12 вересня 2025 рокуСправа № 160/6429/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Рянської В.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження в місті Дніпрі у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу, -
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до ОСОБА_1 , у якій позивач просить стягнути з відповідача податковий борг до бюджету в сумі 1496756,14 грн.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідач ОСОБА_1 як платник податків перебуває на обліку в Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області та має податковий борг у сумі 1496756,14 грн, який обліковується в інтегрованих картках платника податків відповідача та складається із заборгованості:
з податку на нерухоме майно (житлова нерухомість), що виникла в результаті несплати платником податків у встановлений термін сум грошових зобов'язань у розмірі 4395,42 грн згідно з податковими повідомленнями-рішеннями;
з податку на нерухоме майно (нежитлова нерухомість), що виникла в результаті несплати платником податків у встановлений термін сум грошових зобов'язань у розмірі 86646,03 грн згідно з податковими повідомленнями-рішеннями;
з орендної плати, що виникла в результаті несплати платником податків у встановлений термін сум грошових зобов'язань у розмірі 1405714,69 грн згідно з податковими повідомленнями-рішеннями.
Інформація щодо оскарження податкових повідомлень-рішень, якими відповідачу визначено грошові зобов'язання у зазначених сумах, у контролюючого органу відсутня. З урахуванням вимог ст.ст. 56, 57 Податкового кодексу України у зв'язку з несплатою відповідачем у встановлені строки нарахованих сум, грошові зобов'язання набули статусу податкового боргу. Відповідно до статті 59 Податкового кодексу України відповідачу сформовано та направлено податкову вимогу № 0016926-1305-0436 від 06.06.2024, яку було вручено відповідачу. Головне управління ДПС у Дніпропетровській області як контролюючий орган набув права відповідно до Податкового кодексу України звернутися до суду з позовною заявою про стягнення з відповідача податкового боргу.
До позовної заяви додано докази надіслання її копії з копіями доданих до неї документів відповідачу 26.02.2025.
28.02.2025 за запитом судді сформовано відповідь № 1157954 з Єдиного державного демографічного реєстру про зареєстроване місце проживання відповідача, яке збігається із зазначеним у позовній заяві.
Ухвалою суду від 04.03.2025 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи; встановлено учасникам справи строки для подання заяв по суті справи, зокрема, встановлено відповідачу 15-денний строк з дня отримання копії цієї ухвали для подання відзиву та підтверджуючих документів у разі добровільної сплати суми заборгованості.
Копію ухвали суду від 04.03.2025 було направлено відповідачу засобами поштового зв'язку та отримано ним 21.03.2025, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, яке міститься в матеріалах справи.
06.03.2025 надійшла заява Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, у якій позивач просив здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, а в разі відмови у розгляді справи за правилами загального позовного провадження - здійснювати її розгляд у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.
Ухвалою від 10.03.2025 вказану заяву позивача залишено без задоволення.
Відзив до суду не надійшов. Клопотання відповідача про продовження строку для подання відзиву також не надходило.
У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч. 6 ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України).
Зважаючи на те, що відповідача було належним чином повідомлено про відкриття провадження у справі, своїм правом на подання відзиву відповідач не скористався, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній матеріалами.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Дослідивши матеріали справи та надані докази, проаналізувавши зміст норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, з'ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд дійшов таких висновків.
Судом встановлено, що в інтегрованих картках платника податків ОСОБА_1 обліковується податковий борг у сумі 1496756,14 грн, який складається із:
заборгованості з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачуваного фізичними особами, які є власниками об'єктів житлової нерухомості, що виникла в результаті несплати платником податків у встановлений термін сум грошових зобов'язань у розмірі 4395,42 грн згідно з податковими повідомленнями-рішеннями: № 0937718-2411-0465-UА12020010000033698 від 07.12.2023 на суму 528,34 грн; № 0937729-2411-0465-UА12020010000033698 від 07.12.2023 на суму 581,70 грн; № 0937722-2411-0465-UА12020010000033698 від 07.12.2023 на суму 671,19 грн; № 0425148-2411-0465-UА12020010000033698 від 16.04.2024 на суму 599,60 грн № 0937732-2411-0465-UА12020250000010438 від 07.12.2023 на суму 547,37 грн; № 0937720-2411-0465-UА12020250000010438 від 07.12.2023 на суму 397,73 грн; № 0937723-2411-0465-UА12020250000010438 від 07.12.2023 на суму 505,27 грн; № 0425149-2411-0465-UА12020250000010438 від 16.04.2024 на суму 564,22 грн;
заборгованості з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачуваного фізичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості, що виникла в результаті несплати платником податків у встановлений термін сум грошових зобов'язань у розмірі 86646,03 грн згідно з податковими повідомленнями-рішеннями: № 0937719-2411-0465-UA12020130000022909 від 07.12.2023 на суму 2970,18 грн; № 0937727-2411-0465-UA12020130000022909 від 07.12.2023 на суму 5031,00 грн; № 0937728-2411-0465-UA12020130000022909 від 07.12.2023 на суму 19448,00 грн; № 0937730-2411-0465-UA12020130000022909 від 07.12.2023 на суму 5450,25 грн; № 0937717-2411-0465-UA12020130000022909 від 07.12.2023 на суму 10598,41 грн; № 0937726-2411-0465-UA12020130000022909 від 07.12.2023 на суму 17952,00 гри; № 0425147-2411-0465-UA12020130000022909 від 16.04.2024 на суму 5149,79 грн; № 0425150-2411-0465-UA12020130000022909 від 16.04.2024 на суму 20046,40 грн;
заборгованості з орендної плати з фізичних осіб, що виникла в результаті несплати платником податків у встановлений термін сум грошових зобов'язань у розмірі 1405714,69 грн згідно з податковими повідомленнями-рішеннями: № 960952-2413-0417-UА12020130000022909 від 11.12.2023 на суму 602218,10 грн; № 960953-2413-0417-UА12020130000022909 від 11.12.2023 на суму 417086,35 грн; № 1075073-2413-0417 від 18.07.2022 на суму 386410,24 грн.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд дійшов такого висновку.
