримання належних їй пенсійних виплат в цьому випадку не може ставитися в залежність від встановлення всіх обставин, які мають значення для вирішення питання про призначення пенсії і підлягає поновленню з моменту його виникнення, тобто з дня звернення до пенсійного органу із відповідною заявою.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 24.12.2019 у справі №209/2050/17.
Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне зобов'язати відповідача призначити пенсію, саме з дати звернення позивача 07.12.2018 року.
Що стосується позовних вимог в частині зобов'язання відповідача здійснити перерахунок розміру пенсії позивача, суд зазначає наступне.
Згідно протоколу призначення пенсії, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснено позивачу призначення пенсії за віком з 11.04.2024 року, розмір пенсії складає 1510,07,00 грн. за наявності страхового стажу 32 роки 05 місяці 6 днів.
У графі особливості протоколу відповідачем вказано: «Не підлягають МП, призначення за рішенням суду в твердому розмірі».
Щодо внесення в графу Особливості позначку не підлягають МП, призначення за рішенням суду в твердому розмірі, що має наслідком не включення позивача в коло осіб, стосовно яких проводяться масові перерахунки пенсії, суд зазначає наступне.
Згідно з частинами 2-3 статті 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", яка регулює питання індексації та перерахунку пенсій, для забезпечення індексації пенсії щороку проводиться перерахунок раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.
Показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується для обчислення пенсії, щороку збільшується на коефіцієнт, що відповідає 50 відсоткам показника зростання споживчих цін за попередній рік та 50 відсоткам показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення, порівняно з трьома календарними роками, що передували року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення.
У разі відсутності дефіциту коштів Пенсійного фонду для фінансування виплати пенсій у солідарній системі розмір щорічного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується для обчислення пенсії, передбачений абзацом другим цієї частини, може бути збільшений, але не повинен перевищувати 100 відсотків показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення, порівняно з трьома календарними роками, що передували року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення.
Розмір, дата та порядок такого збільшення визначаються у межах бюджету Пенсійного фонду за рішенням Кабінету Міністрів України з урахуванням мінімального розміру збільшення, визначеного абзацом другим цієї частини.
Тимчасово, у період з 1 квітня 2015 року по 31 грудня 2015 року, у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії, обчислений відповідно до статті 28 цього Закону. Перерахунок пенсії проводиться з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.
З 1 січня 2016 року у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, а також у разі збільшення розміру мінімальної заробітної плати, визначеної законом про Державний бюджет України на відповідний рік, підвищується розмір пенсії, обчислений відповідно до статті 28 цього Закону (крім пенсіонерів, які працюють (провадять діяльність, пов'язану з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування). Перерахунок пенсії проводиться з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму/мінімальної заробітної плати. Пенсіонерам, які працюють (провадять діяльність, пов'язану з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування), після звільнення з роботи або припинення такої діяльності пенсія перераховується з урахуванням прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність/мінімальної заробітної плати, визначених законом на дату звільнення з роботи або припинення такої діяльності.
Із наведеного правового регулювання слідує, що з дня поновлення виплати пенсії позивач користується усіма правами на підвищення та перерахунок пенсії згідно вимог Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та будь-яких обмежень прав, як пенсіонера, якому призначено виплату пенсії за рішенням суду, наведеним Законом не встановлено.
Крім того, перерахунок пенсій здійснюється автоматизованим способом за матеріалами пенсійних справ, виходячи з прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Отже, суд зазначає, що при перерахунку позивачу пенсії відповідачем безпідставно встановлено особливість: «Не підлягають МП, признач. за ріш.суду в тверд.розм.», що призвело до порушення прав позивача на належний розрахунок пенсії, оскільки Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" не містить застережень щодо встановлення твердого розміру пенсійної виплати та заборону перерахунків пенсій осіб, які постійно проживають за межами України.
Крім того, Законами України "Про Державний бюджет України" на відповідний рік передбачається зростання мінімальної заробітної плати, у зв'язку з чим пенсійний орган в автоматичному режимі перераховує мінімальний розмір пенсійних виплат для непрацюючих пенсіонерів.
Стосовно позовних вимог про нарахування та виплату компенсації втрати частини доходів суд зазначає наступне.
Питання, пов'язані зі здійсненням компенсації громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, врегульовані Законом України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» (чинній на момент виникнення спірних правовідносин редакції) та Порядком проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 №159 (чинному на момент виникнення спірних правовідносин редакції).
Згідно зі статтями 1, 2 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати», підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).
Компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом.
Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії; соціальні виплати; стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення) та інші.
Пункти 1, 2 Порядку №159 відтворюють положення Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати», а також конкретизують підстави та механізм виплати компенсацій.
Відповідно до статті 3 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).
