Рішення від 15.09.2025 по справі 160/32531/24

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 вересня 2025 рокуСправа №160/32531/24

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сластьон А.О. розглянув у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенссійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.

Суть спору: 09.12.2024 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якій позивач просить суд:

-визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо виплати мені щорічної разової допомоги за 2024 рік як учаснику бойових дій у меншому розмірі, ніж п'ять мінімальних пенсій за віком;

-зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області нарахувати і виплатити мені недоплачену грошову допомогу до Дня Незалежності України за 2024 рік у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком відповідно до частини 5 статті 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", з урахуванням попередньо виплаченої суми такої допомоги.

В обґрунтування позовної заяви зазначено, що відповідно до Порядку здійснення у 2024 році разової грошової виплати до Дня Незалежності України, передбаченої Законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» позивач отримав 1000,00 грн. допомоги. Проте позивач вважає, що грошова допомога була виплачена в розмірі меншому, ніж передбачено чинним законодавством України. У зв'язку з чим позивач звернувся до суду з даною позовною заявою.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.12.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Відповідач у встановлений судом строк відзиву на позовну заяву не надав, як і заяви про визнання позовних вимог.

Відповідно до частини шостої статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно з частиною другою статті 175 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Відповідно до частини 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Учасники справи з клопотанням про розгляд справи у судовому засіданні до суду не звертались.

З урахуванням викладеного, розгляд справи судом здійснено у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 є учасником бойових дій, що підтверджується копією посвідчення серії НОМЕР_1 , виданого 29.08.2023, має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - учасників бойових дій.

Позивач не є пенсіонером та не перебуває на обліку в органах Пенсійного фонду України.

У позовній заяві позивач зазначив, що йому нарахована та виплачена одноразова грошова допомога до Дня Незалежності України за 2024 рік у розмірі 1000,00 грн.

Не погоджуючись з розміром виплаченої відповідачем щорічної одноразової грошової допомоги до Дня Незалежності України за 2024 рік, позивач звернувся до суду з цією позовною заявою.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає таке.

Законом України від 28.12.2014 №79-VІІІ Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо реформи міжбюджетних відносин (набрав чинності 1 січня 2015 року) розділ VІ Прикінцеві та перехідні положення Бюджетного кодексу України доповнено пунктом 26, яким встановлено, що норми і положення, зокрема статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону №3551-XII застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.

На виконання зазначених приписів Бюджетного кодексу України, з метою забезпечення виплати разової грошової допомоги ветеранам війни, особам, на яких поширюється дія Закону №3551-XII і Закону України «Про жертви нацистських переслідувань», Кабінетом Міністрів України щороку приймалися відповідні постанови щодо окремого бюджетного року, якими визначався, зокрема розмір та порядок виплати разової грошової допомоги учасникам бойових дій.

Згідно рішення Конституційного Суду України від 27.02.2020 року №3-р/2020 у справі 1-247/2018(3393/18) визнано таким, що не відповідає Конституції України, окреме положення пункту 26 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачає, що норми і положення статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22 жовтня 1993 року № 3551-ХІІ (далі - Закон №3551) застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.

У цьому ж рішенні зазначено, що окреме положення пункту 26 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачає, що норми і положення статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 45, ст. 425) застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування, визнане неконституційним, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення.

Отже, з 27.02.2020 року норми і положення, зокрема статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», не застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Таким чином, з 27.02.2020 року застосовуються положення ст.12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» в редакції Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 25 грудня 1998 року №367-XIV (з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10рп/2008), а саме: щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком.

Постановою Кабінету Міністрів України від 02.04.2024 №369 «Про встановлення розмірів разової грошової виплати до Дня Незалежності України, передбаченої Законами України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту і Про жертви нацистських переслідувань, у 2024 році» (далі Постанова №369) встановлено порядок та розміри, категорій осіб, яким здійснюється виплата разової грошової виплати до Дня Незалежності України.

Постановою №369 установлено, що разова грошова виплата до Дня Незалежності України виплачується до 24 серпня 2024 р. у таких розмірах: учасникам бойових дій, постраждалим учасникам Революції Гідності та колишнім неповнолітнім (яким на момент ув'язнення не виповнилося 18 років) в'язням концентраційних таборів, гетто, інших місць примусового тримання, а також дітям, які народилися в зазначених місцях примусового тримання їх батьків, - 1000 гривень.

Суд вважає необхідним врахувати висновки викладені Верховним Судом у рішенні від 05.03.2024 року у зразковій справі №440/14216/23, зважаючи на те, що позивачем у ній була особа, яка звернулась за проведенням перерахунку та виплату щорічної разової грошової допомоги до Дня Незалежності України за 2023, відповідачем є орган Пенсійного фонду України, спірні відносини стосуються проведення перерахунку та виплати щорічної разової грошової допомоги до Дня Незалежності України за 2023 рік.

