15 вересня 2025 рокуСправа №160/19808/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі
головуючого судді Ніколайчук С.В.
розглянув в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін у місті Дніпрі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (вул. Набережна Перемоги, 26, м. Дніпро, 49094, код ЄДРПОУ 21910427) про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії
08 липня 2025 року ОСОБА_1 (далі-позивач) звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (далі-відповідач), в якій просить:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо перерахунку пенсії без урахування довідки про заробітну плату в зоні відчуження виданої аварійно-рятувальним загоном спеціального призначення Головного управління МНС України в Донецькій області від 26.03.2012 №77 чим самим зменшивши основний розмір пенсії ОСОБА_1 ;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 1 серпня 2025 року на підставі довідки від 26.03.2012 №77 про заробітну плату одержану за роботу в зоні відчуження ЧАЕС та визначити середньомісячний заробіток у розмірі 149383,83 грн.
В обґрунтування позовної заяви позивач зазначив, що відповідач протиправно здійснив перерахунок пенсії позивача без урахуванням довідки про заробітну плат в зоні відчуження виданої аварійно-рятувальним загоном спеціального призначення Головного управління МНС України в Донецькій області від 26.03.2012 №77, чим самим зменшивши його основний розмір пенсії. Отже, вказане, на думку позивача, не відповідає чинному законодавству та порушує право позивача на належне пенсійне забезпечення, у зв'язку із чим він звернувся до суду із вказаною позовною заявою.
Ухвалою від 11 липня 2025 року суд відкрив провадження у адміністративній справі та призначив справу № 160/19808/25 до розгляду за правилами спрощеного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Сторони належним чином повідомлені про розгляд справи Дніпропетровським окружним адміністративним судом, що підтверджується матеріалами справи.
Відповідач правом на надання відзиву не скористався.
Відповідно до ч. 6 ст.162 Кодексу адміністративного судочинства України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду і вирішення позову по суті, проаналізувавши застосування норм матеріального та процесуального права, встановив таке.
ОСОБА_1 є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році (категорія 1), що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_2 , та є особою з інвалідністю ІІІ групи і має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - осіб з інвалідністю внаслідок війни, відповідно до посвідчення серії НОМЕР_3 .
Позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області та отримує пенсію розраховану відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Відповідачем здійснено перерахунок пенсії позивача без урахуванням довідки про заробітну плату в зоні відчуження виданої аварійно-рятувальним загоном спеціального призначення Головного управління МНС України в Донецькій області від 26.03.2012 №77.
Листом від 18.06.2025 року Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повідомило позивача про те, що при здійсненні контрольної перевірки, було переглянуто матеріали пенсійної справи і за результатами з'ясовано, що пенсія розрахована на підставі довідки про заробітну плату в зоні відчуження виданої аварійно-рятувальним загоном спеціального призначення Головного управління МНС України в Донецькій області від 26.03.2012 №77 та виявлено, що в довідці не зазначені первинні документи, на підставі яких визначено суми заробітної плати за період роботи в зоні відчуження Чорнобильскої АЕС, а також мають місце розбіжності в сумах, вказаних у довідці та в розрахунковій відомості копії розрахункового листа, які знаходяться у пенсійній справі. Крім того, зазначено про те, що вказана довідка була видана на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 05.03.2012 у справі №2а/0570/1715/2012. Водночас зобов'язання застосувати дану довідку для перерахунку пенсії в рішенні суду відсутні. Отже, пенсійну справу приведено у відповідність згідно з Постановою КМУ від 23.11.2011 №1210 «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», пенсію обчислено із заробітної плати (доходу), визначеної (визначеного) з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати.
Не погоджуючись із вищезазначеними діями відповідача, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, доводам позивача, викладеним в позовній заяві, суд врахував такі норми чинного законодавства, які діяли на момент виникнення спірних правовідносин, та релевантні їм джерела права.
Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення.
Спеціальним законом, який визначає основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я та створює єдиний порядок визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення, є Закон України від 28.02.1991 №796-ХІІ "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"(далі - Закон № 796-XII).