Сплата податків є конституційним обов'язком платника податків відповідно до статті 67 Конституції України.
За визначенням, наведеним у підпункті 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (далі також ПК України), податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
Відповідно до підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Підпунктом 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 ПК України встановлено, що грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податкове зобов'язання та/або інше зобов'язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пеня.
Пунктом 31.1 статті 31 ПК України визначено, що строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно. Момент виникнення податкового обов'язку платника податків, у тому числі податкового агента, визначається календарною датою.
Згідно зі статтею 36 ПК України податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком та збором. Податковий обов'язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов'язків платника податків, крім випадків, передбачених законом. Виконання податкового обов'язку може здійснюватися платником податків самостійно або за допомогою свого представника чи податкового агента. Відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов'язку несе платник податків, крім випадків, визначених цим Кодексом або законами з питань митної справи.
Пунктом 38.1 статті 38 ПК України передбачено, що виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.
Як передбачено пунктом 54.5 статті 54 Податкового кодексу України якщо згідно з нормами цієї статті сума грошового зобов'язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність і повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне та повне погашення нарахованого узгодженого грошового зобов'язання і має право оскаржити зазначену суму в порядку, встановленому цим Кодексом.
Відповідно до пункту 56.18 статті 56 Податкового кодексу України з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення. При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.
Пунктом 57.3 статті 57 Податкового кодексу України встановлено, що у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 робочих днів, наступних за днем такого узгодження.
Як встановлено з матеріалів справи, зазначений податковий борг виник внаслідок несплати відповідачем у встановлені строки суми грошового зобов'язання, визначеного контролюючим органом згідно з податковими повідомленнями-рішеннями.
Згідно із пунктом 59.1 статті 59 ПК України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання (абзац перший пункту 59.3 статті 59 ПК України).
Згідно із пунктом 59.5 статті 59 ПК України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
У позовній заяві зазначено, що податкову вимогу № 0016926-1305-0436 від 06.06.2024 на суму податкового боргу з податку на нерухоме майно та з орендної плати з фізичних осіб у розмірі 1083985,89 грн було отримано ОСОБА_1 засобами поштового зв'язку.
Відповідно до пункту 42.1 статті 42 ПК України податкові повідомлення - рішення, податкові вимоги або інші документи з питань адміністрування податків, зборів, платежів, податкового контролю, у тому числі з питань проведення перевірок, звірок, адресовані контролюючим органом платнику податків, повинні бути складені у письмовій формі, відповідним чином підписані та у випадках, передбачених законодавством, завірені печаткою такого контролюючого органу і відображатися в електронному кабінеті.
Документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику) (пункт 42.2 статті 42 ПК України).
Порядок стягнення податкового боргу платників податків регулюється статтями 95-99 Податкового кодексу України.
Відповідно до пункту 95.1 статті 95 ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги (пункт 95.2 статті 95 ПК України).
Згідно із пунктом 102.4 статті 102 ПК України у разі якщо грошове зобов'язання нараховане контролюючим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 102.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв'язку з відмовою у самостійному погашенні такого грошового зобов'язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу. Якщо платіж стягується за рішенням суду, строки стягнення встановлюються до повного погашення такого платежу або визначення боргу безнадійним.
Відповідно до підпункту «е» пункту 176.1 статті 176 ПК України платники податку зобов'язані своєчасно сплачувати узгоджену суму податкових зобов'язань, а також суму штрафних (фінансових) санкцій, нарахованих контролюючим органом, та пені, за винятком суми, що оскаржується в адміністративному або судовому порядку.
З матеріалів справи встановлено наявність у відповідача пред'явленого до стягнення податкового боргу, що виник на підставі податкових повідомлень-рішень, якими визначено грошові зобов'язання, доказів їх скасування суду не надано, та враховуючи, що відповідачем не надано доказів погашення такої заборгованості, яка вважається узгодженою, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.
Відповідно до частини 2 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Оскільки матеріали справи не містять доказів понесення позивачем витрат, пов'язаних із залученням свідків та проведенням експертиз, розподіл судових витрат не здійснюється.
Керуючись ст.ст. 2, 9, 77, 90, 243-246, 250, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Позов Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 до Державного бюджету України податковий борг у сумі 1496756,14 грн (один мільйон чотириста дев'яносто шість тисяч сімсот п'ятдесят шість гривень 14 копійок).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.
Позивач: Головне управління ДПС у Дніпропетровській області, місцезнаходження: 49005, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, 17А, код ЄДРПОУ ВП 44118658.
Відповідач: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Повний текст рішення суду складено 12.09.2025.
Суддя В.В. Рянська