В цій справі Верховний Суд зробив такі висновки:

«Порівнюючи дві редакції частини 5 статті 13 Закону №3551-XII з одного боку видається, що разова щорічна грошова допомога до Дня Незалежності України, що передбачена чинною частиною п'ятою статті 13 Закону №3551-ХІІ у редакції Закону №2983-ІХ, за своєю назвою, тобто суто за формальним критерієм, є новим видом соціального забезпечення.

З іншого боку, за своїм змістом та ознаками (щорічна системність; разовий характер; обов'язковість виплати; коло осіб, на яких поширюється) вона є аналогічною разовій грошовій допомозі до 5 травня, що виплачувалась особам з інвалідністю внаслідок війни до внесення Законом №2983-ІХ відповідних змін до частини п'ятої статті 13 Закону №3551-ХІІ.

Оскільки частина цієї статті «у порядку та розмірах, визначених Кабінетом Міністрів України в межах відповідних бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України» не є новою у правовому регулюванні питання застосування згаданої пільги для ветеранів війни, то наявні підстави вважати, що разова грошова виплата до Дня Незалежності України є зміненою за умовами та підставами виплати щорічною разовою грошовою допомогою до 5 травня, шляхом безпосереднього внесення змін до спеціального Закону №3551-ХІІ (а не через бюджетне законодавство та надання відповідних повноважень Кабінету Міністрів України з метою подальшого ухвалення ним рішення щодо визначення розмірів соціальних гарантій).

Отже, за своєю природою передбачена частиною 5 статті 12 Закону №3551-XII виплата є щорічною разовою грошовою допомогою і приурочення її виплати до різних дат, зміна порядку її виплати, не змінює її природи саме як грошової допомоги учасникам бойових дій.

Відтак запроваджену Законом №2983-ІХ разову грошову виплату до Дня Незалежності України за її правовою природою не слід вважати новим видом соціального забезпечення для учасників бойових дій.

Частиною 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, позивач отримав разову грошову допомогу до Дня Незалежності України в 2024 році у розмірі 1000,00 грн., що значно менше ніж 5 мінімальних пенсій за віком.

За таких обставин суд вважає, що позивач має право на отримання грошової допомоги до Дня Незалежності України в 2024 році в розмірі 5 мінімальних пенсій за віком, як учасник бойових дій, що є підставою для задоволення позовних вимог.

Щодо належності відповідача.

ОСОБА_1 на момент виникнення спірних правовідносин проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_2 .

Позивач не є пенсіонером та не перебуває на обліку в органах Пенсійного фонду України.

Грошову допомогу до Дня Незалежності України у 2024 році позивач отримав у серпні 2024 року, як безготівкове поповнення, платник - військова частина НОМЕР_3 , коментар до платежу: заробітна плата-виплата до Дня Незалежності.

Порядок здійснення разової грошової виплати до Дня Незалежності України, передбаченої Законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і «Про жертви нацистських переслідувань», затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2023 року №1396 «Деякі питання соціального захисту осіб, які мають особливі трудові заслуги перед Батьківщиною, ветеранів війни та осіб, що працюють в спеціальних умовах» (надалі - постанова №1396).

Механізм виплати такий же, як був у 2023 році:

-пенсіонерам, які мають право на таку виплату, грошова допомога буде виплачена у серпні разом із пенсією без додаткового звернення

-ветеранам війни, які проходять службу / працюють та не є пенсіонерами, кошти буде спрямовано на небюджетні рахунки військових частин, установ, організацій, де такі громадяни проходять службу / працюють, на підставі поданих заявок, в т.ч. через вебпортал електронних послуг Пенсійного фонду України

-тим, хто має право на виплату, не є пенсіонером та не проходить службу / не працює, для отримання допомоги потрібно подати до Пенсійного фонду України заяву (довільної форми). Виплату буде проведено за місцем проживання осіб на поточний рахунок в уповноваженому банку.

Формування переліку осіб, які мають право на отримання грошової допомоги щодо осіб, які не перебувають на обліку в органах Пенсійного фонду України здійснюється Міністерством оборони, Міністерством внутрішніх справ, Національною гвардією, Національною поліцією, Державною фіскальною службою, Державною службою з надзвичайних ситуацій, Службою безпеки, Службою зовнішньої розвідки, Міністерством юстиції, Управлінням державної охорони, Адміністрацією Державної прикордонної служби, Адміністрацією Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державною спеціальною службою транспорту, Генеральною прокуратурою України, іншими утвореними відповідно до законів військовими формуваннями, підприємствами, установами, організаціями.