Згідно статті 6 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» компенсацію виплачують за рахунок, в тому числі, і коштів відповідного бюджету - підприємства, установи і організації, що фінансуються чи дотуються з бюджету.
Наведене свідчить, що основною умовою для виплати громадянину передбаченої статтею 2 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» та пунктом 2 Порядку №159 компенсації є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів (у тому числі пенсії).
З системного аналізу правових норм вбачається, що основними умовами для виплати суми компенсації є: 1) порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів (у тому числі пенсії) та 2) виплата нарахованих доходів.
Таким чином, оскільки непроведення виплати пенсії позивачу відбулося з вини держави в особі її компетентного органу (пенсійного органу), її поновлення має відбуватися із нарахуванням компенсації втрати частини доходів відповідно до частини 2 статті 46 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Зазначені висновки суду узгоджуються з позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеною у постанові від 20.05.2020 по справі №815/1226/18.
Щодо вимоги про зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області виплачувати пенсію на визначений пенсіонером банківський рахунок за заявою поданою представником, суд зазначає наступне.
Порядком виплати пенсій та грошової допомоги через поточні рахунки в банках, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.1999 № 1596 (далі Порядок № 1596), визначено механізм виплати пенсій та грошової допомоги їх одержувачам управліннями Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, об'єднаними управліннями (далі - органи Пенсійного фонду), головними управліннями Пенсійного фонду України в областях, м. Києві та структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві держадміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад (далі - органи соціального захисту населення), а також інших грошових виплат, що фінансуються органами соціального захисту населення за рахунок відповідних бюджетів (далі - пенсія та грошова допомога), шляхом зарахування на поточні рахунки одержувачів пенсії та грошової допомоги (далі - одержувачі) в уповноважених банках.
Згідно з пунктом 6 Порядку № 1596, одержувачі самостійно вибирають уповноважений банк для відкриття поточного рахунка.
Відповідно до підпунктів 8-9 Порядку № 1596, поточні рахунки одержувачам відкриваються уповноваженими банками згідно з вимогами, встановленими нормативно-правовими актами Національного банку, що регулюють порядок відкриття рахунків у національній та іноземній валюті.
Між уповноваженим банком і одержувачем укладається договір банківського рахунка. Положеннями договору не можуть погіршуватися умови виплати пенсій та грошової допомоги, встановлені цим Порядком. Умови договору повинні передбачати можливість його розірвання за ініціативою однієї із сторін.
У разі відкриття поточного рахунка за зверненням органу Пенсійного фонду України або органу соціального захисту населення одержувач повинен укласти договір банківського рахунка із зазначеним у заяві уповноваженим банком.
Згідно з пунктом 10 Порядку № 1596, заява про виплату пенсії або грошової допомоги (додаток 1) або заява про виплату пенсії або грошової допомоги з відкриттям рахунка (додаток 4) подається одержувачем особисто до органу Пенсійного фонду України або органу соціального захисту населення за зазначеним у заяві місцем фактичного проживання одержувача в населеному пункті в межах України.
Заява про виплату пенсії або грошової допомоги може прийматися органом Пенсійного фонду України або органом соціального захисту населення через установи уповноваженого банку, зокрема, в електронній формі з використанням електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, одержувача та уповноваженого працівника банку.
Заява приймається за умови пред'явлення паспорта громадянина України або іншого документа, що посвідчує особу та підтверджує її вік, і визначеного законодавством документа, необхідного для з'ясування місця її проживання, та реєструється в установленому порядку.
У разі отримання від одержувача заяви про виплату пенсії або грошової допомоги з відкриттям рахунка орган Пенсійного фонду України або орган соціального захисту населення інформує одержувача про необхідність укладення договору банківського рахунка із зазначеним у заяві уповноваженим банком.
Органи Пенсійного фонду України та органи соціального захисту населення формують перелік одержувачів на підставі отриманих заяв про виплату пенсії або грошової допомоги з відкриттям рахунка та разом із необхідними для відкриття поточних рахунків таким особам документами та відомостями, визначеними нормативно-правовими актами Національного банку, подають його відповідному уповноваженому банку у строки, визначені у договорі, але не пізніше ніж через п'ять робочих днів з дати прийняття документів.
Уповноважений банк може відмовити у відкритті поточного рахунка одержувачу з підстав, визначених законодавством та/або нормативно-правовими актами Національного банку, або у разі надання не в повному обсязі та/або недостовірної інформації чи документів, що містять недостовірну/неправдиву інформацію, та/або будь-яких інших відомостей, необхідних уповноваженому банку для відкриття поточного рахунка згідно з вимогами законодавства та/або нормативно-правових актів Національного банку, про що повідомляє відповідному органу Пенсійного фонду України або органу соціального захисту населення із зазначенням причин відмови у відкритті рахунка для інформування одержувача або подання відсутньої/уточнювальної інформації, відсутніх відомостей та/або документів.
