11 вересня 2025 року Справа № 160/22807/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Калугіної Н.Є., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, -
Позивач звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення про відмову в призначенні пенсії Головного управління пенсійного фонду України в Чернігівській області від 31.07.2025 року № 045750018770, в частині відмови ОСОБА_1 в зарахуванні до страхового стажу періодів роботи в Азербайджанській РСР з 10.10.1979 року по 27.08.1982 року, з 27.07.1987 року по 22.08.1988 року згідно трудової книжки серії НОМЕР_1 , періоду навчання з 01.09.1982 року по 25.02.1985 року, відповідно до диплому від 23.03.1985 серії НОМЕР_2 , періоду з 26.02.1985 року по 01.02.1989 року - догляду за дітьми ІНФОРМАЦІЯ_1 та ІНФОРМАЦІЯ_2 згідно свідоцтв про народження НОМЕР_3 , НОМЕР_4 ;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області зарахувати ОСОБА_1 до страхового стажу періоди роботи в Азербайджанській РСР з 10.10.1979 по 27.08.1982, з 27.07.1987 по 22.08.1988 згідно трудової книжки серії НОМЕР_1 , період навчання з 01.09.1982 по 25.02.1985, відповідно до диплому від 23.03.1985 серії НОМЕР_2 , період з 26.02.1985 року по 01.02.1989 року догляду за дітьми ІНФОРМАЦІЯ_1 та ІНФОРМАЦІЯ_2 згідно свідоцтв про народження НОМЕР_3 , НОМЕР_4 .
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що рішення пенсійного органу про відмову в призначенні пенсії за віком, відповідно до ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» є протиправним та підлягає скасуванню, оскільки вона має достатній страховий стаж для призначення пенсії за віком.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 серпня 2025 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене провадження в адміністративній справі. Повідомлено сторін, що розгляд справи відбудеться без повідомлення (виклику) учасників справи у приміщенні Дніпропетровського окружного адміністративного суду.
Роз'яснено відповідачу про необхідність подати до суду відзив на позов, а також всі письмові та електронні докази - у п'ятнадцятиденний строк з дня отримання зазначеної ухвали, дотримуючись, вимог ст. 162 КАС України.
Витребувано від Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, у термін, що встановлений для подачі відзиву на позовну заяву, засвідчені належним чином копії матеріалів відмовної пенсійної справи ОСОБА_1 , у тому числі алгоритм розрахунку стажу (форма РС-право). а також заяви ОСОБА_1 про призначення пенсії від 22.07.2025 з усіма доданими до неї документами.
Від Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області надійшли витребувані судом документи.
Відповідач у наданому відзиві на позовну заяву проти задоволення позовних вимог заперечував та зазначив, що за результатами розгляду звернення за принципом єдиної черги завдань та єдиної черги спеціалістів ОСОБА_1 було відмовлено у призначенні пенсії Головним управлінням Пенсійного фонду України в Чернігівській області в результаті розгляду заяви від 22.07.2025 та винесено рішення про відмову №045750018770 від 31.07.2025. Отже, починаючи з 19.06.2023 обчислення страхового стажу, набутого в республіках колишнього Союзу Радянських Соціалістичних Республік, а в подальшому незалежних державах, та врахування нарахованої на їх території заробітної плати здійснюватиметься відповідно до законодавства України з урахуванням двосторонніх угод/договорів. Українська сторона вийшла з Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення, зазначений міжнародний договір України припинив свою дію для України 19 червня 2023 року. На сьогодні такі двосторонні угоди/договори в галузі пенсійного забезпечення укладені лише з Азербайджанською Республікою, Республікою Грузія, Республікою Молдова. Головне управління зазначає, що до страхового стажу позивача не зараховано періоди роботи відповідно до трудової книжки від 14.02.1980 в Азербайджанській PCP 3 10.10.1979 по 27.08.1982, з 27.07.1987 по 22.08.1988, період навчання з 01.09.1982 по 25.02.1985 відповідно до диплому від 23.03.1985, період догляду за дітьми ІНФОРМАЦІЯ_2 та ІНФОРМАЦІЯ_3 , оскільки відсутні документи про неотримання пенсійних виплат від Республіки Азербайджан за вказаний період; період роботи з 01.07.2000 по 31.12.2003 (згідно записів трудової книжки з 15.05.1995 по 28.11.2004), оскільки в Реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування дані відсутні. Позивачу повідомлялося, що для зарахування до страхового стажу періоду роботи з 01.07.2000 по 31.12.2003 необхідно надати уточнюючу довідку з посиланням на первинні документи, довідку про заробітну плату та довідку про реорганізацію, проте вказані документи відсутні в матеріалах електронної пенсійної справи. Страховий стаж позивача становить 10 років 10 місяців 28 днів, що є недостатнім для призначення даного виду пенсії. Таким чином, з наведених норм законодавства та досліджених обставин справи не може бути встановлено протиправності в діях Головного управління щодо відмови позивачу у зарахуванні до страхового стажу спірних періодів роботи за наявними документами та відмови в призначенні пенсії, дії Головного управління є правомірними, а позовні вимоги позивача необгрунтованими та не підтверджені будь-якими доказами.
