12 вересня 2025 р. Справа №160/25757/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Озерянської С.І., розглянувши у м. Дніпрі заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправною та скасування вимоги, -
10.09.2025 року ОСОБА_1 звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою, з урахуванням уточненої позовної заяви, в якій просить визнати протиправним нарахування та скасувати повністю вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ф-3926-58У від 19.05.2025 на суму 37 788,74 грн., винесену Головним управлінням Державної податкової служби у Дніпропетровській області; зобов'язання Головне управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області здійснити дії щодо коригування сум єдиного внеску ОСОБА_1 в інтегрованій картці платника податків шляхом виключення суми єдиного внеску у розмірі 37 788,74 грн.
Одночасно з позовом до суду подано заяву про забезпечення позову, в якій позивач просить забезпечити позов шляхом зупинення стягнення за виконавчим провадженням № 78919745 відкритим Нікопольським міськрайонним відділом державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області (Нікопольський міськрайонний відділ державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) на підставі вимоги про сплату боргу (недоїмки) №Ф-3926-58У від 19.05.2025 на суму 37 788,74 грн., винесеної Головним управлінням Державної податкової служби у Дніпропетровській області.
Заява обґрунтована тим, що державним виконавцем Нікопольського відділу державної виконавчої служби Нікопольського відділу державної виконавчої служби у Нікопольському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Бойко Діаною Валеріївною відкрито виконавчого провадження № 78919745, в рамках якого 22.08.2025 року було винесено постанову про арешт коштів позивача. На виконання даної постанови на грошові кошти розміщені на рахунку відкритому на ім'я позивача АТ "УНІВЕРСАЛ БАНК" було накладено арешт.
Розглянувши заяву позивача про забезпечення позову та вивчивши надані докази на її підтвердження, суд приходить до висновку про наявність достатніх обґрунтованих правових підстав для її задоволення, виходячи з наступного.
Згідно частини 1 статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України, забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
За приписами підпункту 1, пункту 5 частини 1 статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України, позов може бути забезпечено, зокрема, зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта, зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Згідно з вимогами частини 1 статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України, заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.
Відповідно до частин 5, 6 статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України, про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу, в якій суд зазначає вид забезпечення позову та підстави його обрання.
При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги; ймовірності ускладнення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушення у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є у часниками даного судового процесу.
При цьому, відповідно до абзацу 2 пункту 17 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України № 2 від 06.03.2008 року «Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ», в ухвалі про забезпечення позову, суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти зусиль та витрат, а також вказати ознаки, які свідчать про очевидність протиправності рішення, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.
Як вбачається з матеріалів справи, державним виконавцем Нікопольського відділу державної виконавчої служби у Нікопольському районі Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Бойко Діаною Валеріївною було винесено постанову про арешт коштів боржника від 22.08.2025 року (ВП № 78919745) на підставі вимоги про сплату боргу № Ф-3926-58У від 19.05.2025 року, виданої Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області, яка є предметом оскарження. У зв'язку з чим, суд приходить до висновку, що, у даному випадку, невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся та зазначені обставини є достатніми підставами для забезпечення даного позову відповідно до пункту 1 частини 2 статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України.
Згідно положень статті 26 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, зокрема, за заявою стягувача про примусове виконання рішення.
Відповідно до частини 5 статті 26 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов'язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.
У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону.
Згідно частини 7 статті 26 Закону України «Про виконавче провадження» у разі якщо в заяві стягувача зазначено рахунки боржника у банках, інших фінансових установах, виконавець негайно після відкриття виконавчого провадження накладає арешт на кошти боржника.
Також, судом приймається до уваги і те, що стаття 34 Закону України «Про виконавче провадження» не містить таких підстав для зупинення виконавчого провадження, як оскарження позивачем оспорюваної постанови у судовому порядку, а тому зупинення стягнення за оспорюваною постановою (виконавчим документом) можливе лише шляхом вжиття заходів забезпечення позову.
Враховуючи викладене, та те, що здійснення виконавчого провадження щодо примусового виконання постанови, може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, відсутність у Законі України «Про виконавче провадження» механізму зупинення виконання вказаних постанов до ухвалення судового рішення по суті, суд вважає за необхідне зупинити стягнення на підставі вимоги про сплату боргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області № Ф-3926-58У від 19.05.2025 року до набрання законної сили судовим рішенням в адміністративній справі щодо оскарження вимоги про сплату боргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області № Ф-3926-58У від 19.05.2025 року.
При цьому, суд вважає, що саме такий спосіб забезпечення позову є належним та узгоджується з вимогами частини 1 статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України.
За наведених обставин, суд приходить до висновку, про задоволення заяви про забезпечення позову.
На підставі викладеного, керуючись статтями 150-154 Кодексу адміністративного судочинства України, суд-
Заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) про забезпечення позову ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (49005, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, буд. 17-а, код ЄДРПОУ 44118658) про визнання протиправною та скасування вимоги - задовольнити.
Зупинити примусове стягнення на підставі вимоги про сплату боргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області № Ф-3926-58У від 19.05.2025 року до набрання законної сили судовим рішенням в адміністративній справі №160/25757/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправною та скасування вимоги № Ф-3926-58У від 19.05.2025 року.
Копію ухвали надіслати учасникам справи та органу державної виконавчої служби.
Роз'яснити, що відповідно до частин першої та третьої статті 156 Кодексу адміністративного судочинства України, ухвала суду про забезпечення позову є виконавчим документом. Така ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження. Особи, винні в невиконанні ухвали про забезпечення позову, несуть відповідальність, встановлену законом.
Відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені статтями 294-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя С.І. Озерянська