Уповноважений банк щомісяця не пізніше 20 числа подає органам Пенсійного фонду України або органам соціального захисту населення перелік відкритих за зверненнями органів Пенсійного фонду України та органів соціального захисту населення поточних рахунків одержувачам із зазначенням номерів таких рахунків та інформації про укладення договорів банківського рахунка з одержувачами, а в разі відмови у відкритті поточного рахунка - інформацію про причину відмови.
Заява про виплату пенсії може подаватися до органу Пенсійного фонду України в електронній формі через веб-портал електронних послуг Пенсійного фонду України з використанням засобів кваліфікованого електронного підпису.
З урахуванням зазначеного, підставою для виплати пенсії через поточні рахунки в банках є заява про виплату пенсії або грошової допомоги, яка може бути подана пенсійному органу відповідно до пункту 10 Порядку виплати пенсій та грошової допомоги через поточні рахунки в банках, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.1999 № 1596, двома шляхами: особисто пенсіонером до органу Пенсійного фонду або від установи уповноваженого банку.
Проте, жоден з пунктів Порядку № 22-1 не містить обов'язку пенсіонера звертатись із заявою про поновлення виплати пенсії особисто. Вжитий у пункті 1.1 термін заявник, як вже зазначено вище, дає підстави стверджувати, що таким заявником може бути і представник за довіреністю.
Як зазначив Верховний Суд у постанові від 24.07.2023 у справі № 280/6637/22, наразі відсутній чіткий механізм щодо відновлення виплати пенсій особам, які виїхали на постійне місце проживання за межі України, а тому існуючі загальні норми, на думку суду, не повинні тлумачитись Пенсійним фондом з надмірним формалізмом, зважаючи на те, що не проведення виплати пенсії таким особам відбулося з вини держави в особі її компетентних органів. Таким чином, колегія суддів вважає за можливе проводити виплату пенсії громадянам, які виїхали на постійне проживання за кордон, шляхом її перерахунку на діючі карткові рахунки, відкриті в українських банках. При цьому, відповідну заяву із зазначенням реквізитів рахунку може подавати представник пенсіонера за довіреністю. Особиста присутність пенсіонера під час подання такої заяви чинним законодавством не вимагається.
В силу частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Як встановлено судом, позивач виїхала на постійне місце проживання до Ізраїлю. Представник позивача звертався до відповідача в інтересах позивача та додавав до заяв відповідну довіреність. При цьому суд зазначає, що відповідач не заперечував проти наявності у представника позивача повноважень на представництво інтересів позивача .
Також, згідно матеріалів справи позивач відкрив поточний рахунок в АТ Ощадбанк.
На сайті Пенсійного фонду України за посиланням: https://mof.gov.ua/uk/upovnovazheni-banki-shhodo-obslugovuvannja-zarplatnih-proekti наведено перелік уповноважених банків, через які може здійснюватися виплата пенсій, серед переліку уповноважених банків є також АТ Ощадбанк.
Отже, АТ Ощадбанк є уповноваженим банком, якому надано право виплати пенсії пенсіонерам, через відкритий в ньому поточний рахунок.
Виходячи з викладених норм законодавства в їх сукупності, суд вважає, що наведені відповідачем обставини не є підставою для відмови у виплаті пенсії позивачу на відкритий ним банківський рахунок в уповноваженому банку.
Щодо зазначення пенсійним органом, що позивач є працюючим пенсіонером, суд зазначає наступне.
Частиною 1 статті 1 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» встановлено, що працюючий пенсіонер - особа, якій призначено пенсію та яка є застрахованою відповідно до пунктів 1-7, 11-13 частини першої статті 11 цього Закону.