Згідно ч. 3, 4 ст. 263 КАС України, справи, визначені частиною першою цієї статті, суд розглядає у строк не більше тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.
У справах, визначених частиною першою цієї статті, заявами по суті справи є позов та відзив.
Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Суд встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , 22.07.2025 року звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою про призначення їй пенсії за віком, відповідно до ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Зазначена заява позивача за принципом екстериторіальності розглянута Головним управлінням Пенсійного фонду України в Чернігівській області.
Рішенням № 045750018770 від 31.07.2025 року, яке прийнято Головним управлінням Пенсійного фонду України в Чернігівській області, відмовлено в призначенні пенсії за віком, відповідно до ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», оскільки заявник не набула необхідного страхового стажу (32 роки).
У рішенні, зокрема, вказано: «Дата народження ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Дата звернення 22.07.2025.
Страховий стаж становить 10 років 10 місяців 28 днів.
Відповідно до трудової книжки від 14.02.1980 до страхового стажу не зараховано:
- періоди роботи в Азербайджанській РСР з 10.10.1979 по 27.08.1982, з 27.07.1987 по 22.08.1988, період навчання з 01.09.1982 по 25.02.1985 відповідно до диплому від 23.03.1985, період догляду за дітьми, ІНФОРМАЦІЯ_5 за ІНФОРМАЦІЯ_3 , оскільки відсутні документи про неотримання пенсійних виплат від Республіки Азербайджан за вказаний пеpioд;
- період роботи з 01.07.2000 по 31.12.2003 (період роботи згідно записів трудової книжки з 15.05.1995 по 28.11.2004), оскільки в Реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування дані відсутні.
Для зарахування до страхового стажу періоду роботи з 01.07.2000 по 31.12.2003 необхідно надати уточнюючу довідку з посиланням на первинні документи, довідку про заробітну плату та довідку про реорганізацію.».
Не погоджуючись із рішенням пенсійного органу щодо незарахування вказаного періоду до страхового стажу та відмови у призначенні пенсії, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Суд зазначає, що згідно приписів статті 22 Конституції України, права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права та свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, визначені законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" № 1058-IV (далі - Закон №1058- ІV).
Відповідно до частини першої статті 26 Закону № 1058-IV особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року.
З 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу, зокрема, з 1 січня 2025 року по 31 грудня 2025 року - не менше 32 років.
Частиною 1 статті 24 Закону №1058-ІV встановлено, що страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом (частина 2 статті 24 Закону №1058- ІV).
Основним документом, що підтверджує пільговий стаж роботи працівника з огляду на положення статті 48 Кодексу законів про працю України, статті 62 Закону №1788-ХІІ та пункту 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637, є трудова книжка.
Положеннями пункту 3 Порядку № 637, передбачено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
При цьому відповідно до пункту 20 Порядку № 637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників та у такій довідці повинно бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка. Додатково в довідці наводяться стосовно жінок, які працюють доярками (операторами машинного доїння), свинарками-операторами на підприємствах сільського господарства (в тому числі в колгоспах) про виконання встановлених норм обслуговування.
Записами трудової книжки позивача НОМЕР_1 від 14.02.1980 підтверджено роботу позивача у період з 10.10.1979 по 27.08.1982 та з 27.07.1987 по 22.08.1988 в Азербайджанській Республіці.
Крім цього, у період з 01.09.1982 по 01.03.1985 позивач навчалась у Бакінському базовому енергетичному технікумі (запис №7 трудової книжки НОМЕР_1 від 14.02.1980), що також підтверджується дипломом серії НОМЕР_2 від 23.03.1985.
Разом з цим, ОСОБА_1 є матір'ю ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 від 10.04.1984 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , відповідно до відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_5 від 27.02.1986.
З оскаржуваного рішення вбачається, що позивачу не зараховано до страхового стажу періоди роботи з 10.10.1979 по 27.08.1982 та з 27.07.1987 по 22.08.1988 в Азербайджанській Республіці, період навчання позивача з 01.09.1982 по 25.02.1985 у Бакінському базовому енергетичному технікумі та період догляду за дітьми ІНФОРМАЦІЯ_2 та ІНФОРМАЦІЯ_1 , оскільки відсутні документи про неотримання пенсійних виплат від Республіки Азербайджан за вказаний період.