Статтею 10 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» визначено, що учасниками ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській атомній електростанції вважаються громадяни, які безпосередньо брали участь у будь-яких роботах, пов'язаних з усуненням самої аварії, її наслідків у зоні відчуження у 1986-1987 роках незалежно від кількості робочих днів, а у 1988-1990 роках - не менше 30 календарних днів, у тому числі проведенні евакуації людей і майна з цієї зони, а також тимчасово направлені або відряджені у зазначені строки для виконання робіт в зоні відчуження, включаючи військовослужбовців, працівників державних, громадських, інших підприємств, установ і організацій незалежно від їх відомчої підпорядкованості, а також ті, хто працював не менше 14 календарних днів у 1986 році на діючих пунктах санітарної обробки населення і дезактивації техніки або їх будівництві. Перелік цих пунктів визначається Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до ч.1 ст.54 Закону № 796-XII, пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи можуть призначатися за бажанням громадянина із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків, який визначається згідно із законодавством.
Згідно з частиною 3 статті 54 Закону №796-XII порядок призначення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначається Кабінетом Міністрів України.
Механізм обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи відповідно до статей 54, 57 і 59 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» визначає Порядок обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 року №1210 «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Відповідно до пп.4 п.3 вказаного Порядку у разі коли особа пропрацювала у зоні відчуження менше календарного місяця у 1986 - 1990 роках, за її бажанням пенсія може обчислюватися виходячи із заробітної плати, одержаної за роботу у зоні відчуження, за весь фактично відпрацьований час, в одному із неповних календарних місяців роботи протягом цих років, без додавання суми заробітної плати за період роботи за межами зони відчуження. У такому разі заробітна плата за весь фактично відпрацьований час ділиться на число відпрацьованих днів, а одержана сума множиться на 25,4. Якщо дні роботи припали на вихідні і святкові дні, розрахунок заробітної плати проводиться у такому ж порядку, як і за роботу у робочі дні, а доплата за вихідні і святкові дні, нарахована за фактично відпрацьований час, з урахуванням установленої кратності додається до суми обчисленої заробітної плати.
Відповідно до статті 15 Закону № 796-XII видача довідок про період роботи (служби) по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, а також на територіях радіоактивного забруднення, про заробітну плату за цей період здійснюється підприємствами, установами, організаціями (військкоматами).
Згідно з пунктом 2.10 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1, довідка про заробітну плату (дохід) особи видається на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працював померлий годувальник або особа, яка звертається за пенсією. Якщо такі підприємства, установи, організації ліквідовані або припинили своє існування з інших причин, то довідки про заробітну плату видаються правонаступником цих підприємств, установ чи організацій або архівними установами.
Наказом Міністерства соціального політики України від 12.10.2012 №644 затверджена форма довідки про заробітну плату працівників за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, яка видається особам, що виконували роботи по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС в зоні відчуження, яка приймається для проведення перерахунків пенсій даній категорії громадян.
Судом встановлено, що позивачу призначена пенсія відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» пенсію обчислено із заробітної плати за роботу в зоні відчуження згідно із статтею 54 Закону № 796-ХІІ та Порядком № 1210 з урахуванням довідки про заробітну плату в зоні відчуження виданої аварійно-рятувальним загоном спеціального призначення Головного управління МНС України в Донецькій області від 26.03.2012 №77.
В подальшому, відповідачем здійснено перерахунок пенсії позивача без урахуванням довідки про заробітну плату в зоні відчуження виданої аварійно-рятувальним загоном спеціального призначення Головного управління МНС України в Донецькій області від 26.03.2012 №77, оскільки в довідці не зазначені первинні документи, на підставі яких визначено суми заробітної плати за період роботи в зоні відчуження Чорнобильскої АЕС, а також мають місце розбіжності в сумах, вказаних у довідці та в розрахунковій відомості копії розрахункового листа, які знаходяться у пенсійній справі, розмір пенсії по інвалідності приведено у відповідність до норм законодавства та обчислено із п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати згідно із статтею 54 Закону № 796-ХІІ та Порядком №1210.
Водночас, суд зазначає, що за загальним правилом підставою для проведення розрахунку/перерахунку пенсії на підставі заробітної плати є первинні документи про нарахування такої заробітної плати. Видача довідок про заробітну плату проводиться підприємством, відповідно до первинних документів за нормативними документами, які дійсні на момент видачі довідки.