Так, згідно з статтею 11 вказаного Закону, загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню підлягають:
1) громадяни України, іноземці (якщо інше не встановлено міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України) та особи без громадянства, які працюють на підприємствах, в установах, організаціях, створених відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, у тому числі які є резидентами Дія Сіті, у філіях, представництвах, відділеннях та інших відокремлених підрозділах цих підприємств та організацій, у громадських об'єднаннях, у фізичних осіб - підприємців, осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, та в інших фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або працюють на інших умовах, передбачених законодавством, або виконують роботи (надають послуги) на зазначених підприємствах, в установах, організаціях чи у фізичних осіб за гіг-контрактами, іншими договорами цивільно-правового характеру;
2) фізичні особи - підприємці, у тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування;
3) особи, які провадять незалежну професійну діяльність, а саме наукову, літературну, артистичну, художню, освітню або викладацьку, а також медичну, юридичну практику, в тому числі адвокатську, нотаріальну діяльність, або особи, які провадять релігійну (місіонерську) діяльність, іншу подібну діяльність та отримують дохід від цієї діяльності;
4) громадяни України, які працюють у розташованих за межами України філіях, представництвах, інших відокремлених підрозділах підприємств та організацій (у тому числі міжнародних), створених відповідно до законодавства України (якщо інше не встановлено міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України);
4-1) працівники дипломатичної служби, направлені у довготермінове відрядження;
5) громадяни України та особи без громадянства, які працюють в іноземних дипломатичних представництвах та консульських установах іноземних держав, філіях, представництвах, інших відокремлених підрозділах іноземних підприємств та організацій, міжнародних організацій, розташованих на території України (якщо інше не встановлено міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України);
6) особи, які працюють на виборних посадах в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, громадських об'єднаннях та отримують заробітну плату (винагороду) за роботу на таких посадах;
7) особи, які проходять строкову військову службу у Збройних Силах України, інших утворених відповідно до закону військових формуваннях, Службі безпеки України та службу в органах і підрозділах цивільного захисту;
8) особи, які доглядають за дитиною до досягнення нею трирічного віку та відповідно до закону отримують допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та/або при народженні дитини, при усиновленні дитини;
9) один із непрацюючих працездатних батьків, усиновителів, опікун, піклувальник, один із прийомних батьків, батьків-вихователів, які фактично здійснюють догляд за дитиною з інвалідністю, тяжко хворою дитиною, якій не встановлено інвалідність, а також непрацюючі працездатні особи, які здійснюють догляд за особою з інвалідністю I групи або за особою, яка досягла пенсійного віку, встановленого статтею 26 цього Закону, та за висновком закладу охорони здоров'я потребує постійного стороннього догляду, якщо такі непрацюючі працездатні особи отримують допомогу, надбавку або компенсацію відповідно до законодавства;
10) особи, які отримують допомогу по тимчасовій непрацездатності, а також особи, які перебувають у відпустці у зв'язку з вагітністю та пологами і отримують допомогу у зв'язку з вагітністю та пологами;
11) військовослужбовці (крім військовослужбовців строкової служби), поліцейські, особи рядового і начальницького складу, у тому числі ті, які проходять військову службу під час особливого періоду, визначеного законами України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" та «;Про військовий обов'язок і військову службу";
12) патронатні вихователі, батьки-вихователі дитячих будинків сімейного типу, прийомні батьки, якщо вони отримують грошове забезпечення відповідно до законодавства;
13) члени фермерського господарства, якщо вони не належать до осіб, які підлягають страхуванню на інших підставах;
14) непрацюючий інший з подружжя працівника дипломатичної служби, який перебуває за кордоном за місцем довготермінового відрядження такого працівника;
15) громадяни України, стосовно яких згідно із Законом України "Про соціальний і правовий захист осіб, стосовно яких встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, та членів їхніх сімей" встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України.
Суд зауважує, що відповідно до матеріалів справи, позивач є особою, якій призначено пенсію; доказів того, що позивач працює після призначення пенсії відповідач не надав.
Відтак, з огляду на наведене, суд дійшов висновку, що за нормами чинного законодавства ОСОБА_1 є не працюючим пенсіонером.
При обранні способу відновлення порушеного права позивача, суд виходить з принципу верховенства права щодо гарантування цього права статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, як складової частини змісту і спрямованості діяльності держави, та виходячи з принципу ефективності такого захисту, що обумовлює безпосереднє поновлення судовим рішенням прав особи, що звернулась за судовим захистом без необхідності додаткових її звернень та виконання будь-яких інших умов для цього.
Відповідно до частини 2 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Отже, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.
У зв'язку із звільненням позивача від сплати судового збору, розподіл судових витрат не здійснюється.
Керуючись ст. 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 26, код ЄДРПОУ 21910427) про про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо визначення дати, з якої має бути призначено пенсію ОСОБА_1 , протиправними дії щодо визначення ОСОБА_1 як працюючого пенсіонера, протиправною бездіяльність щодо не здійснення перерахунку розміру пенсії, протиправною бездіяльність щодо невиплати пенсії на визначений пенсіонером банківський рахунок, протиправною бездіяльність щодо невиплати компенсації втрати частини доходу з 07.12.2018 року.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області призначити та виплачувати ОСОБА_1 пенсію з 07.12.2018 року, здійснити перерахунок розміру пенсії відповідно Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», визначити ОСОБА_1 як не працюючого пенсіонера та виплачувати пенсію на визначений пенсіонером банківський рахунок за заявою поданою представником, відповідно зазначеним банком в заяві реквізитам.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходу з 07.12.2018 року до дати фактичної виплати пенсії на визначений пенсіонером банківський рахунок.
Розподіл судових витрат не здійснюється.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя С.В. Златін