Суд зазначає, що механізм подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій визначено Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженим постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1 (далі - Порядок №22-1), який застосовується судом у редакції, що була чинною на час звернення позивача із заявою про призначення пенсії (22.07.2025).
Відповідно до пункту 1.1 Порядку № 22-1 заява про призначення, перерахунок пенсії, поновлення, переведення з одного виду пенсії на інший (Заява про призначення/перерахунок пенсії - додаток 1) подається заявником до територіального органу Пенсійного фонду України (далі - орган, що призначає пенсію) через структурний підрозділ, який здійснює прийом та обслуговування осіб (далі - сервісний центр).
Пунктом 2.1 Порядку №22-1 передбачено вичерпний перелік документів, які додаються до заяви про призначення пенсії за віком. У цьому переліку не передбачено документа про неотримання пенсії в іншій державі.
Крім того, суд зауважує, що подаючи заяву на призначення пенсії від 22.07.2025 позивач вказала, що пенсія іншого виду, за іншими законами України або в іншій державі, в тому числі в іншій державі з урахуванням періодів трудової діяльності до 01.01.1992 в республіках колишнього Союзу РСР раніше не призначалась та таку не отримує.
Відповідно до частини першої статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
За таких обставин вимога відповідача надати документи про неотримання в Азербайджанскій Республіці пенсійних виплат за спірні періоди не відповідає вимогам закону і не може слугувати підставою для відмови у зарахуванні спірних періодів до страхового стажу позивача та призначенні пенсії за віком відповідно Закону №1058-ІV.
Суд враховує, що згідно з пунктом 8 частини 1 статті 11 Закону №1058-ІV загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню підлягають особи, які доглядають за дитиною до досягнення нею трирічного віку та відповідно до закону отримують допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та/або при народженні дитини, при усиновленні дитини.
Відповідно до частини 4 статті 24 Закону № 1058-ІV періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
Відповідно до частини 3 статті 56 Закону № 1788-ХІІ до стажу роботи зараховується також час догляду непрацюючої матері за малолітніми дітьми, але не довше ніж до досягнення кожною дитиною 3-річного віку.
Згідно з частиною 2 статті 181 Кодексу законів про працю України відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та відпустка без збереження заробітної плати зараховуються як до загального, так і до безперервного стажу роботи і до стажу роботи за спеціальністю.
Відповідно до пункту 11 Порядку №637 час догляду непрацюючої матері за малолітніми дітьми встановлюється на підставі: свідоцтва про народження дитини або паспорта (у разі смерті дитини - свідоцтва про смерть); документів про те, що до досягнення дитиною 3-річного віку мати не працювала.
Наведені норми дозволяють дійти висновку, що час догляду непрацюючої матері за малолітніми дітьми до досягнення ними трирічного віку зараховується до страхового стажу та встановлюється на підставі свідоцтва про народження дитини або паспорта (у разі смерті дитини - свідоцтва про смерть) та документів про те, що до досягнення дитиною 3-річного віку мати не працювала.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач не ставить під сумнів факт, що до досягнення дитиною 3-річного віку позивач не працювала.
Крім цього, згідно з пунктом «д» статті 56 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до стажу роботи, що дає право на пенсію, зараховується час навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в училищах і на курсах по підготовці кадрів, підвищенню кваліфікації та перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі.
Час навчання у вищих навчальних, професійних навчально-виховних закладах, навчальних закладах підвищення кваліфікації та перепідготовки кадрів, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі підтверджується дипломами, посвідченнями, свідоцтвами, а також довідками та іншими документами, що видані на підставі архівних даних і містять відомості про періоди навчання.
Відповідно до вимог статті 1 Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення, яка підписана та набрала чинності 13.03.1992, пенсійне забезпечення громадян держав-учасниць даної угоди та членів їх сімей проводиться по законодавству держави, на території якого вони проживають.
Статтею 6 Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення встановлено, що призначення пенсій громадянам держав - учасниць Угоди проводиться за місцем проживання.
Для встановлення права на пенсію громадянам держав - учасниць Угоди враховується трудовий стаж, набутий на території будь-якої з цих держав, а також на території колишнього СРСР за час до набуття чинності цією Угодою.
Право громадян на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг регламентовано положеннями статті 8 Закону №1058-ІV.
Записи у трудовій книжці позивача вчинені компетентними органами іноземної держави.