Відповідно до Порядку використання коштів державного бюджету для виплати особам, які мають особливі та особливі трудові заслуги перед Батьківщиною або за роботу в спеціальних умовах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1396 від 27.12.2023, саме Пенсійний фонд України є розпорядником бюджетних коштів щодо здійснення разової грошової виплати до Дня Незалежності України відповідно до Порядку здійснення разової грошової виплати до Дня Незалежності України, передбаченої Законами України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і “Про жертви нацистських переслідувань», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2023 р. №1396 “Деякі питання соціального захисту осіб, які мають особливі та особливі трудові заслуги перед Батьківщиною, ветеранів війни та осіб, що працюють в спеціальних умовах».

Відтак, саме Пенсійний фонд України в особі його територіальних органів на підставі переліку осіб, отриманого, в тому числі від Міністерства оборони, утворених відповідно до законів військових формувань, здійснює нарахування грошової виплати до Дня Незалежності України та направляє кошти на небюджетні рахунки військових частин, де такі громадяни проходять службу / працюють, на підставі поданих заявок.

Відтак, Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області є належним відповідачем у справі попри те, кошти на рахунок позивача перераховано військовою частиною.

Також, суд зазначає, що позивач у позовній заяві просить суд визнати протиправними дії відповідача щодо виплати позивачу щорічної разової допомоги за 2024 рік як учаснику бойових дій у меншому розмірі, ніж п'ять мінімальних пенсій за віком.

Під бездіяльністю розуміється пасивна поведінка суб'єкта владних повноважень, яка може мати вплив на права, свободи чи інтереси фізичних або юридичних осіб, в тому числі не прийняття рішення у випадках, коли таке рішення повинно бути прийнято відповідно до вимог закону. Сама по собі бездіяльність - це триваюча пасивна поведінка суб'єкта, яка виражається у формі невчинення дії (дій), яку він зобов'язаний був і міг вчинити.

В свою чергу дії - це юридичні факти, які пов'язані з волею суб'єктів правовідносини; це поведінка людей; зовнішнє вираження волі людини. Відмінна риса даного виду юридичних фактів полягають у тому, що норми права пов'язують з ними юридичні наслідки саме в силу вольового характеру юридичних дій.

Юридичні дії - це вчинки особи, акти державних органів, інших суб'єктів, що відбуваються за волевиявленням суб'єкта правовідносин.

Як вже було зазначено, позивачу не було виплачено відповідачем разову грошову допомогу як учаснику бойових дій за 2024 рік у розмірі 5 мінімальних пенсій за віком.

Аналізуючи вищевикладене суд вважає, що саме бездіяльністю відповідача, а не діями порушуються права позивача, оскільки відповідачем не здійснено виплату позивачу разової грошової допомоги як учаснику бойових дій за 2024 рік у розмірі 5 мінімальних пенсій за віком.

Таким чином, бездіяльність відповідача щодо ненарахування та невиплати позивачу щорічної разової грошової допомоги до Дня Незалежності України за 2024 рік як учаснику бойових дій у розмірі 5 мінімальних пенсій за віком, є протиправною.

Отже позовні вимоги в частині протиправності дій відповідача є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Як наслідок, підлягає задоволенню вимога про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області нарахувати та виплатити позивачу щорічну разову грошову допомогу до дня Незалежності за 2024 рік як учаснику бойових дій у розмірі 5 мінімальних пенсій за віком, з урахуванням попередньо виплаченої суми допомоги.

Відповідно до ст.90 Кодексу адміністративного судочинства Українисуд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Згідно ч.1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановленихстаттею 78 цього Кодексу.

Частиною 2ст.77 Кодексу адміністративного судочинства Українивизначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Повно та всебічно дослідивши матеріали справи, проаналізувавши чинне законодавство України, враховуючи висновки Верховного Суду, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.

Розподіл судового збору не здійснюється, оскільки позивач звільнений від його сплати як учасник бюойових дій.

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_4 , адреса: АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенссійного фонду України в Дніпропетровській області (Ідентифікаційний код: 21910427, місцезнаходження: 49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 26) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, - задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 щорічної разової грошової допомоги до Дня Незалежності України за 2024 рік як учаснику бойових дій у розмірі 5 мінімальних пенсій за віком.

Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити перерахунок та випалату ОСОБА_1 щорічної разової грошової допомоги до дня Незалежності за 2024 рік як учаснику бойових дій у розмірі 5 мінімальних пенсій за віком, з урахуванням попередньо виплаченої суми допомоги.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя А.О. Сластьон

Попередній документ
130206865
Наступний документ
130206867
Інформація про рішення:
№ рішення: 130206866
№ справи: 160/32531/24
Дата рішення: 15.09.2025
Дата публікації: 17.09.2025
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо; управління, нагляду, контролю та інших владних управлінських функцій (призначення, перерахунку та здійснення страхових виплат) у сфері відповідних видів загальнообов’язкового державного соціального страхування, з них; загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, з них
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Призначено до судового розгляду (02.12.2025)
Дата надходження: 09.10.2025
Предмет позову: визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії
Розклад засідань:
08.04.2026 00:00 Третій апеляційний адміністративний суд