Відповідно до частини 1 статті 101 Закону № 1788-XII органи, що призначають пенсії, мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі.
Разом з тим, згідно з частиною 3 статті 44 Закону №1058-IVоргани Пенсійного фонду України мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також у необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інші відомості, передбачені законодавством для визначення права на пенсію.
Отже, правом вимагати додаткові документи від підприємств, організацій і окремих осіб наділені лише органи, що призначають пенсії, а не особи, яким призначається пенсія.
Тому, в разі сумніву в розмірі заробітної платні, яка враховується при обчисленні пенсії, пенсійний орган має право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі.
Суд не бере до уваги доводи відповідача щодо того, що в довідці не зазначені первинні документи, на підставі яких визначено суми заробітної плати за період роботи в зоні відчуження Чорнобильскої АЕС, а також те, що мають місце розбіжності в сумах, вказаних у довідці та в розрахунковій відомості копії розрахункового листа, які знаходяться у пенсійній справі, адже останній не надав до суду підтверджуючих документів про проведення такої перевірки, докази направлення відповідних запитів, зокрема до архівних установ, у яких повинні зберігатися первинні документи.
З огляду на зазначене, суд зауважує, що відповідачем доказів проведення належної перевірки довідки суду не надано.
Водночас, позивач наділений правом на відповідний соціальний захист з боку держави, яка в особі своїх органів не може відмовляти у його наданні з формальних (надуманих) підстав.
Суд зазначає, що проведення відповідних перевірок поданих документів та перевірки інформації, поданої для призначення пенсії, передбачені законодавством, належать до компетенції органів Пенсійного фонду України.
Такого висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 18.06.2020 у справі №265/4170/17.
Наявність сумнівів щодо некоректних записів у документах із сторони відповідача може бути лише підставою для перевірки.
Формальні неточності у документах, за загальним правилом, не можуть бути підставою для органів пенсійного фонду щодо обмеження особи у реалізації конституційного права на соціальний захист.
Відповідна правова позиція була висловлена Верховним Судом у постановах від 30.09.2019 у справі №638/18467/15-а та від 25.04.2019 у справі №593/283/17.
Отже, дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровські області щодо перерахунку пенсії ОСОБА_1 без урахування довідки про заробітну плату в зоні відчуження, виданої аварійно-рятувальним загоном спеціального призначення Головного управління МНС України в Донецькій області від 26.03.2012 №77 є протиправними.
Таким чином, з метою захисту прав позивача суд дійшов висновку про наявність правових підстав для зобов'язання відповідача провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 1 серпня 2025 року на підставі довідки від 26.03.2012 №77 про заробітну плату одержану за роботу в зоні відчуження ЧАЕС.
Разом з цим, вимога позивача щодо зобов'язання відповідача під час перерахунку пенсії визначити середньомісячний заробіток саме у розмірі 149383,83 грн не підлягає задоволенню, оскільки такі дії належать до дискреційних повноважень відповідача.
Відповідно до п. 30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27 вересня 2001 р., рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя.
При прийнятті рішення у даній справі суд врахував позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки інших аргументів учасників справи), сформовану, зокрема у справах Салов проти України (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), Проніна проти України (заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та Серявін та інші проти України (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (RuizTorija v. Spain) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).
Пунктом 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень визначено, що обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Частиною 2 ст. 2 КАС України, передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ч.1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно з ч.2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи викладене, позовна заява є обґрунтованою та підлягає частковому задоволенню.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з такого.
Частиною 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
У зв'язку із звільнення позивача від сплати судового збору, як учасник ліквідації аварії на ЧАЕС, розподіл судових витрат не здійснюється.
Керуючись ст. 2, 9, 77, 78, 90, 139, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (вул. Набережна Перемоги, 26, м. Дніпро, 49094, код ЄДРПОУ 21910427) про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо перерахунку пенсії ОСОБА_1 без урахування довідки про заробітну плату в зоні відчуження, виданої аварійно-рятувальним загоном спеціального призначення Головного управління МНС України в Донецькій області від 26.03.2012 №77.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 1 серпня 2025 року на підставі довідки від 26.03.2012 №77 про заробітну плату одержану за роботу в зоні відчуження ЧАЕС.
У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя С.В. Ніколайчук