При цьому, постановою Кабінету Міністрів України від 29.11.2022 №1328 "Про вихід з Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення" прийнято рішення про вихід України з Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення, вчиненої 13.03.1992 у м. Москві. При цьому, ч .2 ст. 13 Угоди про гарантії прав громадян держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення передбачає, що пенсійні права громадян держав-учасниць Співдружності, що виникли відповідно до положень цієї Угоди, не втрачають своєї сили і в разі виходу із Угоди держави-учасниці, на території якої вони проживають.
Зважаючи на викладене, вказана Угода підлягає застосуванню при зарахуванні спірного стажу роботи в Азейбайджанській Республіці, оскільки така була чинною на момент виникнення спірних правовідносин.
Таким чином, під час судового розгляд справи встановлено, що факт трудової діяльності позивачки на території Азейбайджанської Республіки у спірний період підтверджено записами трудової книжки, яка наявна в матеріалах справи.
З огляду на вище викладене, відсутність інформації про не отримання виплати пенсії на території держав-учасниць Угоди не може бути підставою для відмови у призначенні, пенсії за основним місцем проживання пенсіонера.
Отже, суд дійшов висновку, що рішенням ГУ ПФУ в Чернігівській області від 31.07.2025 №045750018770 позивачу протиправно відмовлено у призначенні пенсії за віком з мотивів не зарахування до страхового стажу спірних періодів, а тому його слід визнати протиправним та скасувати, а позов в цій частині необхідно задовольнити.
Відповідно до ч. 1 ст. 6 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Відповідно до ст. 3 Конституції України, права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав людини є головним обов'язком держави.
Відповідно до статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Україною Законом №475/97-ВР від 17.07.1997, кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
При винесенні рішення судом враховується, що призначення та обрахунок пенсії є дискреційним повноваженням пенсійного органу і суд не може підміняти державний орган, рішення якого оскаржується, приймати замість нього рішення, яке визнається протиправним, інше рішення, яке б відповідало закону, та давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, які належать до компетенції такого суб'єкта владних повноважень, оскільки такі дії виходять за межі визначених йому повноважень законодавцем.
Згідно ч. 4 ст. 245 КАС України, у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд. У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Таким чином, з урахуванням вищенаведених висновків та з метою ефективності захисту прав позивача, суд вважає за необхідне: - визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління пенсійного фонду України в Чернігівській області від 31.07.2025 року № 045750018770 про відмову в призначенні пенсії ОСОБА_1 ;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області зарахувати ОСОБА_1 до страхового стажу періоди роботи в Азербайджанській РСР з 10.10.1979 по 27.08.1982, з 27.07.1987 по 22.08.1988 відповідно до трудової книжки серії НОМЕР_1 , період навчання з 01.09.1982 по 25.02.1985, відповідно до диплому від 23.03.1985 серії НОМЕР_2 , період догляду за дітьми 28.03.1984 року народження та ІНФОРМАЦІЯ_2 , відповідно до свідоцтв про народження серії НОМЕР_3 та серії НОМЕР_5 та повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком від 22.07.2025, відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з урахування висновків суду у цій справі.
Частиною 2 ст. 2 КАС України, передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до частин першої та другої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи вищевикладене, з'ясувавши та перевіривши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення, враховуючи основні засади адміністративного судочинства, вимоги законодавства України, суд вважає, що наявні правові підстави для часткового задоволення позову.
Розподіл судових витрат здійснити у відповідності до ст. 139 КАС України.
Керуючись ст. 2, 5, 14, 241-246, 255, 263, 295 КАС України суд, -
Адміністративний позов - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління пенсійного фонду України в Чернігівській області від 31.07.2025 року № 045750018770 про відмову в призначенні пенсії ОСОБА_1 .
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області (код ЄДРПОУ 21390940) зарахувати ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_6 ) до страхового стажу періоди роботи в Азербайджанській РСР з 10.10.1979 по 27.08.1982, з 27.07.1987 по 22.08.1988 відповідно до трудової книжки серії НОМЕР_1 , період навчання з 01.09.1982 по 25.02.1985, відповідно до диплому від 23.03.1985 серії НОМЕР_2 , період догляду за дітьми 28.03.1984 року народження та ІНФОРМАЦІЯ_2 , відповідно до свідоцтв про народження серії НОМЕР_3 та серії НОМЕР_5 та повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком від 22.07.2025, відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з урахування висновків суду у цій справі.
У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області (код ЄДРПОУ 21390940) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_6 ) судові витрати з оплати судового збору у розмірі 968,96 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені статтями 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст рішення суду складено 11 вересня 2025 року.
Суддя Н.Є. Калугіна